Обгрунтовано технологію створення продуктивних кормових угідь безпосередньо на спланованих лесоподібних суглинках без покриття їх родючим шаром зонального грунту за умов південного Степу України. Встановлено вплив тривалого сільськогосподарського освоєння едафотопів з лесоподібних суглинків на їх фізичні, водно-фізичні та агрохімічні властивості. Показано ефективність сумісного вирощування багаторічних бобових і злакових трав на едафотопах, представлених лесоподібними суглинками. Визначено оптимальне співвідношення компонентів фітоценозів, що забезпечує найвищу урожайність, збір кормових одиниць та азотовмісних сполук на лесоподібному суглинку за роками їх життя та за весь період вегетації.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано необхідність комплексного підходу до вивчення стану та функціонування лісових екосистем за умов аеротехногенного забруднення. Визначено рівень техногенного навантаження на ліси, підтверджено їх санітарно-гігієнічну функцію, що виявляється в осадженні сосновими насадженнями вагомої частини забруднювачів. Показано значну акумуляційну здатність лісових підстилок щодо полютантів. Установлено негативні наслідки промислового забруднення лісових грунтів (дернових опідзолених на давньо-алювіальному піску), що відбилися на погіршанні стану та зниженні радіального приросту соснових деревостанів. Розроблено якісно-кількісну систему діагностичних показників аеротехногенного забруднення структурних компонентів лісових екосистем та запропоновано заходи для підтримання сталого розвитку лісів і підвищення їх продуктивності.

  Скачати повний текст

Запропоновано нову комплексну схему аналізу вертикальних руслових деформацій. На підставі результатів досліджень зв'язків між основними морфологічними та динамічними параметрами русел проаналізовано вертикальні руслові деформації та запропоновано критеріальні залежності, що визначають особливості перебігу руслових процесів на річках. Оцінено динаміку крупності донних відкладів і визначено стійкість русел досліджених водотоків. Досліджено поздовжні профілі річок і одержано універсальну залежність нормованого поздовжнього профілю водотоків, яка дозволяє об'єднати в окремі групи річки різних порядків. На підставі одержаних типів форм нормованих поздовжніх профілів виконано районування басейну Верхнього та Середнього Дністра. З використанням результатів зіставлення різночасових поздовжніх профілів досліджених водотоків установлено тенденції щодо спрямованості на них вертикальних руслових деформацій за всією довжиною досліджених річок.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено анатомічний склад вегетативних органів Zostera marina, Zostera noltii і Ruppia cirrhosa в Азово-Чорноморському басейні. Виявлено мінливість анатомо-метричних параметрів органів досліджених видів за різних екологічних умов (глибини та гранулометричного складу донних осадків). Розроблено методику визначення об'єму повітроносних порожнин листа для оцінювання ступеня розвитку лакунарної системи, яка забезпечує адаптацію рослини до умов середовища. На підставі функціонально-значущих параметрів визначено оптимум глибини зростання вивчених видів у Чорному морі: для Zostera marina і Zostera noltii - від 3 до 9 м, Ruppia cirrhosa - від 0,5 до 2 м. Виявлено особливості анатомо-метричної структури вегетативної сфери двох видів зостер за умов лиманів Причорномор'я та Приазов'я, а також бухти Козачої (Севастопольське узмор'я).

  Скачати повний текст

Розглянуто питання аналізу та оцінки різних видів антропогенних навантажень на басейни малих річок. Розроблено інтегральні індекси оцінки антропогенних змін у басейнах, які дають можливість встановити ступінь трансформації природного їх середовища. Проведено районування даних басейнів Волині щодо їх екологічного стану для розробки заходів, які сприятимуть покращанню їх довкілля. Удосконалено формулу сталої інтенсивності дощового стоку СНиП 2.01.14-83 із врахуванням зазначених змін у басейнах малих річок, що впливають на процес формування в них паводкового стоку. Запропоновано алгоритм і програму розрахунку дощового стоку на ЕОМ.

