Висвітлено проблему генерування і розповсюдження інфразвуку як одного з різновидів низькочастотних акустичних хвиль.

Рассмотрены методы определения социально-эколого-экономической ситуации по шумовому загрязнению при- и межмагистральных территорий. Предложен вариант перехода от объективной шумовой нагрузки к субъективному восприятию. Приведен пример определения критериев отрицательной шумовой нагрузки и шумового восприятия.

Проанализировано влияние электромагнитных полей (ЭП) на организм человека и животных. Особое внимание уделено влиянию мобильных телефонов и компьютеров на здоровье человека. Описаны механизмы биологического действия ЭП на организм человека с учетом новых достижений в области физики эфира и физических свойств электромагнитных излучений. Показана зависимость физиологических процессов организма от ЭП техногенного происхождения. Рассмотрены биофизические закономерности их негативного воздействия на пользователей мобильными телефонами и компьютерами и на этой основе разработаны средства защиты.

Розглянуто та оцінено джерела шумового впливу. Проаналізовано фактори збільшення інтенсивності шуму на примагістральних територіях. Надано рекомендації щодо зменшення негативного впливу шуму на організм людини.

Розглянуто питання зменшення впливу шуму рухомого складу рейкового міського електротранспорту. Висвітлено основні джерела шумовипромінювання, проаналізовано фактори впливу на збільшення шуму та вібрації, створено математичні залежності, на основі яких описано ступінь і характер впливу даних факторів на рівень шуму. Досліджено корпусну складову шуму джерел і шляхів проходження акустичних коливань по балкових конструкціях лінійного рухомого джерела.

Обгрунтовано новий принцип організації поетапної схеми зниження шумового навантаження у кабінах машиністів і пасажирських салонах головних вагонів дизель- та електропоїздів на основі використання закономірностей поширення звукових коливань у внутрішньому обмеженому просторі з урахуванням специфіки компонування й акустичних характеристик устаткування та захисних конструкцій, що мінімізує витрати на розробку проектних рішень. Вперше розроблено комплексний математичний апарат дослідження параметрів шуму вагонів дизель- та електропоїздів. Створено математичну модель поширення шуму від джерел з аеродинамічною природою шумостворення, що дозволяє розглядати їх як елементарні крапкові випромінювачі у вигляді пульсуючої сфери. Розроблено модель геометричних параметрів кузова вагона, поданого у вигляді однорідної еквівалентної циліндричної оболонки, радіус кривизни якої залежить від площі його поперечного перерізу. Із використанням запропонованої моделі визначено особливості розподілу величини коливальної швидкості на поверхні кузова вагона. Запропоновано алгоритм пошуку конструктивних параметрів кузова вагона за критерієм його звукоізолювальної здатності, що спрощує методи визначення шумового навантаження у внутрішньому просторі головного вагона дизель-поїзда.

Досліджено вплив внутрішніх джерел шуму високоповерхових будинків на виникнення негативних реакцій мешканців. Апробовано метод оцінювання ризику виникнення негативних реакцій населення за дії внутрішнього шуму низьких рівнів. Проведено санітарно-гігієнічне оцінювання внутрішньо-житлового середовища високоповерхових будинків і встановлено особливості їх акустичного режиму. Доведено, що встановлені гранично допустимі рівні для житлового шуму не задовольняють потреби мешканців високоповерхових будинків у акустичному комфорті, оскільки такі будівлі насичені великою кількістю інженерно-технічного обладнання. Обгрунтовано необхідність удосконалення існуючих підходів до оцінювання житлового шуму та впровадження у практику гігієнічного нормування нового критерію, заснованого на оцінюванні суб'єктивних реакцій.

Рассмотрен вопрос измерения эффективности шумозащитного экрана, влияние шума транспортного потока на здоровье человека. Проанализированы теоретические расчеты и экспериментальные данные, и на их основе предложены методы по повышению шумозащитных свойств экранов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р120.111с21

Шифр НБУВ: Ж16099 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано теоретичні та методичні засади дослідження акустичного стану великих урбоекосистем. Обгрунтовано основні структурні складові Львівської урбоекосистеми, які виступають як суб'єктом, так і об'єктом негативного впливу акустичного навантаження, а також фізико-географічне підгрунтя, яке здійснює корегувальний вплив на рівні шуму. На основі проведених вимірів досліджено чинники, що визначають основні характеристики акустичного навантаження: потужність, тривалість та віддаль поширення. Продиференційовано територію міста на акустичні геосистеми, в межах яких спостерігаються відцентрово- або доцентрово-спадаючі рівні шуму від певного джерела. Запропоновано оптимальні шляхи оптимізації для кожного виду акустичних геосистем.

