Досліджено співвідношення політики та релігії як диференційованих форм інституалізації суспільства в єдиному соціокультурному просторі, виявлено еволюційні зміни у взаємодії політичних і релігійних структур, що репрезентують провідні тенденції сучасного розвитку духовного життя. Визначено головні тенденції у взаємовідносинах політики та релігії у період трансформації суспільства: політизація церковно-релігійного середовища та десекуляризація культурно-політичної сфери. Показано суперечливість духовного життя в епоху глобалізації, що концептуально виокремлює єдність та взаємоперехід протилежностей духовного життя у формі секуляризації (політизації) та десекуляризації (сакралізації) суспільної свідомості. Обгрунтовано, що протилежність тенденцій секуляризації - десекуляризації по-різному проявляється у різних сферах духовності, відображуючи у теоретичній свідомості історичні форми єдності або протистояння у взаємовідносинах між церквою та державою. Розкрито критеріальні ознаки тенденції десекуляризації: проникнення теїстичних ідеологем, релігійних норм, ідеалів щодо суспільної свідомості, що викликано її поворотом до культуроцентричності, зміщенням акценту на етнорелігійну самобутність. Доведено, що надмірна політизація та десекуляризація духовної сфери мають межі існування у соціокультурному просторі: межі десекуляризації - містифікація масової свідомості, ірраціональна бездуховність та ін., що руйнує саму релігійну свідомість; межі політизації - у свідомому або несвідомому поглинанні сакральних моральних норм, ідеалів, релігійних ідей та ін. раціональними конструкціями соціального порядку. Встановлено взаємозв'язок політичних і релігійних критеріїв в українському просторі: історія відносин політики та релігії, держави та церкви свідчить, що у період занепаду державності релігія виступала вагомим критерієм самоідентифікації українського народу, впливала на процеси державотворення. Показано, що за умов розбудови української державності, національного та духовно-культурного відродження взаємодія політики та релігії є складною, суперечливою: кризові процеси відчутно позначились на міжконфесійних відносинах, призвели до світоглядної невизначеночті, політизації церковно-релігійного середовища.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми історії жанру української літературної балади XIX ст. на матеріалі трьох основних груп зразків балад фольклорно-морфологічної, побутової та історичної. На підставі аналітико-синтетичного дослідження з'ясовано специфічні риси, характерні баладному жанру, визначено його місце та роль у літературному процесі. Виділено жанрові різновиди, що утворилися на зрізі міжжанрової співдії, - твори, споріднені з баладами, а також твори, в яких наявні баладні мотиви та інтонації. Визначено типологічні риси балад та їх модифікації. Проаналізовано вплив національної історії, філософії, дуалізму, менталітету, моралі та етики українців на розкриття внутрішньо-почуттєвої структури характеру баладного героя, боговорено особливості психологізму жанрових зразків, їх зв'язок із проблемами національного буття, народним світорозумінням і світосприйняттям.

  Скачати повний текст

Досліджено католицьку месу у контексті літературного оновлення, яке відбувалося протягом першої половини XX ст. і закріплене у документах Другого Ватиканського Собору 1962 - 1965 рр. Вперше феномен меси розглянуто у синтезі музичного, теологічного та соціального підходів. Вивчено трансформацію комунікативних аспектів меси, результатом якої став у літугійній практиці католицької церкви новий статус загалу віруючих і церковного композитора. Проведено диференціацію понять художньої меси-циклу та пов'язаної з літургійною практикою меси-ритуалу. Теоретичні й історичні положення роботи розкрито шляхом екскурсів у минуле меси та конкретизовано в процесі розгляду мес церковних композиторів Італії, Франції, Австрії та Німеччини першої половини XX ст., а також використано як інструмент аналізу самостійних художніх зразків мес-циклів О. Месіана, Е. Саті, І. Стравінського та П. Хиндеміта. Запропонована методика дозволяє представити музичний гештальт меси як компонент цілісності меси-ритуалу.