  Скачати повний текст

Проведено фауно-систематичну ревізію викопних черевоногих молюсків групи Archaeogastropoda сарматських відкладів України, досліджено їх палеогеографічне поширення та можливості їх застосування в біостратиграфічних та кореляційних цілях. Вивчено фауністичний склад сарматських археогастропод Західної та Південної України, Молдови та Польщі. Складено описи 120 видів. Вперше систематику сарматських представників групи наведено відповідно до сучасної системи гастропод. Побудовано філогенетичні схеми для окремих родів і груп видів. За фауною археогастропод здійснено палеозоогеографічне районування дослідженої частини басейну. Реконструйовано палеоекологічні умови його ділянок. Визначено можливості застосування археогастропод для стратиграфічного розчленування сарматського ярусу та кореляції сарматських відкладів. Доведено, що за фауною археогастропод можливе виділення тільки сармату sensu Suess.

  Скачати повний текст

На підставі проведених досліджень показано, що речовини, які впливають на гемостаз (прокоагулянти та фібринолітичні компоненти) в тканинах парних органів (ПО) (півкулях мозку, легенях, нирках і стегнових м'язах) справа та зліва, мають різну активність. Встановлено, що асиметрія даних властивостей тканин ПО властива різним тваринам (курям, щурам, морським свинкам, кролям, котам) і людям. Доведено, що ступінь досліджуваних відмінностей у різних тварин неоднаковий. Визначено можливість надходження прокоагулянтів і фібринолітичних компонентів із тканин ПО у відповідні басейни кровообігу справа та зліва у тварин (яремні, ниркові та стегневі вени) та показано їх значення в регуляції гемостазу.

  Скачати повний текст

Розглянуто два види класу Aspidogastrea - A. conchicola й A. limacoides, що представлені у фауні України. Досліджено особливості їх морфології, виявлено нові кількісні й якісні ознаки, що допомагають надійній диференціації цих двох видів. Встановлено, що у перлівницевих України паразитує лише один вид аспідогастрів - A. conchicola. Показано, що його облігатними хазяями є 18 видів родини Unionidae, з яких 5 молюсків вперше зареєстровано як хазяїв цього гельмінта. Досліджено особливості поширення A. conchicola у перлівницевих із басейнів найголовніших річок України. Визначено інтенсивність інвазії аспідогастрами 18 видів родини Unionidae. Встановлено, що в Україні головними хазяями аспідогастрів є переважно U. conus і U. tumidus, за певних умов у цій ролі виступають C. ponderosum і C. piscinale. З'ясовано, що представники родів Colletopterum і Anodonta є зазвичай другорядними хазяями A. conchicola, а допоміжним хазяїном найчастіше є U. pictorum. Показано, що усі інші види родини Unionidae, як правило, є рідкісними хазяями аспідогастрів. З'ясовано вплив абіотичних, біотичних, антропогенних чинників і сезонних змін умов середовища на зараженість перлівницевих цим гельміном.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено балансовій оцінці водних ресурсів річкових водозборів басейну Дніпра за окремі сезони, холодні і теплі півріччя багаторічного періоду і характерні за стоком гідрологічні роки. Визначено природний стік. Запропонована модель водного балансу у вигляді ув'язаних карт розподілу атмосферних опадів, сумарного стоку та випаровування. Проводиться співставлення заборів, скидів води і безповоротного водокористування з середнім стоком і стоком за маловодні роки. Виділено 47 водозборів, в межах яких середній стік і стік за маловодні роки змінився більше ніж на 10-20% . Пропонуєтся підхід до вивчення впливу дифузійних джерел забруднення на кількісні і якісні характеристики елементів водного балансу.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концептуальні підходи до вивчення організації басейнових палеогеоморфологічних морфолітосистем. Розроблено методику їх дослідження з урахуванням геолого-геоморфологічних та палеогеоморфологічних умов пінічного та центрального Волино-Поділля. Складено спеціальні карти та розрізи басейнових палеогеоморфологічних морфолітосистем території дослідження. Проаналізовано будову, структуру, функціональну та еволюційну динаміку, зовнішні та внутрішні чинники розвитку, загальні та індивідуальні риси басейнових палеогеоморфологічних морфолітосистем даного регіону. Наведено рекомендації щодо прогнозу родовищ різних видів корисних копалин території, а також поширення техногенних забруднень в районах експлуатації Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій.

