Розглянуто питання поглинання вуглецю в лісах. Проаналізовано сучасні методи оцінки, інвентаризації, моніторингу та картографування запасів вуглецю за різних компонентів лісових екосистем. Висвітлено особливості міжнародного досвіду оцінки вуглецю в лісах і моніторингу його динаміки.

Рассмотрены вопросы поглощения углерода в лесах. Проанализированы современные методы оценивания, инвентаризации, мониторинга и картографирования запасов углерода в разных компонентах лесных экосистем. Освещены особенности международного опыта оценки углерода в лесах и мониторинга его динамики.

Приведен системный подход для оценки биоразнообразия лесов Украины, рассмотрены их современное состояние, а также видовое, ценотическое, экосистемное, экологическое, почвенное разнообразие. Проанализированы основные типы понятия "лес". На основании изучения современного состояния лесов и их роли, сделан вывод о необходимости отказа от существующих методов ведения лесного хозяйства и сохранения лесов, а также возможности перехода на методы, учитывающие социальную и экологическую роль лесов.

Розташування лісових комплексів відносно міста чи агломерації, комунікаційна доступність, наявність у лісах добрих рекреаційних якостей - ось умови та засади їх рекреаційного використання. Розуміючи потреби міста, рекреаційне загосподарювання лісів Щеціна розпочато у XIX ст. і активно продовжувалось до Другої світової війни. На підставі інших чинників відбувається цей розвиток сьогодні.

Вивчено екологічні особливості динаміки стану лісів Полісся та Лісостепу Київщини. Екосистемно описано причинно-наслідковий алгоритм динаміки стану лісів за їх продуктивністю та біологічною стійкістю залежно від впливу історичних, природних, соціально-економічних і технологічних факторів. Оцінено та класифіковано екологічні причини всихання сосняків різного походження всіх вікових груп. Виявлено синергічний ефект взаємодії несприятливих для лісу екологічних факторів, а саме: антропогенно порушених едафотопів, недотримання лісогосподарських норм догляду за лісом, кліматичних екстремумів, впливу шкідників і хвороб, конкуренції трав'янистої рослинності. Визначено вплив зазначених факторів на природне та штучне відновлення лісів, збереження біорізноманіття. Узагальнено науково-виробничий досвід з лісовідновлення та лісовирощування, розроблено систему шляхів і методів підвищення загальної продуктивності та біологічної стійкості лісів Київщини на засадах сталого лісокористування.

Проаналізовано динаміку, сучасний стан, структуру, агролісомеліоративні параметри, антропогенні впливи, які зумовили трансформацію лісоаграрних ландшафтів рівнинної України та призвели до погіршання екологічної ситуації. Вивчено стійкість агроландшафтів до антропогенних навантажень, розроблено кількісні показники оцінювання стійкості, обгрунтовано запровадження агролісомеліоративного моніторингу з метою координування та контролю процесу оптимізації лісоаграрних ландшафтів. Розроблено методику визначення оптимальної полезахисної лісистості для різних грунтово-кліматичних зон. Одержано математичні (графічні та аналітичні) моделі залежностей між головними агролісомеліоративними параметрами лісоаграрного ландшафту (ріллі, лісів та лук). Виявлено залежність між захищеністю полів полезахисними лісовими смугами та урожайністю озимої пшениці в лісоаграрних ландшафтах Лісостепу та Південного Степу. Визначено кількісні показники біологічної продуктивності захисних лісових насаджень типового лісоаграрного ландшафту лісостепової зони за компонентами фітомаси. Обгрунтовано та доповнено асортимент декоративно цінних деревно-кущових порід для даних насаджень. Розроблено систему нормативно-довідкових даних для лісотаксаційної оцінки полезахисних лісових смуг та проведення рубок догляду. Запропоновано еколого-економічну модель оптимізації структури земельного фонду лісоаграрного ландшафту та сформульовано основні принципи його конструювання. Обгрунтовано місце географічних інформаційних систем у реалізації оптимізаційних моделей та проектуванні агролісомеліоративних заходів. Виявлено, що еколого-економічна

  Скачати повний текст

Вперше виділено чотири висотні лісові пояси у ландшафтах Верхньодністровських Бескидів на основі аналізу ландшафтно-географічних умов формування лісового покривву у пізньому голоцені. Проаналізовано сучасну структуру лісового фонду головних лісокористувачів регіону, обгрунтовано заходи його оптимізації та стан використання лісосировинних ресурсів. У межах виділених висотних лісових поясів і відповідних ландшафтних місцевостей обгрунтовано систему заходів, спрямованих на реконструкцію трансформованих гірських лісів та оптимізацію їх використання. Удосконалено адаптацію методів еколого-географічного дослідження в трансформованих гірських лісах та обгрунтовано еколого-ландшафтні засади оптимізації лісокористування в регіоні.

