Ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 150-річчю від дня народження академіка В. І. ВЕРНАДСЬКОГО. – Київ, 2013.

12 березня 2013 року виповнилося 150 років від дня народження геніального вченого, видатного громадського діяча і організатора науки, першого президента Української академії наук академіка Володимира Івановича Вернадського. З цієї нагоди відбулася ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України.

До ювілею Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського підготовлено виставку, яка експонувалась під час ювілейних загальних зборів.

Установи:

Національна академія наук України

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Українська антарктична станція "Академік Вернадський".

У листопаді 1993 р. Велика Британія розповсюдила серед посольств пропозицію про бажання передати свою станцію Фарадей на острові Галіндез Аргентинського архіпелагу одній із «неантарктичних» держав. У березні-квітні 1994 р. Міністерство науки і інновацій делегує Ю. Оскрета і А. Чебуркіна в Кембридж для знайомства з роботою Британської антарктичної служби (БАС), після чого останній вирушає на станцію Фарадей. У серпні 1994 р. БАС утверджується в намірі передати станцію Фарадей Україні, одночасно пропонуючи відрядити чотирьох фахівців для докладного вивчення систем забезпечення станції, характеру наукової роботи, апаратури, дизельного господарства і систем зв’язку. У серпні-вересні 1994 р. відбувається 23-я сесія SCAR – Міжнародної організації з наукових досліджень в Антарктиці, і Україна стає її членом.

21 листопада 1994 р. фонд «Відродження» виділяє 12 000 доларів на проект «Україна повертається в Антарктиду». 5 грудня 1994 р. на станцію Фарадей відлітають Ю. Оскрет (забезпечення станції), Г. Міліневський (наукові програми), О. Люшнівський (зв’язок) та В. Гергієв (дизельне господарство). З 17 грудня 1994 р. по 15 лютого 1995р. вони працюють на станції. 20 липня 1995 р. в Лондоні Посол України у Великій Британії С. Комісаренко підписує міжурядову угоду, а директор ЦАД П. Гожик – Меморандум між ЦАД і БАС про передачу антарктичної станції Фарадей Україні не пізніше 31 березня 1996 р. 28 листопада 1995 р. і 7 лютого 1996 р. на ст. Фарадей прибувають дві групи зимівників, і команда з 12 осіб починає роботу. 6 лютого 1996 р. відбулася передача станції, і Україна стала антарктичною державою.

Призначення станції – проведення наукових досліджень на Шостому континенті – це головне призначення української антарктичної станції Академік Вернадський (65°15' пд.ш., 64°15' зх.д.). Цьому важливому завданню підпорядкована вся життєдіяльність станції та Національного антарктичного наукового центру, який є національним оператором України в Антарктиці. Станція Академік Вернадський є складовим елементом, інтегрованим у систему живої органічної взаємодії багатьох інституцій та закладів, розкиданих як по Україні, так і за її межами. Взаємодія всіх елементів цієї системи можлива лише за умови нормальної циркуляції корисної наукової та організаційної інформації. Служби зв’язку та передачі даних якраз і призначені для виконання цілком конкретних завдань антарктичних досліджень. Одночасно сама станція «Академік Вернадський» є системою з власною інфраструктурою, яка забезпечує її функціонування протягом усього року. Незабаром в Антарктиді встановлять погруддя академіка Володимира Вернадського (створений українським художником В. Рожиком), на честь якого і названа українська станція.

Установи:

Національна академія наук України

Українська антарктична станція "Академік Вернадський"

Труды В. И. Вернадского // Научное наследие России : электронная библиотека.

Електронна бібліотека «Наукова спадщина Росії» розробляється в рамках програми Президії РАН з метою забезпечення збереження та надання публічного доступу до наукових праць відомих російських і зарубіжних вчених і дослідників, які працювали на території Росії.

Установи:

Російська академія наук (РАН)

Геній Вернадського в сучасній глобалізаційній системі "людина, екосфера та інформатизація світу" / О. К. Скаленко ; Провідний науковий співробітник ДУ Інституту всесвітньої історії та Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, академік Міжнародної академії інформатизації при ООН, член Асоціації футурологiв РФТ, президент Міжнародного фонду «ЄДНАННЯ, Київ, Україна // Читання академіка В. І. Вернадського "Спадщина В. І. Вернадського – невичерпне джерело сучасного наукового пошуку і цивілізаційного поступу". – 2014.

