Обгрунтовано необхідність комплексного підходу до вивчення стану та функціонування лісових екосистем за умов аеротехногенного забруднення. Визначено рівень техногенного навантаження на ліси, підтверджено їх санітарно-гігієнічну функцію, що виявляється в осадженні сосновими насадженнями вагомої частини забруднювачів. Показано значну акумуляційну здатність лісових підстилок щодо полютантів. Установлено негативні наслідки промислового забруднення лісових грунтів (дернових опідзолених на давньо-алювіальному піску), що відбилися на погіршанні стану та зниженні радіального приросту соснових деревостанів. Розроблено якісно-кількісну систему діагностичних показників аеротехногенного забруднення структурних компонентів лісових екосистем та запропоновано заходи для підтримання сталого розвитку лісів і підвищення їх продуктивності.

  Скачати повний текст

Оцінено життєвий стан, межі довговічності, адаптивні морфогенетичні реакції сосни P. sylvestris, P. strobus, P. nigra на умови в міському середовищі. Визначено сприятливість міських екотопів для зростання сосни. На рівні асиміляційної та генеративної підсистем вивчено морфометричні та морфологічні показники, тривалість життя хвої, охвоєність пагонів та дефоліацію, кількість і якість насіння, виживання насіннєвих зачатків та ембріонів, схожість і якість пилку. У радіаційно забруднених екотопах вивчено порушення органо- та гістогенезу, описано характерні порушення розвитку вегетативних пагонів, виявлено та описано 8 резервних шляхів брунькоутворення. Вивчено порушення внутрішньої організації хвої. Запропоновано для біоіндикаційних досліджень більше десяти параметрів, які охоплюють різні рівні біологічної організації P. sylvestris від клітинного до організменного. Досліджено вплив біотичних факторів на життєдіяльність видів роду Pinus L. за міських умов.

  Скачати повний текст

Узагальнено експериментальні дані щодо внутрішньовидової мінливості сосни звичайної, закономірностей росту та стану штучних соснових деревостанів, створених з насіння різного географічного походження за умов Західного Полісся України з метою виявлення перспективних екотипів для культивування у цьому регіоні. Наведено лісівничо-таксаційні характеристики насаджень 40-річних географічних культур сосни звичайної та розглянуто особливості вікової динаміки. За параметрами імпедансу та поляризаційної ємності оцінено життєвість дерев різних екотипів за нових умов культивування. Проаналізовано основні біометричні характеристики дерев, їх крон і окремих органів. Виявлено парні кореляційні залежності між основними таксаційними, морфологічними й анатомічними показниками, географічною довготою та широтою місць збору насіння для закладання географічних культур. Визначено райони доцільної заготівлі лісового насіння для створення лісових культур у дослідженому регіоні. Розроблено регіональні таблиці щодо росту Буцинських і Ростанських географічних лісових культур сосни звичайної.

  Скачати повний текст

Розроблено новий напрям управління продукційним процесом у соснових ценозах Українського Полісся шляхом оптимізації біологічних параметрів розвитку ценозу та едатопу рубками догляду. Наведено наукове обгрунтування показників рубок догляду, розроблено моделі оптимальних зріджень для різних вікових груп і класів росту соснових ценозів. Запропоновано методику контролю за дотриманням параметрів зріджень за різних видів рубок. Вперше встановлено кореляційні зв'язки деяких таксаційних показників деревостану з елементами габітусу крони дерева в онтогенезі та можливості управління її морфогенезом. Вивчено особливості генезису лісових грунтів під впливом простих і мішаних ценозів, визначено швидкість і парамтери їх евтрофізації. Обгрунтовано доцільність введення під полог соснових ценозів тіньовитривалих та швидокорослих листяних порід дерев і кущів, які, не порушуючи цілісності структури ценозу, в стислий термін строк посилюють інтенсивність біологічного кругообігу поживних речовин і ростові процеси деревостану. Обгрунтовано новий екологічний підхід щодо збереження родючості лісових грунтів. Визначено інтенсивність та якісні показники природного поновлення залежно від едафічних умов, віку та густоти деревотсану, а також біологічних особливостей порід, що поновлюються. Обгрунтовано заходи щодо відтворення та збереження видового біорізноманіття у різновікових соснових ценозах за умов різних ендотипів.

