Відтворено цілісну картину процесу автоматизації бібліотек протягом другої половини XX - початку XXI ст. як фактора їх модернізації, інноваційного розвитку та трансформації. Визначено провідні історичні тенденції та напрями автоматизації діяльності бібліотек у різних країнах світу та в Україні. Вивчено джерельну базу з питань історії бібліотечної автоматизації. Виявлено історичну специфіку процесів автоматизації бібліотек та її зумовленість соціальними, економічними й технологічними факторами. Визначено основні етапи та напрями автоматизації бібліотечної діяльності в зарубіжних країнах. Описано, проаналізовано й узагальнено історію комп'ютеризації книгозбірень в Україні, насамперед національних, публічних та університетських.

  Скачати повний текст

Досліджені питання взаємозв'язаних процесів внутрішньої бібліотечної технології і процесів мережевої взаємодії книгозбірень та розроблені теоретичні засади для створення автоматизованої системи наукової бібліотеки з використанням Internet/Intranet технологій. Запропонована інформаційна технологія мережевої взаємодії книгозбірень України на основі он-лайнового комп'ютерного бібліотечного центру, а також методика оптимізації вибору комплексу технологічних засобів для автоматизації бібліотечних процесів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади адаптації комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної діяльності за умов формування інформаційного суспільства. Визначено специфіку комунікаційних технологій, що висвітлюють певні етапи розвитку системи соціальних комунікацій: документальний, інформаційний, когнітивний. Досліджено використання комунікаційних технологій у бібліотечно-інформаційній діяльності України, визначено місце даних технологій у структурі технологій інформаційного суспільства. Проведено порівняльний аналіз комунікаційних технологій. Виявлено напрями модернізації технологічного компонента професійної свідомості бібліотекаря з урахуванням стану та тенденцій розвитку комунікаційних технологій у бібліотечно-інформаційній сфері. Запропоновано концепцію адаптації комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної сфери.

  Скачати повний текст

На базі результатів вивчення різноманітних джерел визначено основні організаційні засади та особливості розвитку видавничої діяльності установ системи Головархіву УРСР. Розкрито вплив на науковий та інформаційний рівень, тематику видань суспільно-політичних та ідеологічних чинників. Надано комплексну оцінку загальносоюзних правил публікації історичних документів, проаналізовано основні принципи та методи підготовки видань, вивчено досвід українських архівістів-археографів у вдосконаленні нормативно-методичної бази публікації джерел. Визначено повноту висвітлення історичного минулого України в документах, уведених до наукового обігу завдяки опублікованим збірникам документів.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено аналіз архівної спадщини О.Олеся у всій її повноті (творча, епістолярна частини, масив біографічних документів тощо). Вивчення архівних джерел і науково-критичного коментаря до них, використання фактологічного матеріалу дослідження життєвого та творчого шляху О.Олеся, що сприяло відтворенню достовірної наукової біографії письменника. Висвітлено невідомі сторінки його життя та творчості, визначено роль і місце української політичної еміграції у культурному житті українського народу. Персоніфіковано оточення письменника періоду його проживання за кордоном, розглянуто його громадську, політичну та видавничу діяльність.

