Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (16)Журнали та продовжувані видання (1)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (20)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Ісаєва Г$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 23
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Жовнірук З. Л. 
Роль соціо-культурного чинника в оволодінні студентами іншомовною комунікацією в аспекті світових інтеграційних процесів [Електронний ресурс] / З. Л. Жовнірук, Г. Т. Ісаєва // Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер. : Філологічна. - 2013. - Вип. 33. - С. 176-178. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2013_33_57
Попередній перегляд:   Завантажити - 272.103 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Ісаєва Г. С. 
Артеріо-венозне співвідношення судин очного дна у жінок з інтактними коронарними артеріями в періоді перименопаузи [Електронний ресурс] / Г. С. Ісаєва, І. Г. Дурас, М. В. Панченко // Вісник проблем біології і медицини. - 2014. - Вип. 3(3). - С. 121-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2014_3(3)__29
Попередній перегляд:   Завантажити - 548.628 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Ісаєва Г. Т. 
Актуалізація культурологічного потенціалу творів художньої літератури на практичних заняттях з іноземних мов [Електронний ресурс] / Г. Т. Ісаєва, З. Л. Жовнірук // Мова і культура. - 2013. - Вип. 16, т. 1. - С. 410-414. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mik_2013_16_1_70
Попередній перегляд:   Завантажити - 271.624 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Ісаєва Г. М. 
Підручник географії як засіб формування умінь проектної діяльності учнів [Електронний ресурс] / Г. М. Ісаєва // Проблеми сучасного підручника. - 2014. - Вип. 14. - С. 221-231. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/psp_2014_14_27
Попередній перегляд:   Завантажити - 368.938 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Ісаєва Г. 
Творчість учителя як основа розвитку творчої особистості учня в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського [Електронний ресурс] / Г. Ісаєва // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Серія : Педагогічні науки. - 2013. - Вип. 123(1). - С. 167-171. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2013_123(1)__44
Попередній перегляд:   Завантажити - 357.904 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Ісаєва Г. С. 
Гіполіпідемічний ефект аторвастатину залежно від поліморфізму локусу XbaI гена рецепторів до естрадіолу в жінок у період пери менопаузи [Електронний ресурс] / Г. С. Ісаєва, Л. А. Рєзник, М. М. Вовченко, О. А. Буряковська, О. В. Гопцій // Український терапевтичний журнал. - 2016. - № 2. - С. 32-38 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2016_2_6
Мета роботи - вивчення зв'язку між поліморфізмом гена alpha-рецепторів до естрадіолу та ефективністю гіполіпідемічної терапії аторвастатином у жінок у період перименопаузи. Обстежено 147 жінок з високим і дуже високим серцево-судинним ризиком. Визначення алелей поліморфних ділянок XbaI (rs9340799; A/G; xx/XX) гена ESR1 проводили за допомогою методу ПЛР на ампліфікаторі "Терцик" ("ДНК-технологія") з подальшим аналізом поліморфізму довжини рестрикційних фрагментів за електрофоретичним методом. Ліпідний спектр крові визначали за ферментативним методом з використанням наборів реактивів Cormay (Польща). Добова доза аторвастатину залежала від наявності ішемічної хвороби серця (ІХС): пацієнтки з ІХС одержували аторвастатин у дозі 40 мг на добу, без ІХС - у дозі 20 мг на добу. Статистичну обробку одержаних даних проведено за допомогою пакета статистичних програм "SPSS 21" (IBM), Microsoft Office Exel-2003. Найбільш суттєве зниження холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ) встановлено у пацієнток з генотипом GG поліморфного локусу XbaI гена ESR1. Жінки, в яких встановлено поліморфний локус AG XbaI гена ESR1, також характеризувалися достатнім зниженням рівня ХС ЛПНЩ у динаміці терапії аторвастатином. У пацієнток з генотипом AA не встановлено вірогідного зниження рівня ХС ЛПНЩ в крові в динаміці терапії. Серед пацієнток з генотипом AA тільки 57,9 % досягай цільового рівня ХС ЛПНЩ, в групі з генотипом AG - 62,1 % і в групі з генотипом GG 91,6 % пацієнток досягай цільового значення ХС ЛПНЩ. Висновки: наявність генотипу GG поліморфного локусу XbaI гена ESR1 асоціюється з найбільш значним гіполіпідемічним ефектом аторвастатину.
Попередній перегляд:   Завантажити - 673.834 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Ісаєва Г. О. 
