На основе математического моделирования регенеративной камерной печи проведены исследования влияния длины факела, доли топлива, сжигаемого в рабочем пространстве печи вне регенеративной горелки и времени реверса печных газов на равномерность нагрева крупнотоннажной садки по длине рабочего пространства печи. Сделаны выводы о влиянии условий сжигания топлива на стандартность нагрева садки и предложены оптимальные параметры, обеспечивающие высокое качество и скорость нагрева садки.

На примере различных печей показано, что предложенная структурно-(конструктивно)-функциональная матричная классификация печей может служить инструментом для нахождения их новых тепловых и конструктивных схем. Дано определение идеальной топливосжигающей нагревательной печи. Сформулирована система требований к максимально эффективному теплотехнологическому процессу.

Розглянуто основні аспекти тепловологісної обробки газів у газовому тракті газоспоживаючої котельної установки з теплоутилізатором і визначено умови, за яких забезпечується відсутність конденсатоутворення в її димарі. Одержано формули для визначення результуючої зміни температури і вологовмісту газів у разі підмішування до них одночасно кількох газоподібних теплоносіїв.

Розглянуто режими роботи поверхневих конденсаційних теплоутилізаторів газоспоживаючих котлів. Представлено результати розрахункових досліджень основних характеристик пучків оребрених труб в умовах теплообміну при конденсації водяної пари, що міститься в продуктах згоряння котлів. Наведено рекомендації щодо вибору раціональних характеристик оребрених труб.

Определен физический смысл обобщенного свойства систем - гибкости. Предложено интегральное условие существования систем, на основе математического выражения для интегрального критерия оптимизации систем, являющегося сверткой критериев их оптимизации (их обобщенных свойств), включающего в себя экономическую и экологическую эффективность. На основе структурно-функциональной классификации объектов одного принципа действия дана конструктивно-функциональная классификация промышленных печей.

Определена структурная взаимосвязь и сформулированы принципы функционирования теплоэнергосберегающих систем в едином теплоутилизационном комплексе строительно-технологического производства. Определены основы по практической разработке бинарных теплоутилизационных комплексов стабилизирующего охлаждения укрываемых теплоисточников с широким спектром возможного использования утилизируемой теплоты абонентскими системами в строительно-технологическом производстве.

Проанализированы состояние и перспективы холодильной техники. Рассмотрен вопрос о выборе параметров уравнительных линий в конденсаторных системах холодильных установок. Приведены результаты теоретических и экспериментальных исследований характеристик судовых теплообменников с промежуточным теплоносителем. Описаны источники неконденсируемых примесей и методы их контроля на предприятиях производства и перегрузки аммиака, а также новые приборы для контроля аммиака в воздухе. Освещены особенности подбора оборудования и определения фактического режима работы холодильных установок провизионных кладовых. Рассмотрены вопросы разработки системы автоматизированного проектирования холодильников, а также система автоматизированного определения удельных энергетических показателей холодильных установок. Изложены экологические аспекты применения аккумулирующих прослоек из материалов с фазовым переходом жидкость - кристалл в конструкциях теплоизоляции холодильников. Предложен графо-аналитический метод расчета толщины пароизоляции ограждений холодильных камер.

Розглянуто особливості застосування методу рекуперації енергії "відпрацьованих" електронів для підвищення технічного ККД генератора дифракційного випромінювання (ГДВ). Проведено траєкторний аналіз руху електронного потоку в ГДВ з одноступеневим колектором-рекуператором і визначено гранично допустиме зниження потенціалу колектора, що не порушує стабільність роботи ГДВ. В експериментальному макеті ГДВ з одноступеневим колектором-рекуператором для рівня вихідної потужності P = 100 Вт одержано підвищення загального ККД з 11,5 до 25 %.

Проаналізовано методи локалізації теплових факелів від джерел різної потужності. Запропоновано спосіб локалізації теплового факела від джерел малої потужності зовнішнім закрученим потоком. Одержано експериментальну залежність, необхідну для локалізації витрат газу.

Описано автоматизовану установку для вимірювання теплових параметрів полум'я пальника під час проведення вогневих випробувань матеріалів і виробів зокрема режими роботи, функціональну-структурну схему, устрій та призначення складових частин, області використання та результати дослідження метрологічних характеристик.

Наведено математичну модель процесу нагріву шихти у шихтопідігрівачі барабанного типу, яка відрізняється від відомих більш повним врахуванням суттєвих властивостей досліджуваного об'єкта. Запропоновано ефективний алгоритм розрахунку процесу нагріву шихти, подано результати обчислювальних експериментів.

Создана модель печи-кальцинатора антрацита, позволяющая визуализировать процесс электроконтактного нагрева угля. Предварительно изучены особенности нагрева зерен термоантрацита.

Проаналізовано роботу градирень з розпилювальними форсунками. Показано, що недотримання певних вимог до конструктивного оформлення процесу охолодження води у форсункових градирнях, змонтованих шляхом модернізації зрошувальних градирень, суттєво обмежує їх охолоджувальні можливості. Наведені результати натурних та обчислювальних експериментів показують можливість забезпечення необхідної якості роботи водообігового циклу з використанням форсункової градирні зі значною економією електроенергії.

Ключ. слова: промышленные печи, косвенный радиационный нагрев, дискофакельные горелки, плоско-факельные горелки, волокнистые огнеупорные материалы
Індекс рубрикатора НБУВ: З391.6

Рубрики:

Промислові печі

Шифр НБУВ: Ж28347 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено порівняльний аналіз ефективності утилізації вторинних енергоресурсів компресорних станцій магістральних газопроводів у двоконтурних парогазових установках з використанням у вторинному контурі водяної пари та н-пентану. Визначено область ефективного використання органічних теплоносіїв з низькими температурами кипіння та теплотою випаровування.

Проаналізовано рівняння, одержані різними авторами для розрахунку економії палива від нагрівання повітря відхідними продуктами згоряння промислових печей. Запропоновано ввести до традиційного рівняння експериментально одержаний коефіцієнт, який враховує вплив конструктивних і режимних особливостей методичних і камерних нагрівальних печей на економію палива від рекуперації теплоти відхідних продуктів згоряння.

Проаналізовано схеми, конструктивні та технологічні рішення сучасних рекуператорів для мікротурбін, а також теплогідравлічні характеристики перспективних теплообмінних каналів та основні шляхи зниження питомої поверхні та об'єму.

Індекс рубрикатора НБУВ: З391.9-51

Рубрики:

Промислове використання вторинних енергетичних ресурсів

Шифр НБУВ: Ж14162 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Побудовано модель аеродинаміки двофазового потоку у надшаровому просторі апарату з циркулюючим киплячим шаром. Проведено числові дослідження на апаратах з різною геометрією нижньої частини топки і схемою подачі транспортувального агента. Показано, що швидкість несучого середовища в ядрі потоку може суттєво перевищувати її середнє (за перерізом топки) значення. При цьому площа ядра потоку, через яку проходить понад 70 % загальної витрати газу, виявляється суттєво меншою за поперечний переріз топки.

Развита методология науки об интенсификации процессов переноса и дана классификация этих методов. Выполнен термодинамический (в терминах полных энтальпий) анализ процесса использования топлива в печах, оценены интенсивные и экстенсивные факторы процессов переноса. Анализ проведен для печи как идеального теплового агрегата с учетом воздействия различных тепловых потерь, обусловливающих термодинамическую неидеальность печи. Выделены следующие направления интенсификации тепловых процессов: повышение потенциала топливной смеси (4 метода), интенсификация теплоотдачи (7 методов), оптимизация схемы движения теплоносителя (5 методов), а также группа из трех методов, нейтрализующих влияние тепловой неидеальности печи. Представлена эволюция теории топливных печей с указанием значимости методов математического и CFD моделирования, а также зональных и Монте-Карло методов теплового расчета.