Скачати повний текст

Вперше зроблено спробу комплексного дослідження політики та практики нацистського фізичного терору проти східних слов'ян періоду Другої світової війни. Доведено, що расова теорія стала теоретичним обгрунтуванням політики нацистського фізичного терору стосовно східних слов'ян. Встановлено, що антислов'янська спрямованість колонізаційних планів нацистської Німеччини була невід'ємною та важливою частиною загальних експансіоністських намірів завоювання "життєвого простору". З'ясовано процес формування механізму карально-репресивної політики проти східнослов'янського населення. Проаналізовано німецький окупаційний режим на захоплених територіях Української РСР, Білоруської РСР і Російської РФСР, визначено основні форми та методи практичної реалізації політики фізичного терору проти східних слов'ян. Вперше зроблено спробу підрахувати вірогідну кількість втрат східних слов'ян (мирного населення та військовополонених) внаслідок політики нацистського фізичного терору. Проаналізовано вплив такої політики на морально-психологічний стан східних слов'ян.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми профільного навчання в середній загальноосвітній школі Німеччини. Проаналізовано державну концепцію профільного навчання, а також розробки німецьких педагогів, покладені в її основу. Розкрито сутність сучасних педагогічних інновацій у галузі змісту, форм і методів профільного навчання. Узагальнено педагогічний досвід організації допрофільної підготовки учнів середніх загальноосвітніх закладів Німеччини. Охарактеризовано структуру профільного навчання учнів середньої школи ФРН. Розглянуто сучасні теоретичні та практичні засади профільного навчання учнів у німецьких землях Гессен і Баварія. Проаналізовано психолого-педагогічні проблеми профільного навчання учнів німецьких гімназій і педагогічні засади, які здійснюються з метою їх вирішення. Проведено порівняльно-педагогічне дослідження концепцій профільного навчання у старшій середній школі Німеччини й України. Наведено пропозиції щодо перспективного запозичення елементів німецького досвіду профільного навчання у вітчизняних школах.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та практичні проблеми регулювання господарського товариства однієї особи на прикладі законодавства України та ФРН. Розглянуто історію запровадження такого товариства у країнах різних правових систем, обумовлену застосуванням правової фікції. Розкрито основні тенденції історичного розвитку товариства однієї особи, його правову природу, визначено місце серед інших учасників цивільних правовідносин. Проведено порівняльно-правовий аналіз законодавчої бази, яка визначає особливості цивільно-правового статусу господарських товариств однієї особи в Україні та ФНР, внесено пропозиції щодо вдосконалення національного законодавства в цій сфері.

  Скачати повний текст

Досліджено гносеологічну специфіку теоретико-методологічного потенціалу концепції комунікативної раціональності Ю.Габермаса. Розкрито зміст понять "пізнавального" й "теоретико-методологічного потенціалу" наукової концепції та теорії загалом. Визначено статус концепції комунікативної раціональності в соціальному пізнанні в цілому, розглянуто її теоретико-методологічні та системні характеристики. Визначено напрямок формування даної концепції, описано її основну понятійно-термінологічну структуру та методологічну базу в контексті визначення гносеологічних можливостей для застосування в соціологічній науці. Розкрито наукове значення концепції Ю.Габермаса для сучасної теоретичної соціології.

  Скачати повний текст

Проведено системний аналіз становлення та розвитку релігійного виховання в закладах загальної середньої освіти у ФРН в 1945 - 2005 рр. у контексті суспільно-політичних, соціальних та організаційно-педагогічних передумов. На підставі аналізу архівних матеріалів, періодичних видань та німецькомовних джерел досліджено й охарактеризовано основні етапи становлення та розвитку теорії та практики євангельського та католицького релігійного виховання в закладах загальної середньої освіти в ФРН у 1945 - 2005 рр. Розкрито зміст, форми та методи релігійної освіти, розроблено рекомендації щодо застосування досвіду релігійного виховання закладів загальної середньої освіти ФРН у духовно-моральному вихованні українських школярів.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено зв'язку духовної творчості Йогана Себастіана Баха (на прикладі духовних кантат) з лютеранською проповідницькою традицією. Кантати досліджено шляхом герменевтичного аналізу з опорою на закони німецької протестантської гомілетики. Аналізу підлягали прояви музичного тлумачення. Об'єктом коментування та екзгези визнано не тільки словесний текст, який спирається на біблійний сюжет та розкриває його, а передусім - протестантський хорал, його мелодія та текст. Виявлено два головні типи кантат: кантати, в яких хорал виступає як узагальнення - конклюзивні, а також ті, в яких хорал підлягає цілісному послідовному коментуванню під час усього твору - пенетративні. Зазначені типи кантат відповідають у музиці двом типам лютеранської проповіді. Проаналізовано принципи організації матеріалу - форму, яка опирається на риторичні закономірності. Доведено, що риторико-ієрархічна система охоплює усі рівні твору - від мотивно-інтонаційного до композиційного. З'ясовано, що форма кантати є фактором донесення змісту твору; вона відбиває приховані рівні тлумачення релігійної ідеї. Встановлено, що духовну кантату трактовано композитором у дусі та за законами лютеранської проповіді. Головні висновки щодо духовної кантати було перевірено на спорідненому жанрі мотету та на "Пристрастях".

