На базі результатів вивчення різноманітних джерел визначено основні організаційні засади та особливості розвитку видавничої діяльності установ системи Головархіву УРСР. Розкрито вплив на науковий та інформаційний рівень, тематику видань суспільно-політичних та ідеологічних чинників. Надано комплексну оцінку загальносоюзних правил публікації історичних документів, проаналізовано основні принципи та методи підготовки видань, вивчено досвід українських архівістів-археографів у вдосконаленні нормативно-методичної бази публікації джерел. Визначено повноту висвітлення історичного минулого України в документах, уведених до наукового обігу завдяки опублікованим збірникам документів.

  Скачати повний текст

Висвітлено діяльність Бібліографічної секції Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і закладів як осередку дослідження національної бібліографії у 1965 - 2002 рр. На підставі залучення великої джерельної бази, значну частину якої становлять вперше введені у науковий обіг джерела іноземними мовами та електронні документи, відтворено цілісну картину становлення та розвитку секції, визначено її місце у структурі федерації, склад, основні напрями діяльності. Розроблено періодизацію її історії, висвітлено кожний з виокремлених етапів. Досліджено результати теоретико-методологічних розробок секції та її внесок у збагачення світової теорії та практики національної бібліографії та у реалізацію програми Універсального бібліотечного обліку і програми MARC (УБОІМ). Здійснено аналіз проектів секції, спрямованих на дослідження стану поточної та ретроспективної національної бібліографії у країнах світу. Обгрунтовано необхідність включення України у процес міжнародного бібліографічного співробітництва шляхом участі у роботі Бібліографічної секції та можливості використання її здобутків для удосконалення вітчизняної національної бібліографічної продукції.

  Скачати повний текст

На підставі опрацювання бібліографічних джерел та архівної інформації, вперше залученої до наукового обігу, здійснено науково-бібліографічну репрезентацію вивчення історії та етнографії Криму кінця XVIII - початку XX ст., проведено класифікацію та аналіз родо-видового складу бібліографічного матеріалу. Виділено основні кримознавчі наукові центри Російської імперії та визначено з використанням просопографічного методу персональний склад вчених та аматорів, які проводили історико-етнографічні дослідження півострову. Досліджено основні закономірності, етапи та напрямки історико-етнографічного вивчення Криму у контексті розвитку історичної науки, принципи її бібліографічної репрезентації, ступінь адекватності, повноти та точності у бібліографічному інформуванні.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження історично сформованих та штучно створених ретроспективних фондів Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського як об'єкта опису археографії та джерелознавства. Особливу увагу приділено реконструйованим колекційним книгозбірням приватних, юридичних осіб та ряду колекцій/зібрань, сформованих за предметно-тематичною, хронологічною, культурологічною ознакою. Здійснено їх історико-культурологічну класифікацію за станово-професійною ознакою для приватних колекційних фондів, за тематичною - для ретроспективних зібрань юридичних осіб, наведено бібліотекознавчу класифікацію. Встановлено терміносистему колекційних фондів (визначено зміст понять "колекція", "зібрання", "бібліотека") для проведення державної реєстрації. Запропоновано ідентифікаційні індекси відповідно до класифікацій ретроспективних книжкових колекційних фондів та систему обов'язкових облікових документів (паспортів) як різновиду науково-довідкового апарату на історико-культурні фонди з метою забезпечення збереження колекцій/зібрань, введення їх до наукового обігу та ефективного використання. Науково обгрунтовано методику складання найменшого елемента археографічного опису колекційного фонду - заголовка.

  Скачати повний текст

Розкрито усталену в Україні систему бібліографічного відображення вторинної документальної інформації, вивчено динаміку та сучасні тенденції в процесі поточного та ретроспективного висвітлення документального потоку з історії України, стан формування системи архівної інформації. На основі самостійно створеної бази даних про бібліографічні посібники та архівні довідники періоду 1990-х рр. - початку ХХІ ст. проаналізовано внесок бібліотек, архівів, музеїв, наукових і науково-дослідних установ історичної галузі у формування жанрово-видового та тематичного спектру вторинної документальної інформації з вітчизняної історії. Визначено сучасні тенденції в удосконаленні вторинної документальної інформації з історії України в бібліографічних посібниках та архівних довідниках, запропоновано модель її функціонування у даному джерельному комплексі.

