Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Орєхова О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 34
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Орєхова О. І. Перекладознавчий аналіз українського та російського перекладів психологічного кінотрилера "Піджак" ("The Jacket") [Електронний ресурс] / О. І. Орєхова // Англістика та американістика. - 2013. - Вип. 10. - С. 120-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/antame_2013_10_32
| 2. |
Орєхова О. І. Теоретичні засади кіноперекладу: історичний аспект [Електронний ресурс] / О. І. Орєхова // Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Серія : Філологічні науки. - 2013. - Кн. 3. - С. 164-170. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzfn_2013_3_35
| 3. |
Ковальчук Т. А. Оцінка професійних ризиків розвитку захворювань у металургів [Електронний ресурс] / Т. А. Ковальчук, О. В. Орєхова, О. І. Павленко // Вісник проблем біології і медицини. - 2014. - Вип. 3(2). - С. 84-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2014_3(2)__15
| 4. |
Орєхова О. В. Проблеми гігієни праці та професійної патології в конвенціях і рекомендаціях Міжнародної організації праці [Електронний ресурс] / О. В. Орєхова, О. І. Павленко // Український журнал з проблем медицини праці. - 2014. - № 3. - С. 73-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2014_3_10 Міжнародна організація праці бере активну участь у розв'язанні питань з гігієни праці та професійної патології. Діяльність у даній сфері спрямована на розв'язання завдань збереження життя та здоров'я працівників у процесі трудової діяльності. Вона включає правові, соціально-економічні, організаційно-технічні, санітарно- гігієнічні, лікувально-профілактичні, реабілітаційні та інші заходи. Мета дослідження - вивчення й узагальнення даних світової літератури, а також історії становлення гігієни праці та професійної патології в Україні, упровадження основних принципів Міжнародної організації праці. Аналітичний огляд наукових публікацій та баз даних міжнародних трудових стандартів. В Україні на сучасному етапі соціально-економічного розвитку активно відбувається робота з гармонізації підходів медицини праці з міжнародними концепціями та нормами. В основі розвитку системи медицини праці, у сучасному її розумінні, полягає теорія оцінки й управління професійними ризиками. Оцінка й управління професійними ризиками має на меті проведення аналізу й оцінки стану здоров'я працівників і причино-наслідкового зв'язку з умовами праці, інформування про ризик суб'єкта трудового права, а також проведення заходів з керування професійними ризиками. Впровадження у промисловість та сільське господарство сучасних видів енергій, нанотехнологій, хімічних речовин, синтетичних матеріалів, інтенсифікація праці, зростання інформаційних навантажень створює запоруки до розвитку нових форм професійних хвороб. Питання охорони та укріплення здоров'я працюючого населення - одна з найважливіших проблем медицини праці й охорони здоров'я. Структура та рівень професійної та виробничо обумовленої патології знаходиться у прямому зв'язку із шкідливими інесприятливими факторами виробничого середовища та трудового процесу, що адекватно відображає стан виробництва. Поруч із цим професійна захворюваність свідчить і про якість медичного обслуговування. Національна стратегія охорони праці має задачі: забезпечення конституційного права працівників на безпечні та здорові умови праці, створення ефективної системи запобігання нещасним випадкам на виробництві й виникненню професійних захворювань; зменшення втрат економіки України в результаті виробничого травматизму та професійних захворювань, інвалідизації, внаслідок яких виробництво втрачає професійно підготовлені кадри, створення умов для забезпечення інноваційного розвитку економіки здоровими, продуктивними та професійними робітничими кадрами; створення належних гарантій соціального захисту потерпілих на виробництві та сімей загиблих на виробництві. Стратегія передбачає необхідність законодавчого впровадження європейських стандартів і вимог Конвенцій Міжнародної організації праці у практику управління. Висновки: створення національної системи медицини праці, адаптованої до міжнародних норм і вимог, буде сприяти укріпленню здоров'я працюючого населення України, розв'язанню проблем демографії, підвищенню якості ресурсів держави, зростанню продуктивності праці, що особливо важливо для розвитку економіки держави, збільшення валового внутрішнього продукту.