  Скачати повний текст

За результатами досліджень з використанням комплексу біологічних, анатомо-морфологічних методів надано інтегровану оцінку регенераційної здатності цінних інтродукованих хвойних рослин за умов техногенно трансформованого регіону. Визначено вплив екзогенних та ендогенних факторів на процес коренеутворення, вивчено морфогенез придаткових коренів за умов живцювання. Доведено можливість прискореного розмноження високодекоративних видів і форм хвойних рослин та розроблено технологічні засоби інтенсифікації їх вегетативного розмноження за умов регіону.

  Скачати повний текст

Розвинуто наукові положення стосовно потенційної та реальної продуктивності деревостанів сосни звичайної, ялини європейської, тополі та верби, а також особливостей формування їх плантаційних деревостанів за умов України. Виділено перспективні форми деревних порід для прискореного вирощування деревини. Удосконалено агротехніку та технологію створення плантацій (вирощування та використання різних видів садивного матеріалу, підготовка лісокультурної площі, обробіток грунту, удобрення, агротехнічні). Одержано математичні моделі взаємозалежностей густоти деревостанів з іншими таксаційними характеристиками. Розроблено програми формування оптимальної густоти плантацій на баланси та пиловник за слабкої та сильної інтенсивності доглядових рубань. Вивчено особливості формування та продуктивність другої (порослевої) генерації плантацій тополь на середню та грубу деревину. Запропоновано ознаки оцінки життєдіяльності дерев у разі визначення доглядових рубань (розміри крони та вологість лубу). Розроблено математичні моделі росту насаджень досліджених порід за запасом і середньою його зміною, що передбачає обгрунтування оптимальних строків головного рубання за максимальною кількістю деревини та її вартістю. Розроблено математичні залежності основних морфометричних характеристик вербового пруту від маси кущів маточної плантації та виходом стандартних живців. Обгрунтовано роль сфери плантаційного вирощування у розв'язанні екологічних проблем. Визначено економічну ефективність створення плантацій сосни з ущільнювачами.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано необхідність вивчення внутрішньовидової мінливості лісівничо-таксаційних і цитологічних показників сосни звичайної у географічних культурах, що дозволило відібрати за комплексом ознак найперспективніші кліматипи. Розроблено методичні основи застосування цитологічних досліджень з метою виявлення та прогнозування мінливості сосни звичайної на різних біологічних рівнях та відбору кращих популяцій. Вперше проведено цитологічні дослідження пилку та насіння сосни звичайної у географічних культурах першого та другого поколінь. Висвітлено науково обгрунтовану систему показників для визначення біологічних зв'язків між дослідженими таксаційним та цитологічним рівнями. На основі системного підходу до вивчення внутрішньовидової мінливості проведено в географічних культурах селекційний відбір кращих за комплексом показників популяцій сосни звичайної. Відібрано кращі кліматипи з метою створення високопродуктивних лісових насаджень сосни звичайної.

  Скачати повний текст

Вивчено клони плюсових дерев сосни та їх потомств за біометричними, фенологічними, репродуктивними характеристиками. Визначено коефіцієнти успадкування основних ростових і репродуктивних ознак. Досліджено морфологічні, анатомічні, цитологічні особливості хвої, пилкових зерен, шишок і насіння клонів та їх сібсових потомств. Наведено порівняльний аналіз росту та репродукції сібсових родин на різних ділянках культур. Доведено можливість ранньої діагностики росту сосни за наявністю вторинного приросту пагонів і типом його прояву, а також можливість ідентифікації і відбору для схрещувань дерева за наявністю аномальних пилкових зерен, інтенсивністю та особливостями росту пилкових трубок, біометричними та якісними показниками шишок і насіння.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень внутрішньовидової мінливості сосни звичайної та дуба звичайного в географічних культурах Сумського Полісся та північного Лівобережного Лісостепу України. Досліджено ступінь успадкування ознак географічних походжень у I - III поколіннях. Досліджено мінливість ознак сосни звичайної у географічних культурах III покоління та дуба звичайного II покоління. Кориговано положення щодо районованого переміщення насіннєвого матеріалу. Рекомендовано перспективні регіони заготівлі насіння для вирощування стійких, продуктивних та високоякісних насаджень за умов Сумського Полісся та Лівобережного Лісостепу.

