На підставі проведених досліджень показано, що речовини, які впливають на гемостаз (прокоагулянти та фібринолітичні компоненти) в тканинах парних органів (ПО) (півкулях мозку, легенях, нирках і стегнових м'язах) справа та зліва, мають різну активність. Встановлено, що асиметрія даних властивостей тканин ПО властива різним тваринам (курям, щурам, морським свинкам, кролям, котам) і людям. Доведено, що ступінь досліджуваних відмінностей у різних тварин неоднаковий. Визначено можливість надходження прокоагулянтів і фібринолітичних компонентів із тканин ПО у відповідні басейни кровообігу справа та зліва у тварин (яремні, ниркові та стегневі вени) та показано їх значення в регуляції гемостазу.

  Скачати повний текст

Вивчено розподіл речовин, які впливають на гемостаз у парних органах (півкулях головного мозку, легенях, нирках, стегнових м'язах) людей і тварин різних видів (півнів, щурів, морських свинок, котів, кролів) та з'ясовано їх значущість у регуляції згортання крові та фібринолізу у симетричних ділянах кровообігу (яремних, ниркових і стегнових венах) у тварин (котів) за фізіологічних умов. За результатами дослідження установлено, що речовини, які впливають на гемостаз (прокоагулянти та фібринолітичні компоненти) у тканинах парних органів з урахуванням індивідуальних особливостей гемокоагуляційних і фібринолітичних властивостей тканин головного мозку, легень, нирок і стегнових м'язів розділено людей і тварин на дві групи. Першу групу становили тварини та люди з наявністю переважання прокоагулянтних і фібринолітичних властивостей зліва, другу - справа. Показано, що асиметрія гемостазу у симетричних органах притаманна людям і тваринам різних видів, тобто є загальнобіологічним явищем. Доведено, що ступінь цих розбіжностей у різних тварин неоднаковий. Зокрема з'ясовано, що тканини мозку мають високу тромбопластичну активність у щурів, котів, кролів і людей та високу фібринолітичну - у щурів, морських свинок і котів. Тканини нирок мають високі прокоагулянтні та фібринолітичні властивості у щурів, морських свинок, котів і кролів. Аналогічні результати одержано стосовно тканин легень і стегнових м'язів. Виявлено, що в одних тварин і людей вони є переважними в органах, розташованих зліва, в інших - справа. Доведено, що кров, яка відтікає від парних органів, справа і зліва має різні прокоагулянтні та фібринолітичні властивості, що залежить від рівня активності цих речовин в органах відповідного боку.

  Скачати повний текст

Вивчено білок-білкових взаємодій за розвитку патологічних станів системи гемостазу. Показано виникнення нових білок-білкових взаємодій, нехарактерних для нативного стану систем зсідання та фібринолізу. Доведено необхідність комплексного підходу для аналізу стану системи гемостазу в нормі та за патології. Вперше показано, що стрептокіназа викликає значне вивільнення тканинного активатора плазміногену з ендотеліоцитів в русло крові. Доведено, що стрептокіназа впливає на ендотелій не тільки шляхом утворення плазміну, але також і без його участі. Методологічні підходи одержують високоочищені препарати білків, поліклональних антитіл та ефекторів системи гемостазу. Представлено дані важливі для розуміння динамічних особливостей перебігу білок-білкових взаємодій між окремими ланками системи гемостазу за патологічних станів. Розроблено концепцію пошуку нових методів діагностики та направленної корекції патологій системи гемостатичного балансу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив пептидогліканів, ліполісахаридів і екзотоксинів бактерій на метаболізм і антитілопродукуючу активність B-лімфоцитів периферійної крові людини in vitro. Вперше вивчено in vitro вплив стафілококового, дифтерійного та правцевого токсинів, а також пептидогліканів і ліпополісахаридів стафілококів, стрептококів, ешерихій, клебасієл, псевдомонад і шигел на стан процесів перекисного окиснення ліпідів, активність ферментів системи антиокиснювального захисту, систему циклічних і аденілових нуклеотидів і антитілопродукцію B-лімфоцитів периферійної крові людини in vitro. Показано, що бактеріальні похідні мають видо- та дозозалежний проокиснювальний, дизметаболічний і імуносупресивний вплив на B-лімфоцити під час безпосереднього контакту in vitro. Встановлено, що найбільш негативно на B-лімфоцити впливають бактеріальні екзотоксини, а найменш негативно - пептидоглікани. Негативний вплив пептидогліканів, ліпополісахаридів і бактеріальних екзотоксинів на метаболічний статус і антитілопродукцію B-лімфоцитів збільшується у разі зростання діючих концентрацій даних бактеріальних похідних. Невеликі (5 мг/л) і середні (25 мг/л) концентрації бактеріальних пептидогліканів і ліпополісахаридів активують утворення B-лімфоцитами імуноглобулінів класів M, G, A.