  Скачати повний текст

Об'єкт дослідження – вища освіта Німеччини.Мета дослідження – виявити особливості розвитку тьюторства в умовах вищої освіти Німеччини та окреслити можливості використання конструктивних ідей німецького досвіду в університетах України.Методи дослідження: аналіз і синтез, індукція, дедукція, узагальнення, систематизація, класифікація, зіставлення, порівняння, спостереження, опитування та інтерв'ювання.Вперше виявлено особливості розвитку тьюторства в умовах вищої освіти Німеччини; висвітлено тьюторство як науково-педагогічну проблему; виконано аналіз розвитку тьюторства у закладах вищої освіти Німеччини у міжнародному та національному контексті; досліджено специфіку реалізації тьюторства на інституційному рівні у Німеччині; окреслено можливості використання конструктивних ідей та досвіду розвитку тьюторства у Німеччині в умовах університетської освіти України. Уточнено зміст понять «тьюторство», «тьютор», «тьюторіал». Подальшого розвитку набули положення про організацію тьюторства та використання його потенціалу з метою забезпечення якості освітніх послуг та підвищення успішності здобувачів вищої освіти.^UThe higher education of Germany is the research object.The research aim is to identify peculiarities of the tutoring development in the context of higher education of Germany and to outline the possibilities of using the constructive ideas of German experience at the universities of Ukraine.The research methods: analysis and synthesis, induction, deduction, generalization, systematization, classification, comparison, observation, surveillance and interviewing.For the first time peculiarities of the tutoring development in the conditions of higher education of Germany have been identified; tutoring is presented as a scientific and pedagogical problem; the analysis is performed on the tutoring development at Higher Educational Establishments of Germany in the international and national context; the specificity of tutoring realization at the institutional level of Germany is researched; possibilities of using of the constructive ideas and experience of the tutoring development in Germany under the conditions of university education of Ukraine are outlined. The comprehension of the concepts “tutoring”, “tutor”, “tutorial” is clarified. Provisions on the tutoring organization and its potential use gained further development in order to ensure the quality of educational services as well as to improve the success of higher education applicants.

