Проводили лонгитудинальные исследования свойств основных нервных процессов и функций кратковременной памяти девочек с 11 до 15 лет контрольных и спортивных классов. Сравнительный анализ материалов исследования показал, что занятия длительными тренировочными физическими нагрузками способствуют более быстрому и интенсивному формированию функциональной подвижности основных нервных процессов. Динамика формирования связей между индивидуально-типологическими свойствами основных нервных процессов и функциями памяти в процессе возрастного развития у учащихся спортивных классов имеет ряд особенностей по сравнению с их сверстниками контрольных классов. Показано, что свойства основных нервных процессов играют важную роль в формировании и развитии памяти. Дети с высоким уровнем функциональной подвижности и силы основных нервных процессов характеризовались более высокими показателями кратковременной памяти, в отличие от учащихся с низкими характеристиками этих свойств. Установлена прямая корреляционная зависимость между продуктивностью, объемом кратковременной памяти и функциональной подвижностью основных нервных процессов, работоспособностью головного мозга.

Встановлена вірогідна залежність затримки психічного розвитку від тривалості існування природженого дефекту піднебіння у дитини. Профілактикою цього є рання хірургічна та логопедична реабілітація.

Період старшого шкільного віку (14-17 років) характеризується подальшим формуванням нейродинамічних функцій, що проявляється в розвитку властивостей основних нервових процесів і параметрів простих і складних зорово-моторних реакцій. Встановлена достовірна кореляційна залежність функціональної рухливості та сили нервових процесів і швидкісних параметрів складних сенсомоторних реакцій, а також наявність статистично достовірних і високовірогідних різниць досліджуваних показників у групах учнів від 14 до 17 років з різним рівнем ФРНП і СНП. Не виявлено зв'язку між типологічними властивостями ВНД і часовими характеристиками простих зорово-моторних реакцій, а також достовірних різниць цих показників у групах обстежених з різним рівнем розвитку властивостей основних нервових процесів.

Розглянуто будову, функції, патологію, можливі ускладнення та шляхи забезпечення необхідних умов навчання та виховання дітей з порушеннями слуху, зору та мови. Описано захворювання зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха, а також загальні методи догляду та лікування у випадку даної хвороби.

Рассмотрены строение, функции, патология, возможные осложнения и пути обеспечения необходимых условий для обучения и воспитания детей с нарушениями слуха, зрения и речи. Описаны болезни внешнего, среднего и внутреннего уха, а также общие методы наблюдения и лечения данного заболевания.

Надано окремі показники функціонального стану зорового аналізатора у дітей 5 - 6-ти років.

Приведены отдельные показатели функционального состояния зрительного анализатора у детей 5 - 6 лет.

The article contains visual analyzer functional state separate indexes for 5-6 years children

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*33 + Р731.96

Рубрики:

Біологія людини

Нервова система. Вища нервова діяльність. Органи відчуттів у дітей

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В результате проведенных исследований показано, что девочки, рожденные матерями с фетоплацентарной недостаточностью, имеют ряд отставаний в физическом, умственном и психоэмоциональном развитии по сравнению с девочками, родившимися без задержки внутриутробного развития. Особенно наглядно это просматривается при оценке морфотипов развития, частоты соматической заболеваемости и детальном неврологическом обследовании. Полученные результаты свидетельствуют о необходимости более детального изучения состояния репродуктивной системы у девочек в 12 лет, что позволит расширить имеющиеся данные о патогенезе патологии пубертатного периода.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р731.96 + Ю983.3-302

Рубрики:

Нервова система. Вища нервова діяльність. Органи відчуттів у дітей

Вища нервова діяльність як фізіологічна основа психіки дітей

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Основною причиною порушення розвитку плода, новонародженого та розладів психофізичного розвитку у дитини першого року життя є плацентарна недостатність (ПН). Клінічними моделями ПН є гіпоксія плода, затримка внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) тощо. За вторинної ПН з гіпоксією плода і ЗВУР переважають гемодинамічні розлади в фетоплацентарній системі, показники яких переважають у жінок з підвищеним рівнем АФА. У дітей з ЗВУР спостерігається відставання антропометричних показників, збільшується частота неврологічних порушень і мінімальних мозкових дисфункцій, збільшується захворюваність у дітей першого року життя.

Досліджено особливості психічного розвитку 38 дітей, у яких діагностовано дефіцит заліза різного ступеня, та 42 практично здорових дітей старшого дошкільного віку. Виявлено суттєве зниження показників сприйняття, пам'яті, уваги, мовлення і, як наслідок, затримку становлення словесно-логічного мислення у дітей із залізодефіцитом.

