Автором дополнена оригинальная философская концепция многомерности Бытия и разработана необычная, порой даже ломающая обычные представления о мире, теория взаимодействия Времени, Пространства и Материи, освещая их как атрибуты единой основополагающей субстанции - Света. Книга полна нетрадиционных подходов к давно известным явлениям и посвящена вечным проблемам творчества, духовности и бессмертия.

Розглянуто теоретичні і методичні засади, результати моніторингових еколого-паспортизаційних, ландшафтно-екологічних, меліоративних, радіаційних, медичних досліджень гірських, рівнинних, урбанізованих, зрошуваних, заповідних екополігонів. Значну увагу приділено особливостям екологічного картографування, вмісту, розсіюванню, оцінці акумуляції хімічних елементів в атмосфері, поверхневих водах і донних відкладах, грунтово-рослинному покриву, а також взаємозв'язку їх із поширенням захворювань.

Излагаются основания и основы новой СНОЗ в развитии из ей предшествующей старой СНОЗ. Фундаментальная смыслологика старой системы научного объяснительного знания (аббревиатура СНОЗ) тормозит, ограничивает и путает познавательно-объяснительное мышление людей и из-за недоразвитости находится в кризисе. Фундаментальная смыслологика новой СНОЗ, основания и основы которой излагаются книгосериалом "Прологи новой СНОЗ" и "Логи новой СНОЗ", дает возможность человеческому умосознанию и мышлению выйти на такое вглубь (в микромир) до дна исчерпывающее и логически и фактически истинное познание реальной действительности (объективной и субъективной), какое возможно вообще.

Проаналізовано еволюцію природи і суспільства як взаємно зумовленої зміни систем. Здійснено спробу методологічного аналізу через синергетичний принцип. На підставі дослідження необхідності коеволюції природи і суспільства зроблено висновок про синтез знань сумісності різноманітних рівнів коеволюції та уявлень про коеволюційні процеси, що знаходять місце в науці, а також у художній творчості, релігії та міфології.

Розглядається шлях природознавства, його загальнотеоретичних положень та моделей вiд античностi, епохи раннього християнства i середньовiччя до науки нового часу, зазначенi їх протирiччя та недолiки, що сполучається з реконструкцiєю понятiйного апарату та космогонiчних моделей науки доiсторичних цивiлiзацiй. Зроблено висновок про доцiльнiсть залучення до такого аналiзу методологiї загальної теорiї систем та необхiднiсть подолання сучасною наукою низки її усталених стереотипiв.

Как возник мир? Почему появился в этом мире Человек? Каким образом он может стать Богом? Ответы на эти вопросы можно получить, познакомившись с новейшей универсальной Философией Космического Разума. В книге приводится научная информация о трех видах тонкой космической энергии - эфире, душе, духе; о трех типах миров в Мировом Целом - аде, рае и чистилище; о трех ипостасях Разума - Боге, Духе, Человеке. Опираясь на последние достижения научно-технической революции, - выдающиеся работы астрофизиков, физиков и кристаллографов всего мира, автор пытается создать новую космогонию.

Розкрито багатовимірну єдність логіко-гносеологічних основ природознавства. Розглянуто ідею багатофакторності як генезис міждисциплінарних синтезів філософії, фізики, математики, хімії та інших природничих наук. З позиції багатофакторності досліджено найсуттєвіші особливості: "багатомірності" різних систем природничо-наукового знання як концептуальної основи оцінювання синергетичного світу; формування багатомірного світогляду, побудови предметних багатофакторних (молекулярних) моделей, цілісного динаміко-статистично-імовірнісного образу "фізико-математичної цілісності". Проаналізовано багатомірну цілісність мікро-, макро- та мегасвіту в квантовій фізиці, синергетиці та фізико-математичному природознавстві у цілому.

На підставі методологічних підходів постнекласичної науки проведено теоретичну реконструкцію космологічних, природознавчих, етичних, соціальних, технологічних концепцій. Виявлено деякі риси космоетичних архетипів конфуціансько-буддійського, християнського, ісламського регіонів глобальної цілісності. Висвітлено основні положення концепцій усталеного розвитку й інтеграційної безпеки соціоприродних систем, що домінували в регіонах. Розглянуто питання варіативності цілей і засобів теоретичного осягнення, технологічного освоєння та перетворення світу. Встановлено можливість узгодження культурних кодів Сходу та Заходу.

С учетом методологических подходов постнеклассической науки приведена теоретическая реконструкция космологических, естественнонаучных, этических, социальных, технологических концепций (35 ст. до н.э. - ХХ ст.). Выявлены некоторые черты космоэтических архетипов конфуцианско-буддийского, христианского, исламского регионов в глобальной целостности. Освещены основные положения доминировавших в регионах концепций устойчивого развития и интеграционной безопасности социоприродных систем. Рассмотрены вопросы вариативности целей и способов теоретического осмысления, технологического освоения и преобразования мира. Установлена возможность согласования культурных кодов Востока и Запада.