  Скачати повний текст

Досліджено аспект втілення феномену Й.В. Гете в художній свідомості та творчості Р. Вагнера на основі спорідненості їх світогляду й образно-смислових констант. З метою з'ясування суті спілкування композитора з особистістю та творчістю поета здійснено розгляд читацького інтересу Р. Вагнера, його авторефолексії, перетворення ідей, споріднених з гетевськими, в оперній творчості, їх інтерпретації в "Фауст-увертюрі" та смисловій аурі "П'яти віршів Матільди Везендонк". З використанням методологічного підходу до естетичних і творчих здобутків Р. Вагнера та Й.В. Гете у естетико-світоглядному та культурному контексті з'ясовано їх спорідненість з багатьох питань високого пізнавального рівня, зокрема, єдність натур- і культурфілософських поглядів, ідеї неподільного простору культури. На підставі аналізу проведених паралелей показано, що у творі "Фауст-увертюра" сфокусовано світоглядні та художні пошуки композитора у загальноестетичному та специфічно інтонаційному аспектах. Це дозволяє сприймати її як інтонаційно-смислове та драматургічне зерно спадщини композитора.

  Скачати повний текст

Визначено роль музичної естетики як важливого компонента у формуванні постмодерністської теорії Тексту. Досліджено, що естетика музичного постмодернізму (ЕМП) створює концепцію музичного твору як тексту та потребує застосування певних методологічних принципів, а саме методів текстового аналізу Р.Барта, М.Фуко та деконструкції Ж.Дерріда. Доведено, що колажність репрезентує постмодерністську ідею інтертекстуальності, відбиває постмодерністське прагнення до естетизації дійсності (концепція світового концерту К.Штокгаузена, явища конкретної музики М.Кагеля, К.Штокгаузена). Визначено, що ЕМП втілює принципи онтологічної концепції мистецтва пізнього М.Гайдеггера, яким обгрунтовано необхідність аналізу мистецтва в аспекті істини буття, а художнього твору - у контексті здійснення істини. Розглянуто концепцію іронії М.Кагеля у контексті теорії іронії Р.Рорті, Ж.Дерріда, Ф.Джеймсона, Ч.Дженкса. Висвітлено зв'язки між естетичними принципами постмодернізму та східними теоріями мистецтва у контексті діалогу Захід - Схід. Розкрито специфіку часопростору у постмодерністських творах відкритих форм.

  Скачати повний текст

Висвітлено письменницьку діяльність німецькомовного митця Г. фон Реццорі. Досліджено тексти, що представляють автора виразним предтечею постмодерністської культури, доводять актуальність його ідентифікації в контексті авторських репрезентантів словесного мистецтва XX ст. Проаналізовано преференційні тематичні, наративні та жанрові особливості його текстів, що дозволило інтерпретувати сформовану за умов перехідної культурної епохи літературну техніку цього автора у вимірах загальнокультурного процесу постмодерністської доби. Поглиблено розгляд виявлених міфологем письменника, пов'язаних внутрішньою єдністю, що дозволяє уявити загальний авторський міф, реконструкція якого склала ключовий концепт дослідження. Розглянуто провідні етапи його генези, зокрема, формування міфологеми східноєвропейської культури у "буковинських" текстах Реццорі, особливу увагу приділено функції автобіографічного чинника як провідного елементу сюжетотворення у епічній практиці автора-вигнанця.

  Скачати повний текст

Здійснено історико-філософський аналіз філософії історії Ф.В.Шеллінга. Досліджено витоки її формування. Визначено місце філософсько-істричних ідей у філософії Шеллінга. Доведено генетичну єдність філософсько-історичних поглядів мислителя раннього та пізнього періодів творчості. Проведено порівняльний аналіз філософії історії Ф.В.Шеллінга з філософсько-історичними ідеями І.Канта та філософіями історії Й.Г.Фіхте та Г.В.Ф.Гегеля. Виявлено основні шеллінгівські філософсько-історичні ідеї, які сприяли розвитку філософсько-історичної думки.