  Скачати повний текст

Показано, що застосування стрептокінази та гепарину за гострого інфаркту міокарда (ГІМ) сприяє нормалізації активності інгібітора активаторів плазміногена I типу, проте на наступну добу після припинення введення гепарину ступінь АДФ-залежної агрегації тромбоцитів хворих повертається до початкового високого показника. Через одну добу після проведення тромболітичної терапії активність стрептокінази у кровотоці хворих на ГІМ не виявлено. Показано зростання концентрації плазміногена I типу (ПАІ-1) на фоні падіння активності інгібітору. Доведено, що стрептокіназа викликає вивільнення ПАІ-1 з тромбоцитів у вільній і в комплексних формах. Через тиждень після внутрішньовенного введення стрептокінази вміст інгібітору у фракції відмитих тромбоцитів кроля був значно підвищеним відносно норми. Встановлено, що комплекс стрептокіназа-антитіло специфічно активує клітини.

  Скачати повний текст

Вивчено реакції клітин периферичної крові, кісткового мозку та надниркових залоз на дозоване фізичне навантаження за умов попереднього насичення організму дексаметазоном. Доведено, що попереднє тривале введення дексаметазону гальмує і змінює пристосувальні реакції системи крові щурів на збільшенні за тривалістю фізичні навантаження. У дослідних групах тварин, які плавали, на фоні введення дексаметазону, зареєстровано загибель 20 %, пригнічення проліферативної активності кісткового мозку та порушення еритропоезу. Розглянуто якісні зміни складу циркулюючих еритроцитів, які полягали у зниженні відсотка правильних дискоцитів і перехідних форм, внаслідок значного збільшення передгемолітичних і появі дегенеративних форм. Після тижневого фізичного навантаження на фоні попереднього введення дексаметазону лейкоцитоз спостерігали з 9-ї доби, у разі тритижневого за таких же умов - він виявився одразу після припинення навантаження. З боку лейкону зміни полягали у нейтропенії, абсолютній еозинофілії та лімфоцитозі. Морфологічні зміни макро-, мікро- й ультраструктур надниркових залоз тварин дослідних груп вказували на переважанння в останніх деструктивних і атрофічних процесів. Встановлено прямий кореляційний зв'язок між зменшенням площі клубочкової та сітчастої зон кори надниркових залоз, зниженням числа еритрокаріоцитів.

  Скачати повний текст

Встановлено, що субхронічна інтоксикація тварин хлористими солями кадмію, талію, свинцю та ртуті викликає порушення в системі регуляції агрегатного стану крові та тканинного фібринолізу з розвитком синдрому дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові. Порушення гемостазу при металотоксикозах починається з токсичного впливу на мембрани тромбоцитів, що призводить до збільшення їх адгезивної та агрегаційної активності, звільнення індукторів агрегації і вторинної активації коагуляційного гемостазу. Доведено, що препарат ММ-706, який є стабільним негалогенізованим аналогом простацикліну знижує індекс спонтанної агрегації тромбоцитів та зменшує відсоток адгезивних тромбоцитів за рахунок стабілізації їх мембран. У регіонах з техногенним забрудненням оточуючого середовища важкими металами пропонується проводити у населення щорічне обстеження стану системи гемостазу з метою попередження розвитку дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові. Обгрунтовано можливість використання з метою профілактики порушень гемостазу препаратів простациклінового ряду.

