З використанням матеріалів досліджень, з урахуванням географічного та культурно-суспільного середовища висвітлено період становлення та найінтенсивнішого розвитку традиційного будівництва на Українському Поліссі наприкінці XIX ст. Визначено, що становлення традиційного будівництва припадає на початок XVI ст. Проведено найповніший аналіз поселень і забудови садиби поліщуків. Виявлено 21 тип замкнутих дворів. Розглянуто особливості будівельних матеріалів, конструкцій. Значну увагу приділено архаїчним формам будівель - клітям, стебкам. Підтверджено незв'язаність зрубів-клітей з іншими приміщеннями основних будівель. Вперше подано найбільш повну типологію тридиційну народного житла Волинського, Київського та Чернігівського Полісся. Наведено матеріали про поліське житло як одного з основних компонентів матеріальної та духовної культури, а також малюнки, схеми, виготовлені на підставі польових досліджень найдавніших житлово-господарських будівель.

С использованием материалов исследований, с учетом географической и культурно-общественной среды освещен период становления и наиболее интенсивного развития традиционного строительства на Украинском Полесье в конце XIX ст. Определено, что становление традиционного строительства произошло в начале XVI ст. Проведен полный анализ поселений и застройки усадьбы полищуков. Виявлен 21 тип замкнутых дворов. Рассмотрены особенности строительных материалов, конструкций. Значительное внимание уделено архаичным формам строений. Подтверждено отсутствие связи срубов-клетей с другими помещениями основных строений. Впервые дана наиболее полная типология тридиционного народного жилья Волынского, Киевского и Черниговского Полесья. Приведены материалы о полесском жилье как одном из основных компонентов материальной и духовной культуры, а также рисунки, схеми, изготовленные на основе полевых исследований древних жилищно-хозяйственных строений.

Розглянуто шляхи формування художніх традицій формоутворення меблів народного житла в країнах Арабського Сходу, її своєрідність та тенденції еволюційного розвитку на основі аналізу їх особливостей, які мають місце у різних історичних епохах.

Рассмотрены пути формирования художественных традиций формообразования мебели народного жилища в странах Аль-Шама, ее своеобразие и тенденции эволюционного развития на основе анализа их особенностей, складывающихся в различные исторические эпохи.

The ways of artistic traditions formation of furniture forms in popular habitation on the basis of analysis of its peculiarities in different historic epowere cousidered.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т594.234 + Щ128.99

Рубрики:

Етнографія - Житло

Інші деталі оформлення інтер'єра

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т594.232 + Т52(49=Цыг)-423

Рубрики:

Етнографія - Громадські будівлі

Етнографія сучасних народів

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т594.234

Рубрики:

Етнографія - Житло

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено історію ранніх меблів. Доведено, що меблі для праці з'являються вже у верхньому палеоліті. Меблі для відпочинку та зберігання є ознакою знаті, що народжується за доби ранньої бронзи. Поява крісел, стільців, ліжок, скринь, столів пов'язується зі становленням світської та сакральної влади.

Досліджено традиційне житлово-господарське будівництво Українського Полісся - будівельні традиції, типи сільського житла, господарські будівлі, забудову дворів, висвітлено становлення та еволюцію характеру народного будівництва у цьому регіоні.

Досліджено особливості будівництва традиційного житла, специфіку організації дворів і господарських споруд на території північно-західної Галичини та південно-західної Волині станом на другу половину XIX - початок XX ст. Виділено чотири етнографічно-архітектурні райони з чітко вираженими локальними особливостями народної будівельної культури: центральний (Опілля), південний (подністрянське жидачівсько-самбірське Прикарпаття - Підгір'я), північний (південно-західна Волинь - Галицька Волинь), північно-західний (перемишльсько-яворівське Надсяння). Наведено відомості про житлово-господарський комплекс кожного з даних районів, визначено його загальні риси та специфічні особливості, проведено просторово-територіальну локалізацію. Наведено порівняльну характеристику житлово-господарського комплексу кожного з виділених районів та аналогічних комплексів суміжних етнографічних груп (бойків, волинян, подолян). Уточнено та локалізовано будівельну термінологію. До наукового обігу введено нові джерела, основу яких становить польовий етнографічний матеріал, зафіксований протягом 1985 - 2005 рр.

