Ви познайомитесь з поки що єдиним повним перекладом з давньогрецької на українську четвертої книги "Мельпомена" Геродотової "Історії в дев'яти книгах". Це перший опис Скіфії і народів, що її населяють, який дійшов до нас. Опис створений головним чином на розпитах знаючих осіб з числа грецьких колоністів (немає доказів, що Геродот побував у кримських і приазовських містах). Характеристику скіфських рік Геродот починає з Істра (Дунаю), що «тече через усю Європу, беручі початок в землі кельтів». Він вважає Істр найбільшою з відомих рік, до того ж завжди повноводною, влітку й взимку. Після Істра найбільша ріка — Бористен (Дніпро). Геродот правильно вказує, що тече вона з півночі, але нічого не говорить про дніпровські пороги, отже, не знає про них. «Біля моря Бористен — уже могутня ріка. Тут до нього приєднується Гіпаніс (Південний Буг), що впадає в той самий лиман». Геродот дав відомості про західні береги Чорного моря від устя Дністра до Босфору і більшої частини узбережжя Балканського півострова. У своїх описах Геродот переказує багато міфів про походження скіфського народу; у яких значна роль відводиться Гераклові. Опис Скіфії він закінчує розповіддю про шлюби скіфів з войовничими жінками з племені амазонок, чим і можна, на його думку, пояснити скіфський звичай, що полягє в тому, що дівчина не може вийти заміж, поки не уб'є ворога.

В ночь с 25 на 26 октября (с 7 на 8 ноября) 1912 г. русский морской министр И. К. Григорович срочно телеграфировал Николаю II: «Всеподданнейше испрашиваю соизволения вашего императорского величества разрешить командующему морскими силами Черного моря иметь непосредственное сношение с нашим послом в Турции для высылки неограниченного числа боевых судов или даже всей эскадры…» Утром 26 октября (8 ноября) Николай II ответил: «С самого начала следовало применить испрашиваемую меру, на которую согласен». Однако Первая мировая война началась спустя два года. Какую роль играли Босфор и Дарданеллы для России и кто подтолкнул царское правительство вступить в Великую войну? На основании неопубликованных архивных материалов, советских и иностранных публикаций дипломатических документов автор рассмотрел проблему Черноморских проливов в контексте англо-российского соглашения 1907 г., Боснийского кризиса, итало-турецкой войны, Балканских войн, миссии Лимана фон Сандерса в Константинополе и подготовки Первой мировой войны.