Запропоновано механізм дії абсцизової кислоти (АБК) і етилену за дії хімічних агентів і обезводнення. Виявлено, що під впливом 2,4-Д, етефону, ІОК, зеатину, гібберелової кислоти, піклораму, хлорхолінхлориду та діквату збільшується концентрація АБК у рослин. Показано, що одним з механізмів її швидкого накопичення є окиснювальне руйнування каротинів. Виявлено, що під впливом фізичних і хімічних факторів збільшується процес синтезу етилену рослинами. Установлено, що етилен і дікват ініціють процеси перекисного окиснення ліпідів клітинних мембран, що підтверджено збільшенням кількості малонового діальдегіду та гідроперекисів ліпідів, зменшенням кількості ненасичених і збільшенням насичених жирних кислот, а також зменшенням фосфатидилхоліну й етаноламіну. На підставі попередньої обробки рослин АБК досліджено деструктивну дію етилену та діквату на вміст ліпідів і жирних кислот мембран, а також ростові процеси рослин. Зроблено висновок, що АБК є природним антиоксидантом рослин. Запропоновано молекулярні механізми взаємодії оксидантів і антиоксидантів за дії стресових чинників.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено динаміку вмісту нітратів у фотоперіодичному циклі, нітратредуктазну та фотохімічну активність хлоропластів і вміст НАДФ(Н) та НАД(Н) у фотоперіодично нейтральних, довго- та короткоденних рослин. Виявлено, що інтенсивність обміну нітратів, фотохімічна активність хлоропластів, окиснення НАДФН і НАДН у довго- та короткоденних рослин за сприятливих фотоперіодичних умов вищі, ніж за несприятливих. Доведено, що у фотоперіодично нейтральних рослин на короткому дні дані процеси за характером подібні до їх змін у короткоденних рослин. Зроблено висновок, що за сприятливих фотоперіодичних умов у довго- та короткоденних рослин інтенсивний нітратний обмін і його достатнє енергетичне забезпечення є вагомою умовою забезпечення процесу синтезу білка необхідною кількістю відновленого азоту, що сприяє посиленню азотного обміну, який є одним з основних факторів, що обумовлюють більш ранній перехід рослин до цвітіння за сприятливої тривалості дня, ніж у разі несприятливої. Доведено, що у фотоперіодично нейтральних рослин, які не змінюють темпів розвитку за різного фотоперіоду, інтенсивність обміну нітритів на довгому дні достатня для забезпечення білкового обміну, а підвищення даного показника на короткому дні забезпечує такий рівень обміну білка, який дозволяє їм нормально розвиватися за даних умов.

  Скачати повний текст

Розроблено нові екологічні підходи щодо екзогенного застосування лектинів та лектинвмісних екстрактів з метою зменшення ураженості хворобами та підвищення продуктивності сільськогосподарських культур. Установлено, що хімічно чисті лектини та лектинвмісні екстракти рослинного походження мають широкий спектр біологічної дії. Залежно від концентрації вони пригнічують або стимулюють біотести. Виявлено рослини, які характеризуються наявністю лектинів і комплексу біологічно активних речовин, якими є бузина чорна, обліпиха крушиновидна, нагідки лікарські, цмин пісковий, шавлія лікарська, звіробій звичайний, суниці лісові, парило звичайне. Нативні екстракти рослин здатні інгібувати проростання теліоспор летючої сажки ячменю. За цього активність екстрактів залежить від наявності в них лектинів. Вивчено ефективність лектинвмісних екстрактів для екзогенного застосувння з метою зменшення ураженості ячменю летючою сажкою. Установлено, що за умов передпосівної обробки насіння ячменю рослинними біологічно активними екстрактами обліпихи крушиновидної та нагідок лікарських зменшилась ураженість посівів ячменю летючою сажкою на 53,5 % - 73,3 % та підвищилась продуктивність культури на 2,2 - 4,4 ц/га. Відзначено, що відходи переробки лікарської сировини на фармацевтичних підприємствах містять лектини. Розроблено екологічно безпечні технологічні схеми одержання лектинів і лектинвмісних екстрактів у препаративних формах.

