Описано існуючі та нові перспективні технології заготівлі, зберігання та використання вологого зернофуражу на кормові потреби. Обгрунтовано переваги технології зберігання зерна в контрольованому середовищі, викладено основні технологічні вимоги до зберігання сухого зерна. Вперше розкрито технологію зберігання вологого зернофуражу в засіках, складах і на критих токах. Запропоновано новий підхід до заготівлі соєво-кукурудзяного силосу, що забезпечує високу жирномолочність корів.

Досліджено проблеми стосовно ветеринарно-санітарної експертизи пастових кормів з відходів забою тварин та вивчено їх вплив на продуктивність та якість м'яса птиці, а також утилізації цих відходів шляхом переробки у корми за сучасних умов розвитку м'ясопереробної галузі на Україні. Уперше в Україні вивчено сировинну базу, санітарну оцінку, хімічний склад, а також кормову та біологічну цінність досліджених відходів. Запропоновано підхід до переробки відходів забою тварин у корми, що враховує потужність м'ясопереробних підприємств. Надано санітарну та якісну оцінку кормів, що виготовляються з нетрадиційної сировини, відповідно до вимог безпеки. Надано ветеринарно-санітарну та якісну оцінку м'яса птиці, яку вирощували з використанням пастових кормів. Розроблено експрес-метод дослідження токсичності кормів і м'яса даної птиці.

Уперше розроблено нові способи хімічного та біологічного знешкодження антипоживних речовин зерна сої на основі дії теплового фактора, хімічних реагентів, біологічних чинників, пошуку сортів зі зниженим їх вмістом і підвищеною чутливістю до інактивуючих факторів, визначено вплив термічно обробленого зерна сої на організм телят і поросят. Вивчено мінливість хімічного складу сортів сої та кореляційні відношення між вмістом протеїну, жиру й активністю інгібіторів трипсину й уреази. Встановлено тісний від'ємний кореляційний зв'язок між вмістом протеїну та жиру і нелінійний характер зв'язку між протеїном, жиром та інгібіторами трипсину, уреазою. Шляхом газохроматографічного аналізу жирнокислотного складу ліпідів зерна сої виявлено тісні від'ємні кореляційні зв'язки між лінолевою, ліноленовою й олеїновою кислотами. Вивчено й установлено порогову активність інгібіторів трипсину за згодовування соєвого "молока" телятам у молочний період вирощування. Відзначено, що вік тварин є основним фактором чутливості тварин до антипоживних речовин сої. Проведено дослідження щодо доцільності згодовування свиням на відгодівлі термохімічно обробленої гідроксидом кальцію соєвої дерті. Встановлено, що термохімічно оброблена соя у складі корму раціону не впливає негативно на фізіологічний стан тварин. Показано інактивацію антипоживних речовин у незрілому зерні сої у разі консервування цілих рослин сої.

Проведено ферментацію концентрованих кормів ЕМ-препаратом. Досліджено вплив ефективних мікроорганізмів на вміст амінокислот у ферментованому повітряно-сухому кормі та встановлено взаємозв'язки між ними. Визначено кількість амінокислот в абсолютних показниках у концентрованому кормі, який піддавався ферментації мікробіологічним препаратом вітчизняного виробництва "Байкал" ЕМ 1 У; вивчено кореляційні зв'язки між ними після процесу ферментації.

Проаналізовано сучасні та перспективні технології переробки зерна на корм тваринам, розглядаючи концептуальні засади та закономірності їх розвитку у напряму просування до оптимальних варіантів ресурсозбереження та з максимальним використанням потенціалу кормових якостей зерна і продуктивності тварин.

Разработана математическая модель гидротермической обработки сыпучих кормов и рекомендованы способы усовершенствования технологического процесса за счет использования паровоздушной смеси и солнечной энергии.

Викладено теоретичний та експериментальний матеріал з використання в годівлі відлучених поросят відстою соняшникової олії, в кількості 31 - 20 г на голову за добу, що сприяє підвищенню середньодобових приростів живої маси на 50,6 г, або 10,7 %, зменшенню витрат кормів на одиницю приросту на 0,2 корм. од., або 4,9 % у першому науково-господарському досліді, та підвищення середньодобових приростів на 9,4 % і зниження витрат кормів на 1 кг приросту на 4,5 % у другому. Доведено позитивний вплив додавання до складу раціону відстою соняшникової олії на гематологічні та забійні показники тварин, морфологічний статус внутрішніх органів свиней, показники жирнокислотного складу сала, а також продуктивні та м'ясні якості молодняку свиней, а показники економічної ефективності засвідчили зниження собівартості продукції на 4,3 - 5,0 % та зростання рентабельності свинини на 5,5 % - 7,0 %. Подано результати дослідів з вивчення використання відстою соняшникової олії у годівлі молодняку свиней.

