Розроблено концепцію інтертеоретичних структур когнітивного простору людини. Проаналізовано причини, що протидіють інтегруванню феномену цілісності у простір міждисциплінарного дискурсу. Зазначено, що метатеоретичне виродження ліній демаркації стає наслідком епістемологічної невизначеності філософського антропологізму, розроблення інтертеорії когнітивної дії усталює апроксимацію до синтетичної філософії людини та дозволяє виявити межі інтеграції антропологічного принципу. Особистість як інтенціональна система організована згідно з принципом редукції до стану невизначеності (мережної архітектури). Активні та пасивні наміри подвійно ущільнюють каузальні зв'язки світу. Поле когнітивної взаємодії семантичного вузла у життєвому світі оформляється за допомогою інтенціональної геометрії. Геометричну форму інтенцій, правила їх посилення, інваріанти фіксують когнітивні наміри природничих наук, когнітивні теорії мови, моралі, суспільства, комунікації. Можливість їх практичного впровадження досліджено на прикладі еволюції поглядів на природу "ефіру" (вкладеність семантичних мереж концептів). Відображення інертеоретичних структур науки та філософії ілюмінує "інтеграційні межі" особистості: цілісність монади інтенціонального вузла, діади каузальних інтенцій світу та тріади когнітивних інтенцій тіло - інтенція - свідомість.

  Скачати повний текст

Вперше на новітньому мовному матеріалі було проведено лінгвокультурологічне, етнолінгвістичне та соціолінгвістичне дослідження вербалізації етнічних стереотипів в англійській мові США. Встановлено конкретні корелятивні зв'язки між етнічними стереотипами та дерогативними мовними характеристиками іспаномовних етносів в американському варіанті англійської мови. Запропоновано класифікацію етнокультурно забарвлених одиниць, зокрема, пейоративних іспанізмів та псевдоіспанізмів.

  Скачати повний текст

Досліджено риторику, мистецтво художнього читання та сценічну мову за їх комунікативними ознаками, структурними характеристиками як єдину систему. У метахудожньому контексті обгрунтовано можливість застосування системного підходу для аналізу мовного дискурсу. Визначено етапи інтерпретації та способи сприймання тексту. Представлено процедури розуміння тексту як системи різних видів. Досліджено традиції риторіки в Україні та визначено тенденції розвитку сучасного мистецтва мови. Розглянуто художнє читання як один з видів мистецтва, розкрито зміст поняття мистецтва художнього читання. Викладено засоби техніки сценічної мови.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості гендерно зумовленої комунікативної поведінки персонажів. Розглянуто гендерну диференціацію мовлення крізь призму комунікативної поведінки персонажів сучасної англійської драми. На підставі аналізу гендерних прагматичних відмінностей комунікативної поведінки та її невербальних компонентів розкрито гендерно марковані мовленнєві властивості персонажів. Охарактеризовано комунікативну поведінку персонажів-чоловіків з використанням мовленнєвих актів, які підвищують статус адресата, та стратегій домінування, що демонструють лідерство чоловіка в парі "чоловік - жінка". Для персонажів-жінок типовим є використання мовленнєвих актів, які підвищують статусну позицію обох співрозмовників. Визначено, що стратегії співробітництва притаманні комунікативній поведінці персонажів-жінок і свідчать про їх повагу до співрозмовників-чоловіків. Зазначено, що гендерно зумовлена вербальна поведінка також відображається лексико-стилістичними засобами. Гендерні особливості проявляються у використанні оцінної лексики, вульгаризмів, звертань, варваризмів та іноземних слів, професійної лексики, "дитячого" мовлення, фразеологічних одиниць, засобів модифікації прагматичного значення висловлювання.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній лінгвістиці визначено комунікативно-прагматичні особливості англомовного публіцистичного дискурсу як актуального контексту репрезентації гендера в англомовному етнокультурному соціумі. Запропоновано базову одиницю аналізу мовних проявів гендера - мовну гендерну репрезентацію, що дозволяє співвіднести когнітивний та мовний рівні аналізу значення. Систематизовано засоби репрезентації гендера на лексичному рівні мови, розроблено їх семантико-прагматичну та ідеографічну класифікацію, а також встановлено конотації, які вони реалізують в дискурсі та які є відображенням традиційних гендерних стереотипів. Досліджено вплив семантичних характеристик "гендерно невизначених" антецедентів на вибір займенника-анафора, що визначає особливості відбиття гендерних стереотипів на граматичному рівні мови. Встановлено закономірності динаміки функціонування різнорівневих мовних гендерних репрезентацій у британському та американському публіцистичному дискурсі на трьох часових зрізах, яка відображає зміни соціально-політичної ситуації в англомовному етнокультурному соціумі під впливом феміністського руху.

