Досліджено аеробну й анаеробну (лактатну) продуктивність організму дівчат 17 - 19 років. Установлено, що існує залежність між соматотипом і абсолютною величиною максимального споживання кисню. Разом з тим соматотип суттєво не впливає на відносний показник максимального споживання кисню, а також на абсолютні та відносні величини зовнішньої механічної роботи за 1 хв.

Исследована аэробная и анаэробная (лактатная) производительность организма девушек 17 - 19 лет. Установлено, что существует зависимость между соматотипом и абсолютной величиной максимального потребления кислорода . В то же время соматотип существенно не влияет на относительный показатель максимального потребления кислорода, а также на абсолютные и относительные величины внешней механической работы за 1 мин.

It has investigated aerobic and anaerobic (lactatic) productivity of girl's organism 17 - 19 years. It has established, that exist depend between somatic type and absolute quantity of maximal consumption of oxygen. In that time somatic type don't influence essentially on the relate indicator of maximal consumption of oxygen, and also on the absolute and relate celebrity of maximal quantity of external mechanic working a minute.

Проведено вивчення біохімічних показників крові та стану біоелементарного обміну у породіль, які мали прееклампсію під час вагітності. Встановлено, що у даного контингенту хворих спостерігаються маркери цитолізу, зниження білково-синтетичної функції печінки, а також прояви диспротеїнемії та зменшення концентрації багатьох електролітів крові. Подальше вивчення вмісту біоелементів у грудному молоці дозволить розробити новітні методи профілактики гіпогалактії та підвищення якості материнського молока.

Проведено изучение биохимических показателей и состояния биоэлементного обмена у рожениц, которые имели прееклампсию по время беременности. Установлено, что у данного контингента больных отмечаются маркеры цитолиза, снижения белково-синтетической функции печени, а также проявления диспротеинемии и снижения концентрации многих электролитов крови. Дальнейшее изучение содержания биоэлементов в грудном молоке позволяет разработать новейшие методы профилактики гипогалактии и повышения качества материнского молока.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.591-52 + Р712.16

Рубрики:

Сіфіліс і вагітність

Лактація. Біохімія жіночого молока

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены вегетативный и психоэмоциональный статус рожениц с гипогалактией. Показано, что изменения показателей кардиоинтервалограммы позволяют выделить четыре ее варианта у кормящих матерей с гипогалактией: астенический, тревожный, органический, нормальный. Результаты кардиоинтервалограммы дают возможность не только определить функциональное состояние вегетативной нервной системы кормящей матери, но и отображают возможность развития гипогалактии у кормилицы, особенность её реагирования на стресс. Поэтому кардиоинтервалограмма может использоваться в качестве экспресс-метода диагностики и отбора матерей с гипогалактией для проведения более глубокого и целенаправленного гормонального обследования.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.591-52 + Р712.16

Рубрики:

Сіфіліс і вагітність

Лактація. Біохімія жіночого молока

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведенное исследование показало эффективность и безопасность приема кормящими матерями с профилактической целью поливитаминного препарата "Прегнавит" с предварительным назначением энтеросорбента пектина, что является методом биопрофилактики и важно в условиях экологического неблагополучия. Систематическое профилактическое применение витаминных препаратов для кормящих матерей в комбинации с употреблением энтеросорбентов позволяет снизить заболеваемость детей раннего возраста в условиях крупного промышленного центра.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*736.71 + Р712.16

Рубрики:

Біологія людини

Лактація. Біохімія жіночого молока

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.163 + Р716.116.3

Рубрики:

Гіпогалактія

Харчування вагітних

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.16

Рубрики:

Лактація. Біохімія жіночого молока

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено сравнительное исследование способов предупреждения и подавления лактации каберголином и бромокриптином у 11 женщин. Для оценки эффективности терапии использованы клинические методы. Учитывая эффективность лактостаза, умеренность побочных явлений, сделан вывод о целесообразности преимущественного использования каберголина.

Проанализированы данные, обосновывающие применение препарата Мастодинон ("Бионорика АГ", Германия) при лечении пациенток с гиперплазиями (фиброаденоматозом) молочных желез. Рассмотрены результаты применения препарата в клинической практике. Показаны эффективность и безопасность лечения Мастодиноном независимо от возраста пациенток, в том числе при гинекологических заболеваниях (включая миому матки), климактерических нарушениях, при масталгии, связанной с приемом гормональных контрацептивов, при хронической неспецифической патологии гепатобилиарной системы.

Мета дослідження - вивчити ефективність застосування спеціальних продуктів "Фемілак" для харчування вагітних та матерів-годувальниць. Одержані дані свідчать про доцільність і перспективність використання продуктів "Фемілак" у харчуванні матерів-годувальниць, оскільки вони сприяють збереженню лактації та забезпеченню дітей материнським молоком, таким необхідним кожному малюку для нормального росту та розвитку.

  Скачати повний текст

На підставі клінічних, біохімічних та імунологічних методів дослідження науково обгрунтовано необхідність профілактики первинної гіпогалактії у юних та вікових першороділь, розроджених шляхом операції кесарева розтину на основі комплексного використання поляризованого світла низької енергії та фармакофітотерапії. Встановлено фактори ризику розвитку первинної гіпогалактії після абдомінального розродження з урахуванням вікових особливостей. Все це в сукупності дозволило знизити частоту первинної гіпогалактії у юних та вікових першороділь, розроджених абдомінальним шляхом.