Етіологія гнійно-запальних захворювань у дітей з бронхолегеневою патологією [Електронний ресурс] / Г. О. Ісаєва, В. В. Мінухін, М. О. Гончарь, О. Л. Логвінова, М. А. Басюк // Експериментальна і клінічна медицина. - 2016. - № 4. - С. 20-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eikm_2016_4_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 362.141 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Фадєєнко Г. Д. 
Роль харчових волокон у профілактиці серцево­судинних захворювань [Електронний ресурс] / Г. Д. Фадєєнко, Г. С. Ісаєва, Л. А. Рєзнік // Серце і судини. - 2016. - № 4. - С. 104-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2016_4_17
Один із найефективніших напрямків профілактики серцево-судинних захворювань (ССЗ) - прихильність до здорового та повноцінного харчування. В огляді наведено результати клінічних досліджень та метааналізів, які свідчать про наявність зв'язку між споживанням харчових волокон і ризиком розвитку ССЗ, а також летальністю від них. Показано, що збільшення споживання клітковини зменшує ризик виникнення ССЗ. Найбільший зв'язок встановлено для нерозчинних волокон і волокон із зернових. Клітковина, джерелом якої є фрукти, зменшує ризик ССЗ у цілому, але не впливає на ризик виникнення ішемічної хвороби серця. Аналіз залежності між дозою споживаної клітковини та показниками летальності показав, що збільшення споживання харчових волокон на 10 г на добу асоціюється зі зниженням смертності від ССЗ на 9 % та від ішемічної хвороби серця - на 11 %. Проаналізовано найвагоміші патогенетичні механізми сприятливого впливу клітковини на серцево-судинну систему.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.345 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Ісаєва Г. С. 
Ефективність контролю факторів кардіоваскулярного ризику на амбулаторному етапі [Електронний ресурс] / Г. С. Ісаєва, Л. А. Рєзнік, М. М. Вовченко, О. О. Буряковська // Український терапевтичний журнал. - 2017. - № 2. - С. 52-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2017_2_10
Мета роботи - визначення ефективності контролю артеріального тиску, показників вуглеводного та ліпідного обміну на амбулаторному етапі у хворих високого і дуже високого артеріального тиску, що пройшли стаціонарне лікування в клініці ДУ "Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України". Було обстежено 43 пацієнти, медіана віку яких склала 63,3 роки. Переважна більшість пацієнтів мали надмірну масу тіла або ожиріння I - III ступеня. Встановлено, що на тлі тривалої амбулаторної терапії 53 % хворих не досягали цільових рівнів артеріального тиску. Показники холестерину ліпопротеїдів низької щільності були оптимальними у 51 % хворих. Висновки: переважна кількість пацієнтів на амбулаторному етапі не досягають цільових показників артеріального тиску і холестерину ліпопротеїдів низької щільності.
Попередній перегляд:   Завантажити - 867.597 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Фадєєнко Г. Д. 
Хронічні неінфекційні захворювання у переселенців із зони проведення антитерористичної операції: медична чи соціальна проблема? [Електронний ресурс] / Г. Д. Фадєєнко, Г. С. Ісаєва, М. М. Вовченко, Т. Г. Старченко // Український терапевтичний журнал. - 2017. - № 4. - С. 5-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2017_4_3
Однією з важливих сучасних проблем медицини є ведення мігрантів із зони проведення антитерористичної операції. З подібною проблемою стикалися багато країн Європи, таких як Німеччина, Італія, Іспанія, Франція, Данія та Норвегія. Даний контингент потребує особливої уваги, тому що і внутрішня, і зовнішня міграція пов'язані з погіршенням перебігу всіх хронічних неінфекційних захворювань. Підсумовано дані літератури про те, як проблема внутрішньої і зовнішньої міграції вирішується в інших країнах світу. Обговорено значущість різних факторів ризику хронічних неінфекційних захворювань для мігрантів та необхідність створення електронних реєстрів, які б забезпечили швидкий доступ до даної медичної документації, незалежно від місця звернення пацієнта по медичну допомогу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 912.144 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Ісаєва Г. М. 