Рассмотрены основные положения концепции национального мониторинга акустической обстановки в интересах объективного информационного обеспечения органов государственного управления о состоянии акустической обстановки. С целью организации такого мониторинга предлагается создать специальную государственную службу и оснастить ее соответствующей системой. Обсуждены первоочередные мероприятия, направленные на разработку и создание системы акустического мониторинга.

Запропоновано нові технічні рішення щодо зниження негативного впливу шуму на здоров’я студентської молоді. Студенти тривалий час перебувають у навчальних приміщеннях під впливом шумового компонента, який негативно впливає на вегетативну нервову систему, серце, кровообіг. Шкідлива дія шуму на молодий організм виявляється в широкому діапазоні: від суб’єктивних подразників – до об’єктивних патологічних змін в органах слуху, центральній нервовій та серцево-судинній системах. З метою зменшення рівня повітряного та структурного шуму і забезпечення вимог санітарних норм у навчальних приміщеннях було досліджено використання мастики «ДЕМПФІШТОРМ – АКРО» для нанесення її на підлогу і стелі та вібро- і звукопоглинальних композитних матеріалів типу «БІЗОН-МАРСО» для облицювання внутрішніх або зовнішніх поверхонь. Облицювання стін у навчальному приміщенні проводили віброзвукопоглинальними листовими матеріалами типу «БІЗОН-МАРСО», теплозвукоізолювальними базальтовими плитами з віброзвукопоглинальним покриттям і оздоблювальними матеріалами. Товщину кожного шару віброзвукопоглинальних матеріалів розраховували за відповідними формулами залежно від частоти і рівня зовнішнього шуму. При визначенні ефективності застосування звукопоглинальних облицювань ураховували акустичні характеристики приміщення, його форму, розташування в ньому джерел шуму і робочих місць. Найбільш ефективним виявилося звукопоглинальне облицювання стель у невисоких приміщеннях великої площі, оскільки в низьких приміщеннях великої площі підлога і стеля є такими поверхнями, що сильно відбивають звук. За результатами проведених досліджень рекомендовано при виконанні ремонтних робіт або будівництві навчальних приміщень використання високоефективних віброзвукопоглинальних композитних матеріалів для облицювання внутрішніх або зовнішніх поверхонь.

Предложены новые технические решения относительно снижения негативного воздействия шума на здоровье студенческой молодежи. Студенты длительное время находятся в учебных помещениях под влиянием шумового компонента, который негативно влияет на вегетативную нервную систему, сердце, кровообращение. Вредное воздействие шума на их организм проявляется в широком диапазоне: от субъективных раздражителей – к объективным патологическим изменениям в органах слуха, центральной нервной и сердечно-сосудистой системах. С целью уменьшения уровня воздушного и структурного шума и обеспечения требований санитарных норм в учебных помещениях было исследовано использование мастики для нанесения ее на пол и потолки и виброзвукопоглощающих композитных материалов типа «БИЗОН-МАРСО» для облицовки внутренних или наружных поверхностей. Облицовку стен в учебном помещении проводили виброзвукопоглощающими листовыми материалами, базальтовыми плитами с виброзвукопоглощающим покрытием и отделочными материалами. Толщину каждого слоя виброзвукопоглощающих материалов рассчитывали по соответствующим формулам в зависимости от частоты и уровня внешнего шума.

The paper proposes new technical solutions concerning the reduction of negative effects of noise on health of students’ youth. Students stay for a long time in classrooms under the influence of noise component, which negatively effects on the autonomic nervous system, heart and blood circulation. The harmful effect of noise on their organism is manifested in a wide range - from the subjective irritation to the objective pathological changes in the organs of hearing, central nervous and cardiovascular systems. In order to reduce the level of air and structural noise and to fulfill the requirements of sanitary norms in classrooms was investigated mastic «DEMPFISHTORM – ACRO» to apply it on the floor and ceilings and composite absorbing sound and vibration materials such as «Bison-Mars» for facing internal or external surfaces. Wall covering in classrooms was made from absorbing materials of sound and vibration sheet materials like «Bison-Mars», heat basalt slabs with composite absorbing sound and vibration materials and finishing materials. The thickness of each layer of composite absorbing sound and vibration materials was calculated according to corresponding formulas which depend on the frequency and level of the external noise.

Проблема вдосконалення існуючих засобів боротьби із шумом є актуальною. Один з напрямків її розв'язання - вивчення шумового режиму міських територій. Проведено дослідження шумової обстановки в центральній частині м. Полтава, себто натурні виміри шуму, на підставі цих даних побудовано карти шуму.

