У підручнику висвітлюються такі основні проблеми, як предмет, об’єкти та структура джерелознавства, його значення і завдання. Розкриваються поняття «історичне джерело», природа, класифікація, наукова критика джерел, шляхи, засоби і прийоми встановлення їх достовірності, сучасні методи здобуття максимальної джерельної інформації. Значну увагу приділено характеристиці основних груп джерел з історії України, даються методичні рекомендації щодо їхнього використання у науковій та педагогічній практиці Для студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів. В учебнике освещаются такие основные проблемы, как предмет, объекты и структура источниковедения, его значение и задания. Раскрываются понятия «исторический источник», природа, классификация, научная критика источников, пути, средства и приемы установления их достоверности, современные методы получения максимальной родниковой информации. Значительное внимание уделено характеристике групп источников из истории Украины, даются методические рекомендации относительно их использования в научной и педагогической практике. Для студентов гуманитарных специальностей высших учебных заведений

Книга містить стислий виклад авторських лекцій з української історіографії, прочитаних студентам історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З'ясовується поняття предмета і завдання української історіографії, її джерела та місце в структурі історичної науки, обґрунтовується наукова періодизація зародження і розвитку знань з історії України. Головну увагу приділено характеристиці витоків і особливостей розвитку української історичної думки, її розвитку в княжу добу, в козацько-гетьманські часи, в період перебування українських земель у межах Російської та Австро-Угорської імперій, а також у часи визвольних змагань за відновлення і зміцнення державної незалежності України. Простежується внесок в українську історичну науку провідних істориків, наукових осередків та інституцій не тільки материкової України, а й української діаспори. Розвиток української історіографії розглядається на тлі європейської історичної науки. Для професійних істориків, викладачів, учителів, студентів історичних та інших гуманітарних факультетів, усіх, хто захоплюється українською історією, наукою та культурою.

Століття, що почалося, має стати часом значних змін в науці про харчування та харчових технологіях. Процес удосконалення технології виробництва харчових продуктів є безперервним, так як вітчизняна та світова наука постійно відкриває все нові і нові властивості основних компонентів їжі та корегує їх роль у життєзабезпеченні людського організму. На підставі знань про склад сировини і готової продукції розробляються науково обґрунтовані технології та асортимент продукції з урахуванням їх призначення. Велика роль науки у розвитку виробництва харчових продуктів визначається результатами науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, на основі яких створюються новітні технології. Метою курсу є забезпечення студентів знаннями у питаннях, пов’язаних із сучасними напрямками в харчуванні, принципами та засадами їх використання у харчуванні з метою збереження та покращення здоров’я населення України. Метою викладання дисципліни є отримання студентами теоретичних знань та навичок, які дадуть змогу їм орієнтуватися у великій кількості біологічно активних добавок, їх використанні у харчуванні, створені нової продукції, самостійно ставити та вирішувати наукові, виробничі завдання щодо її виробництва. Курс „Сучасні напрямки в харчуванні” базується на дисциплінах: „Технологія продукції громадського харчування”, „Основи наукових досліджень”, “Основи фізіології та гігієни харчування”, “Устаткування підприємств ресторанного господарства” тощо.

Метою курсу є забезпечення студентів знаннями у питаннях, пов’язаних із переробною та харчовою промисловістю України, технологією та технікою окремих її галузей. На основі цих знань студент зможе у майбутньому правильно обрати певну спеціалізацію або працювати на посадах, які потребують широкого діапазону знань харчових технологій. Успішна діяльність спеціалістів громадського харчування неможлива без всебічного вивчення технологій харчових виробництв. Враховуючи профіль підготовки фахівців, приділяється увага загальній характеристиці основних галузей харчових виробництв, окремим стадіям технологічного процесу харчових виробництв. Вивчаються принципові технологічні схеми та головні технологічні процеси окремих технологій, показником якості різних видів харчових продуктів. Під час вивчення дисципліни студент повинен навчитися характеризувати технологічні властивості основної сировини, технологічні процеси окремих технологій, вплив їх на якість готових виробів. Крім того, студент повинен вміти пояснити та науково обгрунтувати окремі технологічні процеси з позицій фізичної, колоїдної, органічної хімії, біохімії, мікробіології, фізики, інженерних дисциплін; давати оцінку технологічним процесам виробництва різних продуктів щодо раціональної переробки сировини, матеріаломісткості та енергоємності, екологічності. Опорний конспект лекцій з курсу “Загальна технологія харчових виробництв” може стати корисним при самостійній роботі, що передує лекціям і лабораторним заняттям та при підготовці до різних форм поточного, рубіжного, підсумкового та державного контролю знань майбутніх фахівців. Матеріали конспекту можуть бути використані під час вивчення курсу за будь-яким структурним варіантом навчальних програм. Це дозволить скоротити витрати часу на один і той же лекційний матеріал, змінити зміст лекційної роботи для більш складних проблем, питань, стати основою пролемного навчання.