  Скачати повний текст

Вперше показано,що відходи пивоварного й спиртодріжджового виробництва, асоціації мікроорганізмів можуть використовуватись як джерела фітогормонів-стимуляторів та інших фізіологічно активних речовин для створення препаратів регуляторів росту рослин. Розроблено універсальний спосіб одержання фітогормональних препаратів з різних видів природної сировини. На підставі аналізу лабораторних та польових дослідів оцінено біологічну ефективність одержаних препаратів регуляторів росту рослин, зменшення фітотоксичного впливу пестицидів, їх антимутагенну, генопроекторну дію та індукцію системної стійкості рослин до несприятливих факторів довкілля. Встановлено, що застосування регуляторів росту з природної сировини, завдяки широкому прояву їх фізіологічних властивостей, сприяє підвищенню продуктивності або зменшенню втрат урожаю сільськогосподарських культур за дії несприятливих умов довкілля.

  Скачати повний текст

Одержано штами-надсинтетики флавінових нуклеотидів флавінмононуклеотиду (ФМН) та флавінаденіндинуклеотиду (ФАД) на базі флавіногенних дріжджів С.famata й оптимізовано склад поживних середовищ для максимального нагромадження флавінових нуклеотидів. Одержано рекомбінантні штами-надпродуценти, які синтезують до 385 мг/л ФМН в середовищі оптимізованого складу. З'ясовано, що внаслідок експресії гена FAD1 під контролем сильного конститутивного промотора TEF1 у геномі рекомбінантних штамів С.famata, здатних до надсинтезу ФМН, питома активність ФАД-синтетази рекомбінантних штамів зростає в 16 разів, такі штами синтезують у середовищі, оптимізованому для продукції ФАД до 450 мг/л даного нуклеотиду.

  Скачати повний текст

Встановлено молекулярний механізм впливу фосфатидної кислоти як структурного компонента мембрани на 5-ліпоксигеназне окиснення лінолевої кислоти. Визначено, що фосфатидна кислота є алостеричним активатором 5-ліпоксигенази у міцелярній системі, що призводить до появи додаткового рН оптимуму у кислій області. Встановлено, що фосфатидна кислота за умов недостатньої кількості субстрату 5-ліпоксигеназної реакції та нефізіологічних значень рН бере участь у підтриманні певного рівня первинних продуктів ліпоксигеназного окиснення лінолевої кислоти шляхом заміщення молекул субстрату в алостеричному центрі ферменту, підвищення спорідненості ферменту до субстрату та зниження частки неферментативно утворених продуктів окиснення лінолевої кислоти. Виявлено закономірності впливу фосфатидної кислоти на термодинамічні показники процесу денатурації. Показано, що взаємодія 5-ліпоксигенази з алостеричним активатором - фосфатидною кислотою - збільшує енергію активації термоінактивації ферменту, що вказує на певні конформаційні зміни ферменту, які обумовлені гідрофобними взаємодіями. Розглянуто механізм взаємодії ліпоксигенази з синтетичним похідним лінолевої кислоти - лінолеїлгідроксамовою кислотою, який передбачає інгібування за безконкурентним типом. Виявлено можливість біотрансформації інгібітора лінолеїлгідроксамової кислоти за участю 5-ліпоксигенази та фосфатидної кислоти. Показано, що взаємодія 5-ліпоксигенази з фосфатидною кислотою призводить до окиснення неспецифічного субстрату реакції - лінолеїлгідроксамової кислоти. Зазначено, що окиснені форми лінолеїлгідроксамової кислоти не менш ефективні за неокиснену форму інгібітора.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що дія гібереліну та його інгібіторів модифікується світлом: відсутність світла та гіберелін посилюють ростові процеси й атрагувальну активність проростків на гетеротрофному етапі живлення. Застосування ретардантів і вплив світла в цей період діють протилежно - зменшують інтенсивність ростових процесів і, відповідно, акцепторну активність проростків. Суттєве збільшення інтенсивності дихання у фотоморфних рослин за дії ретардантів виступає як альтернативний ріст акцептора, в якому "спалюється" надлишок резервних метаболітів. У фотоморфних рослин гарбуза, за зміни типу обміну з гетеро- на автотрофний, обробка гібереліном зменшувала інтенсивність дихання, внаслідок чого збільшувалася частка асиміляційних процесів у загальному вуглекислотному обміні проростків. Встановлено, що як резервна речовина поряд з крохмалем, резервною олією й азотовмісними сполуками використовуються пентозани клітинних стінок і відбувається зміна конформації та часткове збільшення молекулярної маси пектинів за рахунок процесів етерифікації карбоксильних груп цих полісахаридів.

