Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (26) | Реферативна база даних (23) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Краснобокий Ю$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 19 Представлено документи з 1 до 19 |
|||
| 1. | 
Ткаченко І. А. Актуальність природничо-наукових дисциплін у інтеграційному розрізі компетентнісної парадигми освіти [Електронний ресурс] / І. А. Ткаченко, Ю. М. Краснобокий // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія : Педагогічна. - 2013. - Вип. 19. - С. 57-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkp_ped_2013_19_22 | ||
| 2. | 
Краснобокий Ю. М. Особливості використання мультимедійного навчання [Електронний ресурс] / Ю. М. Краснобокий, І. А. Ткаченко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. - 2012. - № 22(3). - С. 260-267. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlup_2012_22(3)__39 Наведено аналіз та шляхи використання мультимедійного навчання. Підготовку проведення мультимедійного навчання запропоновано проводити у декілька етапів: визначення мети та тематики навчання; підбір і структурування змісту навчання; вибір стратегії реалізації процесу навчання; підбір проектування та створення дидактичних матеріалів. Запропоновано систему узагальнених завдань, які можна розв'язувати на заняттях із використанням мультимедійних дидактичних засобів. | ||
| 3. | 
Ткаченко І. Упровадження мультимедійного навчання – запорука підвищення ефективності реалізації навчальних завдань [Електронний ресурс] / І. Ткаченко, Ю. Краснобокий // Фізико-математична освіта. - 2015. - Вип. 1. - С. 31-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/fmo_2015_1_6 | ||
| 4. | 
Краснобокий Ю. Розв’язування нестандартних задач як необхідний компонент формування професійної компетентності майбутніх учителів фізики [Електронний ресурс] / Ю. Краснобокий, К. Ільніцька // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка] . Серія : Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. - 2015. - Вип. 8(1). - С. 175-178. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nz_pmfm_2015_8(1)__44 | ||
| 5. |
Ткаченко І. А. Інтеграція знань з циклу природничо-наукових дисциплін у процесі підготовки майбутніх учителів фізики (теоретичний аспект) [Електронний ресурс] / І. А. Ткаченко, Ю. М. Краснобокий // Фізико-математична освіта. - 2017. - Вип. 3. - С. 155-159. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/fmo_2017_3_29 Проаналізовано взаємозв'язок природничо-наукових дисциплін у контексті формування ключових компетентностей і компетенцій майбутнього вчителя природничо-наукового спрямування. Встановлено, що інтеграційна взаємодія між фундаментальними дисциплінами, а особливо аспектний характер фізичних знань, надають можливість виокремити особливе значення генералізаційного фактору у формуванні змісту природничо-наукової освіти за умови функціонування взаємоузгодженої системи природничих знань. Інтеграція спонукає появу якісно нових можливостей у студентів - сприймання одних явищ у взаємозв'язку з іншими. Сутність інтегрованого підходу до навчання полягає у координації, поєднанні та систематизації знань відносно певних центрів інтеграції. У процесі моделювання об'єктів із області природознавства, які мають різну природу, якісно нового характеру набувають інтеграційні зв'язки, які об'єднують різні галузі природничо-наукових знань шляхом застосування фундаментальних законів, понять і методів дослідження, що й вимагає відповідної фахової підготовки майбутніх учителів природничо-наукового спрямування. | ||
| 6. |
Краснобокий Ю. Про навчання фізики і астрономії в гуманітарних класах старшої профільної школи [Електронний ресурс] / Ю. Краснобокий // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка] . Серія : Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. - 2016. - Вип. 10(3). - С. 64-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nz_pmfm_2016_10(3)__16 | ||
| 7. |
Ільніцька К. С. Застосування методу моделювання до розв’язання астрофізичних задач [Електронний ресурс] / К. С. Ільніцька, Ю. М. Краснобокий // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка] . Серія : Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. - 2016. - Вип. 9(1). - С. 108-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nz_pmfm_2016_9(1)__17 | ||
| 8. | 