  Скачати повний текст

Доведено визначальний вплив суспільно-політичних та економічних умов кінця 1930-х - початку 1960-х рр. на напрями та зміст діяльності архівів регіону. Досліджено специфіку роботи останніх за сталінізму, Великої Вітчизняної війни та періоду "відлиги". Проаналізовано проблему взаємовідносин архівних установ та українського суспільства, розкрито особливості ролі архівів Сумщини в громадському житті за умов означених періодів. Досліджено діяльність архівів регіону щодо задоволення духовних потреб суспільства, встановлено її загальнокультурне й історично-наукове значення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано архіви українських часописів як джерела з історії редакційно-видавничої діяльності кінця ХІХ - початку ХХ ст. Доведено, що національна видавнича галузь була дійовою підтримкою українському національному рухові та культурі, орієнтованих на національну самобутність. Висвітлено етапи формування національної видавничої галузі. Визначено тематичне спрямування українських часописів та специфіку видавничо-редакційного процесу в Україні. Проаналізовано внесок видавців, редакторів та редакцій у процеси видання української національної періодики.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення архівних джерел визначено тенденції та напрями наукових досліджень у галузі архівної справи, висвітлено форму та зміст підготовки кадрів для архівних установ, особливості науково-методичного забезпечення архівної освіти. Проаналізовано науково-організаційну діяльність державних органів управління архівною справою, проекти архівної реформи в Україні, роботу Київського й Одеського археологічних інститутів, Археографічної комісії та Кабінету архівознавства - першої науково-дослідної установи у галузі архівної справи в Україні. З'ясовано функції архівної аспірантури, руху архівних кореспондентів. Розглянуто персональний внесок видатних українських істориків у розвиток архівістики.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено історію становлення та розвитку архівної служби МВС, її місце в системі державних архівів та у комплексі розвитку архівної справи колишнього СРСР та України. На підставі архівних документів, вперше залучених до наукового обігу, висвітлено основні тенденції розвитку архівної справи в даному відомстві, передумови створення закритих архівів та причини знищення цінних архівних матеріалів. Охарактеризовано склад та зміст інформаційних ресурсів, визначено їх значення для вивчення історії України. Досліджено стан комп'ютеризації в архівній галузі, проаналізовано автоматизовані бази даних архівної інформації ДА МВС України, визначено напрямки подальшої їх розробки та можливості інтеграції в національну інформаційну систему "Архівна та рукописна Україніка".

  Скачати повний текст

Досліджено життєвий і творчий шлях відомого українського кооператора, державного та громадського діяча М.В.Левитського (1859 - 1936), показано особливості становлення його наукового світогляду та формування ідейних поглядів. Проаналізовано структуру архівної спадщини М.В.Левитського, запропоновано принципи класифікації та систематизації історичних документів. Здійснено групування архівних матеріалів за такими розділами: наукова спадщина, кооперативна та громадська діяльність, літературна та культурологічна творчість, державна діяльність, фотодокументи. У науковому дослідженні використано комплексні критерії (хронологічний, номінальний, жанровий, функціональний, джерелознавчий) аналізу та систематизації архівних матеріалів. Визначено роль документальної спадщини М.В.Левитського у вивченні кооперативного та культурно-просвітницького руху в Україні у другій половині XIX - на початку XX ст.

  Скачати повний текст

Проаналізовано наукову та публіцистичну спадщину академіка Української академії наук (1919 р.) М.Ф. Біляшівського. Увагу приділено структурі, змісту, реконструкції архівної спадщини академіка. На підставі архівних матеріалів і документів визначено основні напрями наукової та творчої діяльності вченого. Розглянуто його внесок у розробку питань історико-культурної спадщини українського народу, становлення видавничої справи та видання цінних історичних джерел. Завдяки його організаційній діяльності створено Відділ охорони пам'яток старовини та мистецтва, а також на державний рівень було поставлено питання охорони культурної спадщини та розпочато реєстр пам'яток. Визначено основну мету життя М.Ф. Біляшівського - працювати для України у справі збереження історичного надбання, пам'яток історії та культури, розвитку пам'ятко- та музеєзнавства, здійснення видавничої діяльності, проведення широкої просвітницької роботи.

  Скачати повний текст

Досліджено архівну спадщину Музичного товариства ім. М.Д.Леонтовича (МТЛ). Здійснено історичну реконструкцію діяльності Товариства за персонологічним, хронологічним, тематичним, адміністративно-територіальним принципами. Висвітлено історію формування архівного фонду МТЛ, проаналізовано його документальний ресурс як цілісний інформаційний комплекс. Відтворено історію діяльності Музично-теоретичної бібліотеки ім. К.Стеценка. За матеріалами української й зарубіжної періодики проведено дослідження громадської думки щодо місця та ролі Товариства у розвитку музичної культури України. Визначено внесок МТЛ у формування національної музично-бібліотечної, музично-музейної й музично-виставкової справи та музичного архівознавства.