Педагогічна творчість вчителя як основа формування творчої особистості учня в умовах профільної школи [Електронний ресурс] / Г. М. Ісаєва // Педагогічний дискурс. - 2012. - Вип. 11. - С. 105-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/0peddysk_2012_11_26
Акцентовано увагу на розвитку ініціативи та творчості вчителя, що сприяють формуванню творчої особистості учня. Показано внесок В. О. Сухомлинського у розробку вивчення теорії і практики становлення творчого вчителя.Акцентировано внимание на развитии инициативы и творчества учителя, что способствует формированию творческой личности ученика. Показано вклад В. А. Сухомлинского в разработку изучения теории и практики становления творческого учителя.The article deals with the formation of creative teacher. The attention is paid to the development of initiative and creativity of a teacher, which helps to the formation of creative personality of a pupil. The contribution of V. O.Sukhomlyns’kyi intothe development of study of the theory and practice of creative teacher formation is shown.
Попередній перегляд:   Завантажити - 206.431 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Ісаєва Г. С. 
Саркопенія як фактор ризику хронічних неінфекційних захворювань [Електронний ресурс] / Г. С. Ісаєва, М. Ю. Мєлікова, М. М. Вовченко // Український терапевтичний журнал. - 2018. - № 2. - С. 81-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2018_2_14
Підсумовано дані щодо сучасної діагностики саркопенії і ведення пацієнтів з цим захворюванням. Продемонстровано важливість цієї проблеми, а також те, що лікарі не завжди виявляють саркопенію і не приділяють належної уваги цьому захворюванню. У той же час, саркопенія є фактором ризику розвитку хронічних неінфекційних захворювань і обов'язково потребує корекції. Дієтичні втручання є важливою складовою ведення пацієнтів, хворих на саркопенію. Наведено сучасні підходи до дієтичної корекції у разі саркопенії, що включають підвищення вмісту білка в раціоні, призначення вітаміну D і омега-3 поліненасичених жирних кислот.
Попередній перегляд:   Завантажити - 958.31 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Шалімова А. С. 
Вплив групової та індивідуальної терапії на корекцію харчових поведінкових реакцій пацієнтів з хронічними неінфекційними захворюваннями [Електронний ресурс] / А. С. Шалімова, Г. С. Ісаєва, М. М. Вовченко, Л. А. Рєзнік, О. О. Буряковська, Н. Ю. Ємельянова // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2019. - Т. 4, № 1. - С. 155-160. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2019_4_1_23
Попередній перегляд:   Завантажити - 283.177 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Ісаєва Г. С. 
Вплив групового та індивідуального навчання пацієнтів на ефективність контролю факторів серцево-судинного ризику [Електронний ресурс] / Г. С. Ісаєва, Л. А. Рєзнік, М. М. Вовченко, О. О. Буряковська, Н. Ю. Ємельянова // Український кардіологічний журнал. - 2019. - Т. 26, № 1. - С. 61-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2019_26_1_12
Мета роботи - порівняти ефективність групового та індивідуального навчання пацієнтів основам медичних знань для контролю основних факторів ризику серцево-судинних захворювань. У дослідження залучили 210 хворих з високим і дуже високим серцево-судинним ризиком. До 1-ї групи увійшли 75 пацієнтів, які проходили навчання у школах здоров'я "Основи здорового способу життя", до 2-ї групи - 75 пацієнтів, яким було запропоновано індивідуальне консультування. Групу контролю становили 60 хворих, які не проходили ні навчання, ні індивідуального консультування. Пацієнтів обох груп обстежено на початку та наприкінці дослідження. Проведено загальне клінічне обстеження, визначали антропометричні показники, рівень артеріального тиску, вміст глюкози, холестерину і його фракцій у крові. Встановлено, що групове навчання пацієнтів з високим і дуже високим серцево-судинним ризиком у школах здоров'я "Основа здорового способу життя" сприяє поліпшенню контролю артеріального тиску, але суттєво не впливає на поведінкові фактори ризику і показники ліпідного обміну. Індивідуальне навчання пацієнтів з високим і дуже високим серцево-судинним ризиком приводить до статистично значущого зменшення рівнів артеріального тиску, поліпшення показників ліпідного обміну, збільшення фізичної активності та підвищення якості життя. Висновки: широке впровадження програм індивідуального консультування у практику установ охорони здоров'я України є доцільним і економічно обгрунтованим.
Попередній перегляд:   Завантажити - 155.13 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Фадєєнко Г. Д. 
