Дневники 1917-1921: январь 1920- март 1921 / сост. С. Н. Киржаев [и др.]; НАН Украины, Национальная библиотека им. В.И.Вернадского. – К.: Наукова думка, 1997. – 327 с.

Установи:

Національна академія наук України

Временный комитет по делам Киев[ской[ А[кадемии] н[аук]. (Заметка о работе Временного комитета Киевской Академии наук). .

20-е гг. ХХ ст.

ІР НБУВ, ф. I, № 26823, арк. 1.

Установи:

Національна академія наук України

Лист.

18 вересня 1919 р., м. Київ.

ІР НБУВ, ф. I, № 26941, арк. 1.

Установи:

Національна академія наук України

Бюст академіка В. І. Вернадського в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. – Київ, 1989.

У центральному вестибюлі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського встановлений бюст організатора і першого президента Української академії наук, фундатора бібліотеки В. І. Вернадського (скульптор Борис Степанович Довгань).

Установи:

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Національна академія наук України

Золота медаль імені В. І. Вернадського. Національна академія наук України. – Київ, 2003.

Найвища відзнака НАН України, яка присуджується за видатні досягнення в галузі природничих, технічних та соціогуманітарних наук.

Медаль засновано в 2003 р. — у рік 85-річчя створення НАН України на честь першого президента Академії — видатного вченого, академіка В. І. Вернадського. Першим лауреатом став президент НАН України Борис Патон.

Щорічно присуджується дві золоті медалі імені В. І. Вернадського: одна — вітчизняному вченому і одна — зарубіжному. Медалі присуджуються 12 березня — до дня народження В. І. Вернадського.

Медаль присуджується лише окремим особам персонально як за окремі наукові досягнення, так і за сукупність наукових праць. Одна і та ж особа не може бути нагороджена медаллю більше одного разу. Медаль не присуджується посмертно, окрім випадку, коли лауреат помер після прийняття рішення про його нагородження.

Установи:

Національна академія наук України

Бюст академіка В. І. Вернадського поряд з Інститутом загальної та неорганічної хімії імені В. І. Вернадського . – Київ, 1967.

Пам'ятник встановлено поряд з Інститутом загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського (Академмістечко), бульвар Академіка Вернадського, 42 ( просп. академіка Палладіна, 32-34).

Установи:

Інститут загальної та неорганічної хімії імені В. І. Вернадського НАН України

Національна академія наук України

Бюст академіка В. І. Вернадського у Національному науково-природничому музеї НАН України. – Київ, 1968.

Пам'ятник встановлено у холі Національного науково-природничого музею НАН України, вул. Богдана Хмельницького, 15

Установи:

Національний науково-природничий музей НАН України

Національна академія наук України

Пам'ятна дошка на будинку де пройшло перше засідання Академії наук України. – Київ, 1968.

Дошка розташована на будинку де пройшло перше засідання Академії наук України 27 листопада 1918 р., вул. Ярославів Вал, 36

Установи:

Національна академія наук України

Меморіальна дошка В. І. Вернадському на будинку Президії Національної академії наук України / архітектор П. Є. Захарченко . – Київ, 1963.

Дошка розташована на будинку Президії Національної академії наук України, вул. Володимирська 54.

У цьому будинку працював перший Президент Української академії наук (1918-1921 рр.) видатний вчений в галузі геології та геохімії Володимир Іванович Вернадський.

Архітектор П. Є. Захарченко (1963), мармур.

Установи:

Національна академія наук України

Протокол № 1. Установчі Загальні збори Української Академії Наук (УАН).

27 листопада 1918 р.

ІР НБУВ, ф. I, № 26117, арк. 1.

Одноголосно обрано академіка В. І. Вернадського президентом, а академіка А. Є. Кримського секретарем.

Установи:

Національна академія наук України

Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1 ; кн. 1 : Науково-організаційна діяльність (1918-1921) / Нац. акад. наук України, Коміс. з наук. спадщини акад. В. І. Вернадського, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т історії України ; голова ред. кол. О. С. Онищенко ; ред.: Л. А. Дубровіна, А. Г. Загородній ; авт. передм.: О. С. Онищенко, В. А. Смолій, Л. А. Дубровіна ; уклад.: О. С. Онищенко, Л. А. Дубровіна, Н. М. Зубкова. – К., 2011. – 699 c. – (Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського ; т. 1 ; кн. 1).

У першій книзі першого тому «Володимир Іванович Вернадський і Україна. Науково-організаційна діяльність» вперше або в повному обсязі і з науковим коментарем публікуються документи, що розкривають фундаментальну роль ученого в організації науки та освіти в Україні, документи та праці вченого, що висвітлюють його участь у створенні Академії наук і вищої школи в Україні, його діяльність як голови Комісії із створення Української академії наук, голови Тимчасового комітету із створення Національної бібліотеки України, голови Комісії в справах вищої школи та наукових закладів, ініціатора організації наукових товариств і комітетів. У цій книзі вміщено низку вступних статей, зокрема, переднє слово президента НАН України академіка НАН України Б.Є. Патона до серії, колективну вступну статтю, присвячену внеску В.І. Вернадського у розвиток низки наукових напрямів, спеціальний огляд зв’язків В.І. Вернадського з Україною, розглянуто принципи підготовки видання – відбору матеріалу та подання текстів документів.

Установи:

Національна академія наук України

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Емблема Української антарктичної станції «Академік Вернадський» на острові Галіндез.

