З урахуванням надбань української та польської історіографії, з використанням широкої джерельної бази наведено результати етнополітичного дослідження політичних, етнічних, культурних, духовних, історичних, соціально-економічних і міжнародних аспектів життєдіяльності польської меншини в Україні впродовж XX ст. Висвітлено основні етапи формування української полонії, демографічні та соціальні зміни в її складі, катастрофічні наслідки для неї політичних репресій сталінського режиму, асиміляційних процесів доби "брежнєвщини". Висвітлено участь поляків у русі опору. Виявлено спільні та відмінні аспекти національної політики різних режимів. Розглянуто її етнополітичні наслідки для польської меншини, зокрема, російського царизму, радянських експериментів, сталінських репресій, масових депортацій, переселень, голодоморів, войовничої атеїзації, насильницької асиміляції. Досліджено зміст і правові засади сучасної національної політики Української держави. Виокремлено позиції політичних партій стосовно національно-культурного та духовного відродження української полонії. Розкрито діяльність її культурних товариств і форми зв'язку з історичною батьківщиною. Значну увагу приділено українсько-польським міжнародним відносинам. Проаналізовано причини міжетнічних конфліктів, їх наслідки й уроки. Визначено теоретико-методологічні засади етнополітологічного дослідження польської меншини у контексті історичного й етнічного розвитку України, її відносин з Польщею. Обгрунтовано науково-практичні рекомендації та пропозиції щодо подальшого вивчення культурно-національного розвитку польської меншини в Україні, задоволення її життєвих потреб і підвищення ролі українських поляків у зміцненні добросусідства та партнерства України та Польщі.

  Скачати повний текст

У роботі розглядається трастова концепція як, насамперед, природна та невід'ємна для країн загального права. Правове регулювання трастової концепції розглядається на світовому рівні (в рамках Гаазької конференції з міжнародного приватного права) та на загальноєвропейському рівні (в рамках регулювання Спільного Ринку Acquis Communautaire). Основна мета цієї роботи в частині трасту - дослідити проблематику правової кваліфікації як досить глибокого і неоднозначного питаннян що постає в різних доктринах міжнародного приватного прават. Потенціал Гаазької конвенції про визання трастів, на предмет отримання можливих вигод для України, було проаналізовано в контексті приєднання до цієї конвенції. Особливу увагу в цьому питанні було приділено досвіду 2005 року Швейцарії, що вбачається особливо релевантним ще й через неоднозначне ставлення цієї країни до конвенції в минулому.^UThis paper deals with trust concept as natural and intrinsic to common law countries first of all. Trust concept is considered on worldwide level (within the framework of the Hague Conference on Private International Law) and on European-wide level (governing Single Market within the framework of Acquis Communautaire). Key purpose of this paper in the trust context is to explore the area of qualification (characterization) as rather deep and controversial question arisen within varied doctrines of private international law.Varied doctrines of qualification (characterization) are explored and analised including three classic ones (lege fori, lege causae and autonomous) and their evolution presented in the history and geography context. In particular, especial attention was paid to interpret parallel findings on qualification (characterization) among the scholars representing “two-fold theory” (Batiffol in France), “la via media” (Falconbridge in Canada), “authonomous” (Rabel in Germany), “par la fonction” (von Overbeck in Switzerland) and summarised as “enlightened lege fori” by the recent one (with reference to Ferrer-Correia). Besides, there were mentioned qualification (characterization) doctrines of “primary and secondary” (Robertson in USA), “by interest” (Kegel in Germany), “by real vs. personal” (Frankenstein in Greece).

Дисертація є комплексним науковим дослідженням сучасного матеріальноправового та колізійного регулювання правових режимів майна подружжя і парних союзів сімейного типу (зареєстрованих партнерств, фактичних шлюбних відносин,одностатевих шлюбів) в міжнародному сімейному праві.У науковій праці окреслено специфіку класифікації правових режимів майна подружжя через призму авторського аналізу поняття "правовий режим майна подружжя". Проведено комплексний порівняльно-правовий аналіз правовогорегулювання режимів майна подружжя у Франції та Україні (режим обмеженої спільності), Англії та Уельсі (режим роздільності) і Німеччині (режим відкладеної спільності). Серед іншого продемонстровано, що французькі модельні договірнірежими роздільності та участі у придбаннях аналогічні до англійського легального режиму роздільності та німецького легального режиму спільності придбань відповідно. Визначено, що модельний договірний режим роздільності в Німеччиніє майже повністю аналогічним до англійського легального режиму роздільності, а модельний договірний режим спільності – до французького легального режиму обмеженої спільності. За результатами комплексного аналізу встановлено, що вЄвропі відбувається конвергенція матеріальних норм між державамипредставниками режимів обмеженої спільності, відкладеної спільності і роздільності майна подружжя, яка зокрема проявляється у запровадженні аналогівлегальних режимів майна подружжя з інших держав у якості власних модельних договірних режимів.^UThis dissertation is a comprehensive scientific study of the contemporary substantive and conflict-of-law regulation of property regimes of spouses and paired family-type unions (registered partnerships, de facto unions, same-sex marriages) ininternational family law.The thesis outlines the specifics of classification of matrimonial property regimes based on the author’s analysis of the concept of “matrimonial property regime”. A comprehensive comparative legal analysis of the regulation of matrimonial propertyregimes in France and Ukraine (limited community of property), England and Wales (separation of property) and Germany (deferred community of property) is carried out. Inter alia, it is demonstrated that the French model contractual regimes of separation anddeferred community are similar to the English statutory separation of property regime and German statutory deferred community of property regime respectively. It is determined that the model contractual separation regime in Germany almost completely copies theEnglish statutory separation regime, while the model contractual regime of community is analogous to the French statutory regime of limited community. Given the foregoing, it is established that in Europe there is a convergence of substantive rules between statesrepresenting the regimes of limited community, deferred community and separation of property. Such convergence is manifested through the introduction of analogues of statutory matrimonial property regimes from other states as one’s own model contractualregimes.