  Скачати повний текст

Досліджуються еволюційні процеси в етномовній свідомості емігрантів і їхніх нащадків у країнах поселення, проблеми мови й національної ідентичності, особливості мовної поведінки й мовної свідомості українців діаспори. Пропонуються кількісні і якісні оцінки дифузних явищ у двомовному середовищі. Вводиться в науковий обіг широкий масив соціолінгвістичного польового матеріалу, що представляє різні вікові групи та покоління діаспори. У контексті соціолінгвістичних еволюційних процесів подано різнобічний аналіз правописних тенденцій; пропонується новий погляд на використання цієї частини мовного досвіду діаспори у виробленні загальнонаціональних орфографічних норм, насамперед, при адаптації новітніх іншомовних запозичень, а також дається соціолінгвістичний прогноз розвитку мовної ситуації в українській діаспорі та подальших взаємин мовної практики українців зарубіжжя з нормами етнічного материка.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження етнокультурної специфіки національно-маркованих мовних одиниць. В основу характеристики фактичного матеріалу покладено частотність вживання, типовість та етнокультурну значущість національно-маркованих мовних одиниць у лексикографічних та етнографічних джерелах, фольклорних та художніх текстах, а також у живому мовленні. Визначено особливості співвідношення мови і свідомості індивіда, мови і мислення, мови і культури. Проаналізовано сучасні студії мовної картини світу та психологічні особливості асоціативних реакцій мовців. Розкрито окремі фрагменти мовної картини світу, природних явищ, традиційних власних назвах, формульних сполуках, ряді фразеологізмів та паремій.

  Скачати повний текст

На матеріалі української, російської, англійської та китайської мов розглянуто культурно детерміновані мовні феномени (етноспецифічні константи мовної свідомості, лінгвокультореми), що виявляються на фонетичному, морфологічному, лексичному, фразеологічному, синтаксичному рівнях. Запропоновано новий категоріальний апарат метаопису національно-мовних картин світу, який грунтується на понятті культурного "квантування" семантичного простору, запозиченого з квантової механіки, а також когнітивному понятті концептуалізації. Розроблено принципово новий підхід до аналізу даних картин світу та виділено аспекти їх вивчення - мовна картина світу та сенсорно-рецептивна концептуалізація дійсності, емоційно-оцінна концептуалізація дійсності, культурні компоненти, етнічні стереотипи, вторинна номінація, морально-ціннісні пріоритети етнічної спільності. Головну увагу приділено феноменові етнічної ментальності, тобто способу народного сприйняття, відчуття, переживання, осмислювання, уявлення й оцінювання реальної дійсності.

  Скачати повний текст

Визначено головні властивості художнього символу: матеріальна зумовленість, необмеженість класу позначених об'єктів, іконічний принцип означення, здатність до вираження особистісних смислів, структурна складність та підпорядкованість закономірностям мовної системи. Розглянуто історичний розвиток наукових уявлень про музику як мовлення та особливу мову, що поклало лінгвосеміотичний підхід у теоретичному музикознавстві ХХ ст. Розроблено універсальну модель музичної мови. Описано музичну мову, що базується на трьох організаційних рівнях - базису, норми та узусу. Проаналізовано фонемний, морфемний та синтаксичний механізми музичної мови. Музичні фонеми визначено як звукові типи, створені у музично-мовній практиці. Розглянуто методи розуміння синтаксичної побудови музичного тексту, що базуються на понятті поверхневого та глибинного синтаксису, модальності і предикативності музичного висловлення. Запропоновано нові визначення традиційних понять мотив, фраза, речення.

  Скачати повний текст

Розглянуто комплімент як особливий вид мовленнєвих вчинків у поведінці носіїв британського та американського варіантів англійської мови. Опис здійснено з позицій діяльнісного підходу, у рамках діади "ціль - засіб". Поняттєвий апарат дослідження інтегрує положення теорії мовленнєвих актів, теорії мовленнєвої діяльності та концепції ввічливості. Це дозволяє інтерпретувати компліментарне висловлювання як мовний засіб досягнення якісно різних (мовленнєвих і немовленнєвих) комунікативних цілей, тобто як мовну реалізацію мовленнєвої дії, що є складною єдністю іллокутивного, перлокутивного актів та соціальної дії. Виявлено іллокутивні цілі компліменту, критерії його щирості, відмінності компліменту від схожих іллокутивних актів, ознаки прямих і непрямих, суто непрямих та імпліцитних іллокутивних актів компліменту. Визначено механізм, що лежить в основі перлокутивного акту компліменту, та фактори, які зумовлюють його успішність. Виділено класи й типи компліментів - соціальних дій. Проаналізовано їх структурно-семантичні, прагматичні та етнокультурні особливості.