| 5. |
Орєхова О. І. Міждисциплінарний підхід до визначення кінематографічного жанру "трилер" [Електронний ресурс] / О. І. Орєхова // Одеський лінгвістичний вісник. - 2014. - Вип. 4. - С. 202-205. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/olinv_2014_4_49
| 6. |
Ковальчук Т. А. Ризики розвитку професійної патології у працівників провідних професій сучасного конвертерного виробництва [Електронний ресурс] / Т. А. Ковальчук, О. I. Павленко, О. В. Орєхова, О. Л. Прокопчук // Довкілля та здоров'я. - 2016. - № 1. - С. 76-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtz_2016_1_16
| 7. |
Орєхова О. І. Одиниця аналізу кінотексту піджанру "психологічний трилер": перекладознавчий аспект [Електронний ресурс] / О. І. Орєхова // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Перекладознавство та міжкультурна комунікація. - 2016. - Вип. 1. - С. 38-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvxdupmk_2016_1_9
| 8. |
Орєхова О. І. Перекладознавчий підхід до аналізу мотиву як жанроформувальної одиниці кінотексту (на матеріалі українських перекладів англомовних психологічних кінотрилерів) [Електронний ресурс] / О. І. Орєхова // Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія : Філологічна. - 2016. - Вип. 61. - С. 319-321. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2016_61_121
| 9. |
Орєхова О. В. Захворюваність працівників гірничо-металургійної галузі за результатами періодичних медичних оглядів [Електронний ресурс] / О. В. Орєхова // Довкілля та здоров'я. - 2016. - № 2. - С. 62-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtz_2016_2_15 Комплекс несприятливих виробничих факторів у працівників гірничо-металургійного комплексу призводить до значного напруження серцево-судинної, нервово-м'язової та нервової систем. Систематична напруга основних систем організму призводить до виснаження компенсаторно-пристосувальних механізмів, що є основою зростання рівня вперше виявленої загальної патології і підвищення виробничо обумовленої захворюваності. Первинна захворюваність працівників металургійного виробництва достовірно нижче, ніж у працівників, зайнятих підземним і відкритим видобутком залізної руди.Комплекс неблагоприятных производственных факторов у работников горно-металлургического комплекса приводит к значительному напряжению сердечно-сосудистой, нервно-мышечной и нервной систем. Систематическое напряжение основных систем организма приводит к истощению компенсаторно-приспособительных механизмов, что является основой роста уровня впервые выявленной общей патологии и повышения производственно обусловленной заболеваемости. Первичная заболеваемость работников металлургического производства достоверно ниже, чем у работников, занятых подземной и открытой добычей железной руды.
| 10. |
Орєхова О. В. Умови праці та захворюваність працівників гірничодобувної промисловості [Електронний ресурс] / О. В. Орєхова, О. І. Павленко, Л. І. Білик, Л. І. Зеркаль // Український журнал з проблем медицини праці. - 2016. - № 2. - С. 17-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2016_2_3 Комплекс несприятливих виробничих факторів у працівників, що зайняті видобутком залізної руди, призводить до значного напруження серцево-судинної, нервово-м'язової та нервової систем. Систематичне напруження основних систем організму призводить до виснаження компенсаторно-пристосувальних механізмів, що є основою зростання рівня вперше виявленої загальної патології та зростання виробничо зумовленої захворюваності. Встановлено залежність між умовами праці та рівнем, структурою загальних захворювань, що вперше виявляються в працівників гірничодобувної промисловості. Досліджено гігієнічну оцінку рівня впливу основних несприятливих виробничих факторів проводили на основі досліджень умов праці та трудового процесу на 1460 робочих місцях працівників основних професій гірничодобувної промисловості в 2010 - 2015 роках. Первинну діагностику загальних захворювань вивчено