Словник містить близько 2 тисяч найменувань спеціальних понять та реалій східно-християнського церковного обряду (серед яких номенклатура богослужбових книг та еортоніми - назви церковних свят, постів, днів, тижнів). Крім тлумачень відповідних термінів, словник подає термінографічний опис сучасного стану української церковно-обрядової термінології. З цією метою він фіксує фонетичні, словотвірні, лексичні, синтаксичні та орфографічні варіанти церковно-обрядових термінів.

"Закон Божий (Книга буття українського народу)" —унікальний за змістом і долею твір видатного українського та російського історика, письменника й громадського діяча М. Костомарова, викладає програмні положення Українсько-Слов'янського товариства святих Кирила й МефодІя, чи більш відомого нам під назвою Кирило-МефодІївське братство. Глибокі ідейно-теоретичні й гуманістичні устремління автора дістали високу оцінку вітчизняної суспільно-політичної думки. Водночас є підстави вважати, що основні положення цього трактату були прийняті братчиками за програму їхньої подальшої діяльності щодо поширення ідей національного відродження України.

У збірник увійшли п’єси для шкільних драматичних колективів, де актори – це учні перших – шостих класів. П’єси легкі в постановці, не потребують складних декорацій, тривають від 5 до 20 хвилин. Тематика п’єс ”сіє розумне, добре, вічне” й зве дітей іти по життю за заповідями християнської моралі.

У посібнику узагальнено відомості з етнографічних, археологічних i різновидових писемних джерел, а також найважливіші історіографічні концепції, що розкривають питання етногенезу и етнокультурної історії українського народу. Розглянуто звичаєво-обрядовий супровід народного побуту, місце християнської віри у житті людей, етнодемографічні процеси від доби Київської Русі до сучасності. Для студентів вищих навчальних закладів, викладачів, широкого кола читачів, які цікавляться історією українського народу.

Ця книга не повторює типові підручники, а подає документальні матеріали, що сприятимуть засвоєнню та осмисленню студентами знань з релігієзнавства та культурології. Мета посібника – спонукати читачів до пошуку й вивчення джерельної бази, а саме автентичних історичних документів, указів і послань, правил і циркулярів, літературних творів, які відображають розвиток чи занепад культурних явищ в Україні та інших європейських країнах. У глобальних умовах інформаційної війни посібник буде корисним для всіх, хто цікавиться альтернативним поглядом на події двохтисячолітнього періоду маніпулювання людською свідомістю.

Тексты, объединенные в настоящем издании, написаны по вполне определенным поводам: они родились не в результате последовательного развития рассматриваемых в них основных тем; все они написаны в связи с контролируемыми событиями: дискуссией внутри рабочей группы, участием в коллоквиуме или конгрессе, известной годовщиной, отмечаемой любо с горечью, либо с радостью. Первую часть книги составляют статьи, посвященные значению исторической деятельности и касающиеся, с одной стороны, ремесла историка с его требованием объективности, с другой - философско-теологической проблематики, говорящей о целостности или конечном смысле истории.

Диспут между Расселом и отцом-иезуитом Ф. Коплстоном, переданный по радио в 1948 г.

Представленная в этой книге «Метафизика» — одно из главных произведений Аристотеля. В нем великий философ впервые ввел термин «теология» — «первая философия», которая изучает «начала и причины всего сущего», подверг критике учение Платона об идеях и создал теорию общих понятий. «Метафизика» Аристотеля входит в золотой фонд мировой философской мысли, и по ней в течение многих веков учились мудрости целые поколения европейцев.

Настоящее издание содержит анализ так называемых законоположительных книг Ветхого Завета, или Моисеева Пятикнижия. Приводятся общие исторические, текстологические и экзегетические сведения о Библии как священной книге христианства. Рассказывается о богослужебных особенностях употребления первых пяти книг Священного Писания. Данное пособие предназначено для учащихся духовных школ, студентов, обучающихся по специальностям "Теология", "Религиоведение", а также всем, интересующимся содержанием одной из древнейших книг человечества.

Книга представляет собой первый на русском языке систематический курс истории средневековой философии. В ней рассматривается процесс зарождения и развития христианской философии (патристики) в условиях античности (I—V вв.), возникновение и развитие схоластической философии в Европе в эпоху раннего средневековья (VI—XII вв.), основные идеи средневековой философии в ближневосточных странах, расцвет и закат схоластической философии в Европе в XIII—XIV вв.

