Освещены новые направления развития машин для технических нитей. Представлены экономичные и гибкие технологии формирования полиамидного расплава в производстве текстильных комплексных нитей. Приведены результаты исследования фильеров для производства синтетических нитей из расплавов полимеров.

Освещены последние достижения и проблемы в области создания новой техники для производства химических волокон. Предложена новая концепция машины для производства комплексных нитей из полипропилена и других полимеров с оптимальными затратами. Проведен сравнительный анализ различных схем непрерывной полимеризации, экстракции и сушки поликапроамида. Охарактеризовано оборудование для намотки стеклонитей, а также получения волокнистых материалов из базальтовых нитей. Приведены энергосберегающие технологии на основе высокотемпературных реакторов.

Проанализированы экономические и гибкие технологии формирования полиамидной технической нити. Освещены аспекты развития формовочных препараций и их влияние на качество химических волокон, технологические аспекты оптимизации подготовки гранулята полиэтилентерефталата к формованию. Рассмотрены вопросы формования композиционных волокон из расплава смеси поликапроамид-пек, распределения давления расплава поликапроамида по длине червячного редуктора, переработки высоконаполненных самозатухающих полиолефиновых композиций. Определены эколого-экономическая эффективность противокоррозионной защиты оборудования производства химических волокон, направления модернизации оборудования по выпуску из расплава полимеров нетканых материалов основы мягких кровельных материалов.

Запропоновано емульсійні технології для підготовки та відбілювання текстильних матеріалів на основі целюлози. Використання прямих і зворотних емульсій на основі розчинників хімічної чистки та розчину пероксиду водню дозволяє досягнути високої капілярності та білизни, зменшити енергетичні витрати та перейти до замкнених циклічних технологій.

Індекс рубрикатора НБУВ: М352.370.5

Рубрики:

Обробка поліефірних волокон

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: М351.110.503

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено економічні аспекти вибору органічних барвників для кольорування целюлозних текстильних матеріалів.

Розглянуто питання впливу різних факторів на межову нафарбованість поліефірного волокна дисперсними барвниками різної хімічної будови. Розроблено методику визначення межового ступеня заповнення вільного об'єму волокна барвником і вплив на нього стеричного й енергетичного факторів.

Індекс рубрикатора НБУВ: М352.370.504

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено, що процес фотосенсибілізованого руйнування целюлозних волокон, пофарбованих кубовими барвниками, проходить за участі поляризованих молекул або асоціатів цих молекул.

Досліджено закономірності пружного деформування шаруватих склопластиків, армованих тканиною сатинового переплетення. Проаналізовано різні експериментальні методики визначення характеристик пружності шаруватих матеріалів. Розглянуто вплив охолодження матеріалу до температури 77 K на його механічну поведінку.

Установлено характер гідролізу целюлози тканин, оздоблених кислотозахисними композиціями на основі метилсиліконату калію, що можна розглядати як перерозподіл фракцій целюлози з різним ступенем полімеризації у напрямку зниження рівня низькомолекулярних фракцій за рахунок їх гідролізу та розчинення. Виявлено, що для надання текстильним матеріалам стійких кислотозахисних властивостей хімічні сполуки, які використовуються як оздоблювальні препарати, мають утворювати на волокні еластичну захисну плівку, яка за умов фізико-механічної дії буде зберігати цілісність своєї структури та зв'язуватися з волокном за допомогою хімічних зв'язків, кількість і періодичність яких є вирішальним фактором. З'ясовано, що використання ГКР-11К разом з аміносилоксаном призводить до відщеплення кінцевої аміногрупи у лужному середовищі та сприяє хімічній взаємодії активних силіконів з гідроксильними групами целюлози, що дозволяє значно підвищити стійкість ефекту кислотонепроникості до багаторазових мильно-содових обробок.

Досліджено питання підвищення стійкості пігментних забарвлень до мокрого тертя й екологічної чистоти технології та надрукованої продукції за умов зниження витрат на друкування, що дає змогу розширити асортимент тканин, які можуть колоруватися пігментами. Задача щодо підвищення стійкості забарвлень до фізико-механічних дій вирішено завдяки використанню як зв'язувального промотованих акрилових сополімерів, тобто полімерів, що містять у макромолекулі групи - промотори адгезії. Застосування зв'язувальних на основі промотованих полімерів забезпечує підвищення міцності полімерних плівок і адгезійного комплексу "полімерна плівка - текстильний матеріал", створює кращі умови для реакцій "зшивання", більшою мірою сприяє використанню зшивальних препаратів і зменшенню кількості формальдегіду. На основі промотованого зв'язувального розроблено хімічний склад для друкування текстильних матеріалів пігментами, відмінність якого полягає у тому, що компонентами друкарського складу є різні за групами активності предконденсати термореактивних смол (ПТРС). Це забезпечує формування композиційної полімерної плівки сітчастої структури, для чого поряд зі зшиванням макромолекул створено умови для додаткового смолоутворення. Для забезпечення "роботи" предконденсатів термореактивних смол у двох напрямках визначено ефективну систему каталізаторів. Застосування комплексу прийомів дозволило підвищити ефективність пігментної технології, зокрема одержати забарвлення, що відрізняється високою стійкістю.

Наведено результати комплексних теоретичних і експериментальних досліджень застосування водорозчинного кремнійорганічного препарату вітчизняного виробницва ГКР-11К у процесах оздоблення текстильних матеріалів з целюлозних волокон. Показано багатофункціональність метилсиліконату калію та можливість його застосування для фарбування даних матеріалів як інтенсифікатора, а також у процесі заключного оздоблення для надання гідрофобних і протизабруднювальних властивостей. Показано, що застосування препарату ГКР-11К як інтенсифікатора фарбування сірчистими барвниками сприяє підвищенню інтенсивності забарвлення. Установлено, що використання препарату дозволяє одержати на бавовняній тканині гідрофобний ефект з високими показниками водотривкості, а у композиції з реакційноздатними кремнійорганічними сполуками підвищується водовідштовхування та знижується водопоглинання. За результатами інфрачервоних спектроскопічних досліджень запропоновано механізм взаємодії метилсиліконату калію з целюлозою індивідуально, за присутності каталізатора та у композиції з реакційно здатними кремнійорганічними сполуками.

Вивчено закономірності надання гідрофобних властивостей текстильним матеріалам з застосуванням кремнійорганічних емульсій. Удосконалено та створено нові композиції на їх основі з метою зниження собівартості готової продукції. Установлено, що найбільш оптимальним емульгатором для одержання емульсії водонерозчинної поліметилгідроксилоксанової рідини є аніоноактивна поверхнево активна речовина Синтаф 7-12, застосування якої забезпечує високу гідрофобізувальну здатність емульсії 136-157М, яка характеризується високою агрегативною стійкістю за тривалого зберігання. Експериментально доведено, що застосування композиційного складу на основі поліметилгідросилоксанової емульсії та амінофункціонального силікону для гідрофобної обробки целюлозовмісних тканин сприяє підвищенню стійкості гідрофобних властивостей текстильних матеріалів до дії мокрих обробок у середовищі синтетичних мийних засобів. На підставі результатів досліджень з використанням інфрачервоної спектроскопії запропоновано механізм взаємодії поліметилгідросилоксану з целюлозною складовою індивідуально, за присутності каталізатора та у композиції з реакційноздатною амінофункціональною кремнійорганічною сполукою, що пояснює підвищення стійкості гідрофобного ефекту до прань.

Розглянуто проблему розробки технології одержання нових фільтруючих матеріалів з тонкістю очистки 0,45-0,3 мкм на базі ультратонких поліпропіленових волокон шляхом використання трикомпонентних сумішей полімерів. Досліджено процеси структуроутворення, фазові переходи, мікро- і макрореологічні властивості розплавів сумішей поліпропілен - співполіамід (ПП/СПА) з додатками компатибілізаторів, в якості яких рекомендовано використовувати співполімер етилену з вінілацетатом, олеат натрію, поліоксиметилен. Методом інфрачервоної спектроскопії встановлено, що перелічені додатки здатні утворювати диполь-дипольні та іон-дипольні зв'язки з макромолекулами матричного полімеру (співполіаміду) на межі розподілу фаз, внаслідок чого поліпшується сумісність полімерів. Це дозволило вперше реалізувати явище специфічного волокноутворення за умов співвідношення ПП/СПА 40/60; 50/50; 60/40 % мас., що відповідають області зміни фаз для бінарних сумішей.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне узагальнення й обгрунтовано нове рішення наукової проблеми реалізації явища специфічного волокноутворення під час переробки розплавів компатибілізованих сумішей полімерів, а також сумішей зі специфічною взаємодією компонентів на межі поділу фаз та нанонаповнених сумішей. Вперше показано можливість реалізації явища специфічного волокноутворення під час переробки сумішей поліоксиметилен/співполіамід (ПОМ/СПА) та поліоксиметилен/співполімер етилену з вінілацетатом (ПОМ/СЕВА) на промисловому екструзійному обладнанні. Виявлено, що під час реалізації даного явища відбувається зміщення області зміни фаз у напрямку більшого, ніж 50 мас. % вмісту ПОМ. Дані закономірності пояснено покращанням сумісності компонентів суміші за рахунок специфічних взаємодій. Встановлено, що використання поліетиленгліколю (ПЕГ) як компатибілізатору та бінарної суміші СЕВА/ПЕГ дає можливість реалізувати явище специфічного волокноутворення для співвідношення компонентів поліпропілену (ПП)/СПА, що відповідає області зміни фаз, а також в 16 - 34 рази підвищити поглинання ними вологи. Виявлено, що механізм дії ПЕГ (та його сумішей з СЕВА) полягає у зменшенні величини міжфазового натягу на межі поділу фаз та підвищенні стабільності рідинних струменів ПП у матриці СПА. Вперше встановлено закономірності течії та процесів структуроутворення в розплавах сумішей ПП/СПА, які містять наповнювач в наностані - аеросил. Показано, що не зважаючи на твердий стан домішки, в'язкість розплавів сумішей не підвищується (за умов переробки),

Наведено результати комплексного дослідження змін властивостей та структури поліефірних текстильних матеріалів, зафарбованих дисперсними барвниками за присутності інтенсифікатора аніліду саліцилової кислоти. Одержані дані використано для визначення механізму дії інтенсифікатора у процесі колорирування. Для інтенсифікації процесу колорирування поліефірних текстильних матеріалів дисперсними барвниками запропоновано нові технологічні режими, які дозволяють змогу уникнути початкової стадії обробки матеріалу - зняття замаслювачів і забруднень внаслідок введення у фарбувальну ванну стійкої композиції аніліду саліцилової кислот та суміші поверхнево-активних речовин.

Наведено результати досліджень, які становлять вирішення актуальної наукової проблеми у галузі механіки мультифіламентних полімерних систем і плетених тканин на їх основі, яка полягає у розробці моделей прогнозування деформаційних процесів за умов статичного короткочасного та тривалого навантажень. Наведено результати експериментальних досліджень трьох типів полімерних ниток за статичних короткочасних випробувань і за умов повзучості, а також плетеної стрічки типу саржі 2/2 за одновісного розтягу. Встановлено, що для волокнистих полімерних матеріалів характерні істотно нелінійна діаграма деформування та наявність значних за величиною деформацій. Визначено області лінійності в'язкопружних властивостей досліджуваних полімерних ниток, проаналізовано можливості застосування теорій в'язкопружності та вказано межі їх використання. Розроблено числові алгоритми й інженерну модель для прогнозування механічної поведінки тканих матеріалів типу полотна та саржі 2/2 за двовісного деформування. Запропоновано методики розрахунків, які дозволяють використовувати їх також для тканин інших переплетень.