Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (19) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Дроник Г$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 26 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Дроник Г. В. Вплив ферментного препарату "Авізим" на ріст та розвиток курчат-бройлерів [Електронний ресурс] / Г. В. Дроник, О. С. Андрощук // Біоресурси і природокористування. - 2012. - Т. 4, № 5-6. - С. 95-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bpc_2012_4_5-6_17 | |||
| 2. | 
Галух Б. І. Особливості мікроструктури бринзи, виготовленої з молока різних видів тварин [Електронний ресурс] / Б. І. Галух, Г. В. Дроник // Прогресивні техніка та технології харчових виробництв ресторанного господарства і торгівлі. - 2011. - Вип. 1. - С. 349-354. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pt_2011_1_57 | |||
| 3. | 
Білик О. Я. Розробка технології альбумінового сиру урда [Електронний ресурс] / О. Я. Білик, Г. В. Дроник // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2014. - № 3(10). - С. 49-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2014_3(10)__11 Встановлено співвідношення сироватки овечого та коров'ячого молока для альбумінового сиру урда та розроблено його технологію. Оптимальним співвідношенням сироватки з овечого та коров'ячого молока для виготовлення сиру урда за промислових умов є 1:1. Виготовлений сир має добрі органолептичні властивості. Результати визначень реологічних параметрів сиру корелюють із їх органолептичною оцінкою.Розроблено технологію альбумінового сиру "Урда" із використанням сумішей сироваток з овечого та коров'ячого молока і впроваджено її у молочне виробництво. Підібрано раціональне співвідношення овечої та коров'ячої сироваток на основі технічних вимог до готового продукту, обгрунтовано параметри їх оброблення та спосіб коагуляції білків. Обгрунтовано та визначено технологічні параметри виробництва альбумінового сиру "Урда". Величина амінокислотного скору свідчить про відсутність у всіх дослідних зразках сиру лімітованих амінокислот, що вказує на високу біологічну цінність їх білків і повне забезпечення незамінними амінокислотами добової потреби організму. Встановлено зміни мікробіологічних показників в сирі протягом зберігання, які полягали у зростанні кількості мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів (КМАФАнМ) у овечому сирі й у сирі за співвідношенням 3:1. Показники титрованої кислотності за період зберігання корелювали зі зміною КМАФАнМ. Масова частка вологи у всіх зразках сиру зменшувалася. Розроблено науково-обгрунтовані рецептури та технологію альбумінового сиру "Урда". На продукт розроблено технічні умови ТУУ 01.4-00492990-004:2014. | |||
| 4. | 
Білик О. Я. Дослідження біологічної цінності альбумінового сиру урда [Електронний ресурс] / О. Я. Білик, Г. В. Дроник // Харчова наука і технологія. - 2014. - № 4. - С. 36-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khnit_2014_4_9 | |||
| 5. | 
Ткач І. М. Вплив додавання до раціону корів бікарбонату натрію і карбонатів магнію та кальцію на обмін лжк і ліпідів у вмісті рубця [Електронний ресурс] / І. М. Ткач, І. В. Вудмаска, Г. В. Дроник // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2010. - Т. 12, № 3(2). - С. 153-157. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2010_12_3(2)__29 | |||
| 6. | 
Дроник Г. В. Методи створення високопродуктивних генотипів буковинського типу асканійської каракульської породи овець [Електронний ресурс] / Г. В. Дроник, Т. О. Черномиз, О. Б. Лесик, М. В. Похивка // Біологія тварин. - 2010. - Т. 12, № 2. - С. 358-361. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2010_12_2_60 Наведено прийоми і методи роботи з вівцями буковинського типу асканійської каракульської породи, добре пристосованих до умов вологого клімату західного регіону, з метою підвищення відтворювальної здатності, молочності та виробництва високоякісних смушків плоского та ребристого типів. | |||
| 7. | 
Дроник Г. В. Вплив антропогенних факторів на родючість ґрунту, продуктивність орних земель, лук та пасовищ у передгір’ї і гірській зоні Чернівецької області [Електронний ресурс] / Г. В. Дроник, А. М. Пастух, І. І. Морозова // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. - 2009. - Вип. 51(1). - С. 42-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pgzt_2009_51(1)__8 | |||
| 8. |
Дроник Г. В. Концептуальні напрями розвитку тваринництва в Карпатському регіоні Чернівецької області [Електронний ресурс] / Г. В. Дроник, Р. В. Ячник, В. С. Драб // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. - 2009. - Вип. 51(1). - С. 175-185. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pgzt_2009_51(1)__26 | |||
| 9. | 
Дроник Г. В. Продуктивність молодняку м'ясної худоби при згодовуванні комплексної мінеральної цеолітової кормової добавки в передгірній зоні Карпат [Електронний ресурс] / Г. В. Дроник, А. К. Калинка, Ю. І. Голохоринський, В. Г. Кебко // Розведення і генетика тварин. - 2008. - Вип. 42. - С. 62-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rgt_2008_42_11 | |||
| 10. | 
Білик О. Я. Розрахунок рецептур та розробка технологічної схеми виробництва альбумінового сиру "Урда" для промислових підприємств [Електронний ресурс] / О. Я. Білик, Г. В. Дроник, Н. Б. Сливка, Б. В. Гутий // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Серія : Харчові технології. - 2017. - Т. 19, № 75. - С. 65-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnuftech_2017_19_75_15 | |||
| 11. |
Білик О. Я. Обґрунтування параметрів зберігання сироватки–сировини у технології сиру "Урда" [Електронний ресурс] / О. Я. Білик, Г. В. Дроник // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Серія : Харчові технології. - 2016. - Т. 18, № 2. - С. 161-164. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnuftech_2016_18_2_36 | |||
| 12. |
Галух Б. І. Інтенсивність протеолізу білків під час виготовлення бринзи з молока різних видів тварин [Електронний ресурс] / Б. І. Галух, Г. В. Дроник // Прогресивні техніка та технології харчових виробництв ресторанного господарства і торгівлі. - 2010. - Вип. 2. - С. 274-282. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pt_2010_2_45 | |||
| 13. |
Дроник Г. В. Безпечність вживання гліфосат-резистентної генетично модифікованої сої [Електронний ресурс] / Г. В. Дроник, І. В. Чорна, М. С. Рогозинський // Біологія тварин. - 2018. - Т. 20, № 1. - С. 40-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2018_20_1_7 Узагальнені дані літератури щодо впливу "Roundup"-стійкої генетично модифікованої сої на організм тварин. Розгляеуто вплив гербіциду гліфосату, який широко використовують у сільському господарстві більшості країн світу, на організм рослин і тварин. Оскільки бур'яни стають стійкими до гліфосату, щороку збільшується застосування гербіциду "Roundup". В останні роки традиційну та трансгенну сою широко використовують як у сільському господарстві, так і в харчовій промисловості. З сої виготовляють соуси, її додають до ковбасних та кондитерських виробів, тому зростає її вплив на організм людини і тварин. Висвітлено сучасні наукові дослідження впливу штучно внесених генів сої на організм тварин та наслідки впливу гліфосату на живі організми (мікроорганізми, риб та ссавців). Наведені наукові дослідження українських та зарубіжних вчених, які виявили, що гербіцид "Roundup" здатний накопичуватися в насінні сої, крім того, може викликати анатомічні патології, зміни у сечі та біохімічних показниках крові, морфологічні та функціональні зміни печінки і нирок, а також призводити до порушення клітинного окиснення. У літературних джерелах є повідомлення про те, що гербіцид "Roundup" викликає некроз печінки у риб, блокує роботу деяких ензимів у ссавців. У великої рогатої худоби за впливу цього гербіциду спостерігається знищення мікрофлори кишечнику та розмноження шкідливих бактерій. Описані дослідження пренатального введення щурам гліфосату, який є основною діючою речовиною гербіциду "Roundup", що призводить до зміни клінічних показників (АлАт, АсАт, МСМ та лужної фосфатази). Підшкірне введення щурам гліфосату призводить до зміни біохімічних показників та функціонування фізіологічних механізмів. Однозначної відповіді щодо впливу генетично модифікованої гліфосат-резистентної сої та гербіциду "Roundup" немає, тому у подальшому потрібно проводити дослідження для з'ясування, як саме на живі організми впливають трансгенна соя та гербіцид. | |||
| 14. | 
Чорна І. В. Біологічне значення показників системи антиоксидантного захисту при оцінці безпечності вживання генетично модифікованих організмів [Електронний ресурс] / І. В. Чорна, Г. В. Дроник, М. С. Рогозинський // Молодий вчений. - 2018. - № 10(2). - С. 461-469. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2018_10(2)__17 | |||
| 15. | 
Чорна І. В. Гістологічне дослідження печінки щурів, що вживали генномодифіковану сою, оброблену гербицидом "Roundup" [Електронний ресурс] / І. В. Чорна, Г. В. Дроник, І. С. Давиденко // Вісник Одеського національного університету. Серія : Біологія. - 2018. - Т. 23, Вип. 2. - С. 158-166. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_biol_2018_23_2_13 Проведено гістологічне дослідження печінки щурів двох поколінь, яким згодовували трансгенну сою, оброблену гербіцидом "Rounduр". Виявлено, що найбільше дистрофічні зміни спостерігаються у печінці щурів, які споживали генно-модифіковану сою, оброблену гербіцидом, та у щурів, які вживали гербіцид разом з питною водою. У наступному поколінні спостерігається підсилення дистрофічних змін у гепатоцитах щурів. Мікроскопічні зміни можуть вказувати на енергетичне навантаження та інтенсифікацію дезінтоксикаційних процесів цими клітинами. | |||
| 16. | 
Дроник Г. В. Вплив традиційної та генетично модифікованої сої на рівень деяких метаболітів азотистого обміну в сироватці крові щурів [Електронний ресурс] / Г. В. Дроник, І. В. Чорна // Науково-технічний бюлетень Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин. - 2017. - Вип. 18, № 2. - С. 134-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2017_18_2_24 Одним з основних життєво необхідних інгредієнтів харчових продуктів є білок. В організмі білки, що надходять з їжею, розщеплюються у травному тракті до амінокислот та пептидів, далі потрапляють у кров, а вже потім - до клітини, де з цих амінокислот синтезуються власні білки організму. Тому найбільш інформативні дані щодо змін, які зазнає організм, можна одержати за вивченя білкового обміну. Показники азотистого обміну є кінцевими продуктами білкового обміну. В основному кінцеві продукти азотистого обміну виділяються через нирки із сечею. Кількісні співвідношення між найголовнішими азотистими компонентами сечі та крові (сечовиною, аміаком, сечовий кислотою, креатиніном, креатином, амінокислотами тощо) мають важливе діагностичне значення. Наведено показники азотистого обміну в сироватці крові щурів у разі вживання традиційної та генетично модифікованої сої. Тому про засвоюваність білка, що надходить з їжею в організм та розщеплення його в організмі можна судити по зміні показників азотистого обміну, крім того відхилення їх концентрації від норми може свідчити про порушення білкового обміну, що призводить до різних патологічних станів в організмі. | |||
| 17. |
Омельченко Н. М. Вплив традиційної та генетично модифікованої сої на постнатальний розвиток щурів [Електронний ресурс] / Н. М. Омельченко, Г. В. Дроник // Науково-технічний бюлетень Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин. - 2017. - Вип. 18, № 2. - С. 159-164. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2017_18_2_29 Наведено результати дослідження впливу традиційної та генетично модифікованої сої в складі раціону зі вмістом 20 % на постнатальний розвиток щурів у двох поколіннях. Проведено підрахунок кількості живих і мертвих нащадків, визначено середню величину приплоду, візуально фіксовано загальний фізичний розвиток, обраховано виживаність, виміряно масу тіла. Результати досліджень свідчать про відсутність негативного впливу термічно оброблених генетично модифікованих соєвих бобів на репродуктивні функції щурів і розвиток нащадків першого і другого поколінь. Проведено порівняння постнатального розвитку щурів дослідних і контрольної груп для першого та другого поколінь. Статистично не виявлено вірогідної різниці між досліджуваними групами. Показники знаходились у межах фізіологічних норм, характерних для даних тварин. Разом з тим, виявили тенденцію до зменшення кількості щуренят у підсисному віці в групах, які одержували генетично модифіковану сою.Значне розповсюдження і широке використання у харчуванні людей і годівлі тварин продукції, виготовленої із генетично модифікованої сої, може стати причиною виникнення патологічних змін у їх організмах. Для створення чіткого уявлення про віддалені наслідки впливу на живі організми генно модифікованих рослин і харчових продуктів зі вмістом ГМО необхідні тривалі багатосторонні дослідження. Мета роботи - вивчення впливу нативної та генетично модифікованої сої на функціональний стан нирок досліджуваних лабораторних тварин. Дослід провели на трьох поколіннях самок щурів лінії Вістар, розподілених на 3 групи - контрольну, дослідну 1, дослідну 2. Тварини контрольної групи одержували стандартний віварійний корм. Щури дослідних груп одержували стандартний раціон із заміною 35 % його за протеїном на боби нативної та трансгенної сої відповідно. Через 12 міс споживання експериментального раціону оцінювали функціональний стан нирок тварин за показниками екскреторної, іонорегулювальної, кислотновидільної функцій за умов спонтанного діурезу. Виявлено зростання питної активності у першій та другій дослідних групах усіх трьох поколінь; зростання показників концентрації та екскреції ендогенного креатиніну у сечі самок щурів всіх поколінь в обох досліджуваних групах; зростання показників вмісту креатиніну та сечовини в сироватці крові самок щурів, які вживали ГМ-сою, у порівнянні з тваринами, які одержували нативну сою, і тваринами контрольної групи зі збереженням цих змін у трьох поколіннях. Виявлено відсутність суттєвих змін у показниках іонорегулювaльної функції нирок у статевозрілих самок щурів трьох поколінь в обох групах дослідних тварин; відсутність помітних зрушень показників рівня електролітів у сироватці крові самок щурів трьох поколінь у досліджуваних групах тварин, які споживали традиційну і трансгенну сою. | |||
| 18. |
Омельченко Н. М. Вплив генетично модифікованої сої на постнатальний розвиток щурів третього покоління [Електронний ресурс] / Н. М. Омельченко, Г. В. Дроник // Біоресурси і природокористування. - 2018. - Т. 10, № 5-6. - С. 62-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bpc_2018_10_5-6_10 | |||
| 19. | 
Омельченко Н. М. Постнатальний розвиток щурів четвертого покоління при вживанні трансгенної сої та під впливом наночастинок аргентуму [Електронний ресурс] / Н. М. Омельченко, В. А. Кучерява, Г. В. Дроник. // Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2019. - № 2. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2019_2_5 | |||
| 20. |
Омельченко Н. М. Вплив традиційної та генетично модифікованої сої на функціональний стан видільної системи лабораторних тварин трьох поколінь [Електронний ресурс] / Н. М. Омельченко, Г. В. Дроник, І. Л. Куковська, А. О. Міхєєв // Біологія тварин. - 2019. - Т. 21, № 3. - С. 65-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2019_21_3_12 Наведено результати дослідження впливу традиційної та генетично модифікованої сої в складі раціону зі вмістом 20 % на постнатальний розвиток щурів у двох поколіннях. Проведено підрахунок кількості живих і мертвих нащадків, визначено середню величину приплоду, візуально фіксовано загальний фізичний розвиток, обраховано виживаність, виміряно масу тіла. Результати досліджень свідчать про відсутність негативного впливу термічно оброблених генетично модифікованих соєвих бобів на репродуктивні функції щурів і розвиток нащадків першого і другого поколінь. Проведено порівняння постнатального розвитку щурів дослідних і контрольної груп для першого та другого поколінь. Статистично не виявлено вірогідної різниці між досліджуваними групами. Показники знаходились у межах фізіологічних норм, характерних для даних тварин. Разом з тим, виявили тенденцію до зменшення кількості щуренят у підсисному віці в групах, які одержували генетично модифіковану сою.Значне розповсюдження і широке використання у харчуванні людей і годівлі тварин продукції, виготовленої із генетично модифікованої сої, може стати причиною виникнення патологічних змін у їх організмах. Для створення чіткого уявлення про віддалені наслідки впливу на живі організми генно модифікованих рослин і харчових продуктів зі вмістом ГМО необхідні тривалі багатосторонні дослідження. Мета роботи - вивчення впливу нативної та генетично модифікованої сої на функціональний стан нирок досліджуваних лабораторних тварин. Дослід провели на трьох поколіннях самок щурів лінії Вістар, розподілених на 3 групи - контрольну, дослідну 1, дослідну 2. Тварини контрольної групи одержували стандартний віварійний корм. Щури дослідних груп одержували стандартний раціон із заміною 35 % його за протеїном на боби нативної та трансгенної сої відповідно. Через 12 міс споживання експериментального раціону оцінювали функціональний стан нирок тварин за показниками екскреторної, іонорегулювальної, кислотновидільної функцій за умов спонтанного діурезу. Виявлено зростання питної активності у першій та другій дослідних групах усіх трьох поколінь; зростання показників концентрації та екскреції ендогенного креатиніну у сечі самок щурів всіх поколінь в обох досліджуваних групах; зростання показників вмісту креатиніну та сечовини в сироватці крові самок щурів, які вживали ГМ-сою, у порівнянні з тваринами, які одержували нативну сою, і тваринами контрольної групи зі збереженням цих змін у трьох поколіннях. Виявлено відсутність суттєвих змін у показниках іонорегулювaльної функції нирок у статевозрілих самок щурів трьох поколінь в обох групах дослідних тварин; відсутність помітних зрушень показників рівня електролітів у сироватці крові самок щурів трьох поколінь у досліджуваних групах тварин, які споживали традиційну і трансгенну сою. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |