Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

Сучасна криміногенна ситуація в Україні – це якісно новий феномен як за масштабами злочинних проявів, так і за ступенем їх руйнівного впливу на життєдіяльність суспільства, права і свободи громадян. За останні роки відбулася трансформація організованої злочинності в нашій країні, зросла кількість організованих злочинних формувань, які мають чітку ієрархічну структуру, використовують новітні технічні засоби забезпечення протиправної діяльності, протидії правоохоронним органам. Ефективна протидія злочинам, особливо її організованим формам, неможлива без розуміння тих процесів, які відбуваються у злочинному середовищі або навпаки створенні необхідних умов для документування фактів протиправної діяльності тощо. У зв’язку з цим органи правоохоронні органи України стикаються з необхідністю з’ясування умов формування та існування організованих злочинних формувань, обраних ними механізмів вчинення злочинів, рольової участі у цьому процесі кожного учасника злочинного угруповання, руху тіньових та певних легальних фінансових потоків, які є підґрунтям існування цих угруповань або, навпаки, предметом їх злочинних інтересів, функціонування інфраструктури організованої злочинності тощо. Аналіз світової практики протидії злочинності засвідчує, що у більшості розвинених країн сформована та функціонує система кримінальної розвідки – діяльності з отримання, добування, аналітичного оброблення інформації про тенденції злочинності, окремі злочини та осіб, які до них причетні, прогнозування варіантів розвитку подій та виявлення ризиків. Світовий досвід є доступним для вивчення, критичного осмислення та впровадження у вітчизняні реалії. Адже, нагально необхідним на сьогодні вважаємо саме наукове обговорення проблем методології, законодавчого забезпечення формування кримінальної розвідки в нашій державі.

В. Мойсеєнко створив наукову працю, яка заповнює прогалину в українській юридичній літературі. Помилування злочинців – постійна функція Президента держави. Злочинці становлять маленький сегмент суспільства і юридично помилування стосується тільки їх. Проте злочин – кара – помилування – це ті чинники, які впливають на все суспільство, бо коли злочинність мала, тоді громадяни почувають себе в безпеці, коли поширюється, тоді зростають стурбованість, знервованість і почуття небезпеки. Моральна атмосфера гіршає, і зростає незадоволення життям. Праця В. Мойсеєнка сприяє розкріпаченню душ «совітських» громадян і робить їх більш відповідними демократичному суспільству тим, що підіймає завісу й оголює ту частину реального життя суспільства, яке в колоніальну добу було заховане за сімома великими печатками. У праці цікава статистика, яка наочно виявляє тіньовий бік моралі наших людей і допомагає поглянути на самого себе та на своїх ближніх збоку. Автор тривалий час працював Керівником Служби з питань помилування і має величезний досвід у цій сфері діяльності. Йому вдалося вкласти в логічну послідовну систему виклад історії помилування, нормативну базу і практику, що склалася була в умовах незалежної української держави.