На підставі аксіологічної та феноменологічної методологій проаналізовано ідею духовного творення людини та розуміння її сутності в межах екорелігійних впливів на ціннісний світ особи. Показано, що сучасна плюралістична релігійність має межу, окреслену Іншим, що дозволяє відродити та оновити релігійну духовність, подолати сучасну антропологічну кризу. Доведено, що релігійність, яка визначена як людська здатність до самовизначення та самотворчості, вихід за межі наявного буття, вказує на неутилітарну ціннісну спрямованність людини до творчості ціннісно-смислової форми буття у світі та є способом самовизначення, самоактуалізації, самоздійснення людини. Зроблено висновок, що на шляху до майбутньої цивілізації зміна релігійних парадигм неминуча, що пов'язано з необхідністю оновлення та збереження національних традиційних цінностей.

  Скачати повний текст

Створено цілісну концепцію "вторинних" міфів як соціокультурного феномену, розглянуто історію, основні напрями, методологію, методи та джерельну базу їх дослідження. Встановлено, що сферою відтворення натуралістичних і соціотехнічних міфів є парадоксографічний сектор культури. Виявлено загальне й особливе у відтворенні традиційних і "вторнинних" міфів, їх світоглядних і психофізіологічних засадах. Розкрито специфіку функціонування соціокогнітивного й "імагінативного" контурів у контексті архаїчної та "вторинної" міфотворчості. Визначено роль картини світу як ядра архаїчного міфотворення і нових міфів. Встановлено особливості "вторинної" міфотворчості доби цивілізації. Розглянуто процес формування цілісного механізму відтворення "вторинних" міфів, специфіку функціонування натуралістичних і соціотехнічних міфів у соціокультурних трансформаціях спільнот Стародавнього Сходу, античності, середньовіччя, відродження, нового часу та епохи модерну. Визначено напрями еволюції натуралістичної та соціотехнічної міфотворчості у культурі різних варіантів зрілого модерну. Проаналізовано вплив ситуації постмодерну на трансформацію соціокультурних принципів і чинників "вторинного" міфотворення. Висвітлено інституційні засади даного процесу, визначено його вплив на формування ідеології нових релігійних рухів, течій, "приватної" релігійності постмодернової природи у вітчизняному соціокультурному просторі. Розглянуто різні аспекти проблеми буття позаземного розуму, досліджено їх еволюцію у "вторинному" міфотворенні доби постмодерну, відображеної у формі "уфологічної програми" та програм "Communication with Extraterrestrial Intelligence" ("Зв'язок з позаземними цивілізаціями") та "Search for Extra-Terristrial Intelligence" ("Пошук позаземного розуму"). Визначено вплив даних програм на відтворення натуралістичних і соціотехнічних міфів доби постмодерну. З'ясовано, що на підставі їх взаємодії сформовано уявлення про галактичний соціокультурний простір, до якого входило людство. Зроблено висновок, що уфологічний аспект проблеми позаземного розуму є ядром "вторинної" міфотворчості, впливає на формування "нової" релігійності постмодернової природи та зазнає осуду традиційно-доктринальних релігій. Виявлено взаємодію "вторинних" міфів, зосереджених у парадоксографічному секторі, та "нової" релігійності у культурі постмодерну. Досліджено проект "Портал" і концепції "паралельних світів", "подорожей у часі", "полтергейства", "Живої Землі", "Нової Архаїки", містичної криптозоології, теорії "стародавньої астронавтики", "паранормальних здібностей людини", "життя після життя". З'ясовано, що дані концепції у культурі постмодерну безпосердньо еволюціонують в окультно-містичні, створють соціокультурне тло для відтворення "приватної" релігійності посмодернової природи, набувають ознак нової утопії (онтологічно-космологічної, хронотопії, екоутопії "Живої Землі", метаантропологічної, танатопії) або екологічної антиутопії "Загибла Венера".

