Описано топографію, будову, форму, структуру та функції сушумни, меруданди, іди, пінгали, лівого і правого зіркових каналів, меридіанів, біологічно активних точок і чакрових анастомозних вузлів. Класифіковано інформаційно-енергетичні канали, мікроканали, їх системи та сітки субультраканалів. Висвітлено структурно-функціональну автономність сушумнової, мерудандової, ідової, пінгалової, ліво- та правозіркової, меридіанової, чакрової і оболонкової систем мікроканалів, їх інтегральність та цілісність під час інформаційно-енергетичного взаємообміну, перерозподілу та забезпечення життєдіяльності і функцій клітин, тканин, органів, систем організму, фізичного і тонкоматеріальних тіл.

Описаны топография, форма, структура и функции сушумны, меруданды, иды, пингалы, левого и правого звездных каналов, меридианов, биологически активных точек и чакровых анастомозных узлов. Классифицированы информационно-энергетические каналы, микроканалы, их системы и сети субультраканалов. Освещены структурно-функциональная автономность сушумновой, мерудандовой, идовой, пингаловой, лево- и правозвездной, меридиановой, чакровой и оболочкой систем микроканалов, их интегральность и целостность во время информационно-энергетического взаимообмена, перераспределения и обеспечения жизнедеятельности и функций клеток, тканей, органов, систем организма, физического и тонкоматериальных тел.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю212.71 + Э391.19

Рубрики:

Причина і дія

Інші нетрадиційні та позавіросповідні форми релігії

Шифр НБУВ: ВА674700 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены проблемы взаимодействия человека и окружающего мира путем анализа причинно-следственных связей. Развивая новые тенденции научного познания, представлены методы анализа для объяснения оптимальных форм деятельности человеческого духа как главной творческой силы мироздания. Освещены аспекты проявления духа в человеке: духовность, познание и взаимодействие, гармоничное триединство которых приводит к духовному преображению человека и к новым духовным технологиям.

Розглянуто соціально-економічні причини поширення марновірства та містицизму в суспільстві. Визначено наслідки зростання прихильності населення до марновірств. Проаналізовано взаємозв’язок марновірств та міфологічного типу світогляду. Висвітлено підходи до аналізу марновірства як психічного явища: когнітивний, афективно-мотиваційний, психоаналітичний, біхевіористський, соціально-моральний, еволюційний та діяльнісний. Запропоновано критерій оцінювання марновірства як настанови акцентування когнітивного, афективно-мотиваційного або поведінкового та розкрито їх сутність. Досліджено марновірства як окремий випадок соціальних настанов. Виявлено перспективні напрямки подальших досліджень марновірств: з’ясування особливостей і рівнів прояву марновірств, а також вивчення марновірності як властивості особистості.

Рассмотрены социально-экономические причины распространения суеверия и мистицизма в обществе. Определены последствия роста приверженности населения к суевериям. Проанализирована взаимосвязь суеверий и мифологического типа мировоззрения. Освещены подходы к анализу суеверия как психического явления: когнитивный, аффективно-мотивационный, психоаналитический, бихевиористский, социально-нравственный, эволюционный и деятельностный. Предложен критерий оценки суеверия как установки акцентирования когнитивного, аффективно-мотивационного или поведенческого и раскрыта их сущность. Исследованы суеверия как частный случай социальных установок. Выявлены перспективные направления дальнейших исследований суеверий: выяснение особенностей и уровней проявления суеверий, а также изучение суеверия как свойства личности.

Considered are the socio-economic causes and spread superstition and mysticism in society. Determined are the effects of increasing the adherence of the population to superstitions. Analyzed is the relationship of superstitions and mythological type of outlook. Elucidated are the approaches to the analysis of superstitions as psychic phenomena: cognitive, affective-motivational, psychoanalytic, behavioral, social and moral evolution and activity. Proposed is the criterion to estimate the superstition as guidelines emphasizing cognitive, affective-motivational and behavioral and disclosed their identity. Superstition is investigated as a special case of social attitudes. Identified are the promising areas for further research superstitions: clarify the characteristics and levels of manifestation of superstitions and learning superstitiousness as individual properties.