Персоналізовані підходи до первинної профілактики серцево­судинних захворювань [Електронний ресурс] / Г. Д. Фадєєнко, Г. С. Ісаєва, В. Ю. Гальчінська, Т. М. Бондар // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 2. - С. 14-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2019_2_5
Мета роботи - оцінити антропометричні показники, рівень ліпідів крові, а також їх динаміку при модифікації способу життя в осіб з різними варіантами поліморфних локусів генів <$E beta>-адренергічних рецепторів. До дослідження було включено 110 осіб з помірним і високим серцево-судинним ризиком. Визначено артеріальний тиск, зріст, масу тіла, склад тіла (Body Composition Monitor BF511, Omron). Для оцінки фізичної активності використовували опитувальник International Questionnaire on Physical Activity. Пацієнтові надавали індивідуалізовані рекомендації щодо розширення фізичної активності, розроблені за допомогою комп'ютерної програми "Обмін речовин" (НВФ Літех, РФ) на основі генетичного тестування. Рівень загального холестерину і його фракцій визначали ферментативним методом (аналізатор HumaStar 200). Генотипування поліморфних сайтів генів ADRB2 (Gln27Glu, C531G, rslO42714 і Agrl6Gly, A46G, rslO42713) й ADRB3 (Trp64Agr, T190С, rs4994) проводили методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу (набори реактивів SNP-eKcnpec-SHOT, НВФ "Літех"). Статистичний аналіз проведено за допомогою програми SPSS 17.0. Встановлено, що носії генотипу СС поліморфного локусу C531G гена ADRB2, генотипів АА + AG поліморфного локусу A46G гена ADRB2 і генотипу ТС поліморфізму Т190С гена ADRB3 мають більш низьку частку м'язової тканини. Розширення фізичної активності в осіб з наявністю генотипів АА + AG поліморфного локусу A46G гена ADRB2 і ТТ локусу Т190С ADRB3 супроводжується достовірним зниженням частки жирової тканини (p = 0,0061 та p = 0,0004; W відповідно) та збільшенням частки м'язової тканини (p = 0,0061 та p = 0,0031; W відповідно). У носіїв генотипів АА + AG поліморфного локусу A46G гена ADRB2 і генотипу ТТ поліморфізму Т190С гена ADRB3 при розширенні фізичної активності також відзначено достовірне зниження холестерину ліпопротеїнів низької щільності (p = 0,029 та p = 0,021; W відповідно). Висновки: носійство генотипів АА + AG поліморфного локусу A46G гена ADRB2 і ТТ локусу Т190С ADRB3 асоційоване з достовірним зниженням частки жирової тканини і збільшенням частки м'язової тканини, а також достовірним зниженням холестерину ліпопротеїдів низької щільності при розширенні фізичної активності.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.747 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Ісаєва Г. С. 
Зв'язок між тяжкістю порушень сну, показниками ліпідного обміну і антропометричними характеристиками у хворих на гіпертонічну хворобу з метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / Г. С. Ісаєва, О. О. Буряковська // Український кардіологічний журнал. - 2020. - Т. 27, № 2. - С. 25-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2020_27_2_8
Мета роботи - вивчити зв'язок між безсонням, денною сонливістю та рівнем ліпідів, антропометричними показниками і серцево-судинним ризиком у хворих на гіпертонічну хворобу з метаболічним синдромом. У дослідженні взяли участь 118 пацієнтів з гіпертонічною хворобою віком понад 45 років. Для оцінки серцево-судинного ризику було використано Фремінгемську шкалу. Оцінено індекс маси тіла, м'язову силу, фізичну активність за кількістю пройдених за день кроків. Визначено вміст загального холестерину, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ), холестерину ліпопротеїнів низької щільності, рівні глюкози і глікованого гемоглобіну. Безсоння діагностували за критеріями Міжнародної класифікації порушень сну, випуск 3. Денну сонливість оцінювали за допомогою шкали Епворта. Для виявлення синдрому нічного апное проводили добове моніторування за допомогою кардіореспіраторного комплексу SOMNOcheck micro CARDIO, який дозволяє здійснювати реєстрацію потоку дихання, сатурацію крові, частоту скорочень серця і сертифікований для діагностики синдрому нічного апное. Безсоння було діагностовано у 48 (40,7 %) із 118 обстежених. Не виявлено зв'язку між наявністю безсоння і метаболічними показниками або артеріальним тиском. Водночас встановлено, що залежно від ступеня денної сонливості відрізнялися рівні систолічного артеріального тиску, ХС ЛПВЩ, окружність талії, індекс маси тіла. При аналізі серцево-судинного віку, визначеного за Фремінгемською шкалою, виявлено, що в пацієнтів з високим ступенем денної сонливості цей показник був вищий: у 1-й групі за шкалою Епворта серцево-судинний вік відповідав 48,0 [45,5 - 56,7] року, у 2-й групі - 57,0 [48,7 - 63,0] року і в 3-й групі - 72,0 [68,0 - 80,0] року, ANOVA тест F = 63,4; p = 0,001. Висновки: при оцінюванні впливу порушень сну на метаболічні показники й артеріальний тиск значення має не безсоння, а оцінка такого його вияву, як денна сонливість. При використанні шкали денної сонливості Епворта виявлено, що хворі на гіпертонічну хворобу з метаболічним синдромом із середніми і тяжкими виявами денної сонливості мають вищі рівні систолічного артеріального тиску, індексу маси тіла, більшу окружність талії та нижчий рівень ХС ЛПВЩ і більший серцево-судинний вік за Фремінгемською шкалою.