  Скачати повний текст

На підставі результатів дослідження функціонального стану зорової системи дітей і підлітків різних вікових груп установлено, що практично всі досліджені функціональні показники (гострота зору, позитивні та негативні резерви акомодації, конвергентні та дивергентні фузійні резерви, найближчі точки ясного зору й конвергенції, контрастна чутливість) значно нижчі за вікові норми. Зазначено, що функції зорової системи (акомодація, конвергенція, фузія, контрастна чутливість) відіграють провідну роль у процесі навчання, оскільки забезпечують сприйняття об'єктів на близькій відстані. За результатами дослідження динаміки функціональних показників зорової системи дітей і підлітків показано, що тексти з різними параметрами оформлення, відповідними чи не відповідними до вікових норм, викликають у зоровій системі певні (позитивні чи негативні) функціональні зміни, які розвиваються за трьома основними напрямками: зміни, характерні для посилення рефракції; зміни, спричинені зоровим стомленням, що є нормальною фізіологічною реакцією на навантаження; зміни, що характеризуються сталістю показників та вказують на успішність адаптації зорової системи до певного навантаження.

Проведено дослідження динаміки формування психофізіологічних функцій у дітей віком 7 - 10 років з різним рівнем фізичного розвитку. Виявлено зв'язок між властивостями нейродинамічних, сенсомоторних і психічних функцій та успішністю навчання з фізичним розвитком. Встановлено, що віковий період 7 - 10 років характеризуєтсья зростанням властивостей основних нервових процесів, простих і складних сенсомотрних функцій, а також функцій пам'яті та уваги. З'ясовано, що існує кореляційна залежність фізичного розвитку у дітей віком 7 - 9 років з функціональною рухливістю та силою нервових процесів та статистично достовірні відмінності даних властивостей вищої нервової діяльності між групами осіб з різним рівнем фізичного розвитку. Виявлено, що діти з високим рівнем фізичного розвитку мають кращі показники функціональної рухливості та сили нервових процесів, ніж учні з середнім і низьким рівнями фізичного розвитку. Не виявлено достовірного зв'язку між показниками сенсомоторної реактивності різного ступеня складності, властивостями пам'яті та уваги, успішністю навчання з коефіцієнтом фізичного розвитку. Відзначено наявність тенденції вищих показників сенсомоторної реактивності та психомоторних функцій у дітей з високим рівнем фізичного розвитку у порівнянні з його більш низькими градаціями. Доведено, що дітям віком 7 - 10 років властивий індивідуальний розвиток, який характеризується двома групами змінних ознак: консервативними (нейродинамічні функції та рівень фізичного розвитку) та лабільними (психомоторні функції).

Досліджено властивості психофізіологічних функцій і варіативності серцевого ритму та оцінку їх впливу на успішність навчання (УН) учнів молодших класів. Встановлено тісні зв'язки функціональної рухливості нервових процесів (ФРНП), а також показників функціонального рівня системи зі статистичними та спектральними показниками серцевого ритму. Виявлено, що діти зі збалансованими симпатичними та парасимпатичними впливами мають найвищий розвиток психофізіологічних функцій та найвищу УН. Для успішного навчання особливо велике значення мають так звані "швидкісні" психофізіологічні показники. Зокрема, ФРНП найвища у "відмінників" та найнижча у тих, хто навчається "задовільно". Соціально несприятливі умови сповільнюють розвиток властивостей психофізіологічних функцій, що проявляється, переважно, в зниженні функціонального рівня системи і точності рухових координаційних актів.

Установлено діапазон індивідуальної мінливості положення, форми та розмірів цистерни бічної ямки великого мозку, її краніотопографічні взаємини з магістральними артеріями та венами великого мозку. Уперше надано морфологічну характеристику статевих, вікових та індивідуальних розходжень будівлі цистерни бічної ямки для обгрунтування та виконання оптимальних доступів до неї. Анатомічно обгрунтовано й експериментально апробовано хірургічний доступ до цистерни латеральної ямки, інтраопераційне виявлення павутинної оболонки та спеціальний її розріз. Обгрунтовано та розроблено способи виявлення та розсічення павутинної оболонки головного мозку.