  Скачати повний текст

Встановлено, що концентрація alpha-1-кислий глікопротеїн (АГП) в плазмі крові залежить від типу патологічного процесу та досягає найбільш високих значень у разі запальних процесів вірусної етіології. Доведено, що патологічний процес призводить до відповідальних змін у посттрансляційному глікозилюванні АГП. Показано активацію системи гемостазу та негативний кореляційний зв'язок середньої сили з показниками АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів за хронічної серцевої недостатності. Вперше виявлено факт асоційованої з мікроальбумінурією секреції АГП через нирковий бар'єр, що супроводжується появою у сечі фракції димеру АГП з молекулярною масою 84кДа. Вперше встановлено, що ступінь зв'язування лектинів з вуглеводними детермінантами АГП за хронічного мієлоїдного лектозу та істинної політицитемії знижується, що свідчить про значне зменшення N-гліканів АГП у нормі та у разі патології. Показано підвищення кількості лімфоцитів з поверхневою та внутрішньоклітинною локалізацією АГП під час дослідження патологічних станів, що може впливати на функціональну активність цих клітин.

  Скачати повний текст

Показано, що розвиток гострого запалення та супутнє зростання активності вільнорадикальних реакцій призводять до виражених метаболічних порушень, зниження чутливості до інсуліну, появі дисліпідемії і, як кінцевого наслідку - до атеро- й імуногенної модифікації ліпоптореїнів (ЛП) крові, яку розглянуто як найважливіший ліпідний фактор патогенезу атеросклерозу. Залежності між запаленням і проатерогенними порушеннями метаболізму підтверджувались співпадінням динаміки їх розвитку та наявністю прямих кореляційних зв'язків між показниками даних процесів, здатністю протизапальної терапії запобігати та викликати зворотній розвиток встановлених проатерогенних порушень.

  Скачати повний текст

Встановлено, що регулярні донації крові супроводжуються розвитком залізодефіцитних станів, які можуть перебігати у вигляді латентного дефіциту заліза або залізодефіцитної анемії, за цього ступінь дефіциту залежить від тривалості донорського стажу та кількості донацій. Доведено, що розвиток залізодефіцитних станів у донорів крові не завжди супроводжується зміною показників периферичної крові та показника концентрації гемоглобіну, що використовується у службі крові для оцінювання можливості участі у донації. Встановлено, що залізодефіцитні стани у донорів крові супроводжуються порушеннями метаболізму вуглеводів у еритроцитах венозної крові, які мають вторинний, неспецифічний характер, а їх глибина залежить від ступеня дефіциту заліза. Показано, що застосування препаратів сульфату заліза з метою корекції виявлених залізодефіцитних станів у донорів крові, ефективно усуває дефіцит заліза та вторинні порушення метаболізму вуглеводів у еритроцитах периферичної венозної крові упродовж двох чи трьох місяців, залежно від ступеня дефіциту заліза.

  Скачати повний текст

Проведено активне виявлення легких форм коагулопатій, дезагрегаційних тромбоцитопатій, хвороби Віллебранда та комбінованої патології системи гемостазу. Під час опрацювання 1 000 анкет було встановлено, що геморагічний синдром протягом життя реєструвався у 65,2 % респондентів. У більшості випадків геморагічний синдром у респондентів був представлений менорагіями, носовими кровотечами, кровоточивістю ясен, післяпологовими та післяопераційними кровотечами, кровотечами після екстракції зубів, кровотечами з поверхневих ран і тривалим їх незагоюванням. Під час вивчення кількості геморагічних симптомів на одного респондента було доведено, що три та більше симптоми було зареєстровано у 10,4 % осіб. Одержано нові наукові дані щодо причин виникнення та перебігу ювенільних і дисфункціональних маткових кровотеч, носових кровотеч, кровоточивості ясен, інтра- та післяопераційних кровотеч, кровотеч після екстракції зубів за легких форм коагулопатій і тромбоцитопатій. Виявлено особливості клінічного перебігу легких форм коагулопатій і тромбоцитопатій на фоні проведення неспецифічної та специфічної гемостатичної терапії. Визначено принципи диференційованої патогенетично обгрунтованої медикаментозної корекції кровотеч невстановленої етіології за ургентних умов у разі підозри на легкі форми гемостазіопатій.

