Анализируется развитие сельского хозяйства России во второй половине XIX-XX в. и указываются приоритетные направления повышения эффективности функционирования агропромышленного комплекса в XXI в. Предпринята попытка обобщить результаты исследований многих учёных-аграрников по вопросам экономики, агрономии, экологии и другим смежным дисциплинам. При этом развитие сельского хозяйства рассматривается в тесной связи с основными тенденциями развития экономики России, правительственной политикой в аграрной сфере и с достижениями сельскохозяйственной науки. Особое внимание уделено новейшему периоду развития сельского хозяйства. Книга предназначена для широкого круга читателей, интересующихся историей, совремаенным состоянием и перспективами развития сельского хозяйства России.

Системна криза світової економіки, на жаль, стала головною ознакою початку третього тисячоліття новітньої історії людства. Практично всі країни світу нині відчувають її нищівні удари, а міжнародна спільнота, очолювана найбільш економічно розвиненими країнами, запроваджує безпрецедентні заходи щодо мінімізації її впливу з тим, щоб її наслідки не призвели до соціальних негараздів у громадянському суспільстві. Цілком природно, що у найбільш незахищеному стані опинилися країни з перехідною економікою, особливо Центральної та Східної Європи, які після трансформації своїх систем господарювання лише почали розбудовувати свою незалежність та зробили перші кроки до інтеграції у структури світової економічної системи. Серед них - Україна, в якій однією з провідних складових економіки є аграрний сектор, від характеру розвитку якого суттєво залежить ситуація в державі, адже саме ця галузь визначає не лише рівень продовольчої безпеки країни, але і її місце на провідних світових ринках.

  Текст у форматі PDF 1.46 Мб