при аналізі заключних актів періодичних медичних оглядів у 2005 - 2015 роках. Проведено комплексні дослідження та надано характеристику умов праці та трудового процесу на всіх етапах видобутку та переробки залізної руди та їх гігієнічну оцінку. Важливе місце в структурі факторів, що формують здоров'я працюючих, належить умовам праці. Одним з найчисельніших контингентів, що підпадають під дію підвищеного професійного ризику, є працівники гірничо-металургійного комплексу, 75 % яких працюють в умовах, що не відповідають гігієнічним нормативам. Вивчення первинної захворюваності за результатами періодичних медичних оглядів показало, що тривалий вплив комплексу основних несприятливих факторів виробничого середовища різної інтенсивності впливає на збільшення в 2,5 - 2,9 разу первинної захворюваності порівняно з контрольною групою. Перше місце в структурі вперше виявлених загальних захворювань займають хвороби системи кровообігу. У працівників, що зайняті підземним видобутком залізної руди, значне місце займають хронічні хвороби нижніх дихальних шляхів. У працівників, що зайняті відкритим видобутком залізної руди, переважають соматоформні вегетативні дисфункції та вегето-сенсорні полінейропатії верхніх кінцівок. Висновки: доведено, що тривалий вплив комплексу основних несприятливих факторів виробничого середовища різної інтенсивності призводить до збільшення первинної захворюваності, що має пряму залежність від умов праці цих працівників. Проведені дослідження відкривають перспективи для подальших наукових досліджень, спрямованих на категорування професійного ризику залежно від умов праці та розроблення і впровадження профілактичних заходів, спрямованих на його зниження.
| 11. |
Орєхова О. В. Критичні терміни розвитку професійних захворювань для працівників гірничо-металургійної галузі України [Електронний ресурс] / О. В. Орєхова // Одеський медичний журнал. - 2016. - № 4. - С. 41-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2016_4_9
| 12. |
Орєхова О. В. Сучасний стан умов праці на підприємствах з видобутку залізної руди [Електронний ресурс] / О. В. Орєхова, С. В. Дедунов // Одеський медичний журнал. - 2016. - № 5. - С. 34-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2016_5_7
| 13. |
Орєхова О. В. Оцінка рівня страхових внесків для працівників гірничо-металургійної галузі України на сучасному етапі [Електронний ресурс] / О. В. Орєхова // Вісник проблем біології і медицини. - 2016. - Вип. 4(1). - С. 333-337. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2016_4(1)__67
| 14. |
Орєхова О. В. Професійна захворюваність у працівників гірничо-металургійної галузі України [Електронний ресурс] / О. В. Орєхова // Вісник проблем біології і медицини. - 2015. - Вип. 4(2). - С. 104-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2015_4(2)__22
| 15. |
Орєхова О. В. Керування професійним ризиком шляхом "захисту часом" для працівників гірничо-металургійної галузі україни [Електронний ресурс] / О. В. Орєхова // Довкілля та здоров'я. - 2016. - № 4. - С. 69-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtz_2016_4_16 На підставі гігієнічної оцінки умов праці розраховані «безпечні» терміни роботи для працівників гірничо-металургійної галузі. Впровадження нової системи управління професійним ризиком, однією зі складових якої є «захист часом», або «безпечні» терміни роботи за шкідливих умов шляхом обмеження часу дії шкідливих виробничих факторів, може стати ефективним заходом зниження рівня професійних захворювань.На основании гигиенической оценки условий труда рассчитаны «безопасные» сроки работы для работников горно-металлургической отрасли. Внедрение новой системы управления профессиональным риском, одной из составляющих которой является «защита временем», или «безопасные» сроки работы во вредных условиях путем ограничения времени воздействия вредных производственных факторов, может стать эффективной мерой снижения уровня профессиональных заболеваний.