  Скачати повний текст

Вивчено викопні рештки м'якотілих представників вендоедіакарської фауни та слідів життєдіяльності у відкладах верхнього венду та нижнього кембрію Подільського Придністров'я. Встановлено, що найбільш численними та різноманітними рештками представників Vendiata характеризуються ломозівські верстви могилів-подільської серії. Показано, що у відкладах канилівської та балтійської серії викопні метазоа зустрічаються спорадично. З'ясовано, що іхнофосилії, навпаки, більше представлені в канилівській і балтійській серіях. На підставі аналізу розподілу метазоа Придністровський докембрійський комплекс розділено на могилів-подільський та канилівський підкомплекси, які характеризують однойменні світи. Складено опис 24-х видів метазоа та іхнофосилій з яких сім форм вендіт нові для науки. Побудовано схему реконструкції могилівського басейну. Доведено, що результати даних досліджень можуть бути корисні для комплексного вирішення проблем стратиграфії, історії геологічного розвитку та розподілу корисних копалин у верхньодокембрійських відкладах, а також в процесі подальшого вивчення питань загального та філософського характеру, пов'язаних з розвитком життя в докембрії.

  Скачати повний текст

Проведено ревізію всіх виявлених на території платформної України еоценових видів і родів бівальвій. Описано та зображено 344 види та 41 підвид. Вивчено умови проживання та географічний ареал усіх розглянутих таксонів еоценових морів України. Проведено оцінювання швидкості еволюції видів у нормально-морських еоценових басейнах України. Висунуто гіпотезу про центр походження латдорфських молюсків. Запропоновано нову стратиграфічну схему розчленування еоценових відкладень південного схилу Українського щита. Розроблено біостратиграфічну схему кореляції стратонів середнього та верхнього еоцену південної та північної України.

  Скачати повний текст

Досліджено біологічні властивості видів роду Sedum L. Розглянуто колекцію видів роду Sedum L., яка нараховує 40 таксонів, у тому числі 29 видів, 1 гібрид, 10 культиваторів. Вперше встановлено закономірності росту та розвитку очитків, особливості насіннєвого і вегетативного розмноження за умов Північного Заходу України. Наведено дані про розвиток виду Sedum antiquum Omelcz.et Zaverucha, що зникає, за умов первинної культури та анатомічну будову його вегетативних органів. Встановлено можливість використання видів роду Sedum L. під час фітомеліорації порушених земель на прикладі одного з найбільших гірничих підприємств Криворізького басейну - Північного гірничозбагачувального комбінату. Проведено інтегральну оцінку інтродукції видів роду Sedum L. у регіоні досліджень та рекомендовано види очитків, перспективних для використання в озелененні.

  Скачати повний текст

На підставі знахідок планктонних форамініфер зони N 8 Globigerinatella insueta - Globigerinoides підтверджено ранньоміоценовий вік спіріалісових глин Рівнинного Криму, їх належність до тарханського регіоярусу та здійснено міжрегіональну кореляцію останнього. Уточнено обсяги тарханського, чокрацького, караганського, конкського, меотичного регіоярусів. Проведено детальне розчленування сарматських відкладів по форамініферам з виділенням верств. З'ясовано походження, шляхи міграції та етапи розвитку міоценових форамініфер Рівнинного Криму. Проведено палеобіогеографічне районування тарханського, конкського, меотичного басейнів, а також побудована для Рівнинного Криму детальна схема стратиграфії міоценових відкладів за форамініферами.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено зональну шкалу за визначенням 13-ти біостратонів за форамініферами, які узгоджені із зональним поділом за нонопланктоном. За результатами біофаціального аналізу встановлено, що протягом палеоцен-еоцену седиментація відбувалась за відносно глибоководних умов відкритого морського басейну - в ориктоценозах постійно присутні планктонні форамініфери. Виділено п'ять типів біофацій за форамініферами: планктонний, планктонно-бентосно-секреційний, планктонно-бентосно-аглютинований, планктонно-бентосно-секреційно-аглютинований, бентосно-аглютинований, побудовані схематичні карти поширення біофацій та відновлені умови седиментації цих відкладів. За зональним поділом деталізовано розріз еоцену Прикерченського шельфу Чорного моря. У Північно-східному й Індольському структурно-фаціальних районах виявлено перерви, встановлено відсутність значної частини еоценового розрізу.

