Обгрунтовано теоретико-методологічні засади адаптації комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної діяльності за умов формування інформаційного суспільства. Визначено специфіку комунікаційних технологій, що висвітлюють певні етапи розвитку системи соціальних комунікацій: документальний, інформаційний, когнітивний. Досліджено використання комунікаційних технологій у бібліотечно-інформаційній діяльності України, визначено місце даних технологій у структурі технологій інформаційного суспільства. Проведено порівняльний аналіз комунікаційних технологій. Виявлено напрями модернізації технологічного компонента професійної свідомості бібліотекаря з урахуванням стану та тенденцій розвитку комунікаційних технологій у бібліотечно-інформаційній сфері. Запропоновано концепцію адаптації комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної сфери.

  Скачати повний текст

Проаналізовано наукову та публіцистичну спадщину академіка Української академії наук (1919 р.) М.Ф. Біляшівського. Увагу приділено структурі, змісту, реконструкції архівної спадщини академіка. На підставі архівних матеріалів і документів визначено основні напрями наукової та творчої діяльності вченого. Розглянуто його внесок у розробку питань історико-культурної спадщини українського народу, становлення видавничої справи та видання цінних історичних джерел. Завдяки його організаційній діяльності створено Відділ охорони пам'яток старовини та мистецтва, а також на державний рівень було поставлено питання охорони культурної спадщини та розпочато реєстр пам'яток. Визначено основну мету життя М.Ф. Біляшівського - працювати для України у справі збереження історичного надбання, пам'яток історії та культури, розвитку пам'ятко- та музеєзнавства, здійснення видавничої діяльності, проведення широкої просвітницької роботи.

  Скачати повний текст

Здійснено історичну реконструкцію діяльності академічних музеїв за персонологічним, хронологічним, тематичним, адміністративно-територіальним принципами. Обгрунтовано унікальність джерелознавчого значення архіву для наук гуманітарного профілю. Висвітлено історію формування документальних фондів музейних установ. Проведено аналіз їх документальних ресурсів як цілісного інформаційного комплексу. Відтворено історію заснування та науково-дослідної діяльності музеїв при Академії наук. Досліджено громадську думку щодо місця та ролі музеїв при ВУАН як наукових інститутів. Розглянуто внесок ряду музеїв у закладання підвалин національної бібліотечної, музейної, виставкової справи й архівознавства.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження архівного та бібліотечного сегментів Празького архіву (ПА). Проаналізовано обставини переміщень ПА, які хоча і відбувалися з порушенням правових норм, але сприяли акумуляції більшої частини ПА в Україні. Встановлено хронологічні межі переміщень ПА в УРСР у 1945, 1958, 1983 рр. Документальних свідчень переміщення еміграційних матеріалів у 1948 р., про які згадують окремі дослідники, не виявлено. Простежено передачу документальних сегментів ПА в Україну в 1993 - 2008 рр. Визначено місця перебування частин даного комплексу у Чеській Республіці та Словаччині. Встановлено кількісні та змістові параметри матеріалів ПА, складено перелік фондів ПА в архівах і бібліотеках України. Вперше проведено детальну реконструкцію роботи відділів таємних фондів (перших частин) з документами української еміграції у повоєнні десятиліття. Досліджено історію науково-технічного опрацювання та "оперативної розробки" (ОР) документальних масивів і бібліотечних матеріалів ПА, визначено її види, темпи, періодизацію. Висвітлено архівознавчий аспект політики радянського режиму щодо "українських буржуазних націоналістів" та інших "к/р елементів". Виявлено картотеку на "к/р елемент" обсягом близько 300 тис. карток у ЦДАВО України. Шляхом поодиничного перегляду видань колишнього спецфонду ДНАБ ідентифіковано бібліотечний сегмен ПА обсягом близько 20 тис. друкованих одиниць. Проведено атрибуцію та встановлено сучасне місценаходження окремих архівних сегментів ПА за системою атрибутивних ознак. Окреслено шляхи подальшої наукової реконструкції архівного та бібліотечного сегментів ПА на пофондовому та поодиничному рівнях.