Проаналізовано логіко-гносеологічні та онтологічні засади природознавства. Викладено імовірнісну концепцію природничо-наукового знання у гносеологічній теорії XVII ст. Проаналізовано особливості становлення та розвитку статистичного детермінізму. Встановлено немеханічну сутність теорії електромагнітного поля Дж.К.Максвелла та її вплив на зміну наукових уявлень щодо механічної картини світу. Розглянуто проблеми синтезу природничо-наукового та гуманітарного знання, проаналізовано синергетичну парадигму світоосмислення. Досліджено процес формування онтологічної теорії в індійській філософії, античному природознавстві, натуралістичних концепціях доби Відродження та наукових уявленнях Нового часу. Проаналізовано базові принципи фізико-математичного природознавства та особливості становлення багатофакторної парадигми у вивченні багатовимірної цілісності мікро-, макро- та мегасвіту.

Проанализированы логико-гносеологические и онтологические основы природоведения. Изложена вероятностная концепция естественнонаучного знания в гносеологической теории XVII ст. Проанализированы особенности становления и развития статистического детерминизма. Установлена немеханическая сущность теории электромагнитного поля Дж.К.Максвелла и ее влияние на изменение научных представлений о механической картине мира. Рассмотрены проблемы синтеза естественнонаучного и гуманитарного знания, проанализирована синергетическая парадигма мировоззрения. Исследован процесс формирования онтологической теории в индийской философии, античном природоведении, натуралистических концепциях эпохи Возрождения и научных представлений Нового времени. Проанализированы базовые принципы физико-математического природоведения и особенности становления многофакторной парадигмы в изучении многомерной целостности микро-, макро- и мегамира.

Висвітлено основні закони та теорії фізики, показано історичний розвиток фізичних уявлень. Розглянуто фізику як фундамент сучасної науки, види та основні атрибути матерії. Запропоновано концепції атомізму, теплових явищ, розглянуто квантово-механічні властивості матерії. Обговорено особливості механіцизму та лапласівського детермінізму, наведено електромагнітну теорію поля Максвелла. Описано корпускулярно-хвильовий дуалізм властивостей речовини.

Розкрито онтологічні засади природознавства. Висвітлено етапи становлення багатофакторної методологічної парадигми та багатовимірні основи сучасного фізико-математичного природознавства. Проаналізовано теоретико-онтологічні принципи індійської філософії, античного природознавства, натурфілософії епохи Відродження та Нового часу. Детально висвітлено натурфілософські погляди Платона, Дж. Бруно, М. Кузанського, Ф. Бекона, Р. Декарта, Г. Лейбніца, Дж. Локка та ін.

Раскрыты онтологические основы природоведения. Освещены этапы становления многофакторной методологической парадигмы, а также многомерные основы современного физико-математического природоведения. Проанализированы теоретико-онтологические принципы индийской философии, античного природоведения, натурфилософии эпохи Возрождения и Нового времени. Детально освещены натурфилософские взгляды: Платона, Бруно, Кузанского, Бэкона, Декарта, Лейбница, Локка и др.

Рассмотрены основные концепции современного естествознания (самоорганизации, экологии, биосферы и ноосферы), а также основные этапы его развития. Освещены особенности естественнонаучной, электромагнитной, квантово-полевой и механистической картин мира. Раскрыто содержание основных понятий химии, определены этапы создания системы теоретической химии. Проанализированы особенности биологического уровня организации материи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Б.в615

Висвітлено головні етапи розвитку сучасної науки, методологію наукового пізнання в енергоінформаційних науках, описано їх специфіку. Розкрито сутність наукового пізнання, наведено класифікацію методів та критерії наукових досліджень в енергоінформаційних науках.

Освещены главные этапы развития современной науки, методология научного познания в энергоинформационных науках, описана их специфика. Раскрыта сущность научного познания, приведены классификация методов и критерии научных исследований в энергоинформационных науках.

Рассмотрено значение материалистической диалектики как мировоззрения, теории и метода познания для теоретических исследований в области естествознания. Освещены взгляды А.И.Герцена об отношении исследователей к философии и недостатках естествознания, значении философии для естествознания и об основном вопросе философии, диалектике в природе и различных науках. Проанализированы теоретические исследования Ф.Энгельса в данной области. Предложены различные формулировки парадокса Гиббса. Описаны проблемы мирового кругооборота в трудах диалектических материалистов. Приведены примеры применения материалистической диалектики для решения конкретных проблем естествознания.