  Скачати повний текст

Розширено уявлення про регуляторну роль фітолектинів на клітинному, організменному та системному рівнях організації фітобактеріальних симбіозів та асоціацій, яка обумовлена спектром біологічної активності аглютинінів щодо компонентів системи рослина - грунт - мікроорганізми та характеризується полівекторною та пролонгованою дією лектинів на рослини та грунтові мікроорганізми in vitro та in situ. Показано, що ступінь спорідненості фітолектинів до азотфіксувальних мікроорганізмів in vitro є показником специфічності симбіопартнерів і здатності утворювати функціональний азотфіксувальний симбіоз in situ. Вперше запропоновано використовувати оцінку лектин-бактеріальної взаємодії як основу для створення лектин-бактеріальних композицій за принципом максимальної комплементарності компонентів. Обгрунтовано фізіологічні основи створення та доведено ефективність дії лектин-бактеріальних композицій за передпосівної обробки насіння пшениці, сої та гороху. Вперше показано, що фітолектини під час дії на насіння активізують його проростання та ріст рослин, змінюють перебіг їх метаболічних процесів, формування вегетативної маси й урожаю, а також розвиток і функціональну здатність мікрофлори грунту.

  Скачати повний текст

Досліджено участь фосфоінозитид-специфічної фосфоліпази C (ФЛC), одного з основних ферментів фосфоінозитидного метаболізму клітин рослин, в реалізації сигналу абсцизової кислоти (АБК). Зроблено висновки про активізацію ФЛC на ранніх етапах впливу АБК. Досліджено роль ФІ-ФЛC у трансдукції сигналу АБК у клітинах продихів за допомогою неоміцину, інгібітора ФІ-ФЛC. З'ясовано, що екзогенне додаванна неоміцину призводить до відкривання продихів, припиняє закривання продихів АБК і порушує здатність АБК пригнічувати відкривання продихів за дії світла. Попередня обробка неоміцином порушує чутливість продихів до сигналу АБК. Епідерміс, попередньо оброблений АБК, втрачає чутливість до дії неоміцину. На підставі результатів дослідження підтверджено участь ФІ-ФЛC у клітинних реакціях, що зумовлюють АБК-індуковане закривання продихів, та у подіях, пов'язаних з інгібуванням відкриття продихів АБК.

  Скачати повний текст

Встановлено різке підвищення рівня фосфатидилбутанолу на п'ятій хвилині дії даних фітогормонів, що тривало на тридцятій хвилині. Досліджено механізм регуляції фосфоліпази D в клітинах, роль кофакторів - кальцію та фосфатидилінозитол-4,5-бісфосфату. Зазначено, що застосування інгібітору каналів кальцію плазматичних мембран і хелатору іонів кальцію в апопласті (ЕГТА) зумовлює пригнічення формування фосфатидилбутанолу, індукованого цитокінінами.

  Скачати повний текст

Вивчено якісний та кількісний склад речовин первинного синтезу: білків, амінокислот, ліпідів, пігментів, вуглеводів і речовин вторинного синтезу: фенольних сполук - флавоноїдів і фенолкарбонових кислот. Виявлено особливості анатомічної будови та наявність індивідуальних морфологічних характеристик крохмальних зерен 6-ти підвидів і 10-ти ендоспермальних мутантів кукурудзи. Визначено загальні анатомічні діагностичні ознаки листків ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1, які використані для розробки МКЯ "Кукурудзи sugary-1 листя". Розроблено технологію одержання сухого екстракту листків ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1, досліджено його фармакологічна активність - гепатопротекторну, антиоксидантну та протизапальну.

  Скачати повний текст