Славний шлях за 40 років пройшла перша і єдина в Україні кафедра технології хімічних волокон Київського технологічного інституту легкої промисловості, створена у 1958 році. З 1992 р. кафедра готує спеціалістів також і з технології переробки пластмас та еластомерів, а з 1997 р. - і з технології опоряджувального виробництва, у зв'язку з чим у 1998 р. перейменована в кафедру технології полімерів і опоряджувального виробництва Державної академії легкої промисловості України. За 40 років випущено 3000 спеціалістів з технології хімічних волокон, за останні 5 років 250 - з технології переробки пластмас та еластомерів. У проблемній науково-дослідній лабораторії при кафедрі працюють 30 співробітників, у тому числі 7 кандидатів технічних наук.

Розроблено математичну модель процесу сушіння грануляту полікапроаміду в шахтних апаратах безперервної дії. Математична модель дає змогу: для заданих значень технологічних параметрів розрахувати геометричні розміри апарата; при відомих геометричних розмірах апарата підібрати відповідні значення технологічних параметрів процесу, які забезпечують досягнення заданого залишкового вологовмісту.

Досліджено хімізм ряду процесів, що відбуваються під час фотополімеризації наповненої композиції. Показано зміну полімеризації здатності композицій, що тверднуть під дією УФ-світла, після введення наповнювача неорганічної природи.

Проанализировано состояние и перспективы развития оборудования для текстурирования стеклянных нитей, машиностроения и процессов получения химических волокон в России. Рассмотрены пути модернизации оборудования для производства синтетических волокон и нетканых материалов, а также намотки стеклонитей. Освещены современные направления аппаратурного оформления процессов полимеризации, экстракции и сушки поликапроамида. Изложены некоторые аспекты конструктивного оформления процесса введения и смешения добавок (термо-, светостабилизаторов, красителей) в машинах формования синтетических нитей; экологические и экономические аспекты переработки отходов в производстве нитепроводящей гарнитуры; технологические и конструктивные аспекты смешения полимеров на примере модельной системы полиамид 66-полиэтилентерефталат. Приведены результаты исследования гидродинамических параметров потока вязкого полимера в расплавопроводах плавильно-формовочных машин; влияния параметров поворотного стола стеклонаматывающих аппаратов НАС-7М на критические скорости электрошпинделя. Рассмотрены особенности реологического поведения расплавов смесей поликапроамид-пек. Приведено экономическое обоснование процесса получения

модифицированных волокон и нитей из смесей полимеров. Разработано оборудование для получения оптических светопроводящих волокон.

Наведено основні принципи технології виробництва, властивості і галузі застосування нових фільтрувальних матеріалів та фільтрів з ультратонких синтетичних волокон, що формуються із розплавів сумішей полімерів. Основними відмінними особливостями створених фільтрувальних матеріалів є дуже розвинена поверхня за рахунок унікальної структури мікроволокон, а також наявність тонковолокнистої оболонки, яка захищає шар від розмивання фільтратом. Фільтри призначені для очищення практично будь-яких рідинних і газових середовищ від частинок (крапель) мікронних розмірів, відрізняються високою ефективністю, брудоємністю, легко регенеруються і вже широко використовуються для очищення питної води, повітря, ліків.

Розглянуто основні напрямки підвищення ефективного розвитку виробництв віскозних волокон, ниток, плівок і оболонок. Наведено конкретні результати впровадження нових технологій УКРНДІШВ.

Наведено дані з випуску хімічних волокон у світі, СНД і Україні, розглянуто перспективи їх виробництва та потреби, створення нових видів волокон і вдосконалення існуючих процесів.

Методами диференціального термографічного, мас-спектрометричного, рентгенівського і хімічного аналізів, а також електронної мікроскопії досліджено процес деструкції гідратцелюлози, просоченої борною кислотою або тетраборатом амонію. Визначено температурний інтервал деструкції, склад твердих і газоподібних продуктів деструкції, структуру волокон вуглецю, які утворюються при цьому. Встановлено, що просочування боромісткими сполуками зміщує деструкцію гідратцелюлози в область більш високих температур і не впливає на процес дегідратації.

Розглянуто питання модифікації синтетичних волокон введенням різних домішок безпосередньо на машинах формування і, зокрема, світлотермостабілізаторів. Технологічна схема і конструктивне виконання забезпечили високу рівномірність змішування компонентів, їх гомогенність, в результаті досягнуто підвищення світлотермостійкості нитки до 95-98%.

Подано стислу історичну довідку про УКРНДІШВ, викладено основні напрямки діяльності з початку становлення, відмічено найбільш актуальні та перспективні напрямки, що вирішує колектив інституту.

