Проанализированы различные подходы к выполнению операции кесарева сечения, разработанные, в основном, в настоящем столетии, а также приведен накопленный авторами личный опыт в области хирургии матки, в частности, рассмотрены способы лапаротомии при операции, корпоральное, интраперитонеальное, трансперитонеальное и экстраперитонеальное кесарево сечение. Значительное внимание уделено не только методологии самого кесарева сечения, но и конкретной тактике хирурга, акушера при интраоперационных осложнениях и находках, что в ряде случаев может иметь большое значение для здоровья матери и новорожденного.

З позицій сучасних уявлень розглянуто питання про ретельне ставлення до показань, знеболення, техніки операції кесарева розтину, ускладнень під час операції та після неї. Особливу увагу приділено таким проблемам, як тромбоемболія та евентрація, особливостям невідкладної допомоги при них.

Проаналізовано 83 випадки релапаротомій в родопомічних закладах Київщини та АР Крим за 1988 - 97 рр. Одержані результати свідчать про те, що релапаротомії проводилися в 72,3 % випадків з приводу перитоніту після кесарева розтину і в 27,7 % - маткових кровотеч у ранньому післяопераційному періоді. Розвиток перитоніту після абдомінального розродження в 25,0 % випадків зумовлено різними технічними похибками під час операції, а релапаротомії з приводу маткових кровотеч в 56,5 % випадків виконуються внаслідок недостатньої хірургічної підготовки лікарів. Жінки, які перенесли релапаротомії, складають групу високого ризику розвитку нейроендокринної патології, новоутворень яєчників і екстрагенітальної патології, що створює необхідність проведення комплексного відновлювального лікування.

Наведено результати дослідження впливу анестезії у разі кесаревого розтину на тяжкість стану і смертність дітей у неонатальному періоді. Протягом семи місяців народилося 143 дитини шляхом кесаревого розтину під регіональною (97 дітей, 68 %) або загальною (47 дітей, 32 % ) анестезією. Дев'ятеро дітей було переведено до перинатального центру внаслідок тяжкого стану, шестеро дітей (67 %) - після регіональної і три дитини (33 %) - після загальної анестезії. Одна дитина (після загальної анестезії) померла.

Приведены результаты исследования влияния вида анестезии при кесаревом сечении на тяжесть состояния и смертность детей в неонатальном периоде. За семь месяцев родилось 143 ребенка путем кесаревого сечения под региональной (97 детей, 68 %) или общей (47 детей, 32 %) анестезией. Девять детей было переведено в перинатальный центр в результате тяжелого состояния, шестеро детей (67 %) - после региональной и трое детей (33 %) - после общей анестезии. Один ребенок (после общей анестезии) умер.

Освещены вопросы этиологии, патогенеза, клиники, диагностики, профилактики и лечения гнойно-септических осложнений после кесарева сечения с учётом факторов инфекционного риска, показаний к операции, соматической и акушерской патологии. Представлен дифференцированный подход к выбору медикаментозных и хирургических методов профилактики осложнений после операции у беременных женщин с инфекционным риском. Рассмотрены методы наиболее применяемых видов кесарева сечения, в частности, абдоминального, с изоляцией брюшной полости, экстраперитонального и влагалищного. Приведена патогенетически обоснованная схема реабилитации женщин, перенесших гнойно-септические осложнения после кесарева сечения.

Наведено інформацію про покази до кесаревого розтину у випадках пізніх гестозів. Описано способи операції під час строкового та передчасного розродження, зокрема, особливості розрізів передньої черевної стінки, вилучення голівки плода, зшивання матки.

Приведена информация о показаниях к кесареву сечению при поздних гестозах. Описаны способы операции при нормальных и досрочных родах, в частности, особенности разрезов передней брюшной стенки, извлечения головки плода, сшивания матки.

Зазначено, що кесарів розтин є найпоширенішою розроджувальною операцією з підвищеним ризиком гнійно-септичних ускладнень, що загрожують життю та призводять до розвитку станів, об'єднаних поняттям "хвороби оперованої матки". Кесарів розтин нерідко виконують за умов контамінації та ризику інфікування. Засоби профілактики в цьому разі обмежені антибактеріальною терапією, а можливість впливу на ранову поверхню порожнини матки відстрочена в часі. Раціональне дренування матки і рани якісно покращує умови санації та перебігу репаративного процесу.

Досліджено вплив профілактичної антиретровірусної терапії під час вагітності, пологів, а також методу розродження на рівень материнсько-плодової трансмісії ВІЛ (МПТВ) у 284-х ВІЛ-інфікованих вагітних. На тлі антиретровірусної терапії рівень МПТВ за умови розродження природним шляхом знизився в 1,9 рази, а у разі розродження шляхом елективного планового кесарського розтину - в 2,1 рази у порівнянні з контрольною групою, яка не одержувала профілактичного лікування. Тим часом у контрольній групі розродження шляхом кесарського розтину знизило рівень МПТВ у 2,4 рази у порівнянні з нормальними пологами.

На основі гісто- та ультраструктурного дослідження гломусних судинно-тканинних елементів фетоплацентарного комплексу у 27-ми вагітних жінок, розродження яких було здійснено кесарсевим розтином, обгрунтовано роль спіральних артерій та артеріол в авторегуляції матково-плацентарного кровообігу в процесі дозрівання плода.