Висвітлено будівельні традиції українських горян і фактори, що зумовили виникнення та розвиток цих традицій. Розглянуто традиційне карпатське дерев'яне будівництво як цілісний соціокультурний комплекс, де тісно переплетені світоглядно-духовні та виробничо-професійні компоненти, сформовані у цьому природному середовищі. Увагу приділено самобутності традицій дерев'яного житлового будівництва українців Карпат на фоні культурних впливів сусідніх народів. Проаналізовано роль народного майстра-будівельника, професійних об'єднань майстрів, їх організаційного укладу, етики взаємовідносин, звичаєвості в удосконаленні будівельної справи.

Освещены строительные традиции украинских горцев и факторы, обусловившие возникновение и развитие этих традиций. Рассмотрено традиционное карпатское деревянное строительство как целостный социокультурный комплекс, где тесно переплетены мировоззренческо-духовные и производственно-профессиональные компоненты, сформированные в этой природной среде. Уделено внимание самобытности традиций деревянного жилищного строительства украинцев Карпат на фоне культурных влияний соседних народов. Проанализирована роль народного мастера-строителя, профессиональных объединений мастеров, их профессионального уклада, этики взаимоотношений, обычаев в усовершенствовании строительного дела.

Висвітлено історію створення, принципи організації, тематичну структуру музеїв під відкритим небом,зокрема, Національного музею народної архітектури та побуту України (Пирогово), Музею українських обрядів НІЕЗ "Переяслав", Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, Сарненського історико-етнорграфічного музею, Музею народної архітектури, побуту та дитячої творчості села Перелесне, Чернівецького обласного музею народної архітектури та побуту та ін. Розглянуто проблеми скансенознавства, різні ділянки народної культури України, особливості збереження, охорони та використання пам'яток, особливості комплектування та наукового опрацювання фондових колекцій, комп'ютеризації даних процесів.

Проаналізовано сакральну дерев'яну архітектуру українців Карпат в урбаністичному, ландшафтному та релігійному аспектах, висвітлено генезу її планово-просторових форм. Визначено архітектурно-етнографічне районування, школи народної храмової архітектури, зокрема, бойківська, гуцульська, закарпатська, лемківська, типи та групи церков, типологію споруд для дзвонів.

Проанализирована сакральная деревянная архитектура украинцев Карпат в урбанистическом, ландшафтном и религиозном аспектах, освещен генезис её планово-пространственных форм. Определены архитектурно-этнографическое районирование, школы народной храмовой архитектуры, в частности, бойковская, гуцульская, закарпатская, лемковская, типы и группы церквей, типология сооружений для звонов.

Розглянуто одну з малодосліджених галузей традиційно-побутової культури українців - будівельну обрядовість. На підставі значного масиву першоджерел охарактеризовано обрядово-звичаєвий комплекс, який супроводжував народне житлово-господарське будівництво. Визначено особливості його семантики, зокрема, прикмет і гадань, пов'язаних з вибором будівельного матеріалу, місця та часових меж будівництва, будівельної жертви, обрядового будівельного деревця, світоглядних уявлень про майстра-будівельника, новосільних звичаїв і обрядів. З'ясовано час походження та світоглядні засади будівельних звичаїв і обрядів, розкрито їх зв'язок з історичним розвитком народного житла й архаїчними пластами духовної культури українців. Виявлено локальні особливості, загальноетнічні та спільнослов'янські риси будівельної обрядовості українців, охарактеризовано стан її функціонування на сучасному етапі.

Висвітлено еволюцію декоративних розписів на виробах з дерева, особливості виготовлення та побутування мальованих весільних скринь (ВС) у середині ХІХ - початку ХХ ст. як найбільш репрезентативної групи мальованих дерев'яних виробів. Проведено комплексний аналіз типології скринь, поділу їх форми конструктивними та декоративними елементами, композиційних схем розписів, їх стилістики на рівні мотивів та елементів, колористичних співвідношень. Розкрито національну специфіку українських ВС відповідно до східно- і західноєвропейських народів.