Досліджено захисну роль лісових масивів, де внаслідок дії комплексу негативних показників відбуваються негативні зміни структури лісових масивів.

Вперше застосовано екоїдний підхід для оцінки едафічного комфорту автохтонних та інтродукованих деревних порід у складі полезахисних лісових смуг, який дозволив обрати саме ті види, для яких грунтово-кліматичні умови Ценрального Лісостепу є оптимальними. З’ясовано, що клен ясенелистий та тополя канадська істотно впливають на процес ацидофікації фунту, що за принципом додатного зворотного зв’язку спричиняє деградацію полезахисних лісових насаджень. Встановлено, що найпридатнішими для створення полезахисних лісових насаджень на сірих лісових грунтах серед автохтонних деревних порід є дуб звичайний та черешня, а серед інфодуцентів - акація біла. Обгрунтовано негативний вплив тополі канадської та клена ясенелистого на едафотоп та рекомендовано обмежити використання цих деревних порід для агролісомеліорації. Вдосконалено рекомендації щодо ведення господарства у захисних лісових насадженнях, а також методичні підходи щодо оптимізації структури агроландшафтів та відведення земель під екологічно стабілізувальні угіддя.

На основі системного підходу до теоретичного узагальнення й аналізу одержаних багаторічних експериментальних даних теоретично і експериментально обгрунтовано методологію реабілітації та збалансованого використання радіоактивно забруднених лісових екосистем у віддалений період після аварії на ЧАЕС. Узагальнено результати багаторічних досліджень з питань міграції радіонуклідів у лісових екосистемах Українського Полісся. Досліджено просторові особливості радіоактивного забруднення лісових екосистем Українського Полісся у віддалений період після аварії на ЧАЕС. Обгрунтовано вплив метеорологічних чинників (напрямок вітру, інтенсивність опадів) на рівень радіоактивного забруднення лісових екосистем. Встановлено особливості розподілу радіонуклідів у компонентах лісових екосистем залежно від типів лісорослинних умов. Проведено оцінювання багаторічної динаміки вмісту радіонуклідів у деревних і не деревних ресурсах лісу. Розроблено класифікацію лісових земель за рівнем їх радіаційної небезпеки у віддалений період після аварії на ЧАЕС. Обгрунтовано критерії та методологію реабілітації радіоактивно забруднених лісових екосистем. Запропоновано систему контрзаходів у лісовому господарстві для критичного та віддаленого післяаварійного періоду. Розкрито основні принципи диференційованого лісокористування у радіоактивно забруднених лісових екосистемах. Удосконалено методологію оцінювання впливу едафічних чиників на інтенсивність міграції радіонуклідів у лісових ценозах.

Досліджено особливості поширення деревних рослин з лікарськими властивостями у природних фітоценозах Лівобережного Придніпров'я, які налічують 66 аборигенних і 10 адвентивних видів, що належать до 43-х родів, 26-ти родин, 21-го порядку, 3-х класів, 2-х відділів. Висвітлено історію формування 12-ти парків, проаналізовано досвід інтродукції деревних лікарських рослин за умов регіону вивчень. Визначено таксономічний склад лікарської дендрофлори парків регіону, що налічує 221 вид. Здійснено їх систематичний, біоморфологічний, екологічний аналіз, оцінено рівень адаптації видів різного географічного походження. Встановлено тенденцію до зміни погодних умов, які для Лівобережного Придніпров'я не є характерними і відповідають природним зонам недостатнього або нестійкого зволоження (степ, сухий степ). Проаналізовано залежність еколого-біологічних особливостей деревних рослин від умов навколишнього природного середовища. Визначено негативні та позитивні реакції деревних аборигенних та інтродукованих видів. Виділено види, що виявляють високу інвазійну спроможність і здатність до натуралізації. З'ясовано походження перспективних деревних рослин. Проведено фітоценотичну і ландшафтну оптимізацію експериментальних об'єктів. Охарактеризовано напрями збереження та перспективи фітооптимізації парків як осередків лікарської дендрофлори.

