Отражены результаты исследований по основным направлениям современной агроэкологии. Особое внимание уделено адаптивному потенциалу агроценоза зерновых культур, а также различным его стратегиям управления (вредители, болезни и сорная растительность). Рассматриваются приемы повышения экологической надежности орошаемого земледелия, специфические законы ландшафтного растениеводства, экологические особенности рекультивированных земель Степной зоны Украины и др.

Індекс рубрикатора НБУВ: П128в641

Шифр НБУВ: Ж60277 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено класифікацію поверхнево-активних речовин, їх хімічну структуру та фізико-хімічні властивості. Проаналізовано еколого-гігієнічне значення даних речовин у разі застосування інтенсивних технологій в агропромисловому комплексі. Детально охарактеризовано вплив зазначених речовин на організм людини.

Показано можливість модифікації нагромадження радіонуклідів факторами різної природи, що змінюють іонообмінну ємність рослинних тканин. Обговорюється використання цього явища у сільськогосподарській практиці через необхідність зниження нагромадження радіонуклідів та одержання чистих врожаїв, а також у разі вирішення протилежного завдання - максимального підвищення виносу забруднення рослинами у процессі фітоочищення грунтів.

Ключ. слова: леткі виділення, водні та спирторозчинні витяжки, алелопатична активність, аутоінтолерантність
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*805.6 + П128,025

Рубрики:

Загальна ботаніка

Екологія культурних рослин

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П14 я431(0) + П032.3 я431(0) + П128 я431(0)

Рубрики:

Землеробство. Агротехніка

Хімічний склад і хімічні процеси у ґрунтах

Екологія культурних рослин

Шифр НБУВ: СО41111 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано особливості організації метеорологічних (за температурою, силою та напрямом вітру, хмарністю неба) і фенологічних спостережень. Наведено основні завдання спостережень за рибами, птахами, тваринами, грибами, трав'янистими рослинами, плодовими деревами, ягідними культурами. Проаналізовано особливості розвитку деяких комах-шкідників, що рекомендуються для спостереження.

Проанализированы особенности организации метеорологических (за температурой, силой и направлением ветра, облачностью неба) и фенологических наблюдений. Приведены основные задачи в процессе наблюдения за рыбами, птицами, животными, грибами, травянистыми растениями, плодовыми деревьями, ягодными культурами. Проанализированы особенности развития некоторых, рекомендуемых для наблюдения, насекомых-вредителей.

Розглянуто актуальні екологічні та демографічні проблеми сучасного суспільства. Висвітлено стратегічні завдання щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття в басейні Дніпра, забезпечення умов збалансованого природокористування під час видобування та переробки вуглеводневої сировини, використання біопрепаратів азотфіксуючих бактерій для отримання екологічно чистої сільськогосподарської продукції. Викладено питання щодо постіндустріальної трансформації та демографічного розвитку України. Розкрито медико-соціальні проблеми харчування, зокрема роль забруднення хімічними речовинами харчових продуктів у розвитку хвороби. Викладено питання щодо підготовки та працевлаштування фахівців харчової, екологічної та демографічної галузей.

Рассмотрены актуальные экологические и демографические проблемы современного общества. Освещены стратегические задания по сбережению биологического и ландшафтного многообразия в бассейне Днепра, обеспечению условий сбалансированного природопользования во время добычи и переработки углеводородного сырья, использованию биопрепаратов азотфиксирующих бактерий для получения экологически чистой сельскохозяйственной продукции. Изложены вопросы касающиеся постиндустриальной трансформации и демографического развития Украины. Раскрыты медико-социальные проблемы питания, в частности роль загрязнения химическими веществами пищевых продуктов в развитии болезни. Изложены вопросы подготовки и трудоустройства специалистов пищевой, экологической и демографической отраслей.

Наведено практичні поради щодо керування різними біотопами, які входять до складу сільськогосподарських угідь. Розкрито основні вимоги до середовища існування флори та фауни біотопу, визначено вплив на нього сільськогосподарського виробництва. Подано рекомендації, що дозволяють землевласникам здійснювати природоохоронне керування, покращувати стан існуючих біотопів на території свого господарства або створювати нові біотопи. Проаналізовано екологічне законодавство України щодо сільськогосподарського виробництва та збереження агроландшафтів і агробіорізноманіття.

Даны практические рекомендации по управлению разными биотопами, входящими в состав сельскохозяйственных угодий. Раскрыты основные требования к среде существования флоры и фауны биотопа, определено влияние на него сельскохозяйственного производства. Приведены рекомендации, позволяющие собственникам земли осуществлять природоохранное управление, улучшать состояние существующих биотопов на территории своего хозяйства или создавать новые биотопы. Проанализировано экологическое законодательство Украины в части сельскохозяйственного производства и сохранения агроландшафтов и агроразнообразия.

Проаналізовано й узагальнено сучасні досягнення екофізіології рослин, зокрема з питань екології фотосинтезу, дихання, фіторемедіації, фітогормональної регуляції, конструкційної вартості та ін. Обговорено перспективи екофізіологічних досліджень і використання біомаркерів для з'ясування механізмів формування екологічних "стратегій" і збереження біорізноманіття на тлі масштабних екологічних та економічних змін.

Вперше встановлено едафічні та фітоценотичні чинники, що обумовлюють стійкість та високу продуктивність агроекосистем на рекультивованих землях. Удосконалено вчення про біоекологічну роль та спрямованість гео-, агрохімічних та агрофізичних процесів, які відбуваються у трансформованих едафотопах степової зони України у разі довготривалого сільськогосподарського використання. Вперше розроблено принципи керування зміною домінантів складного багаторічного агрофітоценозу залежно від динаміки властивостей штучних едафотопів під час їх біологічного освоєння. Обгрунтовано необхідність удосконалення технології рекультивації земель сільськогосподарського призначення шляхом збільшення тривалості стабілізації спланованих відвалів і введення в технологію рекультивації земель стабілізаційно-фітомеліоративного періоду. Вперше запропоновано структурно-функціональні параметри раціональних моделей техноземів для сільськогосподарської рекультивації залізорудних шламосховищ. Визначено найбільш пристосовані до умов літоземів види багаторічних сільськогосподарських культур, які у складі бобово-злакових агрофітоценозів забезпечать високу довготривалу продуктивність та фітомеліоративний вплив на едафотоп. Розроблено основні елементи технології утворення та вирощування багаторічних бобово-злакових агрофітоценозів з високою довготривалою продуктивністю на рекультивованих землях без покриття родючим шаром грунту. Встановлено залежність рівня урожайності сільськогосподарських культур від параметрів штучних едафотопів на рекультивованих залізорудних шламосховищах.

Підтверджена залежність фізико-хімічних властивостей гетероциклічних пестицидів, які широко застосовуються для захисту сільськогосподарських рослин від хвороб, шкідників і бур'янів, від полярності їх молекул, тобто величини дипольних моментів. Визначено дипольні моменти групи гетероциклічних пестицидів оновленого асортименту, розроблені методи їх визначення, вивчена динаміка вмісту та встановлені показники їх розпаду в рослинах та грунті. Показано, що основною характеристикою детоксикації пестицидів є константа швидкості розпаду. Встановлена ступінь небезпеки та дана екотоксикологічна характеристика їх застосування в різних грунтово-кліматичних зонах України. Доведено, що використання помірно небезпечних гетероциклічних пестицидів з малими нормами витрат є раціональним прийомом їх безпечного застосування.

Досліджено компонентну, функціональну структуру природного агроресурсного потенціалу та особливості його територіальної диференціації. Визначено вплив величини та структури даного потенціалу на ефективність і продуктивність сільськогосподарського виробництва на Тернопільщині. Це дозволило провести природно-агроресурсне районування та визначити рівень продуктивності природного агроресурсного потенціалу у віддалених районах. Проведено оцінку сучасного стану екологічної ситуації, пов'язаної з використанням природного потенціалу дослідженого регіону, розроблено основні напрями оптимізації його перспективного використання.

Уперше за умов Лісостепу України проведено комплексне визначення видового складу різних екологічних груп трипсів біоценозів і агроценозів та розроблено рекомендації щодо визначення економічного порогу шкідливості рослиноїдних видів трипсів з урахуванням екологічної структури (співвідношення між рослиноїдними та хижими видами трипсів) цих груп та чисельності різних видів трипсів у них. Виявлено трофічні зв'язки 214-ти рослиноїдних і хижих видів трипсів. Вивчено закономірності динаміки їх чисельності, розкрито роль спеціалізованих хижих видів трипсів у зниженні чисельності популяції фітофагів та визначено рівень їх ефективності у процесі генезису популяції рослиноїдних трипсів. Досліджено формування видового складу трипсів агроценозів зернобобових і пасльонових культур, бурякових висадків, соняшнику та круп'яних культур (гречки, проса). Виявлено особливості сезонної динаміки чисельності трипсів на висадках моркви, на зелених овочевих і плодово-ягідних культурах у полезахисних лісонасадженннях, а також трофічні зв'язки цих комах. Розвинуто проблему визначення втрат урожаю основних польових культур у результаті пошкодження їх трипсами. Виявлено особливості динаміки чисельності тизаноптерофауни на різних сортах гороху, сої, люцерни, бурякових висадків, соняшнику, гречки та проса. Вивчено особливості біології фітофагів та їх ентомофагів польових, овочевих і декоративних культур, вирощуваних за умов відкритого та закритого грунту Лісостепу України на біоцентотичному та популяційному рівнях продовж сезону та за роками. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено вплив окремих агротехнічних заходів на процеси саморегуляції

Рассмотрены проблемы разрушения ландшафта под действием природных факторов и антропогенных нагрузок на окружающую среду в аграрном производстве. Дана агроэкологическая характеристика почвенно-климатических зон и почвенного покрова Крымского полуострова. Раскрыты возможности оптимизации структуры земельных угодий и посевных площадей, совершенстования севооборотов сельскохозяйственных культур, повышения экологической устойчивости пашни. Уделено внимание разработке и освоению адаптированных экологически безопасных приемов, технологий и технических средств обработки почвы и выращивания сельскохозяйственных культур в АР Крым.

Розкрито біологічні особливості декоративних рослин, умови їх існування, проблеми догляду за ними та захисту від хвороб і шкідників. Наведено рекомендації щодо оформлення ділянки шкільного закладу зеленими насадженнями та квітково-декоративними рослинами.

Застосування приладових методів визначення екологічних забруднень аграрної продукції припускає дотримання всіх вимог, які пред'являють до них із погляду коректності кожного вимірювання або методики. Розглянуто концепцію еколого-аналітичного контролю стосовно контролю якості аграрної продукції. Подано оцінку основним складовим метрологічного забезпечення вимірювань і оцінки якості аграрної продукції.

Рассмотрены подходы к оптимизации структуры посевных площадей сельскохозяйственных культур в Украине. Описаны симплекс-методы как метод линейного программирования при решении данной задачи. Приведен алгоритм оптимизации посевных площадей под основными сельскохозяйственными культурами в Украине. Представлены результаты оптимизации посевных площадей под основными сельскохозяйственными культурами, выполненных с применением симплекс-метода на основании детального учета агроклиматических условий формирования их урожайности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*44-652.37 + Е50*73-652.37 + П128.0

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні оптичні методи, які можна використовувати для аналізу функціонального стану рослин. Проаналізовано особливості їх застосування під час експрес-діагностики.