  Скачати повний текст

Доведено, що головний мозок, міокард, шлунок, скелетні м'язи, артеріальні судини різних регіонів організму відіграють окрему, специфічну роль у регуляції антиоксидантної, гемостатичної та фібринолітичної систем крові у разі різної експериментальної патології у тварин (емоційно-больового стресу, безантиоксидантного раціону, надмірного фізичного навантаження, неповної ішемії головного мозку та його реперфузії, ішемії міокарда), а також у людей і тварин за різних фізіологічних умов. Підкреслено, що зміни та перерозподіл антиоксидантних, гемостатичних і фібринолітичних властивостей цих органів мають значення в патогенезі ішемічної хвороби мозку (ішемічний інсульт), ішемічної хвороби серця (інфаркт міокарда), виразкової хвороби шлунка в людей. Розкрито роль судинної стінки як еферентного регулятора антиоксидантної системи, гемостазу та фібринолізу у хворих людей на прикладі ішемічної хвороби мозку (ішемічний інсульт) і гіпертонічної хвороби та у здорових людей за різних м'язових навантажень (оздоровчого характеру та тих, що викликають втому).

  Скачати повний текст

Установлено зміни морфофункціональних характеристик еритроцитів у людей контрольної та тренованої груп після фізичного навантаження субмаксимальної інтенсивності. З'ясовано, що у периферичній крові тренованих людей кількість ехіноцитів I, ехіноцитів II, овалоехіноцитів I-II є більшою у порівнянні з людьми контрольної групи. Відзначено, що фізичне навантаження тренованих людей призводить до збільшення кількості ехіноцитів I та ехіноцитів II у порівнянні з їх станом до даного навантаження. У людей контрольної групи виявлено збільшення кількості ехіноцитів I, ехіноцитів II, шистоцитів та дегмацитів після фізичного навантаження субмаксимальної інтенсивності. За результатами дослідження зроблено висновок, що у людей контрольної та тренованої груп таке фізичне навантаження зумовлює збільшення площі видимої поверхні, довжини контуру, максимального та мінімального діаметрів еритроцитів, тобто зменшується їх об'єм. Спостережено зміщення кривих Прайс - Джонса вправо у більшості людей тренованої та контрольної груп після фізичного навантаження субмаксимальної інтенсивності.

  Скачати повний текст

Вперше проведено порівняльне дослідження особливостей активності альдолази, гліцеральдегід-3-фосфатдегідрогенази, гліцерол-3-фосфатдегідрогенази, аденозиндезамінази та ферментів антиоксидантної системи, які характерні для різних клітин крові - еритроцитів і тромбоцитів, у здорових людей залежно від віку, хворих на виразкову хворобу та людей з пухлинним процесом. В обстежуваних різного віку встановлено відмінності в метаболізмі еритроцитів і тромбоцитів у нормі й у разі патології. Розширено уявлення про зв'язок вікових метаболічних змін у клітинах крові з розвитком патології. Встановлено взаємозв'язок порушень вуглеводного обміну з гіпоксичними проявами та станом антиоксидантної системи у хворих на виразкову хворобу та рак шлунка.

  Скачати повний текст

Вперше отримано вираз для виробництва ентропії в системі "замкнута вибірково проникна мембрана - багатокомпонентний розчин" з урахуванням рівнянь руху окремих компонентів розчину. Виведено співвідношення між загальноприйнятими транспортними характеристиками біомембран та коефіцієнтами тертя між окремими компонентами системи для випадку замкнутої вибірково проникної мембрани довільної форми, що рухається. Розвинуто уявлення про фізичний механізм гіпотонічного гемолізу в розчинах проникаючої або непроникаючої речовини та побудовано фізико-математичні моделі цього процесу в обох випадках. На підставі побудованих моделей розроблено методи визначення коефіцієнтів пасивної проникності мембран еритроцитів для неелектролітів та щільності розподілу еритроцитів за індексом сферичності. За розробленим методом визначено коефіцієнти проникності еритроцитів для низки неелектролітів (діолів, амідів, гліцерину та його моноалкілових ефірів - 18-ти речовин) та досліджено механізми їх проникання. Досліджено розподіл еритроцитів за індексом сферичності в популяціях здорових дорослих донорів, у разі ендокринних патологій та в крові пуповини людини. За експериментальними даними впливу температури на розподіл еритроцитів за індексом сферичності визначено коефіцієнт теплового розширення мембран еритроцитів людини.