  Скачати повний текст

Розглянуто історію походження, формування та розвиток діяльності науково-дослідної бібліотеки Волинського краєзнавчого музею (ВКМ) у Житомирі у 1900 - 1932 рр. Встановлено головні тенденції розвитку бібліотечної справи на Волині у 1920-х рр., а також висвітлено політику радянського уряду щодо книжкової спадщини дореволюційного походження. Зазначено, що у 1920-х рр. у бібліотеці музею зібрано понад 150 тис. колекційних рукописно-книжкових фондів XVII - XVIII ст. Вперше з'ясовано походження книжково-рукописних зібрань приватних осіб, монастирів і просвітницьких товариств, переданих після націоналізації до ВКМ. Досліджено історичну долю рукописно-книжкового зібрання ВКМ після ліквідації Науково-дослідної бібліотеки. Визначено сучасне місце зберігання, коло книжково-рукописних комплексів, що на сьогодні можна вважати джерельною базою дослідження регіональної історії культури Волині у XVII - XX ст., а також проведено наукову реконструкцію складу та змісту зібрань. Окреслено найціннішу частку рукописних пам'яток, зокрема, конфесійні та літургійні унікуми, що зберігаються у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського та Центральному державному історичному архіві України у Києві. Визначено роль деяких культурних діячів і вчених Волині у формуванні колекції.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні й організаційно-методичні засади функціонування бібліотеки як соціально-комунікаційного центру формування здорового способу життя (ЗСЖ). Доведено залежність діяльності бібліотеки як соціально-комунікаційного центру формування ЗСЖ від рівня організації соціально-комунікаційного простору, специфіки інформаційних потреб користувачів, ступеня правового регулювання інформаційно-комунікаційної підтримки бібліотекою формування ЗСЖ. Обгрунтовано принципові засади формування цілісної системи бібліотечно-інформаційного забезпечення ЗСЖ в соціально-комунікаційній практиці. З'ясовано особливості внутрішньо- та міжбібліотечної комунікаційної взаємодії. Соціальне партнерство розглянуто як інноваційний напрям взаємодії бібліотеки в соціально-комунікаційному просторі ЗСЖ. Виявлено напрями інтеграції бібліотечного сервісу до єдиної інформаційно-комунікаційної системи формування ЗСЖ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто походження, особливості формування, розвиток та сучасний склад книжково-рукописних нумізматичних колекцій з фондів Інституту рукопису як важливої частини джерельної бази вивчення історії розвитку нумізаматики в Україні у XIX - на початку XX ст. До наукового обігу залучено значну кількість нових джерел з історії нумізматики, розвитку науки про нумізматику, архівних документів щодо колекційної діяльності наукових товариств, установ освіти, культури, видатних вітчизняних фахівців-нумізаматів. Проведено джерелознавчу атрибуцію рукописів нумізматичного характеру, встановлено їх походження, авторську приналежність, історію надходження до колекцій наукових товариств, установ, зокрема НБУВ, окремих осіб. Здійснено фондознавчу класифікацію нумізматичних документів і удосконалено відповідний комплекс науково-облікової документації. Виконано історико-книгознавчу реконструкцію складу та змісту зібрань у період їх становлення та розвитку (XIX - початок XX ст.), а також після розпорошення. За допомогою методів архівної евристики віднайдено місця зберігання уцілілих частин зібрань, проаналізовано взаємозв'язки між ними. Значну увагу приділено вивченню архівних документів власників колекцій, зокрема С.Шодуара, В.Б.Антоновича, К.В.Болсуновського, В.Ю.Данилевича, В.Г.Ляскоронського, М.І.Петрова, М.Ф.Біляшівського, Ф.Р.Штейнгеля, Вс. і В. Модзалевських, колекції Одеського товариства історії та старожитностей, Київського університету св.Володимира, Української академії наук. Встановлено значення рукописної спадщини з нумізматики в історії вітчизняної культури.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження історично сформованих та штучно створених ретроспективних фондів Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського як об'єкта опису археографії та джерелознавства. Особливу увагу приділено реконструйованим колекційним книгозбірням приватних, юридичних осіб та ряду колекцій/зібрань, сформованих за предметно-тематичною, хронологічною, культурологічною ознакою. Здійснено їх історико-культурологічну класифікацію за станово-професійною ознакою для приватних колекційних фондів, за тематичною - для ретроспективних зібрань юридичних осіб, наведено бібліотекознавчу класифікацію. Встановлено терміносистему колекційних фондів (визначено зміст понять "колекція", "зібрання", "бібліотека") для проведення державної реєстрації. Запропоновано ідентифікаційні індекси відповідно до класифікацій ретроспективних книжкових колекційних фондів та систему обов'язкових облікових документів (паспортів) як різновиду науково-довідкового апарату на історико-культурні фонди з метою забезпечення збереження колекцій/зібрань, введення їх до наукового обігу та ефективного використання. Науково обгрунтовано методику складання найменшого елемента археографічного опису колекційного фонду - заголовка.