Питання профілактики гнійно-запальних захворювань і ускладнень у вагітних і породіль є надзвичайно актуальними, оскільки в структурі материнської смертності ця патологія стабільно посідає ІІ - ІІІ місця.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.254.3-82

Рубрики:

Розроджувальні операції

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Анализ полученных результатов возрастных аспектов гипогалактии у первородящих, родоразрешенных путем операции кесарева сечения, позволяет указать на ряд закономерностей - снижение объема молока на протяжении первых 14-ти дней послеоперационного периода, а также уменьшение содержания липидов, лактозы, лактоферрина, иммуноглобулина М, секреторного иммуноглобулина А и пролактина в плазме крови на фоне компенсированного уменьшения уровня общего белка до 7-го дня и отсутствие изменения содержания казеина, иммуноглобулинов G и А, а также витаминов С и Е. В отличие от этого, у возрастных первородящих наблюдается снижение на протяжении всего исследуемого периода объема молока, содержания липидов, витамина С и пролактина в плазме крови. Уровень общего белка уменьшается только с 10-ти суток, казеина - с 7-ми дня, а лактозы, лактоферрина, иммуноглобулинов А, витамина Е - только с 3-х суток после кесарева сечения. Наиболее глубокие нарушения имеют место у юных первородящих, которые характеризуются декомпенсированными нарушениями всех изучаемых количественных и качественных показателей на протяжении 14-ти суток послеоперационного периода.

Проведено изучение отдаленных последствий кесарева сечения у женщин, проживающих в различных зонах радиационного поражения. Установлено, что, несмотря на неосложненное течение раннего послеоперационного периода после абдоминального родоразрешения, у женщин этой группы повышен риск развития нарушений менструального цикла и воспалительных заболеваний гениталий при одновременном развитии гормонального дисбаланса со стороны половых и стероидных гормонов. Полученные результаты свидетельствуют о необходимости разработки специфического комплекса лечебно-профилактических мероприятий для снижения частоты патологии репродуктивной системы.

Изучено 184 истории родов женщин, которым произведена операция кесарева сечения. Применение рассасывающегося шовного материала (викрила) при ушивании матки во время операции кесарева сечения приводит к снижению воспалительных послеоперационных осложнений, снижает продолжительность операции, а также сокращает длительность пребывания женщин в стационаре.

Выбор метода анестезии при кесаревом сечении у беременных с внутримозговыми гематомами и субарахноидальным кровотечением является спорной проблемой. Приведено описание клинического наблюдения массивной внутримозговой инсульт-гематомы вследствие разрыва врожденной артериовенозной мальформации (АВМ) в первом периоде родов при беременности 37 недель у пациентки с преэклампсией. Срочное кесарево сечение проведено под спинальной анестезией гипербарическим бупивакаином "Маркаин Спинал Хэви". Субарахноидальное введение было проведено очень медленно через спинальную иглу малого диаметра, чтобы избежать резких колебаний внутричерепного давления. Гипотензия была устранена быстро, чтобы поддержать церебральное перфузионное давление. В послеродовом периоде больная транспортирована в областной центр. Диагноз инсульт-гематомы верифицирован с помощью МР томографии. Под общей анестезией проведено успешное нейрохирургическое удаление гематомы и иссечение АВМ. Пациентка выписана из больницы на 23-й день. Спинальная анестезия может быть альтернативой общей анестезии, поскольку она обеспечивает эффективную аналгезию, позволяющую точно оценивать неврологический статус матери и исключить применение опиоидов и/или гипотензивных препаратов, потенциально опасных для плода, а также избежать гипертензивных реакций на интубацию. Обсуждены проблемы анестезиологического обеспечения кесарева сечения и послеродовой интенсивной терапии у пациенток с инсультом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.254.3-82

Рубрики:

Розроджувальні операції

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі досліджень встановлено, що використання нефракціонованого гепарину у комплексі післяопераційних заходів у породіль є небажаним, враховуючи негативні властивості стандартного гепарину. Система регуляції агрегатного стану крові являє собою діалектичну єдність двох протилежностей - коагуляційної та антикоагуляційної систем, що забезпечують згортання та рідкий стан крові. Збалансоване функціонування цієї системи, запобігання тромбоемболічним ускладненням у післяопераційному періоді після кесаревого розтину потребує призначення низькомолекулярних гепаринів. Фраксипарин повністю відповідає зазначеним вимогам і його можна широко використовувати в акушерських стаціонарах.

Результаты исследований показали, что включение эхографии в комплекс обследования родильниц после кесарева сечения значительно расширяет диагностические возможности выявления внутриматочной патологии и нарушения процесса заживления лапаротомного разреза и шва на матке, что имеет важное значение для выбора адекватной лечебной тактики. Высокая частота обнаружения патологии в области шва на матке при эхографическом исследовании у женщин с клиническими проявлениями инфекции после операции кесарева сечения указывает на важное значение данного феномена в патогенезе, клинике и исходах воспалительных осложнений абдоминального родоразрешения.

Приведено клиническое описание случая прижизненной диагностики и лечения флотирующего тромба нижней полой вены, возникшего после кесарева сечения. Рассмотрены вопросы этиологии и патогенеза тромбоза, варианты клинического течения, диагностики и лечения.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что гистологическое исследование удаленных органов подтверждает воспалительный характер изменений преимущественно по типу острого гнойного метроэндометрита, метротромбофлебита, острого серозного или гнойного сальпингита у большинства больных. Формирующийся после родов эндометрий и гемоциркуляторное русло миометрия реагируют в ответ на инфекцию как единая система, в которой выявляются качественно однотипные, но различные по выраженности изменения воспалительного характера. Полученные данные представляют интерес для клинической практики.