Розглянуто два види класу Aspidogastrea - A. conchicola й A. limacoides, що представлені у фауні України. Досліджено особливості їх морфології, виявлено нові кількісні й якісні ознаки, що допомагають надійній диференціації цих двох видів. Встановлено, що у перлівницевих України паразитує лише один вид аспідогастрів - A. conchicola. Показано, що його облігатними хазяями є 18 видів родини Unionidae, з яких 5 молюсків вперше зареєстровано як хазяїв цього гельмінта. Досліджено особливості поширення A. conchicola у перлівницевих із басейнів найголовніших річок України. Визначено інтенсивність інвазії аспідогастрами 18 видів родини Unionidae. Встановлено, що в Україні головними хазяями аспідогастрів є переважно U. conus і U. tumidus, за певних умов у цій ролі виступають C. ponderosum і C. piscinale. З'ясовано, що представники родів Colletopterum і Anodonta є зазвичай другорядними хазяями A. conchicola, а допоміжним хазяїном найчастіше є U. pictorum. Показано, що усі інші види родини Unionidae, як правило, є рідкісними хазяями аспідогастрів. З'ясовано вплив абіотичних, біотичних, антропогенних чинників і сезонних змін умов середовища на зараженість перлівницевих цим гельміном.

  Скачати повний текст

Вперше показано, що збудження гладеньком'язової клітини (ГМК), викликане активацією мускаринових холінорецепторів ацетилхоліном, посилюється клітинно-зв'язаним білка А (КЗБА). З'ясовано, що ця субстанція посилює, а з часом пригнічує пуринергічне гальмування, а також усуває гальмівну дію екзогенного NO на гладенькі м'язи кишечнику. Вперше встановлено, що не дивлячись на пригнічення КЗБА гіперполяризації, викликаної нітропрусидом натрію (НПН), аденозинтрифосфат (АТФ), аплікований на її фоні, спричиняє деполяризацію мембрани ГМК. Вперше у дослідах виявлено, що фактор переносу імунної реактивності (ФП) до дифтерійно-правцевого анатоксину (ДПА) модулює спонтанну електричну та скорочувальну активність гладеньких м'язів. Вперше встановлено, що ФП до ДПА трансформує гіперполяризуючу дію норадреналіну на гладеньком'язові клітини у їх деполяризацію.

  Скачати повний текст

Подана узагальнююча робота з фауни моногеней риб Чорного моря. Виявлено що вона нараховує 40 видів, які відносяться до 21 роду. Наведені описи та рисунки 26 видів, пять з яких нові для науки. Один рід і 6 видів вперше знайдені у чорноморських риб. Проаналізовані поширення моногеней серед риб різних систематичних та екологічних груп у Чорному морі, а також їх специфічність. Наведено нові відомості з екології та зоогеографії чорноморських моногеней.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На прикладі паразитарної системи (ПС), утвореної H. fasciata, вперше комплексно досліджено структуру та особливості функціонування ПС трематод у біоценозах прибережної зони Чорного моря. Визначено особливості репродуктивної стратегії геміпопуляції (ГП) партеніт трематод за умов використання короткоіснуючого молюска-хазяїна, а також ГП марит - за умов її розподілу в параксенних хазяях різного ступеня облігатності. Наведено дані щодо гостальної мінливості морфологічних показників і фенетичної структури ГП марит H. fasciata, які є першим досвідом аналізу цих показників на трематодах риб. Описаний для H, fasciata тип динаміки чисельності ГП марит, що характеризується цілорічним її поповненням, раніше не був відомим для трематод морських риб. Одержано дані стосовно гостальної мінливості плодючості марит трематод чорноморських риб, встановлено існування опосередкованої регуляції чисельності ГП марит за принципом негативного зворотного зв'язку. Вивчено механізми поділу ніш та характер взаємовідносин між членами угруповання кишкових трематод морських риб. Запропоновано новий підхід до оцінки ступеня облігатності параксенних остаточних хазяїв гельмінтів.

