Формально описано систему автоматизованого виведення похідних словоформ для змінюваних лексем флективної мови. Подано визначення парадигматичного класу. Викладено метод параметризації лексики, який дозволив виділити понад 1300 словозмінних типів на масиві, що охоплює практично всю лексику сучасної літературної української мови.

Досліджуються лінгвістичні зв'язки, що існують між різними елементами фонетичного рівня української мови, для створення їх математичних моделей, зорієнтованих на застосування в системах штучного інтелекту.

Строится модель человеко-машинного диалога в виде марковской цепи, состояниями которой являются элементарные диалоги (вопрос, ответ, распознавание содержания ответа, информационные сообщения, генерация кода очередного элементарного диалога, зависящего от содержания ответа).

Досліджено інформаційно-статистичні властивості знакової системи української мови. Отримано значення ентропії для українського друкованого тексту, розподіл ймовірностей символів та марковські ймовірності переходу.

Запропоновано новий підхід до проблеми визначення людської мови на засадах розробленої автором кібернетичної теорії Розумних систем одного класу та теорії контакту таких систем.

Розглянуто потрійний контекст проблеми людино-машинного інтерфейсу: відображення в центральній нервовій системі структурної організації природної мови (ПМ), підбір критеріїв класифікації одиниць ПМ, з урахуванням психофізіологічних параметрів організму людини, застосування законів функціонування першої сигнальної системи до динамічної організації бази даних фонем - трифонів української мови. Особливу увагу приділено вивченню головного мозку людини.

Визначено ключові поняття інформаційної архітектури та технологічні аспекти побудови та використання цифрових словників. Розглянуто поняття, пов'язані з організацією навчання; навчальні технології та сервіси.

Розглянуто розпізнавальну СГ-граматику, що відповідає формалізмові систем синтаксичних груп. Граматику розроблено для опису синтаксичної структури речень природною мовою. Описано загальні критерії виділення синтаксичних груп з послідовності слів, що складають текст, а також партикулярні правила СГ-граматики для російської та української мов. Подано оцінку граматики.

Запропоновано формальний опис системи автоматизованого виведення похідних словоформ для змінюваних лексем флективної мови. Подано визначення парадигматичного класу. Викладено метод лексичної параметризації, який дозволив виділити понад 1400 словозмінних типів на масиві, що охоплює практично усю лексику сучасної літературної української мови.

Розглядається широке коло питань машинного перекладу (МП). Вивсітлюється історія створення та розвитку систем МП. Системи МП показані як невід'ємна частина систем автоматичної обробки текстів на природній мові. Основна увага приділяється викладенню методів графемного, морфологічного, синтаксичного й семантичного аналізу і синтезу природномовних текстів. Особливо важливим є розгляд історії перспектив розробок систем автоматичного перекладу. Міститься велика кількість наочних схем та прикладів.

Розглянуто програмну систему перекладу, що базується на формальних специфікаціях перекладу у вигляді систем співвідношень між словами, фразами, граматичними категоріями вхідної та вихідної мов (на прикладі російсько-українського перекладу). Автоматична побудова словників за специфікацією забезпечує мобільність системи і дозволяє кваліфікувати її як генератора програм-перекладачів. Пропонується декларативна мова специфікацій перекладів слів та усталених виразів.

Пропонується короткий огляд взаємозалежності розвитку мови та мовознавства з інженерно-технічною думкою. Основна увага зосереджується на ролі комп'ютерної техніки, яка б могла використовуватися у видавничому редагуванні та поліграфічному оформленні підручникових текстів, словників та інших видань. Описуються можливості і способи використання словників як основного засобу лінгвістичного забезпечення автоматизованих систем видавничого призначення.

Запропоновано шляхи вирішення проблеми ефективної побудови трансляторів споріднених мов: викладено загальну ідею адаптації механізму визначення мов за допомогою граматик, представлено алгоритм побудови узагальненої граматики і адаптуючих множин та метод його використання для виведення ланцюжків кожної з споріднених мов. Запропоновано організацію синтаксичного аналізу текстів довільної мови з визначеної множини споріднених мов за допомогою модифікованого алгоритму SLR(1). Розглянуто особливості подібної організації лінгвістичного забезпечення споріднених мов.

