Розглянуті історія та перспективи розвитку артроскопії в Україні. Зроблено аналіз результатів використання ендоскопічної техніки лікування колінного суглоба, наведено результати артроскопічних досліджень післятравматичного деформуючого артрозу. Показано можливості застосування інструментальних методів дослідження для діагностики пошкоджень капсулярно-зв'язкового апарату колінного суглоба, обгрунтовано вибір способу операції після опікових рубцевих контрактур колінного суглоба в залежності від їх анатомічних особливостей. Висвітлено помилки та ускладнення у лікуванні нестабільності колінного суглоба, а також наведено віддалені результати оперативного лікування пошкодження менісків колінних суглобів тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.865.4

Рубрики:

Хірургічна патологія колінного суглоба

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены особенности реабилитации больных при тотальном эндопротезировании коленного сустава. Представлены схему и методы предоперационной подготовки, реабилитационных мероприятий после операции. Приведены конкретные рекомендации по восстановлению функции оперированного коленного сустава и конечности в целом. Описаны методы профилактики тромбоэмболических осложнений.

Вивчено ефективність лікувальної дії ЛФК, масажу, гiдрокiнезотерапiї. Показано, що така структура реабілітаційного комплексу дозволяє досягти більшого ефекту у відновленні хворих після менiскектомiї у найкоротший термін.

Изучена эффективность лечебного действия ЛФК, массажа, гидрокинезотерапии. Показано, что данная структура реабилитационного комплекса позволяет достигнуть большего эффекта в восстановлении больных после менискэктомии в ранние сроки.

The studied efficiency of medical action of physical culture, massage, water therapy. It is shown, that the given structure of a rehabilitation complex, allows to reach, greater effect in restoration of patients after meniscusectomy, in earlier terms

Висвітлено проблему підвищення ефективності хірургічного лікування хворих на остеоартроз колінного суглоба (ОА КС) шляхом розробки та впровадження системи комплексної діагностики та патогенетично обгрунтованих хірургічних технологій і заходів реабілітації. Описано механізми розвитку, методи діагностики та лікування ОА КС, запропоновано методики оцінки функції, артроскопії та магніторезонансної томографії КС. Висвітлено особливості перебігу ОА КС, встановлено можливість застосування лазерної кореляційної спектроскопії для функціональної характеристики плазмового гомеостазу у даних хворих.

Освещена проблема повышения эффективности хирургического лечения больных остеоартозом коленного сустава (ОА КС) путем разработки и внедрения системы комплексной диагностики и патогенетически обоснованных хирургических технологий и мер реабилитации. Описаны механизмы развития, методы диагностики и лечения ОА КС, предложены методики оценки функции, артроскопии и магниторезонансной томографии КС. Рассмотрены особенности течения ОА КС, установлена возможность применения лазерной корреляционной спектроскопии для функциональной характеристики плазменного гомеостаза у данных больных.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.865.4-29

Рубрики:

Хірургічна патологія колінного суглоба

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.865.4

Рубрики:

Хірургічна патологія колінного суглоба

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещен опыт лечения 134-х пациентов с ранними стадиями ревматоидного артрита коленного сустава, из которых 25-ть лечились консервативно с давностью синовиита до 2 месяцев. Отмечено, что 119-ти пациентам из-за отсутствия эффекта от комплексного консервативного лечения на протяжении 6 - 8 месяцев выполнены лечебно-профилактические операции, в результате чего получены хорошие показатели.

Наведено теоретичне обгрунтування з позиції системного підходу доцільності застосування способу відновлення передньої хрестоподібної зв'язки з двох шматків з використанням принципу змінного натягування для лікування передньовнутрішньої нестабільності колінного суглоба. Наведено результати хірургічного лікування 23-х хворих з використанням запропонованого способу відновлення передньої хрестоподібної зв'язки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.865.4

Рубрики:

Хірургічна патологія колінного суглоба

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено аналіз артроскопічного відновлення передньої схрещеної зв'язки у 122-х пацієнтів. Використовували аутотрансплантати "кістка - зв'язка - кістка" в 95-ти випадках і "семітрансплантати" в 27-ми випадках. Одержані результати свідчать про ефективність пластики передньої схрещеної зв'язки під артроскопічним контролем. Незважаючи на технічні труднощі операції, безперечними її перевагами є менша операційна травма та скорочення термінів відновлення функції колінного суглоба.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.865.4-99

Рубрики:

Хірургічна патологія колінного суглоба

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі аналізу даних, одержаних під час лікування 86 хворих з контрактурами колінних суглобів, показано, що пластичне подовження сухожилок м'язів згиначів гомілки обумовлює рецидиви контрактур, знижує функціональну спроможність м'язів і ефект ко-контракції. У сполученні з порушенням реципрокної іннервації цей метод мало впливає позитивно на рухову активність хворих. Транспозиція м'язів згиначів гомілки на власну зв'язку наколінка є ефективним методом корекції згинальних контрактур колінних суглобів, але не має впливу на реципрокну іннервацію і на патогенез формування рухових порушень у хворих на церебральний параліч. Селективна невротомія і гетеротопічна невротизація широкого медіального м'яза стегна позитивно впливає на реципрокну іннервацію і в сполученні з транспозицією м'язів дозволяє, разом з ліквідацією контрактур колінних суглобів, усунути рухову недостатність.