  Скачати повний текст

Досліджено видовий склад трематод черевоногих молюсків водойм Північного Приазов'я. Виявлено 45 видів трематод, з яких 42 у молюсків регіону реєструються вперше. Список відомих для цього регіону трематод доповнено 38-ма видами. Трематоди Amblosoma exile (Pojmanska, 1972), Leucochloridiomorpha lutea (Baer, 1827) і Holostephanus dubinini (Vojtek et Vojtkova, 1966) є новими для території України. Для знайдених видів трематод наведено оригінальні морфологічні описи та рисунки. Вперше для 15-ти видів вказано молюски-проміжні хазяї на території України, розширено їх коло для 21-го виду трематод. Розроблено оригінальні таблиці для визначення 24-х видів церкарій прісноводних молюсків регіону. Видову належність семи видів трематод підтверджено експериментально. Проаналізовано прояви специфічності трематод до різних груп молюсків-хазаїв.

  Скачати повний текст

Вперше зроблено повний аналіз цестодофауни птахів Українського Полісся та фонових видів птахів Києва та його околиць. Наведено порівняльну характеристику видового складу цестод Лівобережного та Правобережного Полісся України, визначено внесок цестодофауни птахів даного регіону в цестодофауну птахів України в цілому. З 140-ка виявлених видів цестод 83 вперше зареєстровано у птахів Полісся, а 21 - новий для фауни України. Описано новий вид цестод Aploparaksis (Tanureria) vanelli Komyushin, Bondarenko, Greben, 2006 від чайки (Vanellus vanellus L.) та 4 види родини Dilepididae: Fuhrmanolepis sp. від звичайного баранця (Gallinago gallinago L.), Liga sp. 1 та Liga sp. 2 від звичайного дятла (Dendrocopus major L.), Spiniglans sp. від сороки (Pica pica L.) і 2 види родини Echinocotylidae: Echinocotyle sp. від звичайного баранця (G. gallinago) та Sobolevicantus sp. від крижня (Аnas platyrhynchos L.), що мають ознаки нових видів. Відновлено самостійність виду Diorchis tschanensis Krotov, 1949, який вважався синонімом Diorchis spinata Mayhew, 1929 або Diorchis formosensis Sugimoto, 1934. Суттєво доповнено відомості з морфології кількох раніше недостатньо вивчених видів цестод. Вперше за умов Лівобережного Полісся України вивчено локальну фауну цестод шпака та її сезонно-вікову динаміку. З'ясовано, що на даній території на відміну від інших регіонів домінують лише два види цестод.

  Скачати повний текст

Досліджено фауну, систематику, екологію цестод родини Dilepididae наземних птахів України. Виявлено 62 види дилепідид, з них 29 вперше зареєстровано в Україні. Отримано нові відомості про коло хазяїв дилепідид. Встановлено таксономічну структуру дилепідид наземних птахів України. Оцінено місце дилепідидофауни наземних птахів України у світовій фауні даної групи цестод. З'ясовано характер залежності видового складу дилепідид від особливостей живлення та біологічної приуроченості птахів. На прикладі трьох видів ластівок показано особливості формування локальної та регіональної цестодофауни.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень деяких аспектів біології Fasciola hepatica та особливостей впливу цього паразита на організм хазяїна - велику рогату худобу за умов тривалої дії малих доз радіації. Встановлено проміжних хазяїв F. hepatica в Житомирському Поліссі - Lymnaea (Galba) subangulata та Lymnaea (Galba) truncatula. Досліджено їх екологію, а також сезонну динаміку зараження L. (G.) subangulata партенітами та личинками F. hepatica на територіях, забруднених радіонуклідами, та в умовно чистій зоні. Встановлено вплив фасціоли на організм хазяїна - велику рогату худобу залежно від умов її утримання. Визначено вміст глікогену, глюкози, макро- та мікроелементів, вітамінів у печінці тварин, інвазованих F. hepatica, які перебували в умовно чистій та забрудненій радіонуклідами зонах. Одаржано нові дані про вплив паразита на мікроструктуру печінки дефінітивного хазяїна за умов тривалої дії малих доз радіації залежно від інтенсивності інвазії.

  Скачати повний текст