  Скачати повний текст

Розглянуто історіографію досліджень довідково-бібліографічного апарата бібліотеки, теорії та методики організації бібліотечних каталогів, бібліографічних картотек і баз даних, довідково-бібліографічного фонду бібліотеки. Уточнено термінологічно-понятійний апарат проблеми, розроблено типологічну класифікацію каталогів і картотек. Визначено структуру інформаційно-бібліографічної системи університетської бібліотеки. Охарактеризовано сучасний стан інформаційно-бібліографічної системи університетських бібліотек провідних ВНЗ міст Рівного, Острога, Луцька, Львова. Виявлено тенденцію щодо активного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в організацію інформаційно-бібліографічної системи університетської бібліотеки. Запропоновано модель оптимальної структури довідково-бібліографічного апарата університетської бібліотеки.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси формування теоретичних і практичних засад кодикографії (описування рукописних книг) та бібліографічного описування стародруків у період збирання, реєстрації, камерального описування рукописно-книжної спадщини, формування історико-книгознавчих засад її наукового дослідження, що розгорталися на території України, яка перебувала у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Відзначено період 1870 - 1930-х рр. в історії українського книгознавства як період становлення камеральних і єдиційних методів археографії рукописної книги, що надалі переростає в кодикографію, та бібліографії стародруків. Зазначено, що синкретична стадія розвитку спеціальних історико-філологічних дисциплін пов'язана з накопиченням описового матеріалу, осмисленням структури та методів набуття спеціального знання щодо книги як самостійного історичного джерела, формування об'єкта, предмета та методів книгознавства, зокрема, її частини - історії книги. Виділено чотири етапи розвитку опису книжних джерел, від загально-реєстраційного до науково-джерелознавчого, що відзначив формування теоретико-методологічних засад книгознавства. Визначено декілька підходів до стану наукової каталогізації рукописних книг і стародруків у цей період і типи наукового опису. Висвітлено центральні та регіональні наукові центри збирання та дослідження книги, напрями дослідження, специфіку широкого залучення дослідників книги, їх внесок у процес збирання, науковий опис, залучення до наукового обігу книжної спадщини, проведено бібліографічну реконструкцію складу наукових праць в галузі кодикографії та бібліографії стародруків.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методологічні засади книгознавчої підготовки фахівців у системі вищої бібліотечно-бібліографічної освіти за умов пріоритетного формування національної книжкової галузі України. Здійснено контент-аналіз основних публікацій вітчизняних і зарубіжних учених за темою дослідження. Проаналізовано сучасний стан і визначено основні тенденції у системі підготовки книгознавчих кадрів в Україні та інших країнах світу, виявлено існуючу номенклатуру книгознавчих спеціальностей, спеціалізацій, навчальних дисциплін та форми їх інституційної реалізації. Виявлено протиріччя між сучасними потребами України у висококваліфікованих фахівцях книгознавчого і бібліотечно-бібліографічного профілю та недосконалістю існуючої системи підготовки відповідних кадрів у вищій школі. Запропоновано комплекс теоретичних підходів до модернізації змісту та напрямків книгознавчої підготовки, її системного розвитку. Обгрунтовано перспективи змістовно-структурного й організаційного реформування книгознавчої освіти за умов формування єдиного освітнього простору України. Визначено основні чинники впливу на якість формування змісту та напрямів книгознавчої підготовки в системі вищої біліотечно-бібліографічної освіти. Запропоновано нові перспективні книгознавчі спеціалізації. Розроблено й обгрунтовано зміст навчання професіоналів у галузі книжкового та інформаційного маркетингу.

  Скачати повний текст

Розкрито педагогічні засади роботи бібліотек з учнівською молоддю у Західній Україні у 1919 - 1939 р. Проаналізовано стан дослідження даної проблеми в історико-педагогічній літературі. Проведено ретроспективний аналіз змісту терміна "бібліотека", розкрито сутність поняття "бібліотечна робота". Обгрунтовано соціокультурні передумови розвитку бібліотечного руху, проаналізовано нормативно-правову базу роботи бібліотек регіону міжвоєнної доби. Досліджено вплив культурно-освітнього товариства "Просвіта", українського педагогічного товариства "Рідна школа", молодіжної організації "Пласт" на розширення бібліотечної мережі на західноукраїнських землях. Розкрито значення рідномовної літератури у вихованні української учнівської молоді краю у 1920 - 1930-х рр. Розглянуто вимоги щодо змісту й оформлення вітчизняних книг, а також правила свідомого читання, розглянуто форми та методи організації бібліотечної роботи з учнівською молоддю у шкільний і позашкільний час. Висвітлено перспективи творчого використання досвіду роботи бібліотек Західної України з учнівською молоддю у 1919 - 1939 рр. в сучасній Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано елементи комунікаційного процесу французької книги в Галичині у другій половині XVIII ст. Визначено суспільну функцію, яку вона виконувала на етапі становлення видавничого репертуару, книгарського посередництва, бібліотечного обігу та читацького сприйняття. Розкрито особливості функціонування французької книги. Охарактеризовано репертуар французьких видань, надрукованих у львівських друкарнях у даний період, частину яких залучено до наукового обігу вперше. На основі історико-книгознавчого та бібліографічного аналізу книготорговельних каталогів визначено домінуюче місце оригінальної та перекладної французької книги на галицькому книжковому ринку в останній чверті XVIII ст. Висвітлено питання надходження французьких видань у складі галицьких приватних та інституційних книгозбірень, встановлено коло, науково-культурні зв'язки їх власників, преференції, мотиви та принципи колекціонування.

  Скачати повний текст