| 16. |
Орєхова О. В. Оптимізація страхових внесків залежно від класів професійного ризику [Електронний ресурс] / О. В. Орєхова // Досягнення біології та медицини. - 2016. - № 2. - С. 38-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dbtm_2016_2_10
| 17. |
Орєхова О. І. Специфіка формування саспенсу в кінотексті піджанру "психологічний трилер" на сюжетно-композиційному рівні: перекладознавчий аспект [Електронний ресурс] / О. І. Орєхова // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. - 2014. - Вип. 10(2). - С. 154-159. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_filol_2014_10(2)__44
| 18. |
Орєхова О. І. Жанрові особливості психологічного кінотрилеру з позицій перекладознавства: характерологічний контекст [Електронний ресурс] / О. І. Орєхова // Мовні і концептуальні картини світу. - 2015. - Вип. 51. - С. 357-366. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mikks_2015_51_54
| 19. |
Орєхова О. І. До питання про виокремлення одиниці перекладознавчого аналізу кінотексту піджанру "психологічний трилер" [Електронний ресурс] / О. І. Орєхова // Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія : Філологічна. - 2015. - Вип. 52. - С. 213-215. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2015_52_74
| 20. |
Орєхова О. В. Оцінка ризику розвитку професійних захворювань у працівників, що зайняті добуванням залізних руд [Електронний ресурс] / О. В. Орєхова // Український журнал з проблем медицини праці. - 2017. - № 1. - С. 69-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2017_1_10 Оцінка та керування ризиком вважається основою сучасної медицини праці. У процесі трудової діяльності працівники піддаються дії небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які мають значний вплив на вид і якість їх трудової діяльності. Клас професійного ризику залежить від рівня виробничого травматизму та професійної захворюваності. Мета використання методології оцінки й управління ризиками - збільшення об'єктивної обгрунтованості прийняття управлінських рішень в області забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення. Мета дослідження - визначення закономірності формування ризику професійної захворюваності працівників, що зайняті у підземному та відкритому видобутку залізних руд. За результатами вивчення та оцінки показників професійної захворюваності визначено й оцінено популяційні ризики розвитку професійної патології для працівників, що зайняті добуванням залізних руд згідно з міжнародною методикою. Розраховано показники абсолютного ризику (AR), відносного ризику (RR), довірчих інтервалів CI та EF етіологічної частки. За ступенем вагомості доказів результатів оцінки професійних ризиків власні дослідження віднесено до категорії 1А (доведений професійний ризик). Одержані результати оцінки ризику розвитку професійних захворювань надали змогу виявити контингент працівників з підвищеним рівнем впливу професійних факторів і довести зв'язок з умовами праці професійних захворювань у працівників, зайнятих добуванням залізних руд. Найвищий рівень відносного ризику захворюваності на професійну патологію має місце у підземному видобутку залізної руди (RR 5,45 за CI 95 % 5,29 - 5,60 (p << 0,05), що пов'язано з найвищим рівнем шкідливих виробничих факторів. Вивчення ступеня зв'язку з умовами праці показує, що має місце дуже висока зумовленість ризику розвитку професійної патології (EF від 45,1 до 81,7 %). У структурі професійних захворювань у працівників підземного видобутку залізної руди найвищий ризик виникнення професійної туговухості, радікулопатій та хронічного обструктивного захворювання легень (RR = 60,8 за CI 95 % 33,7 - 109,7, RR = 54,5 за CI 95 % 51,0 - 58,2 та RR = 46,7 за CI 95 % 37,9 - 57,6) (p << 0,05) з EF шкідливих виробничих факторів 81,7 - 98,4 % та дуже високою залежністю від умов праці. У структурі професійних захворювань у працівників відкритого видобутку залізної руди найвищий ризик виникнення вібраційної хвороби, професійної туговухості та пневмоконіозу (RR = 13,1 за CI 95 % 10,5 - 16,3, RR = 10,0 за CI 95 % 8,1 - 12,3 та RR = 10,0 за CI 95 % 2,5 - 39,7) (p << 0,05) з EF шкідливих виробничих факторів 55,6 - 92,4 % та високою залежністю захворюваності від умов праці (p << 0,05). Висновки: доведено, що тривалий вплив комплексу основних несприятливих факторів виробничого середовища різної інтенсивності призводить до збільшення професійної захворюваності, що має пряму залежність від умов праці цих працівників. Проведені дослідження відкривають перспективи для подальших наукових досліджень, спрямованих на розрахунок безпечних термінів роботи за впливу несприятливих факторів виробничого середовища. Моніторинг професійного ризику є необхідною умовою для керування ризиком і оцінкою його ефективності.
| | |
|
|