Перший президент Української академії наук : з нагоди 145-річчя від дня народження академіка В. І. Вернадського / К. М. Ситник // Вісн. HAH України. – 2008. – № 3. – С44-45.

Установи:

Національна академія наук України

Протокол № 1. Установчі Загальні збори Української Академії Наук (УАН).

27 листопада 1918 р.

ІР НБУВ, ф. I, № 26117, арк. 1.

Одноголосно обрано академіка В. І. Вернадського президентом, а академіка А. Є. Кримського секретарем.

Установи:

Національна академія наук України

Почесний знак "За заслуги в екології". Українське національне відділення Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності. – Київ, 1993.

Нагорода присуджується за активну діяльність та конкретні досягнення у вирішенні статутних завдань Академії (виховання, просвітництво та освіту в галузі екології, охорони навколишнього середовища, природокористування, захисту від екстремальних і надзвичайних ситуацій, безпеки життєдіяльності, техногенної, пожежної і промислової безпеки, екологічного туризму).

Установи:

Міжнародна академія наук екології та безпеки життєдіяльності. Українське національне відділення

Почесна медаль імені В. І. Вернадського. Російська академія природничих наук. – М., 1990.

Срібною медаллю нагороджуються члени-кореспонденти, професори і радники Російської академії природничих наук за видатні успіхи членів Академії у розвитку Вітчизняної науки.

Установи:

Російська академія природничих наук

Почесна Медаль ім. В. І. Вернадського "За великий внесок у розвиток науки, наукових досліджень, міжнародні екологічні ініціативи, екологічну освіту і просвіту, розвиток культури і суспільства". – Київ, 2010.

Запроваджена у 2010 р. Українським Національним Товариством натуральної медицини спільно з Європейським Науковим Товариством (Німеччина) та Міжнародною Псі-Академією (Чехія) для нагородження видатних фахівців і організацій.

Установи:

Європейське Наукове Товариство (Німеччина)

Міжнародна Псі-Академія (Чехія)

Українське Національне Товариство натуральної медицини

Пам'ятник В. І. Вернадському на території Полтавської державної аграрної академії / скульптор М. М. Цись, архітектор В. М. Губарь. – Полтава, 2003.

Пам'ятник встановлено на території Полтавської державної аграрної академії (Полтава, вул. Сковороди, 1/3).

Установи:

Полтавська державна аграрна академія

Пам'ятна дошка на будинку де пройшло перше засідання Академії наук України. – Київ, 1968.

Дошка розташована на будинку де пройшло перше засідання Академії наук України 27 листопада 1918 р., вул. Ярославів Вал, 36

Установи:

Національна академія наук України

Национальная академия наук Украины. 1918–2008 : к 90-летию со дня основания / НАН Украины. Нац. б-ка Украины им. В.И. Вернадского; Глав. ред. Б.Е. Патон; Автор. кол.: А.С. Онищенко, М.В. Попович, В.Л. Богданов и др. – К.: Изд-во КММ, 2008. – 670 c.

Книга посвящена истории Национальной академии наук Украины с момента ее основания (1918) до сегодняшнего дня. Основное внимание сосредоточено на жизнеспособности академической модели В.И. Вернадского, становлении структуры, научных школ и направлений Академии, демонстрации научных достижений, их влиянии на производственную и общественную практику, на роли Академии как основы национальной научной системы. Представлены научные портреты известных академических школ и ученых. Рассмотрены проблемы развития НАН Украины в эпоху преобразования науки в основную движущую силу прогресса, интеграции Академии в европейское и мировое научное пространство.

Установи:

Національна академія наук України

Національна академія наук України. 1918–2008 : до 90-річчя від дня заснування / НАН України. Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського.; Голов. ред. Б.Є. Патон; Автор. кол.: О.С. Онищенко, М.В. Попович, В.Л. Богданов та ін. – К.: Вид-во КММ, 2008. – 624 c.

У книзі викладено історію Національної академії наук України від дня заснування (1918) до сьогодення. Увагу зосереджено на життєздатності академічної моделі В.І. Вернадського, становленні структури, наукових шкіл і напрямів Академії, показі наукових здобутків, їх впливу на виробничу і суспільну практику, ролі Академії як основи національної наукової системи. Подано наукові портрети видатних академічних шкіл і вчених. Розглянуто проблеми розвитку НАН України в епоху перетворення науки на основну рушійну силу прогресу, інтеграції Академії в європейський і світовий науковий простір.