Рассмотрены основные концепции современного естествознания, имеющие важное значение для формирования научного мировоззрения и общей культуры студенческой молодежи. Раскрыты базовые принципы и функции науки, охарактеризованы основные этапы развития и иерархия естественнонаучных знаний. Приведены данные о научных революциях, описаны механистическая и электромагнитная картины мира. Раскрыты основные положения современной физической теории пространства и времени, рассмотрены концепции микро- и мегамира, биосферы и экологии, химические и живые системы, теории эволюции в живой природе, основы генной инженерии, синергетики и современные представления о функционировании человеческого организма. Представлены гипотезы происходжения Земли, недарвинские теории развития живой природы и новые концепции происходжения человека.

Представлены результаты исследований акустических волн, шумовых эффектов и вибрации, а также гидроаэрогазодинамики и тепломассопереноса в системах летательных аппаратов. Освещены вопросы гравитации и фундаментальной физики, охарактеризованы двигатели и энергетические установки, а также энергообеспечение космических аппаратов. Приведены методы изучения динамики и баллистики летательных аппаратов, а также управления их движением. Рассмотрены современные системы защиты и контроля космического пространства. Рассмотрены новейшие информационные технологии и системы телекоммуникаций. Показана взаимосвязь космической биомедицины и психологии, представлены новые решения и технологии производства летательных аппаратов. Приведена оценка радиоэлектронной аппаратуры ракетно-космических систем, освещены последние достижения в области специального материаловедения. Рассмотрены вопросы проектирования, конструирования и обеспечения надежности транспортно-космических систем. Обоснованы возможности использования химических технологий в ракетной технике. Представлены современные методы дистанционного мониторинга Земли. Освещены перспективы кооперации Украины в ракетно-космической отрасли.

Висвітлено життєвий і творчий шлях О.А.Янати (1888 - 1938) - відомого українського природознавця, професора, дослідника, просвітника, педагога. Показано участь професора в діяльності регіональних наукових товариств України. Проаналізовано внесок ученого у ботаніку, агрономію, історію науки, українську ботанічну термінологію.

Освещен жизненный и творческий путь А.А.Янаты (1888 - 1938) - известного украинского природоведа, исследователя, просветителя, педагога. Показано участие профессора в деятельности региональных научных обществах Украины. Проанализирован вклад ученого в ботанику, агрономию, историю науки, украинскую ботаническую терминологию.

Охарактеризованы политические ценности в контексте проблем и перспектив консолидации украинского общества. Проанализированы основные положения проекта "Духовное возрождение человека и общества". Освещены идеи В.И.Вернадского и особенности образовательно-валеологических технологий в условиях биосферного региона. Изложены вопросы влияния рентгеновского облучения на содержание ядерной ДНК, цитоплазматической РНК и суммарного белка в тканях желудочно-кишечного тракта белых крыс. Рассмотрены проблемы познания физического и духовного (ноосферы) миров планеты, геологической безопасности почв в химико-экологическом аспекте. Раскрыты роль и значение массажа в системе оздоровления и реабилитации больных.

Проаналізовано комплекс світоглядних проблем, викликаних глобальними теоретичними та науково-технічними зрушеннями в природознавстві кінця XX - початку XXI ст. Розкрито значення глибинних багатовекторних змін, які відбуваються у науковому світогляді під впливом розвитку таких галузей, як синергетика, квантово-польова космофізика, інформатика, молекулярна біологія, а також індустрія нано-біо-геномо-нейро-інформаційно-комп'ютерних супертехнологій. Увагу приділено пошуку нових шляхів розвитку технонауки, новітнім фундаментальним теоріям сучасного природознавства, формам буття технооб'єкта, аналізу опорних понять і базових мов наукового опису реальності деконструювання базових парадигм природознавства, які домінували у XX ст. Охарактеризовано постнекласичний і постмодерністський етапи історичного становлення природознавства.

Проанализирован комплекс мировоззренческих проблем, вызванных глобальными теоретическими и научно-техническими сдвигами в природоведении конца XX - начала XXI вв. Раскрыто значение глубинных многовекторных изменений, происходящих в научном мировоззрении под влиянием развития таких отраслей, как синергетика, квантово-полевая космофизика, информатика, молекулярная биология, а также индустрия нано-био-геномо-нейро-информационно-компьютерных супертехнологий. Уделено внимание поиску новых путей развития технонауки, новейшим фундаментальным теориям современного природоведения, формам бытия технообъекта, анализу понятий и базовых языков научного описания реальности деконструирования базовых парадигм природоведения, доминирующих в XX в. Охарактеризованы постнеклассический и постмодернистский етапы исторического становления природоведения.