  Скачати повний текст

Вивчено зміни у грунті під впливом інтенсивної агротехніки, що застосовувались під час створення та вирощування культур сосни в Ізюмському пристеповому бору (Харківська область, межа північного степу та лісостепу). Досліджено культури за різної густоти садіння, строків та інтенсивності доглядових рубань у молодняка. З'ясовано, що після розкорчування зрубів, суцільної оранки та механізованого догляду менше руйнується грунт та скоріше відбувається його відновлення за умов вузькорядного садження культур з міжряддям 1,5 м, ніж за широкорядного - 2,5 - 3 м. Ріст і запас деревини в культурах віком до 20-ти років є кращими у разі широких рядів вирощування. Установлено, що у культурах з густотою садіння від 1,3 до 10 тис./га показники росту середніх дерев збільшуються зі зменшенням густоти. На підставі досліджень рубань у соснових молодняках зроблено висновки щодо можливості під час проведення освітлень застосовувати механічне (неселективне) вирубування.

  Скачати повний текст

Уточнено наукові уявлення про продуктивність деревостанів сосни звичайної Київського Полісся, визначено їх селекційну цінність як генетичних резерватів для збереження та відтворення природного потенціалу лісових насаджень. Підтверджено доцільність і перспективність застосування методів популяційної та плюсової селекції для відновлення насаджень сосни звичайної у регіоні досліджень. Вперше для півдня Київського Полісся вивчено популяційну мінливість сосни звичайної за анатомо-морфологічними показниками хвої. Встановлено зв'язок між морфометричними характеристиками плюсових дерев сосни та їх потомства та господарськими ознаками. Виділено перспективні для інтенсивного лісовирощування форми сосни звичайної. Удосконалено технологію вирощування селекційно поліпшеного садивного матеріалу сосни звичайної та створюваних з нього насаджень з використанням нових стимуляторів росту, мікродобрив і суперабсорбентів. Визначено економічну ефективність створення лісових культур сосни у Київському Поліссі з використанням селекційно-поліпшеного садивного матеріалу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виявлено зв'язки індексів приросту з обсягом викидів (у Поліссі - сильні, у Степу - середні) і кліматичними показниками (слабкі та середні в обох зонах). Отримано регресійні моделі залежності індексів санітарного стану від відстані до джерел забруднення. Встановлено, що вплив забруднення, в основному, посилює чутливість сосни до кліматичних факторів. Апробовано методику дендрохронологічних досліджень, придатну для екологічного моніторингу II рівня. Результати досліджень доцільно використовувати для діагностики стану лісових екосистем під впливом забруднення, створення прогностичних моделей динаміки радіального приросту.

