Розглянуто питання аналізу твердих відходів виноробних підприємств як екологічний аспект виноробних підприємств, а також зниження навантаження на навколишнє середовище за рахунок використання твердих відходів виноробства як вторинної сировини для одержання нового продукту. Наведено результати аналізу твердих відходів виноробних підприємств як цінної сировини для одержання кормової добавки. Доведено, що переважною речовиною вичавки (шкірки і насіння) і гребенів є вуглеводи, а саме целюлоза. Крім цього, наведено дані хімічного складу вичавки і гребенів як джерела найважливіших корисних речовин, які збагачують раціон тварин.

Виробництво вторинного палива на основі компонентів твердих побутових і промислових відходів є актуальною природоохоронною проблемою. В цьому разі перспективним виглядає використання як теплоутворюючих компонентів окремих видів відходів коксохімічного виробництва, а саме кам'яновугільних фусів. Обгрунтування технології виробництва вторинного палива на основі побутових відходів і кам'яновугільних фусів потребує вивчення характерних особливостей поведінки компонентів паливних сумішей на всіх етапах технологічного процесу. Наведено результати стендових випробувань пресування штампів з кам'яновугільними фусами. Визначено характер залежності величини зусилля пресування від глибини занурення штампу його довжини та кута загострення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н761.204.4

Рубрики:

Біологічні методи очищання стічних вод

Шифр НБУВ: Ж100076 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л51-1 + З354

Рубрики:

Загальна технологія палива

Газоподібне паливо

Шифр НБУВ: Ж100076 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано доцільність використання природних високодисперсних мінералів у виробництві шкіри на різних технологічних процесах для створення абсолютно нового напрямку у розробці екологічно чистих технологій, який вирішує проблеми охорони навколишнього середовища в одержанні екологічно чистої шкіри. Створення композиційних матеріалів на основі високодисперсних мінералів спрямовано на розробку екологобезпечних післядубильних технологій наповнювання, додублювання, жирування, гідрофобізації та покривного фарбування шкіряного напівфабрикату.

Проаналізований вплив теплових електростанцій, працюючих на викопному вугіллі, на навколишнє природне середовище. Розглянуто основні методи зменшення негативного впливу теплових електростанцій на довкілля. Описано технологію газифікації вугілля, визначено її роль для вирішення екологічних проблем, пов'язаних із забрудненням біосфери, спричиненого діяльністю теплових електростанцій. Визначено ефективні галузі застосування технології газифікації твердого палива. Наведено основні переваги технології газифікації перед прямим спалюванням вугілля.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л542.22 + О33-082 н6

Рубрики:

Виробництво високооктанових авіаційних і автомобільних бензинів

Автомобілі. Автомобілебудування

Шифр НБУВ: Ж100076 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто можливі технології утилізації відходів. Відмічено недоліки існуючих способів. Запропоновано альтернативний спосіб утилізації відходів життєдіяльності і, поряд з виробництвом теплової та електричної енергії, одержати газоподібні або скраплені паливні продукти, які можуть бути піддані зберіганню і транспортуванню. Наведено опис установки, що реалізує запропоновану технологію утилізації. Наведено приклад реалізації установки, склад генераторного газу, який одержують в результаті газифікації та компонентні склади газів, одержаних після низькотемпературного поділу.

З кожним роком все більше відчувається дефіцит свіжої та якісної води. У той же час збільшуються об'єми скиду неочищених вод у природні водойми. У зв'язку з цим гостро постає питання щодо очищення стічних вод і використання їх для технічного водопостачання. Також останнім часом актуальною стала проблема засолення поверхневих і підземних водних джерел. Розглянуто проблему очищення високомінералізованих стічних вод від сульфат-іонів. Наведено найбільш поширені способи очистки та недоліки кожного з них. Представлено результати очистки води від сульфатів за допомогою вапна та металічного алюмінію та їх аналіз.

Розглянуто можливі види ризиків через прямі економічні, соціальні та непрямі екологічні збитки під час зменшеня споживання електроенергії у результаті прийняття управлінських рішень у виборі технологічних рішень як при будівництві, так і при експлуатації очисних споруд. Розглянуто порівняння економічних показників класичної технології біофільтрації і технології із застосуванням періодично занурених біофільтрів, що виключають вторинне відстоювання та пристрої, які забезпечують аерацію на прикладі очисних споруд міста з чисельністю населення 200 тисяч осіб.

Проведено аналіз досвіду, проблем та перспектив застосування експертних оцінок та процедур їх формалізації у ході оцінки впливу гідротехнічних споруд на довкілля та населення. Встановлено, що найбільш перспективними для екологічного обгрунтування об'єктів гідротехнічного будівництва на різних стадіях "життєвого циклу" залишаються процедури формалізації експертних оцінок, в основі яких реалізується попарне порівняння альтернатив та врахування фактора ризику в різних його інтерпретаціях. Показано ефективність вищезгаданих процедур оцінки та прогнозування впливів споруд різного типу та призначення на довкілля та населення, яка полягає у відповідності результатів прогнозів тій ситуації, що складалась після реалізації проектних рішень.