  Скачати повний текст

Виявлено невідомі раніше центри полімеризації фібрину та створено нову модель формування тривимірної сітки фібрину, яка є каркасом будь-якого тромбу, а також нову антигенну детермінанту в D-димері фібрину, яка експонується у процесі фібринолізу. Показано, що взаємодія центрів полімеризації у разі самозбирання фібрину дезАА здійснюється на основі електростатичних і водневих взаємодій, а за умов самозбирання фібрину дезААВВ додатково відбуваються й гідрофобні взаємодії. Уперше експериментально показано існування нековалентних взаємодій між D-фагментами, що свідчить про існування нековалентних взаємодій між D-доменами у процесі побудови протофібрил фібрину. Відзначено, що одержані монАТ III-3b, специфічні до D-димеру фібрину, можуть бути використані для кількісного визначення D-димеру в плазмі крові людини з діагностичною метою.

  Скачати повний текст

Наведено концепцію ролі систем гомеостазу в патогенезі генералізованого пародонтиту (ГП) з визначенням дизбіотичних і дизрегуляторних порушень в тканинах пародонта та розробкою методів коригувального лікування. Визначено видовий склад мікробних асоціацій пародонтальних кишень та встановлено його вплив на клінічний перебіг ГП. Виявлено взаємозв'язок змін видового складу мікрофлори пародонтальних кишень із системою цитокинів, що в цілому визначає інтенсивність дистрофічно-запального процесу в тканинах пародонта. За результатами комплексної оцінки мікробних факторів і систем регуляції імунної системи (цитокінів, простагландинів і системи NО) визначено наявність дизбіотичних явищ, порушення метаболізму та регуляції специфічної та неспецифічної імунної відповіді у порожнині рота, що вказує на їх роль в патогенезі ГП. Визначено дінаміку перебудови кісткового дефекту щелепи під впливом різних остеопластичних матеріалів. Встановлено, що матеріал Easy-Graft сприяє більш швидкому утворенню нової кісткової тканини, ніж матеріал Bio-Oss з біорезорбуємою мембраною Bio-Gide. Патогенетично обгрунтовано схему комплексного лікування хворих на ГП з індивідуальним застосуванням цитокінкоригувальних препаратів, інгібіторів продуктів метаболізму арахідонової кислоти і коригувальних NO-медикаментозних засобів. Доведено високу терапевтичну ефективність розробленої схеми комплексного індивідуального лікування хворих, що підтверджено тривалою стабілізацією патологічного процесу в тканинах пародонта.

  Скачати повний текст

Розглядається роль лізосомальних ферментів нейтрофільних лейкоцитів у розвитку синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВЗ) крові. Висунуто припущення про те, що при формуванні ДВЗ-синдрому лізосомальні ферменти нейтрофілів беруть участь у порушенні гемостазу. Встановлено, що свій вплив на порушення гемостазу вони виявляють при надходженні у кров в умовах різко вираженої лейкоцитарної реакції і визначають розвиток глибокого гіпокоагуляційного стану. В експериментах з пригніченням гранулоцитопоезу показана зворотна корелятивна залежність між активністю лізосомальних ферментів і станом факторів згортаючої системи крові та пряма - з факторами фібринолітичної системи. Встановлені корелятивні зв'язки можуть бути використані для пояснення і корекції порушень гемостазу при ДВЗ-синдромі. Регулювання концентрації лізосомальних ферментів нейтрофілів у крові може запобігти розвитку глибоких гіпокоагуляційних зрушень гемостазу в ході розвитку синдрому ДВЗ.

  Скачати повний текст