Досліджено окупаційну політику гітлерівської Німеччини щодо німецького населення в Рейхскомісаріаті "Україна" у 1941 - 1944 рр. Проаналізовано плани та заходи гітлерівської верхівки щодо використання етнічних німців на території України у процесі формування нового суспільно-політичного ладу. Висвітлено ідеологічні засади використання німецького населення на окупованих територіях, зокрема, на землях України. Досліджено структуру та діяльність органів нацистської влади, відповідальних за роботу з етнічними німцями. Наведено характеристику чисельності та географії розселення етнічної німецької меншини в Рейхскомісаріаті "Україна". Досліджено процес утворення окупаційною владою нових німецьких колоній і розформування даних поселень у 1943 - 1944 рр. Наведено оцінку правового статусу німецької спільноти України у системі гітлерівського так званого "нового порядку на Сході". Вивчено соціально-економічну, мобілізаційну, культурну, освітню, релігійну політику Міністерства східних окупованих територій, адміністрації Рейхскомісаріату "Україна" та нацистських спецслужб відносно українських "фольксдойче" на різних етапах окупації. Розглянуто особливості сприйняття етнічними німцями України окупаційного режиму.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена взаємодії між композитором та урбаністичним простором, адже економічні, соціальні та культурні структури міста неабияк впливають на реалізацію митця та його творчу активність. На мікрорівні ця взаємодія виявляється у тому, як через художні тексти можна дізнатись про повсякденні практики, мережу соціальних комунікацій, а також особливості просторового і звукового контексту, що оточував митця у місті; на макрорівні – репрезентує урбаністичний простір як самодостатню та складну мережу історичних, символічних значень, які визначають аудіальний досвід, адже слухання є не тільки фізіологічним актом, але й культурним конструктом.Дослідження й аналіз різноманіття звукових практик у культурному ландшафті міста є пріоритетним завданням в межах нових міждисциплінарних проєктів, таких як урбаністичне музикознавство та звукові дослідження. Задля кращого розуміння цих дослідницьких оптик, вперше в українській гуманітаристиці було окреслено історіографію, основне коло питань, джерел та методів, якими користуються урбаністичні музикознавці та звукові дослідники.Розуміння звуку значно поглиблюється в контексті розгляду чуттєвої культури, тож на основі аналізу різноманітних джерел, були виокремлені спільні для сенсуальних досліджень теми: критика візіоцентризму3західноєвропейської культури; критика «ієрархізації» чуттів; критика дуалістичної теорії Рене Декарта. Окреслено декілька пунктів, що є точками наближення між музикознавством та сенсуальними студіями, а саме: тіло композитора (як чуттєві модуси композитора втілюються у музиці), тіло виконавця (як через тіло виконавця музика стає чутною), тіло слухача (як тілесний та культурний досвід впливає на сприйняття музики), тіло музичного тексту (як музичний текст «свідчить» про тілесні практики композитора та/або епохи в цілому).Розкрито можливості мультисенсорного підходу в гуманітарних дослідженнях. Виходячи з цієї перспективи мистецький твір інтерпретується як матриця чуттєвого, тілесного досвіду його автора. Доцільність такої ідеї яскраво ілюструється на прикладі теоретичної роботи Жоржа Кастнера («Голоси Парижа»), а також творчих біографій Оноре де Бальзака та Шарля Бодлера.Фланування – чуттєве та культурне освоєння міста під час прогулянки, – було не тільки популярною повсякденною практикою 1840-50-х років, яка безпосередньо відбилась на творчості вищезгаданих паризьких митців, але й індикатором стрімких змін урбаністичного простору. З огляду на важливість фланування у творенні культурного простору Парижа було запропоновано оновлене тлумачення цього феномена.Галаслива реклама вуличних продавців та розносників газет, вистави еквілібристів просто неба, бали-маскаради, концерти, а також популярні опери, мотиви яких переспівувались вуличними музикантами – усі ці компоненти не тільки розкривали різноманіття аудіальних практик Парижа, але й слугували полем активного слухового досвіду митців. Композитори (Ф. Шопен, Ф. Ліст, Дж. Верді, Р. Вагнер, Г. Берліоз, М. Глінка), які проживали у Парижі, або неодноразово відвідували його – формували звукові маркери епохи романтизму та кидали виклик звичним формам сприйняття музичного твору, тож актуальність нашого дослідження полягає4у розкритті особливостей звукового ландшафту Парижа 1840-1850-х років та висвітленні ролі творчого внеску М. Глінки у строкату картину аудіальної реальності міста. Задля реалізації цієї мети було окреслено хронологію паризьких концертів, у яких виконувались твори М. Глінки, а також мережу культурних взаємодій композитора з виконавцями, критиками, видавцями та власниками концертних залів. Це дозволило ширше охопити контекстний зміст повсякденних комунікаційних практик.Аналіз критичних відгуків та згадок у музичних медіа дозволив диференціювати особливості рецепції творчості М. Глінки у Парижі, а саме: наголошення на національній специфіці таланту російського композитора в поєднанні з європейськими традиціями музичної культури.Запропоновано новий шлях в інтерпретації мемуарно-епістолярних джерел М. Глінки з точки зору просторової оптики. Екстраполяція методу ментального картографування на творчу біографію композитора дозволяє розшифрувати міру наближення або віддалення його життєвого світу щодо локацій, пов'язаних з музичною (або ширше, культурною) інфраструктурою міста; розкрити потенціал для реалізації артиста у міському контексті; змоделювати сліди соціальних перетинів між різними учасниками культурної комунікації всередині урбаністичного простору, etc.