Показано, що захист довкілля від найбільш шкідливих викидів виробництв хімічних волокон - сірководню та іонів цинку - доцільно здійснювати їх взаємним знешкодженням. Проаналізовано відомі способи переробки цинковмісних відходів. За результатами проведених досліджень визначено основні напрямки утилізації цінних компонентів із цинковмісного шламу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л732.37-1с

Рубрики:

Поліефірні волокна

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: низькомолекулярні сполуки, екстракція, математична модель
Індекс рубрикатора НБУВ: Л732.31

Рубрики:

Поліамідні волокна

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены общие сведения о сущности и назначении процесса охлаждения синтетических нитей при формовании. Рассмотрены различные способы охлаждения нитей и приведено их математическое описание. Проанализированы существующие конструкции устройств для охлажения, приведена их классификация, а также методика расчета и проектирования. Приведены результаты исследований влияния процесса охлаждения и конструктивных параметров охлаждающих устройств на качество формованных нитей. Основное внимание уделено моделированию и математическому описанию процесса охлаждения в устройствах закрытого типа.

Освещены последние достижения и проблемы в области создания новой техники для производства химических волокон. Приведены эффективные направления реконструкции химических производств предприятий синтетических волокон стран СНГ, охарактеризованы технологический процесс твердофазной полимеризации (SSP) для производства полиэфирных нитей с высокой разрывопрочностью, а также оборудование для получения углеродных волокон из полиакрилонитрильного жгута. Предложен способ гранулирования для получения формовочных полимеров, описаны ротационные системы фильтрации. Проанализировано современное состояние развития устройств для охлаждения нитей.

Предложены современные технологические направления в области упрочнения шнековых прессов, приведены технические требования к крутильным и прядильным кольцам. Проанализированы опыт разработки и внедрения автоматизированной системы технической подготовки производства, особенности исследования влияния параметров резервного электрошпинделя на колебания стеклонаматывающего аппарата НАС-7М, процесса текстурирования стекловолокна. Осуществлено моделирование структуры этапов изготовления крутильных колец, динамических характеристик механизмов контактного наматывания синтетических нитей. Установлена эффективность электрохимических технологий очистки воды при производстве химволокон.

Освещены новые направления развития машин для технических нитей. Представлены экономичные и гибкие технологии формирования полиамидного расплава в производстве текстильных комплексных нитей. Приведены результаты исследования фильеров для производства синтетических нитей из расплавов полимеров.

Освещены последние достижения и проблемы в области создания новой техники для производства химических волокон. Предложена новая концепция машины для производства комплексных нитей из полипропилена и других полимеров с оптимальными затратами. Проведен сравнительный анализ различных схем непрерывной полимеризации, экстракции и сушки поликапроамида. Охарактеризовано оборудование для намотки стеклонитей, а также получения волокнистых материалов из базальтовых нитей. Приведены энергосберегающие технологии на основе высокотемпературных реакторов.

Рассмотрены особенности структурной модификации полиэфирных волокон высокодисперсными наполнителями, а также пневматической транспортировки. Охарактеризованы современные процессы вторичной переработки экстракта, а также оборудование для производства вытянутой пленочной нити из РР/PE для изготовления упаковочной тары, швейной нити и других продуктов. Проанализировано влияние научно-исследовательского центра РЕ на конструкцию установок. Освещены перспективы развития ОАО "Могилекхимволокно".

Обгрунтовано результати науково-дослідних робіт зі створення та масового впровадження новітніх високоефективних, ресурсозберігальних, екологічних і конкурентоспроможних технологій одержання і застосування нових волокнистих матеріалів на основі вітчизняної сировини. Описано новітні технології одержання віскозних і ультратонких синтетичних волокон, а також текстильних матеріалів різного призначення. Наведено результати розроблення і масового впровадження новітніх технологій основов'язання. Проаналізовано споживчі властивості текстильних матеріалів з різних волокон, технології комплексного глибокого перероблення шкіряних відходів. Висвітлено перспективи створення нових текстильних матеріалів, а також сировинну базу та відновлювальні біотехнологічні джерела енергії для їх виробництва.

Обоснованы результаты научно-исследовательских работ по созданию и массовому внедрению новейших высокоэффективных, ресурсосберегающих, экологических и конкурентоспособных технологий получения и применения новых волокнистых материалов на основе отечественного сырья. Описаны новейшие технологии получения вискозных и ультратонких синтетических волокон, а также текстильных материалов разного назначения. Приведены результаты разработки и массового внедрения новейших технологий основовязания. Проанализированы потребительские свойства текстильных материалов с разных волокон, технологии комплексной глубокой переработки кожаных отходов. Освещены перспективы создания новых текстильных материалов, а также сырьевая база и восстановительные биотехнологические источники энергии для их производства.