Вивчено амінокислотний склад кормів (ячменю, кукурудзи, гороху та сої), оброблених мікробіологічним препаратом Байкал-ЕМ-1-У у різній кількості залежно від температури та тривалості ферментації.

Изучен аминокислотный состав кормов (ячменя, кукурузы, гороха и сои), обработанных препаратом Байкал-ЕМ-1-У в разном количестве в зависимости от температуры и продолжительности ферментации.

Установлено, що біоамідна обробка зерна злакових культур істотно збагачує його протеїном, легкозасвоюваними та біологічно активними речовинами. Це дозволяє використовувати таке зерно як кормову, лікувально-профілактичну домішку, що покращує продуктивні якості та резистентність курок-несучок.

Установлено, что биоамидная обработка зерна злаковых культур существенно обогащает его протеином, легкоусвояемыми питательными и биологически активными веществами. Это позволяет использовать такое зерно в качестве кормовой, лечебно-профилактической добавки, которая улучшает продуктивные качества и резистентность кур-несучек.

У літературному огляді подано характеристику білкової цінності рослинних кормових матеріалів, зокрема, продуктів переробки сої та соняшника, залежно від технології одержання. Їх амінокислотний склад ідеально відповідає потребам молодняку тварин і птиці завдяки високому вмісту незамінних амінокислот. В розділі "Матеріали і методи" подано методики визначення: сирого протеїну за методом К'єльдаля, розчинного протеїну в 0,2 % калію гідроксиду, білка по Барнштейну, фальсифікації білкових продуктів неорганічним азотом, а також характеристику методів визначення вмісту замінних і незамінних амінокислот, в т.ч. сірковмісних, за допомогою системи капілярного електрофорезу "Капель-105М". В результаті проведених досліджень встановлено, що з усієї кількості проаналізованих зразків соєвої макухи за вмістом протеїну, 30,8 % продуктів не відповідали задекларованим значенням виробників і знаходилися в межах 37,4 - 40,8 %, за показником коефіцієнта розчинності протеїну і були в межах 75 - 78 %, що відповідає нормам годівлі. Крім того, 5,0 % зразків від усієї кількості проаналізованих, виявилися фальсифікованими бардою післяспиртовою, фальсифікації неорганічним азотом не було виявлено. Використання низькобілкової сировини для виробництва соняшникових шротів і макух відображалося на вмісті у них протеїну в межах 26,3 - 33,7 %. Продукт соєвий ферментований і шрот соєвий тостований характеризуються вищим сумарним вмістом незамінних амінокислот у складі білка, який складав 26,3 і 27,2 %, відповідно у порівнянні з соєю повножировою тостованою експандованою, де цей показник був на рівні 20,25 %, та переважав інші проаналізовані продукти за вмістом метіоніну, треоніну, тирозину, фенілаланіну, проліну, аланіну тощо. Проаналізований зразок соняшникового шроту, виготовлений за спеціальною технологією, є рівноцінним за сумарним вмістом амінокислот у досліджуваних соєвих продуктах. Вміст у ньому метіоніну був у 1,5 та 2,1 разу вищим у порівнянні з шротом соєвим тостованим і соєю повножировою, відповідно. Також, вміст треоніну, гліцину, цистину, триптофану, аспарагінової і глутамінової кислот у зразку соняшникового шроту переважав вміст цих же амінокислот у продуктах переробки сої. Таким чином, всестороння комплексна оцінка рослинних білкових компонентів надає можливість контролювати не тільки кількісний вміст протеїну та амінокислот, але й забезпечує детальну оцінку годівлі.

Висвітлено результати маркетингового аналізу регіонального і світового ринку виробництва біологічно цінних харчових продуктів і кормів із зернової сировини. Представлено загальноприйняті та нові технології переробки зернової сировини у харчові продукти та корми. Наведено технічне забезпечення переробки зернової сировини у харчові продукти та корми (чарунковий циліндричний трієр для підготовки зернових компонентів, установка для виготовлення кормових пелет, кавітаційний диспергатор-гомогенізатор для приготування рідких харчових продуктів і кормів, експандер для приготування харчових продуктів і кормів, шнековий диспергатор для подрібнення зернової сировини). Наведено розроблений спосіб і пристрій автоматичного визначеная структурно-механічних властивостей харчових продуктів і кормів.