Серія ідеологічних погромів була організована в 1946 - 1948 рр. А.Ждановим за ініціативи Сталіна. Постанови ЦК ВКП (б) з викриттям різних перекручень і хиб в історичній науці, літературі, музиці знаходили живий відгук в Україні, де негайно "виявляли" аналогії "ідейним збоченням", "викривленням", "помилкам" так званого буржуазно-націоналістичного характеру. Не обминули Україну й наслідки "лисенківщини", що на десятки років загальмувало розвиток генетики й кібернетики. Представниками "антинародного, формалістичного, згубного для радянської музики напрямку" категорично кваліфікувалися українські композитори. Наприкінці 1948 р. в Україні було розгорнуто боротьбу проти "низькопоклонства перед Заходом", а пізніше проти "космополітизму".

  Скачати повний текст

З'ясовано напрями, зміст і форми українознавчих досліджень. Розкрито внесок дослідників на еміграції у визначенні концептуальних підходів і теоретико-методологічних засад розвитку українознавства як єдиної системи наукових інтегративних знань, формуванні його джерельних, історіографічних і історіософських основ.

  Скачати повний текст

Проаналізовано методологічний доробок В.І.Вернадського та його внесок до філософії науки. Зазначено, що вчений розпочав теоретичні дослідження проблем методології науки за перших кроків самостійної наукової творчості, а також після його видатних науково-філософських узагальнень (проблеми радіогеології, стану простору живої речовини, теорії ноосфери). В.І.Вернадський запропоновував тезу, що істотна риса методології науки XX ст. є її якісна неоднорідність, мозаїчність, що відповідає неоднорідності досліджуваної сучасною наукою реальності. Зауважено, що В.І.Вернадський був попередником соціологічних і епістемологічних концепцій науки, розроблених Р.Мертоном, А.Койре, К.Поппером, Т.Куном, І.Лакатосом, П.Фейєрабендом, які створили сучасний соціально-історичний погляд на наукову творчість та її місце у культурі. У його працях вчений запропонував розглядати розвиток наукового знання як нелінійний. Це визначає парадигматику розвитку постнекласичної науки кінця XX - початку XXI ст. Розглянуто проблему обгрунтування специфіки методології емпіричного й описового природознавства, на чому наполягав В.І.Вернадський.

  Скачати повний текст

Досліджено життя та діяльність видатного українського вченого й організатора науки в галузі антропології, етнології й агрономії О. Г. Алеші (1890 - 1922 рр.). Відображено основні етапи життя, науково-організаційної творчості вченого у контексті діяльності Українського наукового товариства у Києві, Української академії наук, Українського народного університету, Сільськогосподарського наукового комітету України. Здійснено періодизацію творчого шляху вченого, виявлено основні етапи його становлення, досліджено наукові праці та проаналізовано багатогранну організаційну діяльність О. Г. Алеші, що дозволяє зробити висновок про вагомий внесок вченого в розвиток таких галузей української науки, як антропологія, етнологія та сільське господарство.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження науково-педагогічної діяльності української еміграції у країнах Центральної та Західної Європи (1919 - 1939 р.) та виявлено її особливості. Вивчено організацію освітньо-педагогічної, науково-дослідницької та видавничої діяльності української еміграції в Європі. Характерні риси цього процесу висвітлено у контексті передумов і умов щодо науково-педагогічної діяльності українців у еміграції. Розкрито зміст освіти та виховання молодої генерації українців, розглянуто особливості фахової підготовки в осередках української еміграції, а також здобутки науково-дослідницької та видавничої діяльності українців в еміграції, окреслено можливості творчого використання історичного досвіду за сучасних умов реформування освіти в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано й узагальнено журнальну публіцистику щомісячника "Наука і суспільство" з питань розвитку вітчизняної науки та техніки в 1950 - 1980-х рр. Здійснено аналіз існуючих в історіографії методологічних підходів, теоретичних парадигм щодо проблеми відображення в періодичній пресі актуальних проблем науково-технічного прогресу радянського часу. Визначено періодизацію діяльності журналу з погляду зміни змісту та напрямів науково-технічної тематики під впливом науково-технічних революцій, переформатування ідеологічних акцентів і політичної кон'юнктури тоталітарної держави. Вивчено та введено в науковий обіг раніше не відомі науково-публіцистичні виступи радянських учених, інженерів-конструкторів, винахідників, раціоналізаторів виробництва. Розглянуто форми та методи роботи журналу "Наука і суспільство" з читачами, шляхи залучення їх до активного обговорення актуальних питань розвитку науки та техніки.

  Скачати повний текст

Досліджуються проблеми діяльності наукових установ України у часи хрущовської "відлиги", їх матеріально-технічне та фінансове забезпечення, структура наукових кадрів, співробітництво науковців України із їх зарубіжними колегами.

  Скачати повний текст

Досліджено кардинальні динамічні зміни, що відбулися в системі організації, методологічних засадах і підходах до визначення пріоритетних напрямків розвитку вітчизняних наукових досліджень. Охарактеризовано зростаючу динаміку соціального розвитку, тектонічні зрушення як у світоглядних засадах науки, так і у техніко-технологічних можливостях, що зробили її вирішальним чинником конкурентоспроможності у стратегічному змаганні світових держав. Висвітлено шляхи становлення нової системи партійно-радянського управління наукою, що поставила за мету максимальне сприяння мобілізаційній модернізації "навздогінного" типу. Охарактеризовано масштабні досягнення, здійснені українськими вченими, та драматичні випробування, що випали на долю багатьох науковців, безневинно постраждалих внаслідок жахливих сталінських репресій.

  Скачати повний текст

Акцентовано увагу на теоретико-методологічних і культурно-історичних особливостях дослідження становлення соціальної історії науки як міждисциплінарної галузі. Поглиблено розуміння соціальної історії науки, соціальної епістемології та антропології. Узагальнено існуючі концептуальні підходи до соціальної історії науки, виявлено основні напрями: конструктивістський, діалектико-рефлексивний, етнографії науки. Розглянуто взаємовідношення науки як соціального інституту з іншими в межах макроаналітичної стратегії соціальної історії науки, а також особливості вивчення окремих випадків, аналіз неповторних, унікальних подій історії науки. Обгрунтовано тезу, що міждисциплінарність соціальної історії науки забезпечила прогрес в пізнанні об'єкту дослідження, поставила центральним завданням співвідношення та ієархію методів і результатів дослідження та можливості його вирішення на основі єдиної методологічної схеми.

  Скачати повний текст

Проаналізовано функції академічної науки та реалії їх здійснення в різні історичні періоди. Проведено історичну реконструкцію форм взаємодії академій наук України та Росії. Оцінено внески українських учених в розвиток фундаментальних наук в Росії та російських учених в становлення та розвиток академічної науки, створення нових наукових установ в Академії наук України. Виявлено принципи та чинники ефективного партнерства академій наук України та Росії за умов глобалізації, інноваційного перетворення економіки та в контексті входження в європейський і світовий науковий простір. Увагу приділено аналізу архівних документів і матеріалів з історії академічної науки на засадах методології наукових комунікацій і організації науки.

  Скачати повний текст