  Скачати повний текст

Проведено стратиграфічне, палеонтологічне, палеогеографічне та палеоекологічне вивчення остракод міоценових (починаючи з тарханських) відкладів Південної України. Проаналізовано стратиграфічне поширення остракод у міоценових відкладах Північного Причорномор'я та Криму. Виділено характерні комплекси цієї групи фауни для окремих стратиграфічних підрозділів міоцену. Створено схему біостратиграфії середньо- та верхньоміоценових відкладів Північного Причорномор'я, Рівнинного Криму та Керченського півострова за остракодами. Обгрунтовано раціональну та міжрегіональну кореляцію одновікових утворень Південної України та суміжних територій за остракодовою фауною. В історії розвитку остракод регіону виділено тархансько-караганський, конксько-сарматський і меотично-понтичний етапи, кожний з яких розділяється на підетапи. Реконструйовано палеоекологічні умови басейнів седиментації міоцену. Здійснено опис 41-го виду й одного підвиду остракод, які є стратиграфічно важливими для міоценових відкладів Південної України.

  Скачати повний текст

Стратиграфічно, палеонтологічно та палеографічно досліджено вапняковий нанопланктон з верхньокрейдових відкладів трьох районів південної України. За результатами аналізу поширення нанопланктону описано розчленування відкладів верхньої крейди північно-західного шельфу Чорного моря та кримського континентального схилу, де виділено 12 нанопланктонних зон і 2 шари за принципом першої появи та зникнення видів-індексів з урахуванням комплексу видів. Виділені нанопланктонні зони скорельовано з одновіковими зонами різних районів України (Гірський Крим, східне Приазов'я, Дніпровсько-Донецька западина, Українські Карпати, північно-західні схили Донбасу) та багатьох регіонів світу (Західна Європа, океанічні розрізи, США, Китай). З'ясовано особливості седиментації в пізньокрейдовому басейні на північно-західному шельфі Чорного моря та кримському континетальному схилі. Створено атлас стратиграфічно важливих видів вапнякового нанопланктону зазначених регіонів.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності термохімічних перетворень антрациту під дією технологічних і хімічних факторів, на підставі яких удосконалено науково-обгрунтовані способи його переробки в сорбційні матеріали. Запропоновано гнучку технологічну схему одержання асортименту адсорбентів екологічного призначення. Виконано системне дослідження оптимізації процесу активації антрациту в температурно-часовому полі. За допомогою методу математичного планування експерименту зроблено прогноз раціональних режимів активації. Показано, що ефективність окиснення визначається температурними умовами ведення процесу, а також ступенем попередньої активації. Розроблено методику хімічної активації, впровадження якої сприяє збільшенню реакційної здатності модифікованого антрациту в 2 - 3 рази, суттєвій зміні поруватої структури, що позначається на збільшенні частки мезопор. Визначено оптимальний ступінь окиснення, що дозволяє у процесі активації одержувати максимально високі значення об'ємів сорбційних пор. Розроблено методику одержання високопоруватих КСМ з експлуатаційними характеристиками, порівнюваними з сорбційними показниками промислових гранульованих вуглів серії СКТ. Складено гнучку технологічну схему комплексної переробки антрациту, реалізація якої дозволить одержувати асортимент сорбційних матеріалів, що складається з 4-х найменувань за умов використання безвідходного за сировиною виробництва.

  Скачати повний текст