Систематизированы методика УЗИ и изучена эхографическая анатомия коленных суставов (КС). Обследовано 43 практически здоровых человека (25 мужчин и 18 женщин в возрасте 18-ти - 54-х лет). Артросонографию в продольном и поперечном сечениях проводили линейным датчиком с частотой 5,5 - 12 МГц в положениях пациента лежа на спине с согнутыми в коленях ногами и лежа на животе. Для визуализации структур, образующих КС, определены оптимальные доступы: передний, переднемедиальный и переднелатеральный, задний, заднемедиальный, заднелатеральный. Функциональное УЗИ применялось для исследования связочно-мышечного аппарата. У лиц в возрасте 16 - 40-ка лет визуализировали нормальную эхографическую картину: контуры надколенника, гиалинового хряща, сухожилия прямой мышцы бедра были четкими и ровными, структура связок однородно повышенной эхогенности, суставная щель симметричная с обеих сторон, в заворотах жидкости не было. Мениски однородной гиперэхогенной эхоструктуры, треугольной формы. У лиц от 40-ка до 54-х лет выявлены изменения гиалинового хряща - неровный контур и гиперэхогенные включения, незначительная асимметрия толщины связок и суставных щелей. Структура менисков во всех случаях была однородной. Указанные изменения оценивались как возрастные. Отмечено, что УЗИ достаточно успешно может применяться для изучения анатомо-функциональных особенностей КС как объективный и достоверный метод диагностики.

Викладено основні аспекти діагностики та хірургічного лікування (ХЛ) посттравматичних ушкоджень хряща колінного суглоба (ХКС). Проаналізовано ефективність лікування, роль та значення різних факторів впливу на результати ХЛ симптоматичних ушкоджень ХКС. Висвітлено тактику вибору методики ХЛ ушкодженого ХКС.

Изложены основные аспекты диагностики и хирургического лечения (ХЛ) посттравматических повреждений хряща коленного сустава (ХКС). Проанализированы эффективность лечения, роль и значение разных факторов влияния на результаты ХЛ симптоматических повреждений ХКС. Освещена тактика выбора методики ХЛ поврежденного ХКС.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.865.4-59

Рубрики:

Хірургічна патологія колінного суглоба

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 34 хворих на оклюзію підколінно-гомілкового сегмента вивчено клінічні результати після проведення алопластичних шунтувань із модифікованими дистальними анастомозами. Встановлено позитивний вплив автовенозної латки в зоні анастомозу на функціонування шунтів. Обгрунтовано доцільність застосування протезно-венозних модифікацій для усунення турбулентного кровоплину в дистальній частині шунта.

Дослідження присвячено вирішенню актуальної проблеми ортопедії і травматології - покращанню результатів діагностики та лікування рецидиву передньомедіальної нестабільності колінного суглоба (ПМНКС) на основі розробки диференційованої тактики лікування та нових методів оперативного лікування. Проаналізовано причини рецидиву ПМНКС. Виявлено, що основною причиною рецидиву ПМНКС є технічні помилки (72,73 %). Доведено важливість всебічного обстеження хворого та вплив одержаних результатів на тактику лікування. Запропоновано новий спосіб пластики медіальної колатеральної зв'язки, яка є важливим пасивним стабілізатором колінного суглоба. Доведено важливість активних стабілізаторів колінного суглоба і, зокрема, медіальної порції чотирьохголового м'яза стегна. Запропоновано передопераційну реабілітацію, яка покращує результати лікування. Описано можливі варіанти розвитку оперативного втручання залежно від стартових умов. Виявлено зони можливого зміщення фіксації трансплантата передньої хрестоподібної зв'язки під час ревізійного втручання.

У разі неефективності консервативного лікування пацієнтів із неспецифічним гнійним остеоартритом (НГОА) можуть бути використані хірургічні методики, зокрема артродез колінного суглоба. Сьогодні для артродезування суглобів кінцівок широко застосовують різні апарати зовнішньої фіксації (АЗФ). Мета роботи - оцінити результати хірургічного лікування хворих на НГОА колінного суглоба з використанням розробленого комбінованого апарата черезкісткової фіксації. Для зниження дії ваги кінцівки на елементи АЗФ запропоновано використовувати конструкцію з неповними кільцями (3/4 довжини окружності). Проведено механічні випробування жорсткості остеосинтезу в разі використання розробленого АЗФ у порівнянні зі спице-стрижневим апаратом із кільцевими опорами. Прооперовано 24-х пацієнтів (19 чоловіків і 5 жінок, вік від 24-х до 76-ти років) із НГОА колінного суглоба. Термін спостереження становив 1, 3, 6 і 12 міс. Показники жорсткості остеосинтезу в разі застосування модифікованого АЗФ і спице-стрижневого апарата з кільцевими опорами розрізнялися незначно, що надало змогу застосувати його для артродезування суглобів без втрати міцності фіксації. Анкілоз одержано у 21-го (95,5 %) пацієнта. Середній термін фіксації в апараті становив (3,5 +- 0,5) міс., середнє вкорочення кінцівки - (2,0 +- 0,5) см. Стійке купіювання запалення одержано у 22-х хворих, повне відновлення опороспроможності кінцівки - у 21-го (95,5 %). Якість життя в усіх хворих покращилася. Середній показник за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) знизився від 8-ми (до операції) до 3,1 (після). Висновки: черезкістковий остеосинтез у лікуванні хворих на НГОА колінного суглоба на сьогодні є методом вибору. Використана одноетапна техніка артродезу колінного суглоба в разі гнійного остеоартриту із застосуванням модифікованого АЗФ надала змогу в ранні терміни активізувати хворих, сприяла пригніченню гнійно-запального процесу та відновленню опороспроможності кінцівки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.865.404.5 + Р458.285.4-5 + Р458.286.5

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення колінного суглобу і гомілки

Протезування нижніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