Ця робота присвячена формулюванню загального поняття лексикографічної системи як особливого типу інформаційних систем й розвиненню основних положень інформаційної теорії лексикографічних систем.

Розроблено новий, перспективний напрямок в галузі лінгвістичного забезпечення інформаційних систем, а саме - моделей, засобів і технологій природномовного індексування інформаційних систем на базі української мови. Реалізація зазначеного підходу, що грунтується на розробленій в Українському мовно-інформаційному фонді НАН України морфологічній моделі української мови, дозволяє створювати природномовні інтерфейси до інформаційних систем, значно збільшує можливості пошукового апарату та підвищує ефективність їх використання.

Рассматриваются состояние и перспективы решения проблемы распознавания речевых образов. Распознавание речи понимается как одно из направлений исследований в области создания биосистем управления ЭВМ и высокоэффективных интеллектуальных сетей связи. Приводятся некоторые положения бионического подхода к решению задач в этих областях и промежуточные результаты анализа речевых сигналов.

Розглянуто питання моделювання мовних та мовленнєвих об'єктів, структурності та системності мовної організації як бази для моделювання. Проаналізовано особливості мовної моделі, когнітивну організацію моделювання картин світу (знань) та мовлення (спілкування).

Рассмотрены вопросы моделирования объектов речи, структурности и системности организации речи как базы для моделирования. Проанализированы особенности модели речи, когнитивная организация моделирования картин мира (знаний) и речи (общения).

Розглянуто питання трансформації структури сучасної комунікації за допомогою електронного тексту. Проаналізовано цифровий текст як інтерактивний та динамічний, цифрову риторику та мистецтво, етикет.

Рассмотрены вопросы трансформации структуры современной коммуникации с помощью электронного текста. Проанализированы цифровой текст как интерактивный и динамический, цифровая риторика и искусство, этикет.

Наведено матеріали про історію становлення та розвитку комп'ютерної лексикографії. Розглянуто сучасні лексикографічні бази даних, програмні продукти та проекти. Наведено класифікацію електронних словників за робочими критеріями, визначено їх типові службові функції та можливості використання в системах аналізу та синтезу текстів. Охарактеризовано найбільш розповсюджені версії англійських електронних словників. Проаналізовано передумови виникнення та основні етапи створення електронних енциклопедій. Наведено хронологію становлення проекту Вікіпедія, визначено його переваги та недоліки. Розглянуто способи використання електронних словників у базах даних, інформаційно-пошукових системах, авторедагуванні та машинному перекладі.

Приведены материалы по истории развития компьютерной лексикографии. Рассмотрены современные лексикографические базы данных, программные продукты и проекты. Приведена классификация электронных словарей по рабочим критериям, определены их служебные функции и возможности использования в системах анализа и синтеза текстов. Охарактеризованы наиболее распространенные версии английских электронных словарей. Пронализированы предпосылки возникновения и основные этапы создания электронных эндиклопедий. Приведена хронология разработки проекта Википедия, установлены его преимущества и недостатки. Рассмотрены особенности использования электронных словарей в базах данных, информационно-поисковых системах, авторедактировании и машинном переводе.

Викладено основи комп'ютерної лінгвістики - новітнього напряму інформаційної технології сучасного мовознавства. Проаналізовано взаємозв'язок комп'ютерної лінгвістики з іншими науками. Розглянуто питання моделювання мовленнєвої діяльності та описано основні інформаційні елементи створення тексту, загальні принципи пошуку та одержання інформації в пошукових системах Internet, акустичну структуру звуків мови. Висвітлено основні положення теорії сприйняття звуків мови людиною, проблеми автоматичного розпізнавання звуків усного мовлення. Визначено основні напрями розвитку навчальних комп'ютерних систем.

Изложены основы компьютерной лингвистики - новейшего направления информационной технологии современного языковедения. Проанализирована взаимосвязь компьютерной лингвистики с другими науками. Рассмотрены вопросы моделирования речевой деятельности и описаны основные информационные элементы создания текста, общие принципы поиска и получения информации в поисковых системах Internet, акустическая структура звуков речи. Освещены основные положения теории восприятия звуков речи человеком, проблемы автоматического распознавания звуков устной речи. Определены основные направления развития учебных компьютерных систем.