  Скачати повний текст

Вивчено процеси в лексиці (словниковому складі) російської та української мов кінця XX ст., що знайшли відображення в сатирико-гумористичних текстах. Розглянуто питання щодо аналізу тексту як створеного мовною особистістю продукту, в якому виявляються основні характеристики тезауруса особистості та її (та суспільства) реакція на найбільш значимі соціальні та культурні процеси часового періоду. Збірний образ авторів текстів розглянуто як прототип мовної особистості епохи, тезаурус якої формується чи трансформується відповідно до особливостей історичного періоду. Запропоновано загальну та порівняльну характеристику соціолінгвістичної ситуації 1980 - 1990-х рр., описано основні результати взаємодії лінгвістичних та соціальних факторів у мові епохи. Визначено одиниці словникового складу мов і тезауруса мовної особистості, які є ключовими елементами в мовній картині світу. Наведено ілюстративний матеріал, який дозволяє визначити диференційні та інтегральні риси лексики й фразеології російської та української мов зазначеного періоду, а також особливості відображення лінгвістичних процесів, характерних для епохи, крізь призму індивідуальної свідомості носіїв мови. На підставі аналізу деяких лексичних та фразеологічних одиниць у лінгвістичному, соціокультурному, психологічному аспектах наведено твердження щодо наявності особливих соціопрагматичних нашарувань, властивих актуальним, ключовим словам історичного періоду. Обгрунтовано значущість ролі маніпулятивних дискурсів у формуванні фрагментів картини світу пострадянської особистості та впливу на російську й українську мови 1980 - 1990-х рр.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження соціокультурної самоідентифікації особистості та ролі мови як засобу даного процесу. Розглянуто методологічний аспект вивчення процесу соціо-культурної самоідентифікації як засобу механізму саморегуляції соціуму та певного виду активності соціальних суб'єктів. Проаналізовано категоріальний ряд, що відображає зміст соціокультурної самоідентифікації особистості. Виявлено логіку розвитку даного процесу в сучасному суспільстві та з'ясовано об'єктивні критерії типології самоідентифікації особистості, досліджено її основні види, до яких належать: цілеспрямована (консервативна та прогресивна) самоідентифікація, нецілеспрямована, зовнішня, внутрішня та самоідентифікація шляхом деідентифікації - заперечення іншого "Я" та методом самоподолання, самозаперечення, перегляду власної позиції, реконструювання власної ідентичності. Розкрито сутність соціокультурної детермінації мовної самоідентифікації, на фунціонування якої найбільшою мірою впливає існуючий світовий порядок, соціально-політична трансформація та глобалізація, релігія, ідеологія, політика, рівень розвитку громадського суспільства та правової держави, менталітет нації, світоглядні орієнтації людей та спрямованість їх соціальної активності. Виявлено та проаналізовано основні об'єктивні та суб'єктивні фактори оптимізації процесу мовної самоідентифікації особистості в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано роль мовних стратегій у формуванні толерантності студентської молоді за умов глобалізації. Наведено визначення поняття толерантності як характеристики способу та стилю світогляду та життєдіяльності людини, своєрідної світоглядно-культурної установки, зміст якої охоплює собою здатність особистості з терпінням сприймати не співпадаючі з власними поглядами та стилем життя висловлювання думок, позицій та поведінку інших людей, спілкуватися з ними, витримувати несприятливі впливи, знаходити компромісні варіанти взаємодії та налагодження співпраці. Доведено, що серед розмаїття чинників, які впливають на формування толерантності, важлива роль належить мовним стратегіям - особливим навчальним технологіям, які забезпечують оволодіння іноземними мовами, що сприяє встановленню взаєморозуміння та взаємоповаги між студентами з різних країн.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз мовної політики Центральної Ради, Гетьманату та Директорії УНР у макросоціолінгвістичному аспекті. З'ясовано, що основними напрямами реалізації мовної політики досліджуваного періоду є статусне та корпусне мовне планування. Зазначено, що дана стратегія сприяла юридичному закріпленню статусу української мови як державної, істотному розширенню її функціональних можливостей, розгортанню кодифікаційних процесів, активізації мовознавчих досліджень. У законодавчому забезпеченні діяльності українських урядів виокремлено та систематизовано ряд директивних документів, на яких грунтувалися статусні заходи. Зроблено висновок про послідовність та наступність мовної політики Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР. Проаналізовано участь держави у визначенні заходів корпусного планування. Як вияв корпусної мовної політики кваліфіковано діяльність тогочасних правописних і термінологічних комісій, видання термінологічних словників, директивні документи про використання української мови у діловодстві. Обгрунтовано вплив мовної політики Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР на суспільну свідомість та мовну поведінку.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням семантичної відповідності слів, які в різних мовах мають єдиний понятійний компонент. Методом вільного асоціативного експерименту, в якому взяли участь представники України, США й Німеччини, було визначено універсальні й національно-специфічні ознаки семантики 50 загальновживаних українських, англійських і німецьких фітонімів-корелятів. За допомогою лексикографічних, фольклорних і країнознавчих джерел було досліджено мовні й етнокультурні передумови фонової семантики назв рослин. Окрему увагу приділено зіставленню фітонімів-корелятів на базі їх символічних конотацій, виявлених в асоціативному експерименті та перевірених на предмет їх усталеності в поетичних творах XX ст. За результатами аналізу асоціативної поведінки учасників експерименту та їх уявлень щодо рослин зроблено висновки про особливості мовних картин світу українців, американців і німців.