Створено віртуальний інструмент для моделювання динаміки руху домішок під дією постійного аксіально-симетричного магнітного поля, який дозволяє дослідити вплив індукції магнітного поля, витрати рідини, електропровідності та динамічної віязкості води, розмірів кільцевого каналу системи на динаміку руху домішок під дією постійного аксіально-симетричного магнітного поля. Досліджено динаміку руху домішок під дією постійного аксіально-симетричного магнітного поля в оболонці LABVIEW. Визначено довжину розповсюдження магнітного поля для затримання зарядженої частинки в області дії магнітного поля, що має бути більшою за амплітуду коливань частинки.

Існуючі методи визначення концентрацій забруднюючих речовин дозволяють достовірно виявити джерела забруднення за наявності точних значень параметрів вимірювання, проте збір такої інформації вимагає значних людських, матеріальних і часових затрат. Запропоновано метод визначення стаціонарних джерел понаднормативних викидів на основі експертних знань, яка дозволяє виявити джерело забруднення без значних матеріальних і часових затрат. На відміну від існуючих методів запропонований метод дозволяє оцінити можливість впливу будь-якого стаціонарного джерела викиду на навколишнє середовище без використання точних вимірювальних приладів за рахунок використання експертних оцінок.

Проаналізовано основні екологічні принципи, вимоги і підходи вибору майданчика для будівництва нових блоків АЕС в Україні. Науково обгрунтовано процес вибору майданчиків для будівництва нових блоків за екологічними, радіоекологічними і еколого-економічними критеріями шляхом визначення меж безпечної експлуатації АЕС. Розглянуто деякі питання їх негативного впливу на навколишнє природне середовище в процесі експлуатації.

Обгрунтовано методологію визначення ступеня екологічної безпеки суднобудівного підприємства за комплексним показником значущості екологічного впливу виробничих процесів на параметри природного навколишнього середовища. Розроблена методологія надає змогу враховувати особливості функціонування суднобудівного підприємства та прогнозувати зміни впливу техногенного забруднення. Розглянуто практичне використання методології на прикладі ПАТ "Миколаївський суднобудівний завод "Океан".

Наведено результати імовірнісної оцінки ризику життєдіяльності населення, що вживає питну воду, забруднену хімічними сполуками після аварії на складі боєприпасів. Наведено результати розрахунків ризику можливого ураження людей продуктами аварії - неканцерогенними і канцерогенними речовинами, що знаходяться у питній воді, як у випадку відображення вихідних величин у вигляді детермінованих значень, так і у вигляді імовірнісних розподілів. Показано, що імовірнісний аналіз ризику забезпечує додаткову інформацію для прийняття рішення про застосування заходів для його зниження. Так, результати розрахунків свідчать, що найбільш імовірне значення канцерогенного і неканцерогенного ризиків для дорослих майже вдвічі менше, ніж детерміноване. Для дітей найбільш імовірне значення канцерогенного ризику майже втричі вище, а для неканцерогенного - майже у чотири рази нижче, ніж детерміновані значення.

Проведено аналіз апаратно-технічного забезпечення визначення рівнів забруднення навколишнього природного середовища. Для прогнозної оцінки ступенів екологічного ризику запропоновано використання технічного забезпечення із застосуванням математичного моделювання. Проаналізовано математичні моделі для прогнозної оцінки поширення забруднення в атмосферному повітрі та визначено параметри для створення власних математичних моделей. Запропоновано вдосконалену блок-схему системи оцінки екологічного ризику за умов хімічного забруднення атмосферного повітря. Визначено основі напрями на шляху до її реалізації.

Проведено аналіз чинників, які впливають на довкілля в ході військових дій. Охарактеризовано екологічну ситуацію, що склалася після Іракської війни. Розглянуто види порушених в ході війни грунтів. Вивчення динаміки рослинних угрупувань на порушених ділянках та спостереження на протязі трьох років сукцесійних процесів дозволили провести зонування порушених територій та запропонувати заходи по їх відновленню.

Встановлено, що кладовища - це один із небезпечних об'єктів на територіях проживання людей, оскільки під час поховання чи будь-якої іншої форми процесу утилізації трупної сировини відбувається забруднення довкілля патогенною мікрофлорою. Доведено необхідність впровадження екологічної паспортизації місць поховань як основи управління екологічною безпекою селітебних територій. Розроблено основні розділи паспорту та методичні рекомендації щодо використання даних і впровадження екологічної паспортизації кладовищ та крематоріїв. Запропоновано структуру екологічного паспорту місця поховань за основними технологічними, екологічними та експлуатаційними показниками має стати дієвим інструментом управління екологічною безпекою урбанізованих територій.

Розглянуто основні схеми поводження зі шламовими відходами водоочищення теплоелектростанцій (ТЕС), їх екологічний аспект. Недосконалістю розроблених технологій є їх ресурсо- і енерговитратність, теплове і хімічне забруднення атмосферного повітря викидами, не вирішується проблема накопичення шламових відходів, виключається можливість утилізації вторинних енергоресурсів ТЕС. У запропонованій технологічній схемі переробки шламових відходів процеси їх зневоднення, сушки реалізуються на ТЕС з використанням вторинних енергоресурсів підприємства, виключається утворення відходу-залишку, утилізують підготовлений шлам у технологічних процесах будівельної індустрії виробництва тротуарної плитки.