Впервые вниманию русскоязычного читателя предлагаются избранные исследования выдающегося израильского ученого Шломо (Соломона Меировича) Пинеса. Пинес, начинавший свой путь в науке как исследователь арабской философии и иудеоарабистики, был впоследствии также автором основополагающих работ в области еврейской религиозно-философской мысли, христианской теологии, иранистики, истории науки и литературы.

"Бенкет" Платона належить до найвищих осягнень філософської думки і шедеврів світової літератури. Як кожний великий твір Платонів Бенкет не втрачає своєї актуальности і по-новому промовляє до кожного нового покоління. Його змістом є натхненний і захопливий своїм артистизмом та імпровізаційністю пошук відповіді на одвічне питання філософії про смисл людського життя. Для Платона він збувається в Еросі, у пристрасному бажанні, що має божественне походження і є нашим пориванням до Бога. У сучасному світі цей твір набуває особливого звучання. Надто, якщо погодитися з К'єркегором, який вбачає причину занепаду сучасної людини у бракові пристрасти. Бенкет пробуджує закладену в людській природі пристрасть, виводить на стежку, де кожен може знайти для себе щось найважливіше. І тоді вже не зможе бути байдужим. «Бенкетом» Платона Видавництво Українського Католицького Університету відкриває антологію текстів класичної античности, грецько-візантійської церковної традиції та латинського середньовіччя, які мали найбільший вплив на становлення і розвиток християнської цивілізації — її віри, філософії і культури. Серію IN VIA замислено не як колекцію бібліотечних скарбів, а як дорогу до джерел духовних інтуїцій сучасної культури.

Surveying the major facts, concepts, theories, and speculations that infuse our present comprehension of time, the Encyclopedia of Time: Science, Philosophy, Theology, & Culture explores the contributions of scientists, philosophers, theologians, and creative artists from ancient times to the present. By drawing together into one collection ideas from scholars around the globe and in a wide range of disciplines, this Encyclopedia will provide readers with a greater understanding of and appreciation for the elusive phenomenon experienced as time.

Болотов Василий Васильевич (1853-1900) - доктор церковной истории, богослов, востоковед, профессор. Изучал первоисточники в подлинниках: на еврейском, греческом, латинском, немецком, французском, английском, итальянском, арабском, армянском, коптском, эфиопском, амхарском и др. языках. За совокупность сочинений удостоен степени доктора церковной истории. Являлся одним из первых инициаторов чисто ученой разработки церковной истории. Согласятся ли гордые мидяне, считающие персов своими рабами, признать природного перса своим повелителем? Как применить александрийскую систему летоисчисления к современному календарю? Эти и другие вопросы рассматривает профессор Болотов в своей брошюре "Валтасар и Дарий Мидянин". В книге затрагиваются спорные моменты истории Древнего Вавилона и Персии.

В своей книге автор предложил решение сложного вопроса об исхождении Св. Духа (Filioque), "одной из главнейших разностей между православным Востоком и католическим и протестантским Западом". Болотов проводит методологическое различие между догматом, теологуменом и богословским мнением, понимая под теологуменом "то же богословское мнение, но только отцев единой неразделенной церкви и мужей, которые достойно именуются "учителями вселенныя". Хотя Болотов - противник западной точки зрения, он признает, что утверждение об исхождении Св. Духа от Отца и Сына (Filioque) есть теологумен Западной Церкви, берущий начало от блаженного Августина, терпимый до некоторого времени в единой неразделенной Церкви, и приходит к выводу, что "не вопрос о Filioque вызвал разделение между церквами, а потому не может считаться "impedimetum dirimens" ("разъединяющим препятствием") для восстановления общения между восточною православною и старокатолическою церковью". Точка зрения Болотова была неоднозначно воспринята как в России, так и за рубежом, став предметом продолжающейся до настоящего времени полемики.

O-DAY is rooted in yesterday. The harvest of the autumn presupposes the plowing and sowing of the spring. The men of the present are the inheritors of the past and are never the earners of their best possessions. No nationality, university, business, church, association is wise to forget its debt to the men who wrought in the times of its beginning. The men responsible for the guiding of the vessel, as it safely bears its present cargo, ought to remember gratefully those who laid the ship's keel and made the anvils ring in patient preparation.