Розглянуто питання методології комплексної оцінки стану басейнів річок та озер рівнинної частини території України (на прикладі річок Удай, Ворскла, Десна, Горинь, Когильник, Сарата, озер межиріччя Західного Бугу та Прип'яті). Розроблено новий метод гідроекологічних досліджень, який складається з комплексної оцінки стану басейну та просторово-часової трансформацію русла та заплави, показників антропогенної трансформації поверхні водозбору й екологічної якості води; гідроекологічного картографування. Визначено лімітуючі фактори впливу та шляхи охорони й оздоровлення довкілля. Встановлено основні чинники формування екологічної ситуації у басейнах річок та озер: рівень антропотехногенної трансформації поверхні водозбору, русла і заплави; склад сторонніх домішок, що надходять у водне середовище; буферну ємність, яка формується за рахунок біомаси первинної органічної речовини, синтезованої суходільними та водними біоценозами; самоочисну здатність водного середовища. Запропоновано апробовані методи оздоровлення водного середовища.

  Скачати повний текст

Визначено максимальну кількість утилізованого відпрацьованого мулу та водоростей гідробіонтами Herpobdella octoculata і Asselus aquaticus, за якої концентрації азоту амонійного та фосфатів у стічній воді знижуються. Науково обгрунтовано та досліджено роль гідробіонтів Herpobdella octoculata і Asselus aquaticus в інтенсифікації процесу очистки стічної води від екологічно небезпечних компонентів - азоту амонійного та фосфатів. Установлено та досліджено процес акумуляції важких металів - свинцю, кадмію, марганцю, міді, кобальту, цинку та заліза - гідробіонтами Herpobdella octoculata і Asselus aquaticus за умов очисних споруд. Установлено оптимальні параметри та розроблено необхідні умови для одержання якості зворотних вод за вмістом азоту амонійного, фосфатів і завислих речовин, що відповідає нормам ГДК за методом підвищення дози активного мулу та біомаси гідробіонтів Herpobdella octoculata і Asselus aquaticus з забезпеченням необхідного гідродинамічного режиму.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності асиміляції, трансформації та виділення сполук азоту прісноводними водоростями та з'ясовано роль цих процесів у формуванні альгоугруповань та якості води. На прикладі зелених та синьозелених водоростей показано, що процеси асиміляції та трансформації нітратів і сечовини клітинами цих організмів зумовлені їх таксономічною приналежністю, а питомий вміст нітритного та амонійного азоту, що утворюється, найбільший в період інтенсивного росту культур.Виявлено, що структурні зміни, які відбуваються в угрупованнях фітопланктону, пов'язані з особливостями ферментних систем, що зв'язують аміак у зелених та синьозелених водоростях. Серед азотвмісних речовин водоростевого походження ідентифіковано різноманітні амінокислоти та легкі аміни, які здатні трансформуватися в канцерогенні сполуки, що можуть впливати на вегетацію фітопланктону. Функціонування рослинного планктону зумовлює підвищення у воді вмісту вільних амінокислот і речовин білкової породи, зокрема, циклічнихпептидів-мікроцистинів, що негативно впливають на якість води.

  Скачати повний текст

З'ясовано роль основних рослинних угруповань у процесах розподілу радіонуклідів у біотичній компоненті біогідроценозів і запаси радіонуклідів у вищих водяних рослинах. Досліджено розподіл за основними абіотичними та біотичними компонентами озерних екосистем ближньої (10-кілометрової) зони відчудження ЧАЕС. Вивчено потужність увібраної дози для гідробіонтів різного систематичного положення у водоймах з різним рівнем радіонуклідного забруднення. Розглянуто цитогенетичні ефекти в клітинах ембріонів молюсків і кореневих меристемах повітряно-водяних рослин, а також можливі причини масового ураження очерету звичайного паразитичними грибами та галоутвірними членистоногими.

  Скачати повний текст

Встановлено кількісні характеристики та проаналізовано особливості просторового та часового розподілу вмісту рослинних пігментів (РП) і активності ферментів у донних відкладах (ДВ) різнотипних водних об'єктів басейнів Дніпра та Сіверського Дінця. Показано залежність величин даних показників від географічного положення водного об'єкта, трофічного статусу, гідрологічного режиму, сезону року, типу ДВ, рівня антропогенного навантаження. Встановлено, що вміст РП у ДВ лептичних екосистем у середньому вищий, ніж лотичних. Проаналізовано вплив стічних вод населених пунктів на вміст РП і ферментивну активність у ДВ Сіверського Дінця. Доведено високу чутливість показників пігментного фонду й активності ферментів у ДВ, наведено рекомендації щодо їх використання для біоіндікації екологічного стану водних екосистем.

  Скачати повний текст