Установи:

Українська антарктична станція "Академік Вернадський"

Національна академія наук України

Дневники 1917 - 1921: октябрь 1917 - январь 1920. / М. Ю. Сорокина, С. Н. Киржаев , А. В. Мемелов , В. С. Неаполитанская . – К.: Наукова думка, 1994. – 272 c.

Установи:

Національна академія наук України

Національна академія наук України. 1918–2008 : до 90-річчя від дня заснування / НАН України. Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського.; Голов. ред. Б.Є. Патон; Автор. кол.: О.С. Онищенко, М.В. Попович, В.Л. Богданов та ін. – К.: Вид-во КММ, 2008. – 624 c.

У книзі викладено історію Національної академії наук України від дня заснування (1918) до сьогодення. Увагу зосереджено на життєздатності академічної моделі В.І. Вернадського, становленні структури, наукових шкіл і напрямів Академії, показі наукових здобутків, їх впливу на виробничу і суспільну практику, ролі Академії як основи національної наукової системи. Подано наукові портрети видатних академічних шкіл і вчених. Розглянуто проблеми розвитку НАН України в епоху перетворення науки на основну рушійну силу прогресу, інтеграції Академії в європейський і світовий науковий простір.

Установи:

Національна академія наук України

Национальная академия наук Украины. 1918–2008 : к 90-летию со дня основания / НАН Украины. Нац. б-ка Украины им. В.И. Вернадского; Глав. ред. Б.Е. Патон; Автор. кол.: А.С. Онищенко, М.В. Попович, В.Л. Богданов и др. – К.: Изд-во КММ, 2008. – 670 c.

Книга посвящена истории Национальной академии наук Украины с момента ее основания (1918) до сегодняшнего дня. Основное внимание сосредоточено на жизнеспособности академической модели В.И. Вернадского, становлении структуры, научных школ и направлений Академии, демонстрации научных достижений, их влиянии на производственную и общественную практику, на роли Академии как основы национальной научной системы. Представлены научные портреты известных академических школ и ученых. Рассмотрены проблемы развития НАН Украины в эпоху преобразования науки в основную движущую силу прогресса, интеграции Академии в европейское и мировое научное пространство.

Установи:

Національна академія наук України

Національна академія наук України.

Днем заснування Академії вважається 27 листопада 1918 р., коли відбулися установчі збори. Першим президентом Академії було обрано В. І. Вернадського, видатного вченого-геолога і геохіміка, секретарем - А. Ю. Кримського.

У числі перших академіків НАНУ були такі вчені як: історики Д. І. Багалій і О. І. Левицький, економіст М. І. Туган-Барановський, сходознавці А. Ю. Кримський і М. І. Петров, біолог М. Ф. Кащенко, механік С. П. Тимошенко та інші. З моменту утворення академії наукова діяльність успішно велася у відділах прикладної математики (під керівництвом Г. В. Пфейффера), математичної фізики (під керівництвом М. М. Крилова), експериментальної зоології (під керівництвом І. І. Шмальгаузена).

Установи:

Національна академія наук України

В. І. Вернадський серед дванадцяти перших академіків УАН, 1918.

Установи:

Національна академія наук України

Крымский научный центр НАН Украины и МОН Украины .

Крымский научный центр занимает комплекс (основной корпус и флигель-кухня) бывшей загородной усадьбы графа Михаила Семеновича Воронцова. Здания расположены на территории Ботанического сада Таврического национального университета им. В. И. Вернадского (Салгирка).

На территории Крымского научного центра создается музей "Ноосферы", реконструирован рабочий кабинет В. И. Вернадского времен его работы в Таврическом университете (1920-1921 гг.).

Установи:

Кримський науковий центр НАН і МОН України

Національна академія наук України

Перший президент Української академії наук : з нагоди 145-річчя від дня народження академіка В. І. Вернадського / К. М. Ситник // Вісн. HAH України. – 2008. – № 3. – С44-45.

Установи:

Національна академія наук України

Інститут загальної і неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського.

Найстаріша в Україні академічна хімічна установа, один з найбільших центрів хімічної науки. З ряду актуальних фундаментальних та прикладних проблем сучасної неорганічної, в першу чергу — високотемпературної фізико-неорганічної хімії та електрохімії, розроблених в Інституті, він відомий не тільки в нашій країні, а й за кордоном. Інститут веде свою історію з 1918 року, коли перший президент Української академії наук (УАН) академік В. І. Вернадський заснував у Києві Хімічну лабораторію як самостійну наукову установу у складі Фізико-математичного відділення УАН і особисто керував її роботою (1918–1919 рр.). У 1920 р. Хімічну лабораторію очолив академік УАН В. О. Плотніков і у 1922 р. об’єднав її зі своєю науково-дослідною кафедрою хімії Народного Комісаріату Освіти (НКО) при Київському політехнічному інституті. У 1929 р. ці два підрозділи створили Науково-дослідний інститут хімії НКО, який у 1931 р. ввійшов до складу Академії наук УРСР як Інститут хімії АН УРСР. В 1945 р. Інститут був перейменований в Інститут загальної та неорганічної хімії АН УРСР, а в 1993 р. отримав ім’я свого основоположника Володимира Івановича Вернадського.

Установи:

Інститут загальної та неорганічної хімії імені В. І. Вернадського НАН України

Національна академія наук України