Ільніцька К. С. Людвіг Больцман і атомістика (історичний екскурс) [Електронний ресурс] / К. С. Ільніцька, Ю. М. Краснобокий // Наукові записки [Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Серія : Педагогічні науки. - 2018. - Вип. 168. - С. 100-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2018_168_26 | ||
| 9. |
Краснобокий Ю. М. Методологічні засади формування змісту підручника інтегрованого характеру [Електронний ресурс] / Ю. М. Краснобокий, І. А. Ткаченко // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія : Педагогічна. - 2018. - Вип. 24. - С. 11-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkp_ped_2018_24_5 | ||
| 10. |
Краснобокий Ю. М. Інформаційне середовище як матриця наукової картини світу [Електронний ресурс] / Ю. М. Краснобокий, І. А. Ткаченко // Фізико-математична освіта. - 2019. - Вип. 1. - С. 80-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/fmo_2019_1_15 Проаналізовано різні визначення понять "інформація", "інформатика", "інформатизація", "інформаційна технологія", "інформаційне середовище", "інформаційна реальність", "інформаційна картина світу" тощо залежно від наукової сфери їх застосування. Багатогранність інформації як явища, його багатоплановість, широта сфери застосування та прискорений розвиток відображається у постійній появі нових тлумачень понять інформації та інформаційних технологій. Інформаційний зріз сучасної наукової картини світу, інформаційний образ реальності є актуальними об'єктами досліджень. Як метод дослідження обрано системний підхід, який використовувався для аналізу сукупності знань, що репрезентують картину світу, оскільки й сама інформаційно-наукова картина світу (ІНКС) теж утворює сукупність дисциплінарних інформаційних образів реальності. Показано домінуючу роль інформаційного інструментарію в наукових дослідженнях, які проводяться в межах конкретно-наукових картин світу. Завдяки всеосяжності інформаційними технологіями оточуючий світ набуває змісту інформаційної реальності. Як відображення цієї реальності запропоновано модель ІНКС. На цій моделі інформаційне середовище слугує матрицею для конкретно-наукових, загальнонаукових та універсальної наукової картини світу, яка об'єднує в собі всі названі вище картини світу через мовне поле і разом із ними знаходиться в інформаційній матриці. Зроблено висновки, що днією з провідних тенденцій виходу з кризи і подальшого розвитку освіти на сучасному етапі вбачається інтеграція її змісту як імплементація інтеграції наук у шкільні навчальні предмети та вузівські курси. У перспективі варто обрати ІНКС, як всеохоплювальну, універсальну картину взаємозв'язків у різноманітних проявах живої і неживої природи, а також суспільного життя. | ||
| 11. | 
Ткаченко І. Застосування інтерактивних технологій як складової у системі фахової підготовки студентів фізико-математичного профілю [Електронний ресурс] / І. Ткаченко, Ю. Краснобокий // Збірник наукових праць [Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини]. - 2009. - Вип. 3. - С. 101-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpudpu_2009_3_16 Розглянуто проблему використання інтерактивних технологій як дієвого чинника у формуванні ціннісних професійних компетенцій майбутніх вчителів природничо-математичних дисциплін. Висвітлено специфіку організації навчального процесу на фізико-математичному факультеті Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини. Зазначено, що факультет поступово стає своєрідним науково-дослідним полігоном з питань розробки та впровадження інтерактивних технологій. Зроблено висновок, що використання інтерактивних технологій на фізико-математичному факультеті істотно впливає на ступінь сформованості у студентів високої внутрішньої та зовнішньої мотивації, активності у інформаційно-пізнавальній, операційно-діяльнісній, креативно-рефлексивній, оціночній діяльності, що виявляється у самовизначеності та самореалізації особистості. | ||
| 12. |