Попередній перегляд:   Завантажити - 194.248 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Ісаєва Г. С. 
Формування, оцінка і корекція когнітивних розладів у пацієнтів із коморбідним перебігом хронічного обструктивного захворювання легень та ішемічної хвороби серця [Електронний ресурс] / Г. С. Ісаєва, А. Ю. Токарєва // Міжнародний медичний журнал. - 2021. - Т. 27, № 1. - С. 10-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mmzh_2021_27_1_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 190.419 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Ісаєва Г. О. 
Визначення здатності мікроорганізмів, які викликають захворювання органів дихання у дітей, формувати біоплівки у експерименті in vitro [Електронний ресурс] / Г. О. Ісаєва, М. М. Мішина, Ю. А. Мозгова, М. О. Гончарь, О. Л. Логвінова, М. А. Басюк // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2021. - Т. 6, № 1. - С. 177-183. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2021_6_1_30
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.886 Mb    Зміст випуску     Цитування
19.

Ісаєва Г. С. 
Неспецифічний аортоартеріїт (хвороба Такаясу) [Електронний ресурс] / Г. С. Ісаєва, С. А. Трипілка // Український кардіологічний журнал. - 2020. - Т. 27, № 5. - С. 78-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2020_27_5_10
На клінічному прикладі перебігу хвороби Такаясу (неспецифічного аортоартеріїту) у молодої жінки розглянуто особливості клінічної симптоматики, складнощі діагностики цього захворювання. Особлива увага надана візуалізації ураження судин і оцінці динаміки змін у судинах у міру прогресування хвороби. Докладно представлені зміни в лабораторних показниках - у зіставленні з терапією, що застосовувалася. Проведено аналіз даних літератури щодо терапії захворювання. Підкреслено обмеженість даних плацебоконтрольованих досліджень щодо ефективності традиційних препаратів, які модифікують перебіг захворювання. Лікар має можливість спиратися тільки на результати обсерваційних досліджень або неплацебоконтрольованих досліджень. Також усі проведені дослідження виконувалися за участю дуже малої кількості пацієнтів. Наведено послідовність призначення терапії, першою ланкою якої є глюкокортикоїди. Наголошено, що досягнення ремісії при ізольованій терапії глюкортикоїдами спостерігається у 50 % пацієнтів. За оновленими рекомендаціями EULAR, після підтвердження захворювання терапія має бути ініційована негайно, рекомендована стартова доза преднізолону (або еквіваленту) - 40 - 60 мг. Після досягнення контролю над захворюванням рекомендується поступове зниження дози до цільової 15 - 20 мг/добу впродовж 2 - 3 місяців і через 1 рік до 10 мг/добу. Наступним етапом призначають неглюкокортикоїдний імунодепресант, щоб забезпечити як "стероїдзбережний" ефект, так і триваліший контроль захворювання. Усі наявні відомості про ефективність метотрексату, мофетилу мікофенолату, циклофосфаміду, лефлуноміду й азатіоприну отримано з відкритих проспективних або ретроспективних досліджень, проведених з обмеженою кількістю учасників. Інгібітори фактора некрозу пухлини - і тоцилізумаб рекомендовані як препарати терапії другої лінії. Задовільна клініко-лабораторна відповідь спостерігалася більше ніж у 80 % пацієнтів, що отримували терапію тоцилізумабом. У цьому клінічному випадку використано тоцилізумаб і детально описано ефекти препарату при лікуванні протягом 8 місяців. Імунобіологічна терапія тоцилізумабом була асоційована з доброю клініко-лабораторною відповіддю, зменшенням стенозування судин, поліпшенням самопочуття пацієнтки.