Проаналізовано причини значного збільшення кількості природних катастроф за останні 100 років. Розглянуто наслідки стихійного лиха, яке сталося в лісовому фонді південно-західної частини України у листопаді 2000 р., та його вплив на біорізноманіття лісів природно-заповідного фонду країни. Запропоновано заходи, щодо покращання стану довкілля, підтримку екологічної рівноваги та збалансоване використання біорізноманіття.

Процес побудови сучасних систем моніторингу лісу, розвиток технічних засобів, висока періодичність, оперативність і доступність матеріалів дистанційного зондування землі дозволяють реалізувати задачі ефективного контролю сучасного навколишнього середовища. Набутий вітчизняними фахівцями досвід дозволяє використовувати результати обробки цих знімків для розрахунку зміни площ лісових масивів, визначення типів лісів, їх породного складу та віку переважно на регіональному рівні. Погіршення стану лісів в Україні нині є однією з найбільш актуальних проблем, вирішення якої досить ефективно відбувається з використанням сучасних систем геосистемного моніторингу навколишнього середовища. На сучасному етапі розвитку України постає проблема моніторингу лісів держави, оскільки в осатаній час збільшилися обсяги незаконних виробок лісів, що несе загрози екології країни та підвищує рівень корупції та фінансові втрати державного бюджету. Оцінювання кількості лісів Пакульської сільської ради Чернігівської області було здійснено за період з 2000 по 2017 рр. за допомогою сервісу "Global Forest Watch", а також із використанням геодезичного програмного продукту ArcMap. Після проведених вимірів можливо оцінити стан лісового комплексу досліджувального полігону та запропонувати заходи щодо усунення виявлених проблем. Розглянуто останні публікації з цієї теми, які представлено у відкритому доступі, включаючи наукові журнали, навчальні посібники та дані глобальної мережі Інтернет. Процеси організації та проведення моніторингу лісів треба розглядати як єдиний інформаційний комплекс, який надає можливість оцінки стан території країни та визначити обсяг лісових насаджень і головне - незаконний вирубок, що впливатиме на екологічну та фінансову ситуацію в державі. І запобігання негативного впливу вирубки лісів на навколишнє середовище необхідно використовувати сучасні геоінформаційні програмні комплекси, які дають можливість досить швидко та із заданою точністю оцінити масштаби лісових ділянок і прийняти рішення щодо природоохоронних заходів для ефективного господарювання в лісах України. Для моніторингу лісових ділянок в України досить ефективно використовувати відкриту систему "Global Forest Watch", оскільки вона надає можливість визначити обраний полігон на певній території, але системам не надає даних по площах кожної вирубаної ділянки, тому для одержання таких параметрів пропонується використовувати програмний продукт ArcMap на основі базової карти, що надає можливість із даних атрибутивних таблиць визначити площу кожної окремої вирубної ділянки лісу. Для проведення моніторингу лісу була обрана територія лісових насаджень площею 6200Га в Чернігівському районі Пакульської сільської ради. Моніторинг виконувався, використовуючи відкриту систему "Global Forest Watch", оскільки вона надає можливість визначити обсяги лісових насаджень на обраній території, і далі для одержання більш точних даних щодо площ лісових насаджень одержані параметри адаптувалися до програмного продукту ArcMap на основі базової карти, який надає можливість оцінити площі лісових ділянок вирубленого й посадженого лісу за обраний період часу. Висновки: на основі виконаних досліджень встановлено, що для моніторингу лісових насаджень в Україні досить ефективно використовувати відкриту систему "Global Forest Watch", яка об'єднує дані із різних джерел. Ця система допомагає визначити полігони лісу в країні та їх місцерозташування за регіонами держави. Однак для підвищення точності визначення площ ділянок вирубленого лісу і знову посадженого рекомендовано використовувати програмний комплекс ArcMap, який надає можливість підвищити ефективність моніторингу лісу і запобігти незаконним вирубкам лісових ділянок.

Висвітлено сучасний стан лісових насаджень в зонах радіаційного забруднення, що виникло внаслідок аварії, яка сталася у 1986 р. на Чорнобильській АЕС. Охарактеризовано екологічний і радіоекологічний стан, біологічне різноманіття лісів як основу для проведення лісопірологічного моніторингу, зокрема досліджень ходу росту та розвитку, відпаду і природного поновлення видів деревних рослин, накопичення радіонуклідів лісовими екосистемами та запасів лісових пальних матеріалів і їх радіаційного забруднення. Описано застосовану методику моделювання радіаційних ризиків для населення та довкілля за умов виникнення катастрофічної природної пожежі в зоні відчуження. Проведено лісопірологічний моніторинг лісів, визначено центри горимості та проведено інтеграцію даних такого моніторингу для оцінювання і прогнозування рівня пожежної небезпеки в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

Процес побудови сучасних систем моніторингу лісу, розвиток технічних засобів, висока періодичність, оперативність і доступність матеріалів дистанційного зондування землі дозволяють реалізувати задачі ефективного контролю сучасного навколишнього середовища. Набутий вітчизняними фахівцями досвід дозволяє використовувати результати обробки цих знімків для розрахунку зміни площ лісових масивів, визначення типів лісів, їх породного складу та віку переважно на регіональному рівні. Погіршення стану лісів в Україні нині є однією з найбільш актуальних проблем, вирішення якої досить ефективно відбувається з використанням сучасних систем геосистемного моніторингу навколишнього середовища. На сучасному етапі розвитку України постає проблема моніторингу лісів держави, оскільки в осатаній час збільшилися обсяги незаконних виробок лісів, що несе загрози екології країни та підвищує рівень корупції та фінансові втрати державного бюджету. Оцінювання кількості лісів Пакульської сільської ради Чернігівської області було здійснено за період з 2000 по 2017 рр. за допомогою сервісу "Global Forest Watch", а також із використанням геодезичного програмного продукту ArcMap. Після проведених вимірів можливо оцінити стан лісового комплексу досліджувального полігону та запропонувати заходи щодо усунення виявлених проблем. Розглянуто останні публікації з цієї теми, які представлено у відкритому доступі, включаючи наукові журнали, навчальні посібники та дані глобальної мережі Інтернет. Процеси організації та проведення моніторингу лісів треба розглядати як єдиний інформаційний комплекс, який надає можливість оцінки стан території країни та визначити обсяг лісових насаджень і головне - незаконний вирубок, що впливатиме на екологічну та фінансову ситуацію в державі. І запобігання негативного впливу вирубки лісів на навколишнє середовище необхідно використовувати сучасні геоінформаційні програмні комплекси, які дають можливість досить швидко та із заданою точністю оцінити масштаби лісових ділянок і прийняти рішення щодо природоохоронних заходів для ефективного господарювання в лісах України. Для моніторингу лісових ділянок в України досить ефективно використовувати відкриту систему "Global Forest Watch", оскільки вона надає можливість визначити обраний полігон на певній території, але системам не надає даних по площах кожної вирубаної ділянки, тому для одержання таких параметрів пропонується використовувати програмний продукт ArcMap на основі базової карти, що надає можливість із даних атрибутивних таблиць визначити площу кожної окремої вирубної ділянки лісу. Для проведення моніторингу лісу була обрана територія лісових насаджень площею 6200Га в Чернігівському районі Пакульської сільської ради. Моніторинг виконувався, використовуючи відкриту систему "Global Forest Watch", оскільки вона надає можливість визначити обсяги лісових насаджень на обраній території, і далі для одержання більш точних даних щодо площ лісових насаджень одержані параметри адаптувалися до програмного продукту ArcMap на основі базової карти, який надає можливість оцінити площі лісових ділянок вирубленого й посадженого лісу за обраний період часу. Висновки: на основі виконаних досліджень встановлено, що для моніторингу лісових насаджень в Україні досить ефективно використовувати відкриту систему "Global Forest Watch", яка об'єднує дані із різних джерел. Ця система допомагає визначити полігони лісу в країні та їх місцерозташування за регіонами держави. Однак для підвищення точності визначення площ ділянок вирубленого лісу і знову посадженого рекомендовано використовувати програмний комплекс ArcMap, який надає можливість підвищити ефективність моніторингу лісу і запобігти незаконним вирубкам лісових ділянок.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.27 + П328.1 + Б1(4УКР-4КИї)

Рубрики:

Радіоактивність ґрунтів. Радіоактивні речовини у ґрунті

Радіоекологія лісових порід

Охорона природи. Екологія

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П328.1

Рубрики:

Радіоекологія лісових порід

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П328.1 + Б1(4УКР-4КИЇ) Чорнобиль

Рубрики:

Радіоекологія лісових порід

Охорона природи. Екологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П328.1 + П327.125

Рубрики:

Радіоекологія лісових порід

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П381.1-27 + П362 + П328.1

Рубрики:

Сосни (Pinus spp.)

Лісова таксація

Радіоекологія лісових порід

Шифр НБУВ: РА447423 Пошук видання у каталогах НБУВ