Математичне програмування – це розроблення на основі математичних розрахунків програми дій для досягнення мети. Іншими словами, математичне програмування – один з напрямків прикладної математики, предметом якої є задачі на знаходження екстремуму деякої функції за певних умов. Досліджуваними об'єктами є різноманітні галузі людської діяльності, де потрібно здійснювати вибір кращого з можливих варіантів дій. Одним з перших математиків, які застосували математичний аппарат в прикладних дослідженнях, був Л. В. Канторович. У 1939 р. з'явилася монографія «Математичні методи організації і планування виробництва». Дж. Данциг зазначив, що Л. В. Канторович першим дав математичне обгрунтування класу виробничих задач. Дж. Данциг розробив метод розв'язання лінійних задач, що називається симплексним методом 1947 р. Дж. Нейман (1947 р.) оприлюднив праці щодо теорії двоїстості. У 1951 р. І. Кун і А. Такер довели необхідні та достатні умови оптимальності нелінійних задач. Р. Белман займався напрямком математичного програмування, а саме, динамічним програмуванням. Також цими питаннями займалися радянські вчені Н. П. Федоренко, В. М. Глушков, С. С. Шаталін та інші.

навчальний посібник складається з двох частин. Перша частина присвячена викладенню основних методів лінійного та нелінійного програмування. Викладенно методи розв'язання задач прийняття рішень, метод експертних оцінок. Велика увага приділяється практичній реалізації методів, орієнтованної на використання комп'бтерів. Методи розв'язання задач ілюструються прикладами. У додатку наведено лістинги програм, що розроблені автором алгоритмічною мовою С, які реалізують маже кожний метод. Посібник орієнтовано на студентів технічних та економічних спеціальностей. Він може бути корисним для фахівців відповідних напрямків.

Математичне програмування – це розроблення на основі математичних розрахунків програми дій для досягнення мети. Іншими словами, математичне програмування – один з напрямків прикладної математики, предметом якої є задачі на знаходження екстремуму деякої функції за певних умов. Досліджуваними об'єктами є різноманітні галузі людської діяльності, де потрібно здійснювати вибір кращого з можливих варіантів дій. Одним з перших математиків, які застосували математичний аппарат в прикладних дослідженнях, був Л. В. Канторович. У 1939 р. з'явилася монографія «Математичні методи організації і планування виробництва». Дж. Данциг зазначив, що Л. В. Канторович першим дав математичне обгрунтування класу виробничих задач. Дж. Данциг розробив метод розв'язання лінійних задач, що називається симплексним методом 1947 р. Дж. Нейман (1947 р.) оприлюднив праці щодо теорії двоїстості. У 1951 р. І. Кун і А. Такер довели необхідні та достатні умови оптимальності нелінійних задач. Р. Белман займався напрямком математичного програмування, а саме, динамічним програмуванням. Також цими питаннями займалися радянські вчені Н. П. Федоренко, В. М. Глушков, С. С. Шаталін та інші.