  Скачати повний текст

Проаналізовано семантичні та структурні особливості концепту MINNE / КОХАННЯ. Запропоновано шестикомпонентну модель семантичної структури досліджуваного концепту в поєднанні поняттєвого, образного, символьного, ціннісного, національно-культурного й ідейного компонентів. Структуру концепту MINNE / КОХАННЯ доповнюють субконцепти ЧОЛОВІК І ЖІНКА. Їх зміст вербально реалізують портретні та поведінкові характеристики жінки та чоловіка епохи Середньовіччя, а також основні вияви почуття кохання, класифіковані за різними параметрами.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз протиріччя між філософським і теологічним просвітництвом в німецькій філософській думці початку XIX ст. Визначено необхідність переосмислення суті й ролі релігійного відображення й релігійного ставлення до світу у суспільстві, що переживає світоглядну кризу й злам старої системи цінностей. Досліджено, як від логічного аналізу релігії (Гегель), через історичний (Штраус) і культурологічний аналіз священних текстів (Бауер) в особі Руге і Фейєрбаха німецька філософська думка пов'язала роль і місце релігії в історії з логікою руху суспільства до свободи. Означено, що релігійний шлях розвитку є необхідністю історії, через релігію людина проявляється як істота творча, яка діє в межах певної культурної традиції.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена досліженню оркестрового стилю Й.С.Баха. В її основу покладений аналіз оркестрових та вокально-інструментальних творів композитора. Розроблена загальна універсальна класифікація типів музикування і відповідно видів оркестрових фактур у музиці. Вивчено основоположний принцип оркестрового мислення Й.С.Баха: обумовленість оркестрового стилю композитора жанром твору. Вперше в музикознавстві при аналізі оркестрового стилю Баха розглядаються партитури усіх жанрів оркестрової спадщини Баха, у тому числі творів, де приймає участь оркестр. Оркестровий стиль Й.С.Баха розглядається у єдності з жанром, формою та фактурою творів.

  Скачати повний текст

Наведено результати інтонаційно-стилістичного та виконавського аналізу камерно-вокальних творів німецьких композиторів Ф.Шуберта, Р.Шумана, Р.Вагнера, Г.Малера, досліджено суттєвість їх романтичного грунту й органічного зв'язку з символізмом. Останній складає реалію мистецького буття на початку XIX ст. Ця обставина ігнорувалася світовим мистецтвознавством, переважно, з ідеологічних міркувань. Досліджено особливу роль символізму в розвитку німецького романтизму. Вивчено вагомість текстової символіки та мовно-інтонаційних побудов, пов'язаних із традиціями риторики та культового співу у змістовності зазначених композицій та у виконанні їх згідно з прийнятими положеннями щодо нерозривності розвитку романтизму та символізму, австро-німецької творчості на основі єдиної літературної мови. Запропоновано виконавські концепції творів названих авторів відповідно до розуміння перетину романтичних і символістських принципів творчості.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняному та зарубіжному літературознавстві проведено систематизоване дослідження творчості видатного сучасного німецького письменника, лауреата Нобелівської премії 1990 р. Г.Граса в аспекті барокової парадигми. Проаналізовано "бароковість" художнього універсуму митця, його концепції мистецтва та історії, оригінальний літературний стиль і світогляд, синкретизм творчості, що привертають до нього увагу як до одного з найрепрезентативніших представників сучасного мистецтва. На підставі аналізу інтенсивної рецепції бароко в XX ст. висвітлено художньо-філософський образ бароко, який є основою для твердження про функціонування у сучасній культурі барокової парадигми. Досліджено наукове, філософське, естетичне, художнє зацікавлення Г.Грасом бароко, що обумовило утвердження "бароковості" як константи його індивідуальної художньої манери. На прикладі романів "Бляшаний барабан", "Палтус", "Траєкторією краба" та повісті "Зустріч у Тельгте" досліджено творче засвоєння письменником барокових засад, їх використання як інтерпретаційної системи сучасності. Розкрито суттєвий внесок письменника у структурування філософсько-художнього образів бароко та дійсності XX ст.

  Скачати повний текст

Проаналізовано "онтологічну диференцію" Гайдеггера як апофатико-теологічний мотив мислення та з'ясовано, що сучасні спроби "подолання" метафізичного протистояння "першого сущого" наявному є або власним етапом метафізики (у завданні "демаркації" позитивізму), або прихованим наслідуванням гайдеггерівського онтологічного зразка (у понятті "розрізняння" постмодернізму). Виявлено, що в історії філософії мотивуючим актуалізацію і подальший характер інтерпретації феномена мови є саме спосіб розрізнення буття та сущого: він обгрунтовує прирівнювання мови до засобу у метафізиці та подійне ототожнення мови й буття у Гайдеггера. Виявлено суперечливу єдність основних (часово-місцевих) концептів філософування Гайдеггера "ось" (Da) і "подія" (Ereigis) та спростовано відоме протиставлення двох його варіантів, "раннього" і "пізнього". Через зіставлення чинності у понятті "четвериці" (Geviert) Гайдеггера та у візуальному аналізі сущого Арістотеля з'ясовано радикальний поворот Гайдеггера у розумінні причиновості. Доведено, що поширена у філософіях "лінгвістичного повороту" тематизація мови, яка відбувається поза опитуванням місця та часу, є не онтологічною, а декларованою спекулятивно. Здійснено інтегруючий аналіз стосовно вчення Гайдеггера про мову шляхом осмислення зв'язку мови та відповідно до суб'єкта, людини як animal rationale, буття, часу, речей, місця, внаслідок чого виведено низку онтологічних положень про підстави тотожності мови та буття, специфіку вказівного визначення сущого словом, вторинність проти слова людського воління, чуттєвості та розсудливості, необхідність перетворення мотивуючої мислення "онтологічної диференції" Гайдеггера про розрізнення буття та слова.