Просторова історія композитора розповідає про його досвід проживання у місті, а також про емоції та метафори, що втілюються у його творчості. Тому занурення у просторовий та звуковий контекст розкриває невидимі лінії присутності «тут і тепер», коли не існує хронологій та періодизацій, але існує синхронність співіснування чуттів, ідей та думок.Ключові слова: місто, метафора, чуттєва культура, культурні практики, урбаністичне музикознавство, звукові дослідження, звуковий ландшафт, ментальна мапа.^UThe thesis is dedicated to the interaction between a composer and urban space, since economical, social, and cultural structures of a city influence realization of the artist and his creative activity. At a micro-level this interaction is manifested in how through literary text one can find out about everyday practices, social communications network as well as peculiarities of space and sound context that surrounded an artist in a city; at a macro-level it represents urban space as a self-sufficient and complicated network of historical, symbolic meanings that define the auditory experience, since listening is not only a physiological act but also a cultural construct.Research and analysis of sound practices in the city cultural landscape is a priority task within the framework of new interdisciplinary projects, such as urban musicology and sound studies. For a better understanding of these research optics, it was for the first time in the Ukrainian humanities that historiography was outlined along with the main circle of issues, sources, and methods that are used by urban musicologists and sound researchers.Understanding of sound considerably deepens in the conteхt of consideration of sensory culture, so based on the analysis of different sources, common topics for this direction were distinguished: criticizing ocularocentricity of the Western culture; criticizing “hierarchization” of senses; criticizing of dualism theory of Rene Descartes. Several items were outlined which are points of approximation between musicology and sensory studies, namely: the performer's body (how through the performer's body music becomes audible), the listener's body (how6bodily experience affects music perception), the composer's body (how the composer's sensory modes materialize in music), the body of a musical text.Possibilities of a multisensory approach in humanities were revealed. Coming out of this perspective, an artwork is interpreted as a matrix of sensory, bodily experience of its author. The expediency of such an idea is vividly illustrated in the context of a Georges Kastner's theoretical work “Les voix de Paris” as well as creative biographies of Honore de Balzac and Charles Baudelaire.Flânerie is a sensory and cultural exploration of a city during a walk, – not only was a popular everyday practice of 1840-50s, which directly reflected on the aforementioned Parisian artists' works but also is an indicator of fast changes of urban space. Considering the importance of flânerie in creating cultural space of Paris, a new notion for this phenomenon was suggested.Noisy advertising of street vendors, acrobat performances, masquerade balls, concerts as well as popular operas, themes of which are sung by street musicians – all these components not only revealed the diversity of sound practices of Paris but also served as a field of active auditory experience of the artists. Composers (F. Chopin, F. Liszt, G. Verdi, R. Wagner, H. Berlioz, M. Glinka), who stayed in Paris or frequently visited it – formed sound markers of the Romanticism era and challenged conventional forms of music piece perception. Thus, the relevance of our research lies in revealing the peculiarities of the soundscape of Paris in the 1840-1850s and covering the role of the artistic contribution of M. Glinka into the diverse picture of urban auditory reality. To reach this goal, Parisian concert chronology was outlined, where M. Glinka's pieces were performed as well as a network of cultural interactions of the composer with the performers, critics, publishers etc. It allowed covering wider the contextual substance of everyday communication practices.Analysis of critical comments in music periodicals allowed to differentiate peculiarities of M. Glinka's art reception in Paris, among them national specificity of his works in connection with the European traditions of the music culture.7The suggested new way of reading M. Glinka's verbal texts from spatial optics. Extrapolating the mental mapping method to the composer biography allows deciphering the degree of approximation or alienation of his lifeworld concerning the locations, connected with music (or wider, cultural) city infrastructure; unlock the potential for an artist realization within urban context; model traces of social interactions between different participants of cultural communication, etc.The composer's spatial story tells us about his experience living in city, as well as emotions and metaphors which are incarnated in his art. That is why, immersion into space and sound reveals invisible presense lines “here and now”, when there is no chronologies and periodisations, but coexistense of feelings, ideas, and thoughts.Keywords: city, metaphor, sensory culture, cultural practices, urban musicology, sound studies, soundscape, mental map.