  Скачати повний текст

Проаналізовано неорелігійний мотив у мистецтві як естетичний концепт, його становлення у категоріальному апараті естетики та утвердження в художній практиці кінця XIX - початку XX ст. Базуючись на методологічних засадах "естетики історії" у межах зазначеного періоду проаналізовано два типи неорелігійних мотивів, а саме: унітарні ("Маски", "Аркадії", "Сакрального танцю") і дихотомічні ("Аполона - Діоніса", "Христа - антихриста", "Нареченої - Femina Fatale"). На підставі результатів компаративного зіставлення трьох естетико-світоглядних євромоделей модерну та символізму виявлено естетичну специфіку неорелігійних мотивів західноєвропейського, українського та російського мистецтва, яка вплинула на пошук модерністських виражальних засобів. Зокрема, ідеї неорелігійності в Україні відігравали велику роль у розвитку мистецтва кінця XIX - початку XX ст., реактуалізуючи біблійний світогляд на основі естетичного принципу містеріальності.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми генези, розвитку та сутності неоязичництва, його історико-філософський аспект. Охарактеризовано різні підходи до проблеми неоязичництва, що існують у сучасній історіографії. Розкрито суть та форми прояву українського неоязичництва. Розглянуто вплив неоязичництва на формування позиції особистості у цивілізаційно-культурному процесі. Проаналізовано філософські, релігійні та соціо-культурні умови, які визначають постання та розвиток неоязичництва як світоглядного феномену, поширеного зараз у світі, що впливає на розвиток європейської і, зокрема, української духовності.

  Скачати повний текст

Досліджено творчість сучасного представника української діаспори Лева Силенка. Проаналізовано філософські, релігійні та соціокультурні проблеми, що зумовлють особливості РУНВіри як етико-релігійного вчення, його походження та функціонування в українській культурі другої половини XX ст. Визначено місце та роль науковця в духовній спадщині української філософської думки та значення його творчості для розвитку світової культури. Показано, що концепція Л. Силенка є новим варіантом цілеспрямованого проектування сучасних спроб етнокультурних ідентифікацій. Зроблено висновок, що релігійно-етична теорія вченого знаходиться в руслі постмодерністської філософської парадигми.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне психологічне дослідження соціально-психологічних механізмів культової психічної залежності особистості (КПЗО) в деструктивних тоталітарних організаціях. Проаналізовано феноменологію залежності та залежну поведінку в деструктивних культах. Викладено соціально-психологічну концепцію механізмів КПЗО на основі мотиваційно-динамічного підходу. Розроблено нові психопрофілактичні та психотерапевтичні інструменти, підходи, технології, що допомагають реалізувати теоретичні положення для профілактики та подолання КПЗО.

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-релігієзнавчий аналіз українського рідновірського релігійного руху в діаспорі як спроби відновлення етнічної дохристиянської релігії адаптованої до умов сучасності. На підставі вивчення нових історичних джерел систематизовано відомості про всі конфесійні різновиди руху у діаспорі. Проаналізовано теологічні концепції різних релігійних громад. Встановлено сакральну роль українського етносу та України в релігійній іделогії руху. Визначено ключові елементи обрядової системи та способу життя віруючого. Виявлено вплив загальних тенденцій релігійного постмодерну та світоглядних ідей провідних філософських напрямків XIX - XX ст. на функціонування рідновірського релігійного комплексу.

  Скачати повний текст

У контексті вивчення загального процесу формування релігійної свідомості в Київській Русі XI - XIII ст. проведено філософсько-релігієзнавче дослідження феномена давньоруського двовір'я як форми компромісного існування протилежних релігійних світоглядів. Проаналізовано проблему двовір'я в духовному житті сучасного українського суспільства. Розкрито зміст та еволюцію поняття "двовір'я" на різних етапах розвитку української філософсько-релігійної думки. Визначено його сутність як "відкритої системи", розглянуто різноманітні прояви двовір'я в літературних джерелах, православних культах та обрядах, єретичних вченнях. Досліджено трансформацію феномену двовір'я в сучасній Україні.

  Скачати повний текст

Розглянуто процес духовно-релігійного відродження в Україні на початковому етапі становлення державної незалежності. Проаналізовано прояви язичницько-християнського синкретизму в духовній культурі, виявлено локальні особливості язичницьких традицій, висвітлено процес появи та поширення неоязичництва як одного з проявів духовного розвитку української нації. Акцентовано увагу на важливому значенні язичницьких світоглядних засад для сучасників, оскільки переважання матеріальних інтересів у житті суспільства призводить до морального занепаду. Значну увагу приділено критиці праць ідеологів неоязичництва.

  Скачати повний текст