Освещены эволюция декоративных росписей на изделиях из дерева, особенности изготовления и бытования рисованных свадебных сундуков (CC) в середине ХІХ - начале ХХ ст. как наиболее репрезентативной группы рисованных деревянных изделий. Проведен комплексный анализ типологии сундуков, деления их формы конструктивными и декоративными элементами, композиционных схем росписей, их стилистики на уровне мотивов и элементов, колористических соотношений. Раскрыта национальная специфика украинских СС в соответствии с восточно- и западноевропейскими народами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т492.3 + Т4(237Укр7)-423 + Т52(23=Укр7)-423 + Т594.231

Рубрики:

Окремі типи археологічних пам'ятників - Поселення і житло. Споруди господарсько-побутового призначення

Археологія

Етнографія сучасних народів

Етнографія - Поселення

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 18 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т52(45ЧЕ=6А/Я)-423 + Т594.234

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Етнографія - Житло

Шифр НБУВ: ДС43619 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З'ясовано культурно-генетичні витоки та простежено специфіку формування житла українців на теренах Полісся. На основі етнографічних, археологічних, історичних, лінгвістичних та інших першоджерел комплексно проаналізовано житлобудівельну культуру поліщуків, прослідковано еволюційні процеси, пов'язані з виникненням і розвитком окремих компонентів житлових споруд. Охарактеризовано конструктивні особливості, специфіку будівельних матеріалів, з'ясовано динаміку формування техніки та технології будівництва. Окреслено основні напрями формування планувальної структури житла, визначено особливості цього процесу на теренах Поліського краю. Окрему увагу приділено еволюції конструкцій перекриття та покриття, системи опалення (типам опалювальних пристроїв, особливостям їх конструкцій, часовим параметрам впровадження димовідвідних приладів, функціональної сегментації печі). Виявлено специфіку формування внутрішнього облаштування поліського житла на тлі загальноукраїнського й особливості його предметного заповнення. Виокремлено специфічні риси житлобудівельної культури окремих районів Полісся, з'ясовано її загальнополіську та спільнослов'янську основу, простежено етнокультурні зв'язки з будівельною культурою інших українських етнографічних груп, слов'янських і неслов'янських етносів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т52(45ЧЕ=6А/Я)-423 + Т594.234

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Етнографія - Житло

Шифр НБУВ: ДС43619 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т52(45ЧЕ=6А/Я)-423 + Т594.234

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Етнографія - Житло

Шифр НБУВ: ДС43619 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т52(45ЧЕ=6А/Я)-423 + Т594.234

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Етнографія - Житло

Шифр НБУВ: ДС43619 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відображено результати комплексного дослідження традиційної української житлової архітектури кінця XIX - першої половини XX ст. з території сучасної Чернігівської області. Розглянуто історію вивчення цього питання, проаналізовано джерельну базу, основою якої стали власні польові матеріали авторки. Наведено основні типи конструкції житла, поширеного на Чернігівщині, його конструктивні деталі. Встановлено особливості екстер'єру та інтер'єру житлової архітектури в різних частинах Чернігівської області. Окремо розглянуто систему звичаїв, вірувань та обрядових дій, пов'язаних із житлом, що зафіксовані серед місцевих мешканців. Досліджено територію сучасної Чернігівщини, що лежить одразу в межах двох етнографічних регіонів - Центрального-Східного та Полісся. Констатовано, що народна архітектура в цих регіонах мала як спільні, так і відмінні риси. Так, житла Полісся, до якого відноситься більша частина Чернігівської області, внаслідок низки соціально-економічних та природно-географічних факторів відрізнялися стриманішим у порівнянні із Середньою Наддніпрянщиною інтер'єром та екстер'єром, а також матеріалами, що використовувалися при будівництві. За наявності лісів, на відміну від південних районів, хати цього регіону будувалися переважно в зруб, і тут довше побутували реліктові форми хат - "курні" житла. Розкрито традиційну культуру та історію України. Визначено, що традиційне житло є фундаментальною складовою української етнокультури. Зазначено, що науковий інтерес до народної архітектури посилюється сучасними тенденціями розвитку гуманітаристики, а саме зверненням до вивчення народного житла, збереженням його як одного з важливих компонентів історико-культурної спадщини українського народу. Наголошено, що система житлобудування населення не лише є відображенням суто матеріального аспекту культури, але й складає комплекс, що відображає матеріальну й духовну складові та естетичні вподобання цілого народу.