Установи:

Національна академія наук України

Національна академія наук України.

Днем заснування Академії вважається 27 листопада 1918 р., коли відбулися установчі збори. Першим президентом Академії було обрано В. І. Вернадського, видатного вченого-геолога і геохіміка, секретарем - А. Ю. Кримського.

У числі перших академіків НАНУ були такі вчені як: історики Д. І. Багалій і О. І. Левицький, економіст М. І. Туган-Барановський, сходознавці А. Ю. Кримський і М. І. Петров, біолог М. Ф. Кащенко, механік С. П. Тимошенко та інші. З моменту утворення академії наукова діяльність успішно велася у відділах прикладної математики (під керівництвом Г. В. Пфейффера), математичної фізики (під керівництвом М. М. Крилова), експериментальної зоології (під керівництвом І. І. Шмальгаузена).

Установи:

Національна академія наук України

Медаль "За заслуги в науці". Українське національне відділення Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності. – Київ, 1993.

Нагорода присуджується за активну діяльність та конкретні досягнення у вирішенні статутних завдань Академії (виховання, просвітництво та освіту в галузі екології, охорони навколишнього середовища, природокористування, захисту від екстремальних і надзвичайних ситуацій, безпеки життєдіяльності, техногенної, пожежної і промислової безпеки, екологічного туризму).

Установи:

Міжнародна академія наук екології та безпеки життєдіяльності. Українське національне відділення

Володимир Вернадський про Угорську Русь / О. Мазурок [та ін.]; Коміс. НАН України з розроб. наук. спадщини акад. В. І. Вернадського, Ужгород. нац. ун-т, Ін-т українознав. ім. І. П. Крип'якевича НАН України, Закарпат. обл. т-во охорони пам'яток історії та культури. – Ужгород: [б.в.], 2003. – 94 с.: фотоіл.

У публікації узагальнено рукописні і раніше опубліковані матеріали видатного вченого-природодослідника і філософа, громадського і політичного діяча, академіка В.І. Вернадського про Закарпаття.

Персоналії:

Вернадський В. І. ( про нього)

Крымский научный центр НАН Украины и МОН Украины .

Крымский научный центр занимает комплекс (основной корпус и флигель-кухня) бывшей загородной усадьбы графа Михаила Семеновича Воронцова. Здания расположены на территории Ботанического сада Таврического национального университета им. В. И. Вернадского (Салгирка).

На территории Крымского научного центра создается музей "Ноосферы", реконструирован рабочий кабинет В. И. Вернадского времен его работы в Таврическом университете (1920-1921 гг.).

Установи:

Кримський науковий центр НАН і МОН України

Національна академія наук України

Золота медаль імені В. І. Вернадського. Російська академія природознавства. – М., 1995.

Золотою медаллю імені В. І. Вернадського нагороджуються Дійсні члени Російської Академії Природознавства за видатний внесок у розвиток Вітчизняної науки.

Установи:

Російська академія природознавства

Золота медаль імені В. І. Вернадського. Національна академія наук України. – Київ, 2003.

Найвища відзнака НАН України, яка присуджується за видатні досягнення в галузі природничих, технічних та соціогуманітарних наук.

Медаль засновано в 2003 р. — у рік 85-річчя створення НАН України на честь першого президента Академії — видатного вченого, академіка В. І. Вернадського. Першим лауреатом став президент НАН України Борис Патон.

Щорічно присуджується дві золоті медалі імені В. І. Вернадського: одна — вітчизняному вченому і одна — зарубіжному. Медалі присуджуються 12 березня — до дня народження В. І. Вернадського.

Медаль присуджується лише окремим особам персонально як за окремі наукові досягнення, так і за сукупність наукових праць. Одна і та ж особа не може бути нагороджена медаллю більше одного разу. Медаль не присуджується посмертно, окрім випадку, коли лауреат помер після прийняття рішення про його нагородження.

Установи:

Національна академія наук України

Золота медаль імені В. І. Вернадського за кращі роботи в галузі геохімії, біогеохімії та космохімії. Академія Наук СРСР. – М., 1963.

Присуджувалась за видатні наукові роботи в галузі наук про Землю.

Установи:

Академія Наук СРСР