Проаналізовано стан вивчення окремих компонентів архівних інформаційно-пошукових систем (ІПС) і джерельну базу дослідження. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади, уточнено понятійний апарат. Здійснено типологізацію інформаційно-пошукових мов (ІПМ) у контексті архівних ІПС. Досліджено еволюцію основних типів ІПМ і виявлено характері особливості кожної. Визначено завдання архівних установ щодо розширення пошукових можливостей архівних ІПС за умов інформатизації. Побудовано модель ІПМ ключових слів, предметизаційної, класифікаційної та дескрипторної мов і здійснено їх порівняльний аналіз. Проведено експериментальну перевірку ефективності дескрипторної ІПМ. Запропоновано впровадити комплекс ІПМ, термінологічною основою яких стануть макро-, міді-, міні- та мікротезауруси.

  Скачати повний текст

Здійснено історичну реконструкцію діяльності академічних музеїв за персонологічним, хронологічним, тематичним, адміністративно-територіальним принципами. Обгрунтовано унікальність джерелознавчого значення архіву для наук гуманітарного профілю. Висвітлено історію формування документальних фондів музейних установ. Проведено аналіз їх документальних ресурсів як цілісного інформаційного комплексу. Відтворено історію заснування та науково-дослідної діяльності музеїв при Академії наук. Досліджено громадську думку щодо місця та ролі музеїв при ВУАН як наукових інститутів. Розглянуто внесок ряду музеїв у закладання підвалин національної бібліотечної, музейної, виставкової справи й архівознавства.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження архівного та бібліотечного сегментів Празького архіву (ПА). Проаналізовано обставини переміщень ПА, які хоча і відбувалися з порушенням правових норм, але сприяли акумуляції більшої частини ПА в Україні. Встановлено хронологічні межі переміщень ПА в УРСР у 1945, 1958, 1983 рр. Документальних свідчень переміщення еміграційних матеріалів у 1948 р., про які згадують окремі дослідники, не виявлено. Простежено передачу документальних сегментів ПА в Україну в 1993 - 2008 рр. Визначено місця перебування частин даного комплексу у Чеській Республіці та Словаччині. Встановлено кількісні та змістові параметри матеріалів ПА, складено перелік фондів ПА в архівах і бібліотеках України. Вперше проведено детальну реконструкцію роботи відділів таємних фондів (перших частин) з документами української еміграції у повоєнні десятиліття. Досліджено історію науково-технічного опрацювання та "оперативної розробки" (ОР) документальних масивів і бібліотечних матеріалів ПА, визначено її види, темпи, періодизацію. Висвітлено архівознавчий аспект політики радянського режиму щодо "українських буржуазних націоналістів" та інших "к/р елементів". Виявлено картотеку на "к/р елемент" обсягом близько 300 тис. карток у ЦДАВО України. Шляхом поодиничного перегляду видань колишнього спецфонду ДНАБ ідентифіковано бібліотечний сегмен ПА обсягом близько 20 тис. друкованих одиниць. Проведено атрибуцію та встановлено сучасне місценаходження окремих архівних сегментів ПА за системою атрибутивних ознак. Окреслено шляхи подальшої наукової реконструкції архівного та бібліотечного сегментів ПА на пофондовому та поодиничному рівнях.

  Скачати повний текст

Досліджено склад і зміст аудіовізуальних документів, які зберігаються в державних архівах України, їх інформаційний потенціал, правові та науково-методичні засади організації доступу до них і використання документної інформації. Визначено й охарактеризовано основні форми використання аудіовізуальної документної інформації. Доведено необхідність і можливість застосування сучасних технологій у використанні інформації даних видів архівних документів. Сформульовано пропозиції стосовно подальшого вдосконалення роботи державних архівів України щодо задоволення зростаючих потреб суспільства в ретроспективній аудіовізуальній інформації.

  Скачати повний текст

Розкрито усталену в Україні систему бібліографічного відображення вторинної документальної інформації, вивчено динаміку та сучасні тенденції в процесі поточного та ретроспективного висвітлення документального потоку з історії України, стан формування системи архівної інформації. На основі самостійно створеної бази даних про бібліографічні посібники та архівні довідники періоду 1990-х рр. - початку ХХІ ст. проаналізовано внесок бібліотек, архівів, музеїв, наукових і науково-дослідних установ історичної галузі у формування жанрово-видового та тематичного спектру вторинної документальної інформації з вітчизняної історії. Визначено сучасні тенденції в удосконаленні вторинної документальної інформації з історії України в бібліографічних посібниках та архівних довідниках, запропоновано модель її функціонування у даному джерельному комплексі.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено джерельно-інформаційний потенціал особових архівних фондів як компонента архівної спадщини українського народу. Розкрито суть і визначено взаємозв'язок понять "особові архівні фонди", "документи особового походження". Виокремлено основні етапи створення особових фондів у структурі Національного архівного фонду України. Обгрунтовано науково-теоретичні та методичні засади формування особових архівних фондів, доведено необхідність їх наукового перегляду й удосконалення. На базі широкого кола біографічних, творчих, епістолярних, службових документів розглянуто структуру фондів визначних діячів української науки та культури, зокрема, істориків В.М. Базилевича, М.М. Бубнова, М.П. Василенка, І.М. Каманіна, О.С. Компан, Ю.А. Кулаковського, В.Л. Модзалевського. Розкрито нормативно-правову базу використання джерельно-інформаційного потенціалу особових архівних фондів. Узагальнено досвід оприлюднення їх документів і матеріалів, включаючи мережу Інтернет. Наведено рекомендації, спрямовані на вдосконалення цих процесів.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси створення музеїв Київщини та їх документальних фондів. Визначено етапи та шляхи, а також персональний внесок у формування документальних фондів музеїв Київщини, діячів науки та культури, краєзнавців. З'ясовано особливості організації архівних документів, науково-технічного опрацювання, описування, організації зберігання, забезпечення збереження в архівних установах та музеях Київщини. Досліджено склад і зміст їх документальних фондів. Розкрито форми та напрямки використання архівної інформації і роль архівних документів музеїв у науково-освітній діяльності.

  Скачати повний текст

Вперше в українському документознавстві обгунтовано зміст понять "музична інформація" та "музичний документ". Виділено критеріальні ознаки для класифікації музичного документу на основі виду інформації, яку він містить. Запропоновано типізацію існуючих видів музичних документів. Здійснено наукову реконструкцію музичних архівних фондів особового походження (АФОП) видатного українського радянського композитора, народного артиста України Ю.С.Мейтуса. Зазначено, що творчу спадщину Ю.С.Мейтуса вперше досліджено в документознавчому (з використанням елементів музикознавчого аналізу) та архівознавчому аспектах. Розроблено концепцію змістового, міжсуб'єктного й об'єктно-структурного напрямків дослідження АФОП. Обгрунтовано доцільність застосування технології матричного гіпертексту В.Г.Овчинникова для реалізації формату описування та класифікації музичних документів. На основі матричного гіпертексту розроблено прототип формату на базі стандарту архівного описування з використанням бібліотечного, музейного, кодикологічного описів. Обгрунтовано доцільність їх об'єднання в інтегрований формат для описування та класифікації АФОП композитора як єдиної цілісної системи. Запропоновано поглиблений рівень дослідження документів. З використанням нового інтегрованого формату створено пошукову форму для словника електронної бази даних.

  Скачати повний текст