  Скачати повний текст

Досліджено бібліотечно-археографічну діяльність філолога, історика, археографа, книгознавця, професора Київської духовної академії (КДА), завідуючого Церковно-археологічним музеєм (ЦАМ) М.І.Петрова. Висвітлено основні напрями наукової діяльності вченого в галузі вивчення духовної культури, зокрема, історії писемної та книжкової спадщини. Розглянуто внесок до розвитку польової, камеральної та едиційної археографії. Вивчено формування рукописно-книжкових колекцій і зібрань ЦАМ, бібліотеки КДА. Досліджено організацію М.І.Петрова книжкового зібрання, установлено його творче професійне середовище, наукові контакти в галузі бібліотечно-археографічної діяльності. Висвітлено науково-організаційну роботу вченого у Церковно-архівно-археографічних комісіях. Проаналізовано сучасний стан рукописного зібрання ЦАМ в ІР Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського.

  Скачати повний текст

Досліджено основні етапи розвитку та напрями бібліотечної та науково-бібліографічної діяльності видатного вітчизняного ученого-історика, книгознавця, бібліографа, публіциста, редактора, директора бібліотеки Наукового товариства ім. Т.Шевченка (НТШ) у Львові І.Кревецького. Запропоновано періодизацію бібліотечної діяльності ученого. Проаналізовано процес становлення І.Кревецького як науковця, бібліотекаря та бібліографа. Досліджено діяльність І.Кревецького у бібліотеці Наукового товариства ім. Т.Шевченка (НТШ) у Львові та Всенародній бібліотеці України (ВБУ) у Києві у контексті загальнополітичних, економічних і культурних процесів, що відбувалися в країні. Здійснено тематико-типологічний аналіз науково-бібліографічної спадщини ученого, яка загалом нараховує понад 230 рецензій, опублікованих на сторінках трьох львівських часописів - "Записок НТШ", "ЛНВ" та "Нової зорі". Створено бібліографічний покажчик наукових праць І.Кревецького. Висвітлено суттєвий внесок ученого у розвиток національно-культурного життя західноукраїнських земель першої половини XX ст. Проаналізовано теоретико-методологічні дослідження, здійснені І.Кревецьким у ВБУ у Києві, спрямовані на методичне й організаційне забезпечення функціонування бібліотеки: комплектування та каталогізації бібліотечних фондів, формування фонду україніки. Розкрито актуальність наукових ідей і поглядів І.Кревецького, показано їх вплив на розвиток сучасного бібліотеко- та бібліографознавства.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано реалізацію багаторівневої консолідації через посилення системних зв'язків між правовими бібліотеками на засадах професійних бібліотечних об'єднань та координації й кооперації діяльності бібліотек з іншими інформаційними установами й організаціями. Розвинуто уявлення про комунікаційний простір правової науки через грунтовне вивчення особливостей діяльності суб'єктів, що генерують наукову інформацію, документопотоки в їх структурно-семантичній, цільовій визначеності, аналіз стану інфопотоків та інфопотреб користувачів за умов поширення технології комунікаційної взаємодії.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми організації бібліотечно-інформаційних мереж Китаю: їх кадрового та користувацько-технологічного забезпечення, перспективних напрямів розвитку даних мереж у Китаї (на прикладі університетських бібліотек). Комплексно проаналізовано міжнародний досвід бібліотечного співтовариства у сфері комп'ютеризації зазначених бібліотек і використання у їх діяльності Інтернет-технологій для об'єднання бібліотечних ресурсів у комп'ютерній мережі. Вивчено сучасний стан організації інформаційно-бібліотечної діяльності у Китаї. Визначено національні особливості бібліотечних комп'ютерних мереж, а також міжнародні, зумовлені впливом мережі Інтернет. Виявлено особливості використання інформаційних і телекомунікаційних технологій в університетських бібліотеках Китаю. Сформульовано основні умови та вимоги до створення WEB-сайтів у китайських університетських бібліотеках стосовно їх організації та функціонально-змістовного призначення. Розроблено та науково обгрунтовано перспективні напрями розвитку єдиної бібліотечної мережі університетів Китаю.