Приведено результати наукових досліджень із розробки методів і засобів оцінювання, прогнозування та зменшення стану забруднення атмосферного повітря урбоекосистем, що формується внаслідок шумового впливу від автотранспортних магістралей міст та інших джерел шуму на територіях і розташованих на них приміщеннях у житлових і громадських будинках. Обґрунтовано наукові положення щодо поліпшення стану екологічної безпеки за чинником шумоізоляції у приміщеннях різного призначення шляхом установлення акустичних характеристик огороджувальних конструкцій (складних листових двошарових матеріалів - залежно від величини повітряного проміжку між шарами; стінових - залежно від товщини конструкції), що дозволяє прогнозувати параметри екологічної безпеки всередині приміщень. Розроблено алгоритм визначення ступеня екологічної безпеки у житлових приміщеннях шляхом установлення ефективності віконних світлопрозорих заповнень, що дозволяє визначати категорії вікон, які доцільно встановлювати на різних фасадах житлових будівель (до п'яти поверхів) задля дотримання акустичних нормативів в умовах негативного впливу транспортного шуму. Набули подальшого розвитку наукові уявлення щодо розрахунку часу реверберації всередині окремих приміщень. Запропоновано аналітичну залежність, що дозволяє більш чітко визначати фактичну акустичну ефективність зниження рівнів шуму від зовнішніх і внутрішніх джерел за допомогою засобів звукопоглинання.

Вирішено наукове завдання зниження шумового навантаження, що впливає на обслуговуючий персонал транспортних засобів і пасажирів, які користуються послугами трамваїв Т-3 і Т-3М. На основі аналізу існуючих методів забезпечення умов праці на міському транспорті зроблено висновок про необхідність проведення поетапних досліджень шумового навантаження в умовах пасажирського рухомого складу з урахуванням сучасних нормативних вимог, що діють в Україні, і технічних умов експлуатації трамваїв Т-3 і Т-3М. Розглянуто теоретичні й практичні положення щодо виникнення і поширення звукових коливань від силових і допоміжних механізмів і ходових частин рухомого складу (PC) в умовах обмеженого обсягу кабін кондуктора й салонів трамваїв. Завдання поліпшення комфортності для пасажирів за рахунок зниження шумового навантаження вирішується шляхом використання звукоізолюючих і звуковбирних конструкцій, вібродемпфірування бічних стінок, перегородок, підлоги, ефективність яких визначалася з використанням спеціального стенда, звуковимірювальної камери, а також безпосередньо на дослідному зразку Т-3, що дозволило вибрати найбільш ефективні матеріали й способи зниження повітряного й структурного шуму на PC. Отримані в роботі результати й методики проведених досліджень та оцінки шуму на PC запропоновано використовувати надалі при експлуатації пасажирського PC і в навчальному процесі при підготовці фахівців з охорони праці й експлуатації міського транспорту.

Інфразвук і низькочастотний шум (НЧШ) є шкідливими для навколишнього середовища та професійної діяльності й їхній вплив постійно зростає. Загальноприйняті й уніфіковані гігієнічні стандарти та вимоги до їхніх вимірювань відсутні й відрізняються в різних країнах. Мета дослідження - проведення аналізу даних літератури щодо оцінки професійної експозиції НЧШ та інфразвуку й порівняння рівнів НЧШ за допомогою частотного аналізу в 1/3-октавних діапазонах у діапазонах від 2 до 250 Гц на робочих місцях і в населених пунктах, аналіз суб'єктивних скарг осіб, які працюють/проживають у місцях проведення вимірювань, визначення методичних підходів до удосконалення гігієнічної оцінки НЧШ та інфразвуку. Аналітичний огляд наукометричних баз даних і нормативно-правових актів щодо регламентації НЧШ. Санітарно-гігієнічні вимірювання інфразвуку та НЧШ проводилися шумоміром Octave 110A в октавних і 1/3 октавних смугах частот з середньогеометричними частотами в діапазоні 2 - 250 Гц в офісних приміщеннях, приміщеннях антарктичної станції "Академік Вернадський", на території житлового масиву "Нова Дарниця" (м. Київ), на морських судах ДАТ "Чорноморнафтогаз" відповідно до чинних санітарних норм України. Проведено опитування 30 співробітників ДУ "Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України" щодо наявності скарг на умови праці (шум, мікроклімат, освітлення тощо). Висновки: існуючі підходи до проблеми оцінки професійного впливу інфразвуку та НЧШ поки не дозволили обгрунтувати загальноприйняті гігієнічні норми для цих фізичних факторів. Національні стандарти відрізняються від країни до країни і відрізняються один від одного встановленими межами та методами вимірювання. Більшість опублікованих статей розглядають результати вимірювань з використанням A-, C- і G-зважувальних характеристик, які не дають об'єктивної інформації про спектральні характеристики рівня небезпеки. Визнається, що подальше визначення проблеми слід починати з загального підходу. Для більш глибокої ідентифікації джерел низькочастотного шуму та для об'єктивного аналізу реакцій організму людини авторами запропоновано методологію вимірювання даних у діапазоні 1 - 500 Гц з використанням діапазону 1/3-октавних смуг, лінійної шкали та лінійного RMS, показників Min і Max рівнів його впливу.