  Скачати повний текст

Досліджено роль та значення архівного порталу ЮНЕСКО як міжнародної архівної інформаційної системи, яка виконує функції розвитку архівної справи та документознавства в контексті функцій та завдань щодо поширення знань та обміну інформацією у науці, культурі, освіті. Розглянуто основні принципи, функції та етапи становлення ЮНЕСКО, зміни пріоритетів у її діяльності в період інформаційного суспільства та суспільства знань, діяльність Національної комісії України у справах ЮНЕСКО та її веб-ресурси. Охарактеризовано програми ЮНЕСКО зі створення та розвитку веб-порталу як мережевого ресурсу, інформаційно-бібліографічні та документальні ресурси, продуковані ЮНЕСКО та накопичені у її бібліотеці та архіві у вигляді веб-ресурсів. З'ясовано роль організації у формуванні міжнародних засад розвитку архівної діяльності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан вивчення окремих компонентів архівних інформаційно-пошукових систем (ІПС) і джерельну базу дослідження. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади, уточнено понятійний апарат. Здійснено типологізацію інформаційно-пошукових мов (ІПМ) у контексті архівних ІПС. Досліджено еволюцію основних типів ІПМ і виявлено характері особливості кожної. Визначено завдання архівних установ щодо розширення пошукових можливостей архівних ІПС за умов інформатизації. Побудовано модель ІПМ ключових слів, предметизаційної, класифікаційної та дескрипторної мов і здійснено їх порівняльний аналіз. Проведено експериментальну перевірку ефективності дескрипторної ІПМ. Запропоновано впровадити комплекс ІПМ, термінологічною основою яких стануть макро-, міді-, міні- та мікротезауруси.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу історичних джерел і наукової літератури періоду кінця XX - початку XXI ст. досліджено види архівних ресурсів, визначено критерії класифікації та характер інформаційних ресурсів, архівних установ. Розглянуто історіографію проблеми доступу до інформаційних ресурсів, позитивні та негативні явища у сфері репрезентації архівних ресурсів у мережі Інтернет. Розроблено концептуальну модель побудови архівного веб-сайту, структуру якого визначено за видами потреб споживачів в архівній інформації. Виявлено основні здобутки, а також фактори, що перешкоджають процесу формування електронних архівних інформаційних ресурсів. Обгрунтовано пропозиції щодо подальшого розвитку інформаційних ресурсів архівних установ України. Визначено перспективні напрями розвитку веб-сайтів цих установ як складових інфосфери держави.

  Скачати повний текст

Здійснено історичну реконструкцію діяльності академічних музеїв за персонологічним, хронологічним, тематичним, адміністративно-територіальним принципами. Обгрунтовано унікальність джерелознавчого значення архіву для наук гуманітарного профілю. Висвітлено історію формування документальних фондів музейних установ. Проведено аналіз їх документальних ресурсів як цілісного інформаційного комплексу. Відтворено історію заснування та науково-дослідної діяльності музеїв при Академії наук. Досліджено громадську думку щодо місця та ролі музеїв при ВУАН як наукових інститутів. Розглянуто внесок ряду музеїв у закладання підвалин національної бібліотечної, музейної, виставкової справи й архівознавства.

  Скачати повний текст

З використанням широкого кола джерел комплексно досліджено історію заснування та функціонування архівних центрів української еміграції в Польщі, Чехословаччині, Австрії та Франції у міжвоєнний період, з'ясовано їх організаційну структуру та функції. Визначено джерела комплектування документальних колекцій, організацію їх зберігання та опрацювання. У порівняльному аспекті проаналізовано діяльність Українського національного музею-архіву, Українського історичного кабінету та Музею визвольної боротьби України в Празі, Української бібліотеки ім. С. Петлюри в Парижі й осередку Національного музею у Відні. Висвітлено склад їх архівних зібрань. Досліджено процес переміщення українських еміграційних колекцій у роки Другої світової війни та у повоєнний період. Визначено основні місця їх сучасного зберігання в Україні та за кордоном. З'ясовано інформаційний потенціал і джерельне значення матеріалів з еміграційних колекцій для дослідження актуальних проблем української історії XX ст.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження архівного та бібліотечного сегментів Празького архіву (ПА). Проаналізовано обставини переміщень ПА, які хоча і відбувалися з порушенням правових норм, але сприяли акумуляції більшої частини ПА в Україні. Встановлено хронологічні межі переміщень ПА в УРСР у 1945, 1958, 1983 рр. Документальних свідчень переміщення еміграційних матеріалів у 1948 р., про які згадують окремі дослідники, не виявлено. Простежено передачу документальних сегментів ПА в Україну в 1993 - 2008 рр. Визначено місця перебування частин даного комплексу у Чеській Республіці та Словаччині. Встановлено кількісні та змістові параметри матеріалів ПА, складено перелік фондів ПА в архівах і бібліотеках України. Вперше проведено детальну реконструкцію роботи відділів таємних фондів (перших частин) з документами української еміграції у повоєнні десятиліття. Досліджено історію науково-технічного опрацювання та "оперативної розробки" (ОР) документальних масивів і бібліотечних матеріалів ПА, визначено її види, темпи, періодизацію. Висвітлено архівознавчий аспект політики радянського режиму щодо "українських буржуазних націоналістів" та інших "к/р елементів". Виявлено картотеку на "к/р елемент" обсягом близько 300 тис. карток у ЦДАВО України. Шляхом поодиничного перегляду видань колишнього спецфонду ДНАБ ідентифіковано бібліотечний сегмен ПА обсягом близько 20 тис. друкованих одиниць. Проведено атрибуцію та встановлено сучасне місценаходження окремих архівних сегментів ПА за системою атрибутивних ознак. Окреслено шляхи подальшої наукової реконструкції архівного та бібліотечного сегментів ПА на пофондовому та поодиничному рівнях.

  Скачати повний текст

Досліджено склад і зміст аудіовізуальних документів, які зберігаються в державних архівах України, їх інформаційний потенціал, правові та науково-методичні засади організації доступу до них і використання документної інформації. Визначено й охарактеризовано основні форми використання аудіовізуальної документної інформації. Доведено необхідність і можливість застосування сучасних технологій у використанні інформації даних видів архівних документів. Сформульовано пропозиції стосовно подальшого вдосконалення роботи державних архівів України щодо задоволення зростаючих потреб суспільства в ретроспективній аудіовізуальній інформації.

  Скачати повний текст

Висвітлено діяльність Бібліографічної секції Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і закладів як осередку дослідження національної бібліографії у 1965 - 2002 рр. На підставі залучення великої джерельної бази, значну частину якої становлять вперше введені у науковий обіг джерела іноземними мовами та електронні документи, відтворено цілісну картину становлення та розвитку секції, визначено її місце у структурі федерації, склад, основні напрями діяльності. Розроблено періодизацію її історії, висвітлено кожний з виокремлених етапів. Досліджено результати теоретико-методологічних розробок секції та її внесок у збагачення світової теорії та практики національної бібліографії та у реалізацію програми Універсального бібліотечного обліку і програми MARC (УБОІМ). Здійснено аналіз проектів секції, спрямованих на дослідження стану поточної та ретроспективної національної бібліографії у країнах світу. Обгрунтовано необхідність включення України у процес міжнародного бібліографічного співробітництва шляхом участі у роботі Бібліографічної секції та можливості використання її здобутків для удосконалення вітчизняної національної бібліографічної продукції.

  Скачати повний текст