  Скачати повний текст

Досліджено константні та змінні жанрово-стильові особливості драми Гергарта Гауптамана у контесті порівняльного літературознавства (генезу, становлення, концепцію особистості, поетику конфлікту). Розглянуто естетичну та філософську еволюцію художнього мислення драматурга, стильову специфіку його письма - синкретизм натуралізму з неоромантизмом і символізмом. З'ясовано спільні та відмінні засади, які визначають принципи натуралістичного об'єктивізму у драмах Г.Гауптмана "Перед сходом сонця", "Свято перепросин", "Самотні", "Ткачі", "Візник Гнешель", "Розе Берд", "Перед заходом сонця" у компаративістському зіставленні з творами І.Франка, Л.Українки та В.Винниченка. Здійснено аналіз естетичної концепції особистості та з'ясовано специфіку поетики конфлікту у п'єсах Г.Гауптмана "Перед сходом сонця", "Самотні", "Колега Крамптон", "Боброва шуба", "Затоплений дзвін", "Міхаель Крамер" у співвідношенні з творчістю українських драматургів І.Франка, Л.Українки, В.Винниченка.

  Скачати повний текст

Здійснено інтерпретацію феномену нігілізму у філософських вченнях М. Штірнера та Ф. Ніцше. Визначено та проаналізовано екзистенційну й історичну суть даного феномену, що компенсує позитивну присутність буття негативними характеристиками людського існування. Охарактеризовано деструктивні та конструктивні компоненти філософії М. Штірнера та Ф. Ніцше та зроблено висновок про нігілізм як феномен, що вимагає екзистенційного самозаглиблення індивіда через заперечення репресивної здатності культури. Виявлено спільні та відмінні особливості філософських поглядів мислителів у обох компонентах. З'ясовано, що нігілізм М. Штірнера є аспектом філософування на рівні індивідуального бунту проти панувальної системи ціностей і повернення світу у свою "власність", а Ф. Ніцше розвиває на основі нігілізму нову онтологію волі до влади як вічного повернення та діонісійської надлюдини, що виходить за межі егоїзму та наділяє її творінням інших. Розкрито суть нового соціального порядку у філософії М. Штірнера та Ф. Ніцше, де основним принципом є принцип домінування Єдиного та надлюдини над Іншим.

  Скачати повний текст

Досліджено ідентичнісну проблематику в художньому просторі - ідентичність жанру й ідентичність фігури. Висвітлено традиційні погляди на жанр. Досліджено зв'язок між жанровою проблематикою та проблематикою художніх фігур. Введено в український теоретичний дискурс напрацювання німецьких і англо-американських теоретиків, а також залучено розробки вітчизняних учених. Увагу приділено межовим видам літератури - літературі спогадів (автобіографічній літературі, мемуаристиці) та подорожній літературі. Відзначено, що ці два види дозволяють показати еволюцію жанру в художньому просторі на матеріалі австрійської літератури другої половини XX ст. Виокремлено тенденції - до нефікційного використання традиційно фікційних жанрів і фікціоналізації літератури факту. Теоретично обгрунтовано потребу розрізнення понять "фікційний" і "художній". Фігура в системі художнього мовлення цілком підпорядковується ідентичнісній проблематиці. У процесі дослідження ідентичності фігури вперше прокладено межу між ідентичністю "я" як художньої фігури та її ідентичностями як фіктивної (для фікційного мовлення) та реальної (в нефікційній літературі) особи. На підставі аналізу текстів показано неможливість досягнення чистоти жанру в сучасному художньому мовленні. Зауважено, що письменники свідомо дбають про поліжанрову структуру їх текстів. Досліджено ідентичність художнього тексту й ідентичність книжки, а також метаморфози, яких зазнає текст як цілість у разі його перетворення на цілість книжки. Відзначено, що особлива увага австрійських авторів другої половини XX ст. до подорожньої та автобіографічної літератури вважається панівною тенденцією та виявом загостреного інтересу до ідентичнісної проблематики у сучасному світі поготів. Виділено й проаналізовано найважливіші тенденції розвитку літератури у другій половині XX ст.

  Скачати повний текст