Вивчено перебіг вагітності та її результатів у 138-ми вагітних, а також стан їх новонароджених. Проведено комплексне дослідження лактаційної функції на 3-ю та 5-ту добу післяродового періоду, визначено фетоплацентарний комплекс у третьому триместрі вагітності з використанням клінічних, ехографічних, гістологічних і радіоімунних методів дослідження, наведено практичні рекомендації щодо ведення вагітних з пієлонефритом. Доведено, що розвиток фетоплацентарної недостатності у жінок з різними формами пієлонефриту призводить до підвищеного вироблення гормонів у ФПК, внаслідок чого відбувається дезорганізація процесів лактації. Встановлено позитивний вплив санаторного оздоровлення на перебіг вагітності, пологів, стан ФПК у вагітних з різними формами пієлонефриту та відповідне зниження перинатального ризику, що дозволяє рекомендувати його у комплексі лікувально-профілактичних заходів у даної категорії.

Вивчено особливості становлення лактації в жінок з пізнім прикладанням немовляти до грудей. Досліджено біохімічний та імунологічний склад молока у цих жінок. З'ясовано взаємозв'язок між основними причинами пізнього прикладання немовлят до грудей та особливостями функціонального стану фетоплацентарного комплексу й лактації їх матерів. Розглянуто протипоказання для раннього прикладання, а також запропоновано методику прогнозування гіпогалактії за високого ризику пізнього прикладання до грудей з урахуванням ступеня її тяжкості та стану фетоплацентарного комплексу. Розроблено комплекс профілактично-лікувальних заходів щодо зниження гіполактії в жінок з пізнім прикладанням немовляти до грудей з застосуванням медикаментозної корекції. Вивчено віддалені наслідки запропонованої лікувально-профілактичної методики для матері та дитини.

Розглянуто проблему порушення лактації у жінок з чинниками ризкою й обгрунтовано шляхи зниження частоти їх виникнення на підставі вивчення клініко-морфологічних, біохімічних та ендокринологічних факторів у патогенетичному аспекті, розроблено та впроваджено відповідні прогностичні та лікувально-профілактичні заходи. Розглянуто нові аспекти патогенезу порушень лактації, зокрема, досліджено участь лімфоїдних клітин у розвитку цитотоксичних реакцій і виявлено, що кіллерна активність лейкоцитів тісно пов'язана з їх здатністю до адгезії на поверхні видалених клітин. Зроблено припущення, що інтенсивна рекція клітин лімфоїдної системи за фізіологічного перебігу лактації сприяє швидкому видаленню зруйнованих клітин з порожнини альвеол і вивідних проток молочної залози. Показано, що якісні зміни грудного молока у жінок з чинниками ризику розвитку порушень лактації залежать від способу розродження та характеризуються після кесарева розтину достовірним зниженням вмісту лактози, лактоферину, церулоплазміну, трансферину, загального білка, казеїну, ліпідів, вітамінів C та E, а також імуноглобулінів класів A, M та G. З'ясовано, що після природного розродження якісні зміни грудного молока носять менш виражений характер і полягають у достовірному зменшенні рівня лактоферину, загального білка, ліпідів та імуноглобуліну класу A. Розроблено та поетапно впроваджено практичні рекомендації та алгоритм дій лікаря щодо зниження частоти порушень лактації у жінок з чинниками ризику.

Досліджено питання зниження частоти гіпогалактії у юних першороділь. На підставі проведених клініко-статистичних, радіоімунологічних, імунобіологічних та ститистичних досліджень розроблено методику профілактики первинної гіпогалактії за умов додаткового використання йодованого риб'ячого жиру у юних першороділь, розроджених природними пологовими шляхами. Вперше розглянуто взаємозв'язок між ендокринологічними змінами у фетоплацентарному комплексі та частотою гіпогалактії у першороділь до 18 років, що дозволило розширити відомості про патогенез цієї патології та науково обгрунтувати новий підхід у вирішенні даного питання. Розкрито основні причини та фактори ризику порушення лактації, а також запропоновано ряд прогностичних маркерів гіпогалактії на основі використання радіоімунологічних та імунобіологічних показників.

Вивчено вплив вільного вигодовування за умов спільного перебування матері та дитини на становлення лактації в юних першороділь. Досліджено біохімічні та фізико-хімічні властивості молозива та транзиторного молока в юних першороділь у порівнянні з породіллями оптимального фертильного віку за умов спільного перебування матері та дитини. Вивчено вплив фетоплацентарного комплексу на становлення лактації в юних першороділь. Виявлено залежність становлення лактації, перебігу процесу інволюції матки від режиму вигодовування. Встановлено, що вільне вигодовування позитивно впливає на розвиток новонародженого, знижує втрату його ваги та прискорює її поновлення, знижує дефіцит ваги новонароджених на шосту добу життя.

Уперше вивчено основні причини порушень репродуктивної функції у жінок з функціональною гіперпролактинемією (ФГ) з урахуванням наявної супутньої генітальної патології ендокринного та запального генезу. Установлено взаємозв'язок між клінічними, функціональними й ендокринологічними змінами у пацієнток з ФГ за умов використання загальноприйнятих діагностичних і лікувально-профілактичних заходів. Доведено необхідність розробки нового патогенетичного підходу до проведення диференціальної діагностики та патогенетично обгрунтованої поетапної терапії.