  Скачати повний текст

Метою роботи є встановлення нормативів та проведення оцінки загальних запасів фітомаси та допонованого вуглецю в штучних насадженнях сосни українського Полісся з використанням бази даних ВО "Укрдержліспроект", яка містить основні таксаційні характеристики для кожного лісового виділу. На її базі розроблено таблиці росту модальних культур сосни, а також динаміки фітомаси та депонованого вуглецю в модальних штучних насадженнях сосни даного регіону. На підставі окремих дослідних даних тимчасових пробних площ уточнено математичні моделі для оцінки запасів фітомаси в окремому насадженні культур сосни. Ці моделі характеризують різні фракції деревного ярусу та підпологової рослинності. З використанням бази даних, наданої ВО "Укрдержліспроект", проведено розрахунки загальних запасів фітомаси та вуглецю за фракціями для всього фонду штучних соснових насаджень Полісся України.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичні розробки деяких аспектів екології та біогеоценології на прикладі аренних соснових лісів, представлено результати практичних досліджень їх парцелярності. Сформульовано елементи уявлень про стани біогеоценозів і парцел, розроблено схему деталізації компонентів екотопу, уточнено загальну теорію парцел, визначено їх ознаки та властивості. Побудовано альтернативні схеми типології парцел і їх періодичну типологічну екотопічну систему. Виявлено, що аренні соснові ліси є поліпарцелярними системами. Встановлено, що кожний тип аренних лісів характеризується власним специфічним парцелярним фондом, а таксономічна та екоморфічна ємність парцел є неспецифічним і специфічним виразами їх структурованості та змінюється на фоні трофності та зволоженості субстратів. З'ясовано, що таксономічний і екоморфічний склад парцел значною мірою визначається екотопічною адаптованістю видів. Встановлено, що таксономічна та екоморфічна ємність родин вищих рослин залежить від особливостей парцел та екологічних амплітуд складаючих їх видів. Встановлено, що загальна псамофітність родин вищих рослин у парцелах є вищою, ніж у флорі України. Виявлено, що таксономічні фонди екоморф є специфічними виразами особливостей парцел. На підставі ареалового аналізу псамофітів парцел аренних соснових лісів показано переважання видів євразійського та європейського походження, встановлено також наявність ендемів України. Показано, що функціональна роль парцел в аренних соснових лісах є багатоплановою. Обгрунтовано їх значення як осередків натиску зональної степової флори, збереження цінних і зникаючих видів, господарського використання рослинності для кормових, харчових, лікарських і біотехнологічних цілей.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено ураженість сіянців сосни звичайної збудниками хвороб за умов Київського Полісся. Виявлено у прикореневому грунті та ризосфері однорічних сіянців сосни різні види нематод, за загальними екологічними чинниками наведено їх класифікацію та установлено чисельність, що впливає на ріст і розвиток молодих рослин. Уперше з'ясовано вплив намочування насіння у витяжках плодових тіл трутовиків на енергію проростання та схожість, ріст молодих рослин сосни звичайної. Визначено ефективність дії протруйника "Рубіж" (1 %) та водних витяжок з трутовиків проти комплексу фітопаразитичних нематод. Установлено дію стимуляторів "КО-64", "Гумісолу" на біометричні показники й ураженість сіянців даних рослин. Визначено ефективність впливу позакореневого підживлення препаратом "Джерельце-7" на їх біометричні показники й ураженість.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено дослідження епіфітної й ендофітної аутомікрофлори насіння сосни звичайної, визначено її роль у вирощуванні садивного матеріалу. Зі здорового насіння сосни звичайної виділено дійсні (Pseudomonas syringae, Erwinia nimipressuralis, Erwinia carotovora) та опортуністичні (Pseudomonas fluorescens, Pantoea agglomerans) фітопатогенні бактерії. З'ясовано, що сапротрофну асоціацію аутомікрофлори насіння сосни звичайної формують Bacillus subtilis, Bacillus pumilus, Paenibacillus polymyxa. Мікрофлору представлено грибами родів Acremonium, Alternaria, Aspergilus, Mucor, Penicillium, Trichoderma, а також дріжджами. На підставі вивчення патогенних, фітотоксичних, антагоністичних, бактерицидних і бактеріостатистичних властивостей виділених ізолятів мікроорганізмів виявлено їх вплив на насіння та проростки сосни звичайної та індикаторних рослин. У взаємовідносинах аутомікрофлори насіння сосни не знайдено чітких ознак антагонізму у межах виду мікроорганізму та між їх видами та групами. Виявлено, що антагоністична активність сапротрофних представників мікробної асоціації насіння до фітопатогенних бактерій дуже низька, але сумарна достатня для їх утримання на дуже низькому рівні. Доведено, що чинником обмеження заселення здорового насіння сосни звичайної фітопатогенними бактеріями є сапротрофні мікроорганізми як складова аутомікрофлори. Встановлено більшу антагоністичну активність мікроміцетів щодо фітопатогенних бактерій. Виявлено здатність біологічних і хімічних пестицидів певною мірою знезаражувати насіння сосни звичайної від епіфітної мікрофлори. З'ясовано, що дані препарати не проникають всередину насіння та не звільняють його від ендофітної мікрофлори. Обгрунтовано необхідність у процесах зберігання та підготовки насіння сосни до висіву підтримувати динамічну рівновагу складових мікробних угруповань.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідів стосовно вдосконалення технології вирощування садивного матеріалу сосни звичайної у теплицях. Доведено, що для вирощування сіянців даної рослини у теплицях на зв'язано-піщаній грунтовій суміші ефективним є суцільне внесення біогумусу (вермикомпосту) під перекопування грунту та локальне його внесення в борозни. Відзначено, що доцільно використовувати для загортання насіння та мальчування сходів свіжу соснову тирсу, а застосування регуляторів росту рослин, а саме: агростимуліну, триману-1, фумару, емістиму-С, параамінобензойної кислоти для передвисівного намочування насіння й обприскування сходів сприяє підвищенню виходу високоякісного стандартного садивного матеріалу. У процесі вирощування сіянців у теплицях високу ефективність виявлено за умов комплексного застосування біогумусу та регуляторів росту рослин, ретарданту "Атлет", біопрепарату "Байкал ЕМ-1-У". Виявлено, що обробка коріяння сіянців сосни звичайної полімерною плівкотвірною композицією екзополіакриламіду з додаванням регуляторів росту рослин, суперабсорбентів "Теравет-100" і "Аквасорб 3005КМ" сприяє збільшенню приживлюваності сіянців і темпів росту культур у висоту та за діаметром.

  Скачати повний текст