  Скачати повний текст

Визначено особливості становлення та розвитку такого напрямку наукових досліджень, як вивчення читача та читання в бібліотеках. Проаналізовано теоретико-методологічні засади читачезнавства. Визначено передумови становлення й охарактеризовано основні етапи розвитку даної галузі бібліотекознавства. Висвітлено вплив Першого Всеросійського бібліотечного з'їзду (1911 р.) на розвиток бібліотекознавства та організацію досліджень з вивчення читача бібліотек. Виявлено особливості вивчення читача в українському бібліотекознавстві наприкінці XIX ст., в 1930 - 1950-х рр., в 1960 - 1980-х рр. Доведено, що знання про читачів і читання бібліотек, одержані в результаті їх дослідження в історичному, теоретичному, психологічному та соціологічному аспектах, становить самостійну галузь бібліотекознавства. Запропоновано новий термін для визначення даної наукової галузі - бібліотечне читачезнавство. Визначено його структуру, предмет та методи дослідження. Розроблено концепцію українського бібліотечного читачезнавства як однієї з галузей спеціального бібліотекознавства, визначено перспективи його подальшого розвитку.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено комплекс питань, пов'язаних з книжковим рухом в київському товаристві "Просвіта" в 1906 - 1920 рр.: організацією видання книжок для народу, вивченням читацьких уподобань, створенням і розвитком "просвітянської" бібліотеки. На підставі чисельного масиву архівних джерел вперше відтворено складні й суперечливі процеси освічування народних мас шляхом залучення до друкованого слова, які було здійснено під егідою київської "Просвіти" за часів царської влади та в період національно-визвольної боротьби українського народу в 1917 - 1920 рр.

  Скачати повний текст

Досліджено правові та науково-методичні засади, напрями та форми використання інформаційних ресурсів Національного архівного фонду (НАФ) України у 1993 - 2004 рр. З'ясовано особливості організаційної діяльності у сфері користування інформаційними ресурсами в державних архівних установах, наукових бібліотеках, музеях. Проаналізовано законодавче та методичне забезпечення функціонування державних архівів. На підставі порівняльного аналізу українського та зарубіжного архівного законодавства з питань використання архівної інформації доведено, що організація правового та інтелектуального доступу до архівної інформації відповідає загальносвітовим тенденціям. Визначено основні напрями використання інформаційних ресурсів НАФ та здійснено класифікацію потреб користувачів. Обгрунтовано пріоритетні напрями співпраці державних архівів, музеїв і бібліотек з питань використання інформаційних ресурсів НАФ і наведено рекомендації щодо удосконалення методики користування архівною інформацією.

  Скачати повний текст

Проведено узагальнювальне історико-кодикологічне дослідження особливостей конструкції та декоративного оздоблення візантійських оправ Сучавської митрополії та Львівської і Перемишльської єпархій Київської митрополії XIV - XVII ст. Виявлено та досліджено масив оправ, виконаних за візантійською технікою оправлення, що зберігаються у книгозбірнях України, а саме: Національному музеї у Львові, Львівській науковій бібліотеці ім. В.Стефаника НАН України, Науковій бібліотеці Львівського національного університету ім. І.Франка, Національній бібліотеці України ім. В.І.Вернадського та Національній бібліотеці у Варшаві. Визначено основні методичні принципи описування та специфічні особливості конструкції оправ цього періоду. З'ясовано візантійсько-балканські впливи на розвиток інтролігаторства у монастирях і церквах Київської митрополії XIV - XVII ст., а також зміни в їх конструкції, що відбулися під впливом європейської традиції оправлення кодексів.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено та узагальнено досвід роботи бібліотек для дітей України з формування екологічної культури читачів у другій половині XX cт. Розроблено періодизацію даного виду бібліотечної діяльності та визначено основні напрями формування екологічної культури дітей. Проаналізовано існуючі форми бібліотечно-бібліографічної роботи дитячих бібліотек в Україні у галузі формування екологічної культури читачів-дітей з урахуванням особливостей їх розумового, психічного та вікового розвитку. Запропоновано класифікацію читачів-дітей, що цікавляться екологічною літературою. Визначено напрями задоволення їх інформаційних потреб в бібліотеках України. Здійснено історико-порівняльний аналіз розвитку формування екологічної культури у дітей в бібліотеках України та ближнього зарубіжжя. Розроблено перспективну модель діяльності бібліотек для дітей з формування екологічної культури читачів.

  Скачати повний текст