Розглянуто загальний план будови та властивості нервової системи, розкрито особливості її функціонування у дітей. Описано типи вищої нервової діяльності. Наведено відомості про спинний мозок, стовбур та великі півкулі головного мозку, мозочок, вегетативну нервову систему. Розкрито особливості рефлекторної діяльності кори великих півкуль головного мозку, проаналізовано взаємозв'язок між нервовими процесами збудження та гальмування. Визначено основні функції першої та другої сигнальної систем, розглянуто процес формування стереотипів та описано механізм гальмування умовних рефлексів у дітей. Висвітлено вчення І.П. Павлова про вищу нервову діяльність. Розглянуто питання гігієни нервової системи у дітей, наведено рекомендації щодо організації режиму робочого дня, раціональному харчуванню, розумовому та фізичному навантаженню.

Рассмотрен общий план строения и свойства нервной системы, раскрыты особенности ее функционирования у детей. Описаны типы высшей нервной деятельности. Даны сведения о спинном мозге, стволе и больших полушариях головного мозга, мозжечке, вегетативной нервной системе. Раскрыты особенности рефлекторной деятельности коры больших полушарий головного мозга, проанализирована взаимосвязь между процессами возбуждения и торможения. Определены основные функции первой и второй сигнальных систем, рассмотрен процесс формирования стереотипов и описан механизм торможения условных рефлексов у детей. Освещено учение И.П. Павлова о высшей нервной деятельности. Рассмотрены вопросы гигиены нервной системы у детей, даны рекомендации по организации режима рабочего дня, рациональному питанию, умственной и физической нагрузке школьника.

Визначено морфофункціональні закономірності фізичного розвитку дітей періоду першого дитинства (ППД), що постійно проживають у Луганську, а також виявлено їх зв'язок з порушенням постави (ПП ) і деформацією хребтового стовпа (ДХС). Встановлено, що діти ППД початку XXI ст. мають показники морфометрії вищі, ніж діти початку XX ст. Доведено, що рівень фізичного розвитку дитини впливає на формування ДХС I ступеня або ПП у дітей залежно від статі та віку. Зазначено, що у дітей ППД якісні показники фізичного розвитку залежать від подовжніх розмірів тіла (довжини тіла, абсолютної висоти голови, довжин вільних кінцівок і їх ланок, зокрема, плеча, кисті, стегна, гомілки, стопи), а зростання довжини тіла здійснюється в основному за рахунок зростання вільних нижніх кінцівок, що дозволяє у цій віковій групі простежити конституційні типи (брахі-, мезо- та доліхоморфний). Встановлено, що пропорції поперечного та подовжнього діаметрів голови змінюються у процесі зростання дитини. Визначено, що інтенсивне зростання дітей ППД знижує компенсаторно-пристосовні можливості кістково-м'язової системи та спричиняє розвиток ПП і ДХС I ступеня. У дітей ППД початку XXI ст. виявлено збільшення всіх подовжніх розмірів і маси тіла, окружності грудної клітки, а також зміну їх співвідношення порівняно з показниками дітей цієї вікової групи початку XX ст. Зазначено, що виявлені особливості ростових процесів у дітей початку XXI ст. призводять до астенізації конституції та є негативними, про що свідчить значна кількість патології ХС у цій віковій групі.

Вперше визначено особливості комп'ютерно-томографічних розмірів мозочка й основних ядер кінцевого мозку в здорових міських юнаків або дівчат Поділля різного віку, різних краніо- та соматотипів і зафіксовано статеві розбіжності даних комп'ютерно-томографічних показників. Встановлено особливості зв'язків між комп'ютерно-томографічними розмірами мозочка й основних ядер кінцевого мозку й антропометричними та соматотипологічними параметрами організму юнаків і дівчат Поділля загалом і виявлено статеві відмінності зв'язків.

Вивчено роль автономної нервової системи в адаптації до навчального процесу (НП) моно- та білінгвалів молодшого шкільного віку. Зазначено, що двомовність (за умови навчання на першій мові для учня та готовності дітей до школи) сприяє оптимальній адаптації першокласників до НП. Показано, що білінгвали в українській школі й угорці в угорській школі характеризуються більш стабільною регуляцією автономних функцій протягом року у спокої порівняно з іншими групами першокласників з тенденцією до наростання симпатичних впливів до кінця навчального року (НР). Доведено, що незалежно від моно- та білінгвізму НП протягом НР забезпечує до нівелювання відмінностей у швидкості реакції та якісної обробки простої інформації; на відміну від монолінгвалів, білінгвали в українській та угорській школах збільшують швидкість обробки великих об'ємів складної інформації.

Анатомічне дослідження проведено на 30 трупах плодів 4 - 6 міс за допомогою морфологічних методів. Вивчено діапазон анатомічної мінливості сигмоподібної ободової кишки, динаміку топографоанатомічних взаємовідношень компонентів сигморектального сегмента із суміжними органами та структурами, а також його макромікроскопічні ознаки.