Краснобокий Ю. М. Сучасні наукові уявлення про природничо-наукову картину світу [Електронний ресурс] / Ю. М. Краснобокий, І. А. Ткаченко, С. О. Декарчук // Фізико-математична освіта. - 2020. - Вип. 1. - С. 52-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/fmo_2020_1_11 На основі аналізу сучасних ідей, моделей, гіпотез та теорій прослідковується еволюція наукової картини світу відповідно до послідовної зміни фізичної, біологічної, синергетичної та інформаційної парадигм. Проаналізовано і співставлено функціональний, атрибутивний і субстанційний підходи щодо трактування поняття інформації, які можуть слугувати основою нового уявлення про сучасну наукову картину світу. У якості методу дослідження було обрано системний підхід до аналізу літературних джерел, в яких репрезентується наукова картина світу. Базисом наукової картини світу вважалися фундаментальні знання, одержані, насамперед, у різних розділах фізики, що й визначало формування механістичної, електромагнітної та квантово-польової картин світу. Разом з тим у сучасній науці прослідковується утвердження універсальної ідеї - "ідеї розвитку", проникнення якої у фізику, хімію, космологію, антропологію, соціологію та в інші науки призвело до суттєвої зміни погляду людини на світ (Всесвіт) - цей погляд став системним. У рамках системної парадигми Всесвіт уявляється як сукупність зв'язків, а не речей (тіл); сучасне природознавство вивчає взаємодії, а не окремі замкнуті об'єкти; Всесвіт по суті це неподільна реальність всезагальних зв'язків, а не мозаїка окремих елементів. Тому, якщо в класичному природознавстві все було детерміновано подібно до чіткої роботи годинникового механізму, то з позиції сучасного природознавства образ світу уявляється як мереживо взаємно пов'язаних компонентів. Внаслідок проведеного дослідження з'ясовано: перспективність експериментального визначення ознак первинності у Всесвіті інформації, доказовість чого призведе до того,що всі процеси в ньому зводитимуться не до руху матерії, а до передачі та обміну саме інформації; якщо все ж утвердиться первинність матерії, то інформацію, як певну субстанцію, слід буде вважати як невідому на цей час форму існування матерії. Висновок: на сьогоднішній день у природознавстві наявні низка гіпотез і теоретичних моделей, які прямо або опосередковано вказують на можливість існування інформації як об'єктивної реальності, що дозволяє розглядати її як певну матеріальну субстанцію. У зв'язку з цим значна частина дослідників еволюції наукової картини світу вважають сучасну картину світу інформаційною. Перспективи дослідження феномену інформації, мають бути спрямовані на експериментальне підтвердження її субстанційності, що внесе суттєві корективи в концепцію "матеріальності Всесвіту".На основі аналізу сучасних ідей, моделей, гіпотез та теорій прослідковується еволюція наукової картини світу відповідно до послідовної зміни фізичної, біологічної, синергетичної та інформаційної парадигм. Проаналізовано і співставлено функціональний, атрибутивний і субстанційний підходи щодо трактування поняття інформації, які можуть слугувати основою нового уявлення про сучасну наукову картину світу. У якості методу дослідження було обрано системний підхід до аналізу літературних джерел, в яких репрезентується наукова картина світу. Базисом наукової картини світу вважалися фундаментальні знання, одержані, насамперед, у різних розділах фізики, що й визначало формування механістичної, електромагнітної та квантово-польової картин світу. Разом з тим у сучасній науці прослідковується утвердження універсальної ідеї - "ідеї розвитку", проникнення якої у фізику, хімію, космологію, антропологію, соціологію та в інші науки призвело до суттєвої зміни погляду людини на світ (Всесвіт) - цей погляд став системним. У рамках системної парадигми Всесвіт уявляється як сукупність зв'язків, а не речей (тіл); сучасне природознавство вивчає взаємодії, а не окремі замкнуті об'єкти; Всесвіт по суті це неподільна реальність всезагальних зв'язків, а не мозаїка окремих елементів. Тому, якщо в класичному природознавстві все було детерміновано подібно до чіткої роботи годинникового механізму, то з позиції сучасного природознавства образ світу уявляється як мереживо взаємно пов'язаних компонентів. Внаслідок проведеного дослідження з'ясовано: перспективність експериментального визначення ознак первинності у Всесвіті інформації, доказовість чого призведе до того,що всі процеси в ньому зводитимуться не до руху матерії, а до передачі та обміну саме інформації; якщо все ж утвердиться первинність матерії, то інформацію, як певну субстанцію, слід буде вважати як невідому на цей час форму існування матерії. Висновок: на сьогоднішній день у природознавстві наявні низка гіпотез і теоретичних моделей, які прямо або опосередковано вказують на можливість існування інформації як об'єктивної реальності, що дозволяє розглядати її як певну матеріальну субстанцію. У зв'язку з цим значна частина дослідників еволюції наукової картини світу вважають сучасну картину світу інформаційною. Перспективи дослідження феномену інформації, мають бути спрямовані на експериментальне підтвердження її субстанційності, що внесе суттєві корективи в концепцію "матеріальності Всесвіту". | ||