Попередній перегляд:   Завантажити - 391.832 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Ісаєва Г. С. 
Динаміка маси тіла при модифікації способу життя у пацієнтів високого серцево­судинного ризику залежно від носійства різних варіантів "економних" генів [Електронний ресурс] / Г. С. Ісаєва, О. О. Буряковська, М. М. Вовченко, І. Р. Комір, Н. Ю. Ємельянова, А. С. Шалімова // Український терапевтичний журнал. - 2021. - № 4. - С. 11-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2021_4_4
Мета роботи - вивчити зв'язок між носійством поліморфних варіантів PPARG2 (Pro12Ala), ADRB2 (Gln27Glu), ADRB2 (Agr16Gly), ADRB3 (Trp64Agr), FABP2 (Thr54Ala) та зміною антропометричних параметрів під впливом збільшення фізичного навантаження в осіб з високим серцево-судинним ризиком. За період 2019 - 2021 рр. обстежено 205 осіб. Пацієнтам було рекомендовано збільшити фізичну активність у вигляді регулярних тренувань. Із пацієнтів, які пройшли 2-гу точку спостереження, 124 (60,5 %) повідомили, що збільшили фізичну активність, решта почали регулярні фізичні навантаження. В дослідження залучали пацієнтів з високим серцево-судинним ризиком. Для оцінки фізичної активності використовувати Міжнародний опитувальник щодо фізичної активності (IPAQ). Оцінювали антропометричні параметри (маса тіла, зріст, індекс маси тіла (ІМТ), обвід талії та стегон, склад тіла (Composition Monitor BF511, Omron, Китай, 2015)), вміст загального холестерину, тригліцерндів, ліпопротеїдів низької щільності. Оцінку сили м'язів (кг/см<^>2) проводили за допомогою електричного динамометра на зап'ясті Camry EH101 2013 (2018). Виділення та очищення ДНК з цільної крові здійснювали за допомогою набору реактивів "ДНК-сорб-B" ("Амплисенс", РФ) згідно з інструкцією виробника. Ампліфікацію ДНК і генотипування за поліморфними сайтами в генах PPARG2, ADRB2, ADRB3, FABP2 проводили за методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу з використанням набору реагентів "SNP-Экспресс-Shot" ("Литех", РФ) згідно з інструкцією виробника за допомогою системи детекції продуктів полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу CFX96 Touch (BioRad Laboratories Pte.Ltd). Залежно від змін антропометричних показників пацієнтів було розподілено на дві групи: в групі 1 встановлено статистично незначуще зниження ІМТ до (<$E30,69~symbol С~7,25>) кг/м<^>2, після (<$E29,03~symbol С~6,84>) кг/м<^>2 (p = 0,436), а в групі 2 було зафіксовано статистично значуще зниження ІМТ до (<$E31,85~symbol С~3,68>) кг/м<^>2, після (<$E26,79~symbol С~3,91>) кг/м<^>2 (p = 0,041). Зниження ІМТ у групі 2 супроводжувалося статистично значущим зменшенням частки жирової тканини (p = 0,011) та збільшенням частки м'язової тканини (p = 0,030). В обох групах артеріальний тиск значою мірою знизився. Частота серцевих скорочень зменшилася в обох групах, але зміни не досягли рівня статистичної значущості (p = 0,43). Зміни антропометричних показників не супроводжувалися значущими змінами вмісту загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької густини і тригліцерндів. Виявлено значуще підвищення рівня холестерину ліпопротеїнів високої густини. В групі 2 переважали носії варіантів CC і GG поліморфного локусу PR4RG2(Pro12Ala), CG і GG поліморфного локусу ADRB2 (Gln27Glu) і ТТ поліморфного локусу ADRB3 (Trp64Agr). Суттєвих розбіжностей за локусом FABP2 (Thr54Ala) не встановлено. В групі 1 не виявлено статистично значущих відмінностей за носійством різних поліморфних варіантів генів. Висновки: установлено асоціацію між носійством CG/CG + GG PPARG2 (rs1801282), AA/AA + AG ADRB2 (rs1042713) і TT ADRB3 (rs4994) та зниженням ІМТ під впливом збільшення фізичного навантаження в осіб з високим серцево-судинним ризиком.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.677 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського