На основе математического моделирования регенеративной камерной печи проведены исследования влияния длины факела, доли топлива, сжигаемого в рабочем пространстве печи вне регенеративной горелки и времени реверса печных газов на равномерность нагрева крупнотоннажной садки по длине рабочего пространства печи. Сделаны выводы о влиянии условий сжигания топлива на стандартность нагрева садки и предложены оптимальные параметры, обеспечивающие высокое качество и скорость нагрева садки.

Розглянуто основні аспекти тепловологісної обробки газів у газовому тракті газоспоживаючої котельної установки з теплоутилізатором і визначено умови, за яких забезпечується відсутність конденсатоутворення в її димарі. Одержано формули для визначення результуючої зміни температури і вологовмісту газів у разі підмішування до них одночасно кількох газоподібних теплоносіїв.

Розглянуто режими роботи поверхневих конденсаційних теплоутилізаторів газоспоживаючих котлів. Представлено результати розрахункових досліджень основних характеристик пучків оребрених труб в умовах теплообміну при конденсації водяної пари, що міститься в продуктах згоряння котлів. Наведено рекомендації щодо вибору раціональних характеристик оребрених труб.

Розглянуто особливості застосування методу рекуперації енергії "відпрацьованих" електронів для підвищення технічного ККД генератора дифракційного випромінювання (ГДВ). Проведено траєкторний аналіз руху електронного потоку в ГДВ з одноступеневим колектором-рекуператором і визначено гранично допустиме зниження потенціалу колектора, що не порушує стабільність роботи ГДВ. В експериментальному макеті ГДВ з одноступеневим колектором-рекуператором для рівня вихідної потужності P = 100 Вт одержано підвищення загального ККД з 11,5 до 25 %.

Проаналізовано методи локалізації теплових факелів від джерел різної потужності. Запропоновано спосіб локалізації теплового факела від джерел малої потужності зовнішнім закрученим потоком. Одержано експериментальну залежність, необхідну для локалізації витрат газу.

Проаналізовано роботу градирень з розпилювальними форсунками. Показано, що недотримання певних вимог до конструктивного оформлення процесу охолодження води у форсункових градирнях, змонтованих шляхом модернізації зрошувальних градирень, суттєво обмежує їх охолоджувальні можливості. Наведені результати натурних та обчислювальних експериментів показують можливість забезпечення необхідної якості роботи водообігового циклу з використанням форсункової градирні зі значною економією електроенергії.

Проведено порівняльний аналіз ефективності утилізації вторинних енергоресурсів компресорних станцій магістральних газопроводів у двоконтурних парогазових установках з використанням у вторинному контурі водяної пари та н-пентану. Визначено область ефективного використання органічних теплоносіїв з низькими температурами кипіння та теплотою випаровування.

Проаналізовано рівняння, одержані різними авторами для розрахунку економії палива від нагрівання повітря відхідними продуктами згоряння промислових печей. Запропоновано ввести до традиційного рівняння експериментально одержаний коефіцієнт, який враховує вплив конструктивних і режимних особливостей методичних і камерних нагрівальних печей на економію палива від рекуперації теплоти відхідних продуктів згоряння.

Проаналізовано схеми, конструктивні та технологічні рішення сучасних рекуператорів для мікротурбін, а також теплогідравлічні характеристики перспективних теплообмінних каналів та основні шляхи зниження питомої поверхні та об'єму.

Індекс рубрикатора НБУВ: З391.9-51

Рубрики:

Промислове використання вторинних енергетичних ресурсів

Шифр НБУВ: Ж14162 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержано математичну модель, що дозволяє розраховувати кратність розбавлення повітрям відпрацьованих димових газів від спалення природного газу з метою одержання газоповітряної суміші з заданою температурою. На базі моделі у вигляді системи рівнянь одержано нелінійну регресійну модель, яку можна використовувати для комп'ютерного керування змішуванням. Побудовано номограму, що дозволяє швидко оцінити необхідну кратність розбавлення.

Численно смоделирован разогрев футерованной камеры регенеративными горелками. Совместно решены задачи турбулентного движения газа, лучисто-конвективного теплообмена и нестационарной теплопроводности кладки камеры. Рассмотрены варианты расположения горелок в нижней части камеры и на боковых стенах. Показано преимущество нижнего расположения регенеративных горелок.

Розглянуто напрямки та нові технології зниження витрат енергоносіїв, що підвищують ефективність використання природного газу на компресорних станціях і перетворення їх у відносно екологічно чисті енерготехнологічні комплекси комбінованого виробництва різних видів енергії та води.

Представлены результаты экспериментального исследования теплообмена и сопротивления в плоских каналах с продолговатыми углублениями и выступами. Проанализированы теплогидравлические характеристики каналов, оценена возможность их использования при создании теплообменников-рекуператоров для микротурбинных установок.

Разработана и испытана модель рекуператора спирального типа для микротурбинной установки, основанного на использовании теплообменных поверхностей с лунками и диагональными ребрами. Результаты испытаний показали, что данная конструкция выдерживает перепад давлений между соседними каналами в 4,5 атм. Эффективность теплообмена при одинаковом расходе теплоносителей равна 80 %, а относительные суммарные потери давления не превышают 10 %.

Институтом газа Национальной Академии наук Украины разработаны новые экологически чистые и энергосберегающие технологии использования отходящих агломерационных газов в качестве окислителя горения топлива в котлах ТЭЦ и ПВС, зажигательных горнах собственных агломерационных машин, воздухоподогревателях доменных печей и доменных печах, собственном процессе спекания агломерационной шихты, в вагранках литейных цехов, отоплении коксовых печей.

При выборе в качестве вторичных источников простого слоя токов задача расчета статического плоскопараллельного поля в кусочно-однородной среде сводится к СЛАУ путем применения закона полного тока в интегральной форме для каждого отрезка разбиения границы раздела сред. Рассмотрена кусочно-линейная аппроксимация плотности тока. Решение этой СЛАУ при одном и том же числе разбиений существенно ближе к решению соответствующего интегрального уравнения по сравнению с решением СЛАУ, получающейся непосредственно из интегрального уравнения.

Проанализирована эксерго-технологическая, теплоэксергетическая и эксерго-экономическая эффективность различных схем утилизации теплоты отходящих газов стекловаренных печей и котельных агрегатов, на основании анализа предложены рекомендации по применению указанных схем с учетом особенностей данного производства и конкретной схемы утилизации.

Разработаны двухступенчатые конденсаторные контуры с неполным фазовым переходом в первой ступени и промежуточной сепарацией фаз, обеспечивающие повышение теплового коэффициента теплоиспользующих эжекторных холодильных машин примерно на 20 %.

Рассмотрен комплексный подход к оценке эффективности систем утилизации теплоты энергетических установок. Предложены разработанные на его основе критерии оценки эффективности. С помощью указанных критериев проведен поэлементный анализ эффективности утилизатора теплоты отходящих газов газопоршневого двигателя, входящего в теплоутилизационную схему для нагрева воды систем отопления. Определена целесообразность применения исследуемой теплоутилизационной схемы с учетом дополнительных технологических факторов.