  Скачати повний текст

Досліджено обрядову семантику слов'янських мов у синхронії та діахронії. З'ясовано принципи та способи номінації обрядових лексичних позначень в ономасіологічному та семасіологічному аспектах. Виявлено закономірності їх лексико-семантичної типології та структурно-семіотичне і концептуальне моделювання. Наведено зіставну характеристику міжобрядової стереотипної моделі номінації, стратифікація якої зорієнтовна на інваріантну модель сімейних ритуалів, а також пов'язана з її складниками: концептуальними сферами або зонами, еволюційно-семіотичними рядами й обрядовими кодами - акціональним, агентивним, предметним, функціональним. Встановлено міжпольові та перехресні кореляції обрядових семем та їх етимонів із семіотично та лексично маркованими концептами та семантичними опозиціями в архетипній моделі світу.

  Скачати повний текст

Досліджено когнітивний та гендерний аспекти оцінного тезауруса англійської мови, зокрема особливості вираження оцінки в поняттях, що складають ціннісну систему носіїв мови. Розглянуто проблеми теорії оцінки як лінгвокультурологічної категорії, висвітлено питання категоризації дійсності за допомогою оцінної лексики, визначено специфіку концептуалізації значеннєвого простору оцінного тезуаруса, зважаючи на прояв такого соціолінгвістичного параметра, як гендер. Розроблено методику вивчення базових концептів у складі оцінного тезауруса природної мови, розглянуто специфіку вербалізації ціннісної картини у мовленнєвій поведінці чоловіків та жінок. З'ясовано особливості прояву оцінного компонента лексичного значення слова в різних частинах мови, описано основні семантичні типи оцінних іменників і дієслів, специфіку положення різних частин мови на одній шкалі. Зроблено висновок, що гендерний параметр впливає на сприйняття особистістю ціннісної картини світу і, внаслідок цього, на специфіку вербалізації ціннісної картини у мовленнєвій поведінці.

  Скачати повний текст

Запропоновано нові підходи до вирішення наукової проблеми компаративності. Виділено універсальні для даних чотирьох мов тематичні групи зі значенням природних символів з предметним значенням, що відповідають шкалі цінностей кожного етносу. Досліджено мовно-культурні ареали, а також ареальна взаємодія різносистемних мов.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен національної мови у його нерозривному зв'язку з естетичною свідомістю й естетичним світом нації. Запроваджено новий напрямок української естетики. Розглянуто мову як об'єкт і формотворчу категорію процесу естетичного пізнання навколишнього світу, як ядро національної культури. Розглянуто мову як ціннісний генотип українства, під яким розуміємо зосередження у ній ціннісно-смислового ядра національної культури. Досліджено естетичну сутність мови, яка інтерпретується як ціннісний генотип українства та містить поняттєвий, образний та ціннісний компоненти. Обгрунтовано взаємозв'язок мови й естетичної свідомості, який позначається як інтенціональний центр кола, котрим окреслюється національний естетичний світ. Розкрито проблему мовного соціокоду, який розуміємо як заданість мовної форми естетичного буття національної спільноти. Доведено, що деформація мовного простору призводить до кризи естетичної свідомості нації.

  Скачати повний текст