| 13. |
Ткаченко І. А. Системно-синергетичний підхід у фаховій підготовці майбутнього вчителя природничих наук [Електронний ресурс] / І. А. Ткаченко, Ю. М. Краснобокий // Фізико-математична освіта. - 2020. - Вип. 4. - С. 112-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/fmo_2020_4_21 На підставі аналізу сучасних ідей, моделей, гіпотез, теорій і власного досвіду наведено методичні підходи щодо практичного впровадження системно-синергетичного підходу у процес фахової підготовки майбутніх учителів природничих наук. Мета роботи - проаналізувати можливості системно-синергетичного підходу щодо трактування поняття фахової підготовки майбутнього вчителя природничих наук, яке може слугувати основою нового уявлення про методичну систему навчання фундаментальних наук. Як метод дослідження обрано комплексний аналіз наукових джерел, в яких репрезентується системний аналіз і синергетичний підхід у педагогічних дослідженнях. Одним із методологічних підходів вивчення складних явищ є системний підхід, який набув поширення в різних галузях наукового знання, у тому числі й у педагогічній. Системний підхід, як загальна методологія системних досліджень, випливає безпосередньо з принципу системності, який розглядає об'єкт як сукупність елементів, що перебувають у певній взаємодії між собою та навколишнім світом, а також розуміння синергетичної природи знання, що й особливо є характерним для системи освіти. На підставі проведеного критичного аналізу публікацій інших авторів з означеної проблеми, використано метод синтезу наявних даних із результатами експериментального впровадження авторами системно-синергетичного підходу у педагогічну практику. Внаслідок проведеного дослідження з'ясовано, що процес фахової підготовки майбутнього вчителя природничих наук, як складник загальної освітньої системи, відноситься до динамічних систем, які активно розвиваються. Активне перетворення означає, що, змінюючись під впливом середовища, система впливає та перетворює саме середовище. У процесі фундаментальної підготовки вчителя природничих наук цей динамізм полягає у потребі постійного моніторингу відповідей на питання, на якому рівні майбутній учитель володіє фактичним матеріалом, та як застосовує сучасні інноваційні технології навчання. З точки зору системності показано, що компонентами такої структури виступають і потребують постійного вдосконалення: мета та зміст методичної підготовки, технологія методичної підготовки, освітнє середовище, викладач, суб'єкти освітнього процесу. Встановлено, що системно-синергетичний підхід базується на ефекті посилення впливів у навчанні за рахунок використання навчальної інформації, яка надходить з різних джерел і через різні рецептивні канали сприйняття, вимагає врахування специфіки предметних знань, відбору відповідних методичних засобів і прийомів роботи з нею. Враховуючи принципи синергетичного підходу до самоорганізації складних систем, реалізація синергетичної моделі фахової підготовки майбутніх учителів природничо-наукового спрямування може здійснюватися безпосередньо вищими закладами освіти, а темпи здійснення цього процесу залежать від участі та готовності його соціуму. | ||
| 14. | 
Краснобокий Ю. М. Застосування системного аналізу в освітній галузі [Електронний ресурс] / Ю. М. Краснобокий, І. А. Ткаченко // Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки. - 2020. - № 3(2). - С. 181-189. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_ped_2020_3(2)__29 | ||
| 15. |
Краснобокий Ю. М. Методичні особливості використання системно-інтегративного підходу до викладання окремих тем фундаментальних наук [Електронний ресурс] / Ю. М. Краснобокий, І. А. Ткаченко, К. С. Ільніцька // Фізико-математична освіта. - 2021. - Вип. 3. - С. 81-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/fmo_2021_3_15 Розглянуто можливості впровадження системно-інтегративного підходу до підготовки вчителів-магістрів у процесі опанування ними циклу фундаментальних наук (фізики, астрономії, астрофізики, космології, космогонії, хімії). Мета роботи - обгрунтувати можливість одного з варіантів системно-інтегративного підходу щодо структурування та вивчення навчального матеріалу про фундаментальні взаємодії в природі та сучасний стан процесу об'єднання теорій, які їх описують. Як методи дослідження використано комплексний аналіз науково-методичних джерел, в яких репрезентується системно-інтегративний підхід до вирішення педагогічних проблем, і синтез відповідних результатів досліджень, опублікованих у науково-педагогічних виданнях, із результатами авторських наробок щодо експериментального їх упровадження в освітню практику. Інтегративність змісту матеріалу про фундаментальні взаємодії в природі запропоновано викладати послідовно у формі трьох підтем (питань). Розглянуто природу всіх фундаментальних взаємодій, їх загальну характеристику, порівняльні дані за величиною числових значень, формули безрозмірних світових констант, які описують ці взаємодії, прояв фундаментальних взаємодій (сил) у фізиці, астрономії, хімії тощо. Визначено вплив зміни числових значень світових констант на еволюцію Всесвіту. На якісному рівні розглянуто сучасні теорії, які намагаються об'єднати в єдину систему (наукову картину світу) всі фундаментальні взаємодії. Внаслідок проведеного дослідження з'ясовано, що можливості інтегративного вивчення матеріалу про фундаментальні взаємодії у природі, підкреслюють їх фундаментальні протилежні властивості (далекодіючий характер гравітаційної й електромагнітної взаємодій і близькодіючий - слабкої та сильної), які в поєднанні й визначають структурну єдність та еволюцію нашого Всесвіту, можливість існування множинності інших всесвітів, властивість невичерпного "дроблення" матерії на все менші та менші частинки, підтверджуючи тим самим діалектику єдності та боротьби протилежностей. Зроблено висновок, що системно-інтегративний підхід до вивчення фундаментальних взаємодій у природі надає можливість інтерпретувати фундаментальне значення різниці між далекодіючими та близькодіючими силами природи: з одного боку - взаємодії необмеженого радіуса дії (гравітація й електромагнетизм), а з іншого - малого радіуса (сильна та слабка). Цим і демонструється, що світ природних процесів розгортається в межах цих двох полярностей і разом із тим втілює єдність гранично малого та безмежно великого - мікро- та мегасвіту, елементарної частинки та всього Всесвіту. Іншими словами - опис природи пролягає між двома протилежними картинами. У цьому "серединному" описі фізичні закони призводять до нової форми пізнання, яка виражається ймовірнісними уявленнями. Тобто, будучи пов'язаними з динамічною нестійкістю природних систем (як мікро- так і макроскопічних), закони природи оперують лише з можливістю подій, а не роблять окремі події наперед передбачуваними. | ||
| 16. |
Краснобокий Ю. До методики вивчення основ спеціальної теорії відносності [Електронний ресурс] / Ю. Краснобокий, І. Ткаченко, К. Ільніцька // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. - 2022. - Вип. 2. - С. 166-181. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpumdpu_2022_2_20 | ||
| 17. | 
Ткаченко І. А. Роль інтеграційних процесів у фаховій підготовці майбутніх учителів освітньої галузі "Природознавство" [Електронний ресурс] / І. А. Ткаченко, Ю. М. Краснобокий // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Теорія та методика навчання природничих наук. - 2022. - № 2. - С. 78-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/snvtmtns_2022_2_9 | ||
| 18. |
Краснобокий Ю. М. Самоорганізація у формуванні клімату на планетах Сонячної системи [Електронний ресурс] / Ю. М. Краснобокий, І. А. Ткаченко, К. С. Ільніцька // Наукові записки [Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Серія : Педагогічні науки. - 2023. - Вип. 208. - С. 161-166. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2023_208_30 | ||
| 19. |
Краснобокий Ю. Фізичні основи формування погоди та аномальних явищ у приповерхневій атмосфері Землі [Електронний ресурс] / Ю. Краснобокий, І. Ткаченко, К. Ільніцька // Фізико-математична освіта. - 2023. - Т. 38, № 3. - С. 20-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/fmo_2023_38_3_5 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |