Розкрито місце адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог державного виконавця в системі юридичної відповідальності, її ознаки, а також значення в забезпеченні реалізації правоохоронної функції держави. Визначено повноваження органів Державної виконавчої служби України щодо застосування адміністративно-примусових заходів під час здійснення виконавчого провадження. Обгрунтовано конкретні висновки та рекомендації, спрямовані на вдосконалення механізму притягнення до адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог державного виконавця й організаційно-правових засад діяльності суб'єктів провадження в таких справах. Досліджено ефективність системи примусового виконання рішень державними виконавцями, міжнародне законодавство щодо адміністративно-правового статусу державного виконавця. Запропоновано зміни та доповнення до законів України, якими регулюється примусове виконання рішень публічних органів управління.

  Скачати повний текст

Проаналізовано адміністративно-правове забезпечення діяльності третейських судів в Україні на всіх етапах їх становлення та розвитку як самостійного інституту. Визначено поняття, місце, роль третейських судів у судовій системі України й адміністративно-правове забезпечення їх діяльності. Наведено передумови та пріоритети його запозичення для застосування в Україні. Уточнено структуру третейських судів, визначено коло прав та обов'язків їх суддів, висвітлено напрями удосконалення стану адміністративно-правового забезпечення діяльності, сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства, зокрема Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України "Про третейські суди". Розроблено проект Кодексу етики третейського судді, в якому запропоновано посилити відповідальність суддів. Доведено, що основною метою наукового й інформаційного забезпечення діяльності третейських судів в Україні можна визнати всебічну науково-теоретичну та інформаційну підтримку їх діяльності з боку органів державної влади та недержавних організацій на підставі комплексу організаційних, дослідницьких, нормативно-правових, технічних та інших заходів.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано місце виконавчого провадження в сучасній системі права України та висвітлено функції Державної виконавчої служби із захисту прав громадян та юридичних осіб, а також інтересів держави. Розкрито основні причини виникнення проблемних ситуацій у виконавчому провадженні та запропоновано комплексні шляхи їх вирішення, які базуються на структурі сучасної Державної виконавчої служби, створенні теоретичних основ виконавчого провадження та внесенні конкретних змін у чинне законодавство. Проаналізовано глибокі зміни в характері та змісті діяльності Державної виконавчої служби та у правовідносинах, властивих виконавчому провадженню, які відбулися у зв'язку з виходом Державної виконавчої служби зі складу судів України. Запропоновано включити виконавче провадження до адміністративного процесу, а Державну виконавчу службу - до адміністративних органів. Описано принципи виконавчого провадження, метод правового регулювання правовідносин у виконавчому провадженні як сакціонований примус.

  Скачати повний текст

Досліджено адміністративно-правовий статус державного виконавця. На підставі вивчення історико-правової природи становлення та розвитку інституту примусового виконання рішень відокремлено характерні для основних історичних періодів (від X до початку XX ст., радянського та українського) етапи. Запропоновано дефініції "державна виконавча служба", "державний виконавець". Виділено ознаки, притаманні посаді державного виконавця. Доведено, що адміністративно-правовий статус державного виконавця є самостійним видом правового статусу особи, який зумовлює особливості реалізації її окремих конституційних прав і свобод. Визначено, що правовий статус державного виконавця базується на правовому статусі особи. З'ясовано його елементи: службову правосуб'єктність, обов'язки та права, компетенцію, юридичну відповідальність. Здійснено детальний аналіз елементів адміністративно-правового статусу державного виконавця. Досліджено ефективність системи примусового виконання рішень державними виконавцями, міжнародним законодавством щодо адміністративно-правового статусу державного виконавця. Запропоновано зміни та доповнення до законів України, якими регулюється примусове виконання рішень публічних органів управління.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми правового інституту апеляційного оскарження: історичний розвиток, правову природу та значення у цивільному процесі. Розглянуто чинні правові норми, основні проблеми судової практики. Проведено порівняльний аналіз зарубіжного законодавства, розкрито його суть, визначено поняття та завдання апеляції. Розроблено рекомендації щодо удосконалення правового регулювання та механізму застосування інституту апеляції як способу оскарження рішень суду першої інстанції та способу захисту прав.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено особливості застосування норм інституту мирової угоди у межах процедур санації та розпорядження майном під час провадження справи про банкрутство. Вивчено історичні передумови становлення інституту мирової угоди. Показано, що публічно-правовий характер його норм і загальна тенденція гуманізації норм права вимагають встановлення рівноправних взаємовідносин у системі кредитор - боржник. Запропоновано ввести в Закон про банкрутство норми, що дозволяють проведення сепаратних переговорів з найбільш значимими кредиторами та припускають автоматичне скасування боргів за вимогами їх третьої та наступної черги. Обгрунтовано доцільність включення у норми, що визначають структуру плану санації та графік погашення заборгованості, положень, які рекомендують проведення інноваційних заходів у процедурі санації і враховують умови надання кредиту та терміни його погашення. У разі банкрутства неспроможних підприємств з підвищеним рівнем соціальної значущості запропоновано приділяти належну увагу їх виробничим особливостям. Удосконалено визначення поняття "мирова угода".

  Скачати повний текст

З'ясовано актуальні проблеми компенсації шкоди, завданої незаконними діями службових осіб дізнання та досудового слідства у системі ОВС України, галузевої природи цих правовідносин, досліджено конкретні проблеми та перспективи розвитку інституту відшкодування такої шкоди. Наведено рекомендації щодо удосконалення законодавчої регламентації та компенсації шкоди, завданої незаконними діями службових осіб дізнання та досудового слідства в системі ОВС України. Обгрунтовано правову суть обов'язку держави стосовно відшкодування зазначеної шкоди. Визначено джерела формування державних коштів, за рахунок яких проводиться відшкодування. Внесено пропозиції щодо вдосконалення інституту правовідносин, що виникають у результаті відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями службових осіб дізнання та досудового слідства в системі ОВС України, визначення її мінімального розміру. Обгрунтовано необхідність розширення переліку підстав відшкодування.

  Скачати повний текст

Вперше систематизовано положення, які сприяють створенню цілісного уявлення про непатентові об'єкти права інтелектуальної власності суб'єктів господарювання, що дозволяє усунути термінологічні неточності загального визначення непатентованих об'єктів права інтелектуальної власності як ділової репутації суб'єктів господарювання. Доведено фактичне існування тісного зв'язку ноу-хау, ділової репутації та гудвілу, який дозволяє зробити висновок про те, що до видів непатентованих об'єктів права інтелектуальної власності можна віднести ноу-хау та гудвіл, які, в свою чергу, є складовими ділової репутації суб'єкта господарювання, а тому підлягають правовій охороні. Запропоновано розгорнуту класифікацію юридичних фактів, які припиняють дію на непатентовані об'єкти інтелектуальної власності: негативні правопричиняючі юридичні факти, наслідком яких є юридичне знищення непатентових об'єктів інтелектуальної власності як об'єкта правовідносин, і позитивні правопричиняючі юридичні факти, наслідком яких є припинення суб'єктивного права на непатентований об'єкт інтелектуальної власності в однієї особи, що є підставою виникнення чи можливістю за передбачених законом або договором обставин виникнення такого права в іншої особи.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано висновок щодо господарсько-правової сутності інвестиційного спору. Запропоновано удосконалити систему класифікації видів інвестиційних спорів шляхом доповнення їх переліку додатковими критеріями, за якими можливо визначити підстави виникнення інвестиційних спорів і форми, за допомогою яких можливо їх урегулювати. З метою усунення системних порушень прав інвесторів, захисту інвестицій та сприяння розгляду та врегулювання інвестиційних конфліктів, а також усунення чинників, що їх зумовлюють, запропоновано створити державну службу з нагляду та контролю за реалізацією інвестиційних проектів, до компетенції якої буде віднесено здійснення нагляду та контролю за реалізацією державними органами інвестиційних проектів. Запропоновано закріпити на законодавчому рівні поняття інвестиційного договору й інвестиційної вимоги, що дозволить розмежувати інвестиційний спір і суміжні види майнових спорів, а також надасть можливість судам України чіткіше визначати свою компетенцію під час відкриття провадження у справах, що виникають з інвестиційних правовідносин. Увагу приділено удосконаленню чинного законодавства, зокрема наведено пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Господарського та Господарсько-процесуального кодексів України, законів України "Про інвестиційну діяльність", "Про режим іноземних інвестицій", "Про міжнародний комерційний арбітраж".

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено теоретичні та практичні питання правового регулювання добровільного представництва у цивільному процесі України. Проаналізовано основні ознаки та цілі представництва у цивільному процесі. Визначено поняття й удосконалено класифікацію видів цього представництва. Виокремлено характерні ознаки добровільного представництва, розглянуто порядок оформлення повноважень добробільного представника. Здійснено розмежування інституту представництва у цивільному процесі з іншими суміжними цивільно-процесуальними та цивільними інститутами, зокрема, з представництвом у цивільному праві; за участі органів і осіб, яким законом надано право захищати інтереси інших осіб; за участі у процесі особи, що надає правову допомогу відповідно до ст. 56 ЦПК України; за участі у процесі помічника особи, яка обирається відповідно до ст. 78 ЦК України. Проаналізовано особливості здійснення окремих видів добровільного представництва у цивільному процесі. Визначено основні напрямки удосконалення цивільно-процесуального законодавства щодо регулювання даного представництва.

  Скачати повний текст

Міститься комплекс теоретичних і практичних питань, пов'язаних з відчуженням державного майна в процесі приватизації. Досліджуються проблеми договірних відносин купівлі-продажу об'єктів приватизації та їх правового регулювання. Проводиться аналіз суб'єктивного складу, об'єкту, змісту договору купівлі-продажу в процесі приватизації, розглядаються проблеми укладення договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації та визнання їх недійсними. Визначаються і обгрунтовуються поняття договору купівлі-продажу в процесі приватизації та його особливості. Розроблено ряд науково-теоретичних положень стосовно участі у договірних відносинах купівлі-продажу в процесі приватизації фінансових посередників, порядку укладання договору купівлі-продажу об'єктів приватизації при викупі, на аукціоні та за конкурсом, визначення підстав та застосування наслідків визнання недійсними вказаного договору. На основі аналізу законодавчих та інших правових актів з питань приватизації, практики розгляду арбітражними судами спорів, пов'язаних з продажем державного майна в порядку приватизації, сформульовано конкретні пропозиції по вдосконаленню правового регулювання договірних відносин купівлі-продажу в процесі приватизації та практики його застосування.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми застосування доказів в адміністративному судочинстві під час поновлення громадян на публічну службу, проведено загальнотеоретичний аналіз понять "публічна служба", "докази в адміністраивному судочинстві". Доведено, що поновлення на публічній службі є компетенцією адміністративних судів. Запропоновано поділ доказів на окремі види з метою їх подальшого грунтовного дослідження та застосування у вітчизняному законодавстві, оскільки існує істотне запізнення правового регулювання фактично існуючих відносин. Запропоновано внесення змін до ст. 2, 7, 75, 76, 103, 136, 141, 142 Кодексу адміністративного судочинства України та доповнень до постанов Пленумів Вищого адміністративного суду України щодо покращання діяльності адміністративних судів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концепцію доказових презумпцій (ДП), що використовуються у цивільному судочинстві. Визначено місце ДП у системі правових презумпцій, з'ясовано їх характерні ознаки, структурні елементи та причини закріплення ДП в нормах права. За допомогою теорії діяльності розкрито сутність ДП та доведено, що вони виступають процесуальним засобом, який урівноважує інтереси сторін під час доказування презюмованого факту. Охарактеризовано різні підходи щодо класифікації ДП, проаналізовано структурні елементи окремих ДП. Запропоновано механізм дії ДП та визначено його структурні частини. Надано пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного цивільного процесуального законодавства.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено теоретичні та практичні аспекти доказування в господарському процесі. На підставі теоретичних здобутків вчених-юристів різних історичних періодів, аналізу чинного законодавства України висвітлено основні етапи розвитку доказового права, розкрито поняття, зміст, предмет доказування в господарському процесі. Визначено елементи доказування, види доказів і критерії їх оцінки. Розглянуто елементи судової експертизи. Особливу увагу приділено питанням правового статусу суб'єктів доказування, визначенню їх прав, обов'язків і ролі в процесі. Охарактеризовано правовий режим засобів доказування в господарському процесі. Виявлено прогалини і колізії в чинному законодавстві з даних проблем і запропоновано шляхи їх усунення.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано нові наукові положення та пропозиції щодо основних категорій інституту доказування. Наведено наукове визначення поняття судового доказування. Обгрунтовано види доказування, зміст його предмету, меж та важкості, проведено класифікацію обов'язків та підстав звільнення від доказування. Визначено суб'єкти доказування та їх правове положення, зокрема, експертів, спеціалістів та інших осіб; процесуальні стадії та засоби доказування, використовувані у господарському процесі. Систематизовано особливості доказування під час розгляду господарських спорів з окремих категорій справ. Наведено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства.

  Скачати повний текст

Проаналізовано поняття "доказування" та "докази", розроблено єдину концепцію із зазначених понять, проведено чітку межу між процесом доказування та доказами в господарському процесі та аналогічними поняттями в кримінальному і цивільному процесах. Наведено єдину класифікацію доказів у господарському процесі України. Визначено особливості змісту припустимості доказів саме у господарському процесі. Відзначено специфіку правового положення свідків, експертів, спеціалістів, аудиторів щодо господарської справи. Визначено роль господарського суду в процесі. Внесено пропозиції стосовно доповнень до Господарського процесуального кодексу України щодо свідків, а також документів як письмових і речових доказів та документів електронного документообігу.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні теоретично досліджено інститут судової експертизи в цивільному процесі України. На основі аналізу наукової літератури, норм чинного законодавства, з урахуванням положень перспективного законодавства, зокрема проекту нового Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, розкрито поняття та характерні риси судової експертизи, наведено її класифікацію, визначено поняття предмета та об'єкта. Розглянуто структуру та зміст ухвали суду про призначення експертизи, специфічні риси висновку експерта як засобу доказування в цивільному процесі. Сформульовано ряд нових наукових висновків і пропозицій щодо удосконалення чинного і перспективного законодавства, зокрема щодо внесення конкретних змін та доповнень до Закону України "Про судову експертизу", до нового ЦПК України.

  Скачати повний текст

Визначено зміст, умови та правові наслідки набрання рішенням суду законної сили, її об'єктивні та суб'єктивні межі, співвідношення законної сили та незмінності, неспростовності та виключності рішення суду. Обгрунтовано притаманність законної сили судовим наказам, ухвалам суду щодо закриття провадження у справі, щодо відмову у відкритті провадження у справі, а також ухвалам суду, якими встановлюються певні факти та обставини, в тому числі окремим ухвалам. Досліджено юридичні особливості законної сили судових рішень судів апеляційної, касаційної інстанцій, а також постанов Верховного Суду України. Розкрито різні підходи щодо сутності та змісту законної сили судових рішень у цивільних справах, притаманності законної сили судовим рішенням окремих видів і форм, на підставі чого подано конкретні пропозиції щодо вдосконалення цивільного процесуального законодавства.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність і досліджено особливості становлення та розвитку правового інституту заочного розгляду справи в цивільно-процесуальному законодавстві України. Визначено умови й особливості заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення. Встановлено порядок розгляду справи за відсутності відвідувача. Розглянуто різні способи перегляду та оскарження заочного рішення. Обгрунтовано можливість ухвалення заочного рішення окремо за зустрічним позовом і позовом третьої особи. Визначено підстави для перегляду та скасування заочного рішення судом, що його ухвалив. Зроблено висновок про недосконалість законодавчої регламентації даного процесуального інституту. Обгрунтовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного ЦПК України щодо усунення суперечностей між окремими нормами, які стосуються заочного провадження, та його узгодження з іншими процесуальними інститутами, наведено пропозиції щодо удосконалення правозастосовної практики.

  Скачати повний текст