Комплексно досліджено історію становлення та розвитку архівної служби МВС, її місце в системі державних архівів та у комплексі розвитку архівної справи колишнього СРСР та України. На підставі архівних документів, вперше залучених до наукового обігу, висвітлено основні тенденції розвитку архівної справи в даному відомстві, передумови створення закритих архівів та причини знищення цінних архівних матеріалів. Охарактеризовано склад та зміст інформаційних ресурсів, визначено їх значення для вивчення історії України. Досліджено стан комп'ютеризації в архівній галузі, проаналізовано автоматизовані бази даних архівної інформації ДА МВС України, визначено напрямки подальшої їх розробки та можливості інтеграції в національну інформаційну систему "Архівна та рукописна Україніка".

  Скачати повний текст

Досліджено життєвий і творчий шлях відомого українського кооператора, державного та громадського діяча М.В.Левитського (1859 - 1936), показано особливості становлення його наукового світогляду та формування ідейних поглядів. Проаналізовано структуру архівної спадщини М.В.Левитського, запропоновано принципи класифікації та систематизації історичних документів. Здійснено групування архівних матеріалів за такими розділами: наукова спадщина, кооперативна та громадська діяльність, літературна та культурологічна творчість, державна діяльність, фотодокументи. У науковому дослідженні використано комплексні критерії (хронологічний, номінальний, жанровий, функціональний, джерелознавчий) аналізу та систематизації архівних матеріалів. Визначено роль документальної спадщини М.В.Левитського у вивченні кооперативного та культурно-просвітницького руху в Україні у другій половині XIX - на початку XX ст.

  Скачати повний текст

З використанням широкого кола джерел комплексно досліджено історію заснування та функціонування архівних центрів української еміграції в Польщі, Чехословаччині, Австрії та Франції у міжвоєнний період, з'ясовано їх організаційну структуру та функції. Визначено джерела комплектування документальних колекцій, організацію їх зберігання та опрацювання. У порівняльному аспекті проаналізовано діяльність Українського національного музею-архіву, Українського історичного кабінету та Музею визвольної боротьби України в Празі, Української бібліотеки ім. С. Петлюри в Парижі й осередку Національного музею у Відні. Висвітлено склад їх архівних зібрань. Досліджено процес переміщення українських еміграційних колекцій у роки Другої світової війни та у повоєнний період. Визначено основні місця їх сучасного зберігання в Україні та за кордоном. З'ясовано інформаційний потенціал і джерельне значення матеріалів з еміграційних колекцій для дослідження актуальних проблем української історії XX ст.

  Скачати повний текст

Розкрито усталену в Україні систему бібліографічного відображення вторинної документальної інформації, вивчено динаміку та сучасні тенденції в процесі поточного та ретроспективного висвітлення документального потоку з історії України, стан формування системи архівної інформації. На основі самостійно створеної бази даних про бібліографічні посібники та архівні довідники періоду 1990-х рр. - початку ХХІ ст. проаналізовано внесок бібліотек, архівів, музеїв, наукових і науково-дослідних установ історичної галузі у формування жанрово-видового та тематичного спектру вторинної документальної інформації з вітчизняної історії. Визначено сучасні тенденції в удосконаленні вторинної документальної інформації з історії України в бібліографічних посібниках та архівних довідниках, запропоновано модель її функціонування у даному джерельному комплексі.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено джерельно-інформаційний потенціал особових архівних фондів як компонента архівної спадщини українського народу. Розкрито суть і визначено взаємозв'язок понять "особові архівні фонди", "документи особового походження". Виокремлено основні етапи створення особових фондів у структурі Національного архівного фонду України. Обгрунтовано науково-теоретичні та методичні засади формування особових архівних фондів, доведено необхідність їх наукового перегляду й удосконалення. На базі широкого кола біографічних, творчих, епістолярних, службових документів розглянуто структуру фондів визначних діячів української науки та культури, зокрема, істориків В.М. Базилевича, М.М. Бубнова, М.П. Василенка, І.М. Каманіна, О.С. Компан, Ю.А. Кулаковського, В.Л. Модзалевського. Розкрито нормативно-правову базу використання джерельно-інформаційного потенціалу особових архівних фондів. Узагальнено досвід оприлюднення їх документів і матеріалів, включаючи мережу Інтернет. Наведено рекомендації, спрямовані на вдосконалення цих процесів.

  Скачати повний текст

Досліджено історико-архівознавчий феномен фамільних архівів національної родової еліти Лівобережної України другої половини XVII - XX ст., у яких відображена політична, економічна, військова, культурна, побутова та регіональна історія країни упродовж трьох століть. Наведено відомості про архів Скоропадських - відомого гетьмансько-старшинського роду, який дав двох гетьманів, генеральних старшин, вищих військових чинів, губернського та повітових маршалів, знаних меценатів і благодійників. Проаналізовано архівну спадщину П.Скоропадського, який опікувався відновленням архівалій предків, поповненням фамільного архіву документами, зокрема, що були утворені за його емігранського життя (1919 - 1945 рр.) і мали виняткове історико-політичне значення. Показано роль і місце фамільних архівів у складі Національного архівного фонду України.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні положення та напрями нацистської внутрішньої політики, тотального фізичного та психологічного знищення євреїв, конфіскації їх власності, організації гетто, робітничих таборів. Показано різні форми активної боротьби та пасивного протистояння євреїв окупантам. Доведено, що архівні фонди Державного архіву Вінницької області є важливим та репрезентативним джерелом вивчення долі євреїв під час окупаційного режиму 1941 - 1944 рр. в Україні.

  Скачати повний текст