Вперше показано,що відходи пивоварного й спиртодріжджового виробництва, асоціації мікроорганізмів можуть використовуватись як джерела фітогормонів-стимуляторів та інших фізіологічно активних речовин для створення препаратів регуляторів росту рослин. Розроблено універсальний спосіб одержання фітогормональних препаратів з різних видів природної сировини. На підставі аналізу лабораторних та польових дослідів оцінено біологічну ефективність одержаних препаратів регуляторів росту рослин, зменшення фітотоксичного впливу пестицидів, їх антимутагенну, генопроекторну дію та індукцію системної стійкості рослин до несприятливих факторів довкілля. Встановлено, що застосування регуляторів росту з природної сировини, завдяки широкому прояву їх фізіологічних властивостей, сприяє підвищенню продуктивності або зменшенню втрат урожаю сільськогосподарських культур за дії несприятливих умов довкілля.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що дія гібереліну та його інгібіторів модифікується світлом: відсутність світла та гіберелін посилюють ростові процеси й атрагувальну активність проростків на гетеротрофному етапі живлення. Застосування ретардантів і вплив світла в цей період діють протилежно - зменшують інтенсивність ростових процесів і, відповідно, акцепторну активність проростків. Суттєве збільшення інтенсивності дихання у фотоморфних рослин за дії ретардантів виступає як альтернативний ріст акцептора, в якому "спалюється" надлишок резервних метаболітів. У фотоморфних рослин гарбуза, за зміни типу обміну з гетеро- на автотрофний, обробка гібереліном зменшувала інтенсивність дихання, внаслідок чого збільшувалася частка асиміляційних процесів у загальному вуглекислотному обміні проростків. Встановлено, що як резервна речовина поряд з крохмалем, резервною олією й азотовмісними сполуками використовуються пентозани клітинних стінок і відбувається зміна конформації та часткове збільшення молекулярної маси пектинів за рахунок процесів етерифікації карбоксильних груп цих полісахаридів.

  Скачати повний текст

Встановлено, що регулятори росту (РР) "Етамон", "Триман 1", гумат калію та особливо "Дімекс" і "Гарт" за низьких концентрацій значно підсилюють проникність мембран клітин. Досліджено відповідність фізіологічної активності РР за дією на мембрани клітин з їх впливом на цілі рослини. Обробка насіння пшениці даними РР підвищувала стійкість проростків до короткочасної дії екстремальних температур. З'ясовано, що обробка насіння або рослин цукрових буряків РР "Етамон" і "Гарт" підвищує фотосинтез листків завдяки зниженню опорів дифузії та дихальних витрат і підвищенню вмісту хлорофілу, призводить до зростання співвідношення фотогормонів (ІОК + ЦК)/АБК. За польових умов спостережено значне підвищення врожайності цукрових буряків внаслідок обробки насіння або рослин зазначеними РР і врожайності ярого ячменю під дією гумату кальцію.

  Скачати повний текст

Теоретично визначено й експериментально підтверджено характер токсичної дії регуляторів росту рослин (РРР) - похідних N-оксид піридину за умов гострих і хронічних інтоксикацій, встановлено залежність "доза-час-ефект" та критеріальну значущість виявлених ефектів для оцінки їх шкідливої дії. З'ясовано, що досліджені РРР - метильні похідні N-оксид піридину, їх комплекси з органічними кислотами та солями є помірно- або малотоксичними сполуками для щурів, мишей та інфузорій зі слабовираженими кумулятивними властивостями. Виявлено суттєвий кумулятивний вплив на інфузорії речовин, що мають у своїй структурі Zn. Доведено, що за умов хронічної дії івін, триман, тетран, ди(N-оксид-2-метилпіридин)цинк(II) йодид та N-оксид-2-метилпіридин чинять переважно інгібуючий вплив на ріст популяції інфузорій, а ди(N-оксид-2-метилпіридин)бурштинат - індукуючий. Встановлено, що виявлені ефекти мають різну спрямованість і не залежать від концентрації, часу дії та фази розвитку інфузорій. Доведено, що залежність токсичного ефекту від концентрації має моно-, бі- або полімодальний характер. З'ясовано, що специфічною особливістю досліджених РРР є прояв мембранотропної та мітотичної активності, зміни білок-синтетичних процесів за умов низького рівня доз. Доведено, що зміни стану мембран та білок-синтетичних процесів пов'язані з адаптивними реакціями, мають моно- або бімодальний характер та є лімітуючими показниками для оцінки їх шкідливої дії. Запропоновано регресійні рівняння для прогнозування гострої токсичності похідних піридину та N-оксид піридину. Удосконалено метод визначення гострої токсичності ксенобіотиків на інфузоріях та екстраполяції даних на тваринах.

  Скачати повний текст