Показано, що в 1939 - 1941 рр. польське військово-політичне підпілля, представлене Армією Крайовою (АК) і структурами емігрантського уряду, на території Західної України провадило боротьбу проти радянської влади, а в 1941 - 1944 рр. - німецьких окупантів. Зазначено, що головною метою боротьби польського підпілля в Західній Україні полягала у звільненні цієї території та включенні її до складу повоєнної Польської держави. Зауважено, що окрім СРСР та Німеччини противником поляків у Західній Україні виступив також український національно-визвольний рух, що прагнув до утворення власної держави. Через різний підхід до справи державної приналежності цієї території, між українськими та польськими силовими структурами дійшло до гострого збройного конфлікту, а також трагедії місцевої цивільної людності. Охарактеризовано його причини, хід, форми, за яких він відбувався, та наслідки. Зроблено висновок, що за тогочасних умов виявилося неможливим досягти компромісу, який задовольнив би обидві сторони. Доведено, що кульмінаційним пунктом боротьби АК в Західній Україні стала акція "Бужа", що мала посприяти розв'язанню проблеми спірних територій на користь Польщі. Однак вона не дала полякам очікуваних політичних результатів. Західноукраїнські території виявилися для них назавжди втраченими.

  Скачати повний текст

Вперше зроблено спробу комплексного дослідження політики та практики нацистського фізичного терору проти східних слов'ян періоду Другої світової війни. Доведено, що расова теорія стала теоретичним обгрунтуванням політики нацистського фізичного терору стосовно східних слов'ян. Встановлено, що антислов'янська спрямованість колонізаційних планів нацистської Німеччини була невід'ємною та важливою частиною загальних експансіоністських намірів завоювання "життєвого простору". З'ясовано процес формування механізму карально-репресивної політики проти східнослов'янського населення. Проаналізовано німецький окупаційний режим на захоплених територіях Української РСР, Білоруської РСР і Російської РФСР, визначено основні форми та методи практичної реалізації політики фізичного терору проти східних слов'ян. Вперше зроблено спробу підрахувати вірогідну кількість втрат східних слов'ян (мирного населення та військовополонених) внаслідок політики нацистського фізичного терору. Проаналізовано вплив такої політики на морально-психологічний стан східних слов'ян.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню проблем мовної варіативності в умовах функціонування мови в живому природному мовленні. Проведено дослідження фоностилістичної варіативності вимови старшокласників Німеччини, тобто піддано аналізу характер взаємозв'язків варіантів мовленнєвої структури (варіантів реалізацій сегментного складу німецької мови) з елементами соціальної структури (соціальної групи німецьких старшокласників). Варіативність у мовленні старшокласників зафіксовано як на рівні голосних, так і на рівні приголосних. Під час аналізу практичного матеріалу були визначені середні індекси реалізації кожної фонологічної змінної та її варіантів для трьох умов спілкування, що дало можливість встановити перемінні правила реалізацій фонологічних змінних та їх варіантів у соціолекті старшокласників, які ми вважаємо нормою вимови у даному соціолекті.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми профільного навчання в середній загальноосвітній школі Німеччини. Проаналізовано державну концепцію профільного навчання, а також розробки німецьких педагогів, покладені в її основу. Розкрито сутність сучасних педагогічних інновацій у галузі змісту, форм і методів профільного навчання. Узагальнено педагогічний досвід організації допрофільної підготовки учнів середніх загальноосвітніх закладів Німеччини. Охарактеризовано структуру профільного навчання учнів середньої школи ФРН. Розглянуто сучасні теоретичні та практичні засади профільного навчання учнів у німецьких землях Гессен і Баварія. Проаналізовано психолого-педагогічні проблеми профільного навчання учнів німецьких гімназій і педагогічні засади, які здійснюються з метою їх вирішення. Проведено порівняльно-педагогічне дослідження концепцій профільного навчання у старшій середній школі Німеччини й України. Наведено пропозиції щодо перспективного запозичення елементів німецького досвіду профільного навчання у вітчизняних школах.

  Скачати повний текст

Уперше в комплексі розглянуто вітчизнану та зарубіжну історіографію питання, визначено основні її концептуальні напрями. Надано об'єктивну правову оцінку - з позицій старого і нового міжнародного права - міжнародно-правовому значенню рішень Скрентонського конгресу, Чернівецького віча, Хустського віча, рішень Центральної ради в Ужгороді. Надано правову оцінку співробітництву Союзу РСР і нацистської Німеччини з територіальних питань у 1939 - 1940 рр., визначено дійсний вплив цього чинника на врегулювання радянсько-румунського територіального спору. Проведено оцінювання міжнародно-правового значення рішень Першого Віденського арбітражу (листопад 1938 р.) та Сойму Карпатської України (березень 1939 р.). Запропоновано власну історико-правову концепцію політичного та міжнародно-правового співробітництва ООН, зокрема в питанні встановлення післявоєнних кордонів в Європі та світі.

  Скачати повний текст

Висвітлено історичний аспект розвитку кримінального права Йорданії, загальну характеристику злочинів проти власності, поняття та елементи крадіжки, відмінність її від суміжних злочинів. Запропоновано нове визначення поняття "крадіжки" та методи відмежування від неї усіх протиправних відкритих або здійснених з застосуванням насильства дій вилучення майна. Проаналізовано кваліфіковані види крадіжок, та визначено недоліки застарілого законодавства, яке не відповідає потребам часу та розвитку суспільства. Розглянуто відмінність крадіжки від суміжних злочинів.

  Скачати повний текст

На підставі проведеного історіографічного аналізу європейської та вітчизняної історичної, історико-філософської та історико-методичної літератури сформульовано характеристики та особливості соціальної історії та історії повсякденності як складової історичного знання. Визначено основні тенденції розвитку теорії та практики викладання й методичні засади навчання соціальної історії в школах країн - членів Ради Європи, зокрема розвитку змісту, засобів і методів навчання. Уточнено поняття "соціальна історія", "історія повсякденності" як складові змісту шкільної історичної освіти. У науковий обіг введено нові та маловідомі джерела з розвитку історичної освіти країн - членів Ради Європи, навчальні плани і програми, матеріали педагогічної преси, які розширюють і конкретизують науково-методичні уявлення про реформування змісту історичної освіти в зазначених країнах.

  Скачати повний текст

Висвітлено історію, господарську та культурно-просвітницьку діяльність Чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря у другій половині XVII - XVIII ст. Досліджено процес заснування, піднесення та перетворення обителі в резиденцію єпархіальних архієреїв. Розглянуто особливості сільськогосподарського розвитку та промислового виробництва монастиря. Проаналізовано культурну діяльність обителі, встановлено її внесок у поширення просвітництва в українських землях.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Об'єкт дослідження – лексикографічні статті, пов'язані з концептом арабский мир, зокрема назви предметів одягу, страв арабської кухні та конфесійного арабського дискурсу, а також текстові фрагменти із цими поняттями.Мета дослідження – виявити та описати мовні та мовленнєві засоби вербальної репрезентації концепту арабский мир для правильного розуміння їх значень та руйнування наявних стереотипів.Методи дослідження. У роботі використано такі методи дослідження, як-от: індукція, дедукція, узагальнення, аналіз та синтез. Лінгвістичні методи охоплюють дефінітивний, тезаурусний, контекстний, контрастивний, компаративний, компонентний, дистрибутивний, дескриптивний.Теоретична значущість дисертації зумовлена її спрямуванням на вирішення сучасних проблем семантики та лінгвокультурології. Одержані результати дослідження поглиблюють знання про поняття, пов'язані з концептом арабский мир. У роботі визначено особливості вербалізації цього концепту в словниках та в Національному корпусі російської мови.Практична значущість одержаних результатів дисертації полягає в тому, що її висновки та узагальнення є внеском в теорію лінгвокультурології та концептології. Отримані результати можуть бути застосовані в теоретичних курсах з лінгвокультурології російської мови, когнітивної лінгвістики. Окремі результати можуть виявитися корисними під час напрацювання навчально-методичних матеріалів з когнітивної лінгвістики для студентів-русистів, а також для написання курсових та кваліфікаційних робіт. Зафіксований і проаналізований у дисертаційній праці фактичний матеріал є цікавим для підготовки навчальних посібників і підручників з когнітивної лінгвістики, у лексикографічній практиці. Водночас дослідження стане корисним для істориків, культурологів, етнографів і краєзнавців.Нaукова новизнa полягає в тому, що в роботі вперше комплексно досліджено та описано засоби вербальної репрезентації лінгвокультурного концепту арабский мир, які охоплюють такі сфери, як-от: географія, історія, культура, мистецтво, побут, мова, релігія. Перспектива подальшого дослідження полягає в розширенні аналізу географічного та побутового аспектів вербалізації арабского мира в російській мові та порівняння зі сприйняттям арабского мира носіями української мови.^UThe object of the study is lexicographical articles related to the concept of the Arab world, including the names of clothing, dishes of Arabic cuisine and religious Arabic discourse, as well as text fragments with these concepts.In the dissertation we aim to identify and describe the language and speech means of verbal representation of the concept of the Arab world for a correct understanding of their meanings and dispelling existing stereotypes.Research methods such as induction, deduction, generalization, analysis and synthesis are used in the paper. Linguistic methods include definitive, thesaurus, contextual, contrastive, comparative, component, distributive and descriptive.Theoretical value of the dissertation is due to its focus on solving contemporary problems of semantics and cognitive linguistics. The results of the study deepen the knowledge of the concepts associated with the concept of the Arab world. The peculiarities of verbalization of this concept in dictionaries and in the National Corpora of the Russian language are determined in the paper.The practical relevance of the obtained results of the dissertation is that its conclusions and generalizations are a contribution to cognitive linguistics. The obtained results can be applied in theoretical courses on linguoculturology of the Russian language, cognitive linguistics. Some results may be useful in the development of teaching materials on cognitive linguistics for Russian students, as well as for writing term and qualifying papers. The factual material recorded and analyzed in the dissertation can be used for the preparation of textbooks and textbooks on cognitive linguistics, in lexicographic practice. At the same time, research can be useful for historians, culturologists, ethnographers and local historians.The scientific novelty of the dissertation research is that for the first time the paper comprehensively researched and described the means of verbal representation of the concept of the Arab world, which covers such areas as geography, history, culture, art, life, language, religion.Directions for future research. The prospect of further research is to expand the analysis of geographical and everyday aspects of verbalization of the Arab world in the Russian language and comparison with the perception of the Arab world by native speakers of the Ukrainian language.

Досліджено процес трудової мобілізації населення дистрикту Галичина з метою використання його як робочої сили в господарстві Німеччини. Встановлено, що залучення дистрикту в систему примусової праці райху відбувалося поступово та проходило кілька етапів розвитку. Підготовку робітників для німецької економіки та потреб краю здійснювала мережа професійних шкіл і курсів. Окупаційна влада проводила трудову мобілізацію методами вербування, виявлення працездатних людей, пропаганди, адміністративного тиску та застосування сили, а населення намагалося уникнути праці в Німеччині. Досліджено форми та методи протидії населення та антинацистського руху Опору трудовій мобілізації.

  Скачати повний текст

Андрусишин В. Й. Політична культура сучасного українського суспільства: культурологічний аналіз. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата культурології за спеціальністю 26.00.01 – теорія та історія культури. – Міністерство освіти і науки України, Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, 2024.У дисертації осмислено ментально-аксіологічні та національно-психологічні засади політичної культури українського суспільства, динаміку та особливості її трансформації. Розглянуто та систематизовано теоретико-методологічні засади дослідження політичної культури українського суспільства як складного та багатоаспектного феномена. Опрацьовано та систематизовано джерельну базу дослідження, з’ясовано потенціал традицій і родинних цінностей як середовища формування та збереження української політичної культури, досліджено її міфосимволічний вимір, розглянуто деструктивний вплив комуно-радянського тоталітаризму та його проєкту «homo sovieticus» на зміст політичної культури українців, проаналізовано політичний гумор та сатиру як джерела інформації про культурні стереотипи українців, розкрито особливості та динаміку розгортання «пострадянського синдрому» у сучасній політичній культурі України, виявлено тенденції змін та нові виклики в межах політичної культури сучасного українського соціуму в умовах російсько-української війни (2014–2023 рр.).Ключові слова: українське суспільство, політична культура, політичні цінності, політична міфосимволіка, політичний гумор, пострадянський синдром, homo sovieticus.^UQualification scientific paper as a manuscript.A thesis for the scholarly degree of the Candidate in Cultural Studies (PhD), specialty 26.00.01 – Theory and History of Culture. Kyiv National University of Culture and Arts, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2024.The dissertation is devoted to the consideration of the mental-axiological and national-psychological foundations of the political culture of Ukrainian society, the dynamics and peculiarities of its transformation at the present stage. It is determined that the search for answers to the question of the vital mechanisms of the transition of Ukrainian society to a new quality draws the attention of theoretical and practical scientists to political values and national-psychological aspects of Ukrainian political culture, since its axiological foundations and their transformation in times of crisis remain an under-researched topic in political science and cultural studies.It is emphasized that the political culture of Ukrainian society, like any other, is formed and developed in close connection with the centuries-old values and traditions of Ukrainians, which are the inner core of the people’s culture and which determine the stereotypes of political behavior and are converted into sociocodes. Particular attention is focused on family traditions and values, since it is the family as a socio-cultural microenvironment that makes the functioning of the entire social structure possible, and the axiological system generated by it influences the way each member of society operates and behaves, especially since patterns of political participation, the main features of political behavior and mentality are laid down in the family.It is stated that the axiological basis in the form of a value consensus in society is of great cultural significance: it is formed and transmitted in time and space, “re-historicized” in everyday life and objectified in the forms of signaling and symbolization. This is how political myths emerge as archetypal constructions that preserve social experience, the imperatives of the spiritual and moral dimension of political processes in the collective memory, as a basic cultural and political form that contains and transmits the historical experience of the people, the semantic core that either corresponds to the nation-building social model and therefore represents it, or does not (“political pseudo-myth” or a culturally different/alien mythological narrative as a threat to authentic cultural traditions, national history and memory).The potential of political mythosymbolism through the prism of cultural analysis is identified and revealed, which made it possible to look at it as a tool for creating a political identity and manifestation of Ukraine’s civilizational choice. At the turn of the XX-XXI centuries, especially after the declaration of independence, the relevance of political myths in Ukraine increased.

Уперше в українському документознавстві досліджено понятійний апарат, законодавчу та нормативну базу, особливості та проблеми керування документацією (КД) за кордоном на різних етапах його розвитку впродовж другої половини XX - початкових років XXI ст. Визначено основні перспективні напрями використання світового досвіду у вітчизняній практиці КД з метою розв'язання конкретних питань організації роботи, а також для формування нових підходів до роботи зі службовими документами у цілому та, зокрема, внаслідок впровадження новітніх інформаційних технологій, у взаємозв'язку з інтеграцією України до світового інформаційного простору, застосуванням в Україні міжнародних стандартів стосовно систем керування якістю.

  Скачати повний текст

Проаналізовано зовнішню політику країн Балтії (Литви, Латвії та Естонії) у період 1990 - 2004 рр. Визначено основні етапи й особливості еволюції стратегії розширення як ЄС, так і НАТО щодо країн Балтії. Виявлено, що країни Балтії розглядали ЄС як гаранта "м'якої безпеки", а НАТО - як гаранта "жорсткої безпеки", що призвело до зміщення акцентів у зовнішній політиці на користь НАТО (США), а потім ЄС. Доведено пріоритетну роль США у процесі європейської та євроатлантичної інтеграції країн Балтії. Встановлено, що саме через залучення країн Балтії до сфери свого впливу відбулося остаточне закріплення США в регіоні, а країни Балтії одержали за це гарантії безпеки з боку США у вигляді членства в НАТО. Відносну легкість вступу країн Балтії в ЄС пояснено не лише вдалим впровадженням політичних, економічних, правових реформ, але і в результаті значної підтримки з боку США та деяких членів ЄС (Німеччини, Фінляндії, Швеції і Данії). Виявлено, що внаслідок приєдання країн Балтії до ЄС і НАТО позиції Росії у регіоні значно послабилися, що призвело до виникнення певної напруги у відносинах Росії з країнами Балтії. Встановлено, що даний факт жодним чином не вплинув на реалізацію національних інтересів балтійських держав на європейському й євроатлантичному напрямках.

  Скачати повний текст