Впервые предпринята попытка классифицировать и описать технические средства для проведения эксплуатационных и гидрогеологических откачек жидкости из стволов шахт и буровых скважин, в т.ч. те, которые можно использовать в скважинах с глубоким залеганием динамического уровня жидкости, а также для создания внутрискважинной циркуляции. Среди них - насосы, изменяющие энергию положения жидкости, кинетическую и энергию жидкости за счет изменения давления.

Приведены основные сведения о подземных водах, условиях их залегания и движения, физических свойствах и условиях формирования химического состава, освещены основы их динамики. Проанализированы факторы, влияющие на формирование гидрогеологической обстановки угольных месторождений. Изучены гидрогеологические и инженерно-геологические особенности угольных месторождений Донецкого бассейна.

Описаны математические модели и приведены решения миграционных задач, количестванная оценка прогнозного влияния прудов-накопителей сбросных шахтных вод и отвалов на гидрогеологические и почвенно-мелиоративные условия Западного Донбасса. Освещен метод рекультивации шахтных отвалов, рассмотрены оптимальные схемы режимной наблюдательной сети. Проанализирована эффективность коллоидно-солевых экранов. Представлены рекомендации по рациональному использованию и охране подземных вод от загрязнения и истощения.

Приведены требования, предъявляемые к изолирующим сооружениям и материалам, применяемым при их возведении. Описаны конструкция и технология возведения данных сооружений различного назначения, а также методы и средства управления утечками, контроля за герметичностью перемычек. Охарактеризованы устройство парашютного типа для изоляции пожара в проветриваемой выработке, а также дополнительные средства изоляции.

Изложена методика проектирования шахтных водоотливных установок. Приведены технические характеристики центробежных секционных и шахтных насосов. Определены оптимальный диаметр нагнетательного трубопровода, рабочий режим насоса, количество насосов и организация их работы по откачке нормального и максимального притоков, размеры водосборника и способ его очистки.

Визначено головні джерела кислих сульфатних вод у межах Берегівського рудного поля на сучасному етапі розвитку гірничої діяльності. Наведено характеристику відвалів, що формувались під час проходження горизонтів порід з різними мінералого-технологічними та морфологічними типами руд. Відвали, складені комплексними золото-поліметалевими рудами, найнебезпечніші, важаючи на інтенсивність гіпергенного перетворення сульфідних мінералів та формування значних об'ємів кислих рудних стоків.

Basic sources of acid sulphuric waters in Beregovе ore field at the present stage of mining activity development have been determined. The characteristic of dumps, which have been formed at opening horizons of rocks with different mineralogical-technological and morphological types of ores, is given. Dumps combined of complex gold-polymetallic ores are the most dangerous from the point of view of intensity hypergenetic transformations of sulphide minerals and formations of sour drain volumes.

Изложены условия формирования шахтных и карьерных вод (ШКВ) предприятий железорудной, угольной и нерудных отраслей промышленности, определены их химический состав и показатели качества. Показаны возможности и экономическая целесообразность использования кондиционированных ШКВ Донбасса для технического и хозяйственного питьевого водоснабжения. Рассмотрены основные технологии кондиционирования, обессоливания и комплексной переработки ШКВ, позволяющие получить воду заданного качества, а также соли в виде товарных продуктов. Приведены сведения о способах борьбы с образованием отложений в элементах установок кондиционирования, опреснения и комплексной переработки минерализованных вод.

Наведено інженерно-геологічну класифікацію селевих потоків. Проаналізовано особливості використання водно-болотного фонду Рівненщини, стан річок західного Полісся України за умов інтенсивного антропогенного навантаження, азональні та антропогенні, зональні та інтразональні фактори формування мінімального стоку річок західної частини Полісся. Розглянуто питання картографічного зображення екологічної оцінки води Волині в сучасний період, моделювання нейтралізації забруднень стічних вод сміттєзвалювальних полігонів приміських зон. Визначено вулканічні туфи у трапах Волино-Поділля як альтернативний об'єкт для захоронення радіоактивних відходів. Розкрито гідроморфологічні аспекти пропуску паводкових витрат води гірськими руслами. Описано математичну модель динаміки зміни рівнів води в колодязях осушувально-зволожувальної системи у процесі регулювання норми осушення, електрохімічний реактор з нерозчинними точковими біполярними фазами для очищення шахтних вод. Висвітлено проблеми аварійності дамб хвостосховищ гірничо-збагачувальних комбінатів.

Приведена инженерно-геологическая классификация селевых потоков. Проанализированы особенности использования водно-болотного фонда Ровенской области, состояние рек западного Полесья Украины в условиях интенсивной антропогенной нагрузки, азональные и антропогенные, зональные и интразональные факторы формирования минимального стока рек западной части Полесья. Рассмотрены вопросы картографического изображения экологической оценки воды Волыни в современный период, моделирования нейтрализации загрязнений сточных вод мусоросвалочных полигонов пригородных зон. Определены вулканические туфы в трапах Волыно-Подолья как альтернативный объект для захоронения радиоактивных отходов. Раскрыты гидроморфологические аспекты пропуска паводковых расходов воды горными руслами. Описаны математическая модель динамики изменения уровней воды в колодцах осушительно-увлажнённой системы в процессе регулирования нормы регулирования осушивания, электрохимический реактор с нерастворимыми точечными биполярными фазами для очистки шахтных вод. Освещены проблемы аварийности дамб хвостохранилищ горно-обогатительных комбинатов.

Проаналізовано умови формування підземного та поверхневого стоку в техногенно перевантаженому регіоні в межах річкових водозборів Донбасу. Досліджено стоки шахтних вод на кількісні показники формування річкового стоку території досліджень. Виконано екологічну оцінку цього стоку у басейні р. Самара.

Проанализированы условия формирования речного стока в техногенно перегруженном регионе в пределах речных водосборов Донбасса. Оценено влияние стока шахтных вод на количественные показатели формирования речного стока территории исследований. Проведена экологическая оценка этого стока по бассейну р. Самара.

The conditions of formation of river drain in man - made change region within the limits of river reservoirs of Donbas is analyzed. Influence of mine waters dumps on quantity indicators of river drain formation of investigated territory is estimated. For an example the ecological estimation of this drain on Samara basin is given.

Зазначено, що одним з основних напрямів пошуку альтернативних джерел водопостачання маловодних регіонів Донбасу є використання водоприпливів закритих вугільних шахт. Сучасні методи водопідготовки спроможні забезпечити очищення шахтної води до нормативних вимог ДСТ "Вода питна", а постійна відкачка води з гірничих виробок закритих шахт значно знижує можливість розвитку негативних процесів унаслідок підйому рівня підземних вод у зоні впливу шахт. На прикладі закритих шахт "Центральна" та № 7-7-біс в Антрацитівському районі Луганської області розглянуто питання забезпечення питною водою населення м. Антрацит.

Отмечено, что одним из основных направлений в поисках альтернативных источников водоснабжения маловодных регионов Донбасса является использование водопритоков закрытых угольных шахт. Современные методы водоподготовки в состоянии обеспечить очистку шахтных вод до нормативных требований ГОСТ "Вода питьевая", а постоянная откачка воды из горных выработок закрытых шахт снижает возможное развитие негативных процессов за счет подъема уровня подземных вод в зоне влияния шахт. На примере закрытых шахт "Центральная" и № 7-7-бис в Антрацитовском районе Луганской области рассмотрен вопрос обеспечения питьевой водой населения г. Антрацит.

One of the basic directions in searches of alternative sources for water supply deficiency zone of Donbas is use of mine waters of the closed mines. Modern methods water cleaning in a condition to ensure clearing mine waters up to the normative requirements standard "Water drinking". On an example of the closed mines "Central" and № 7-7-bis in Lugansk area is considered the question of maintenance by drinking water of the population of town Antracit.

Наведено результати моделювання затоплення шахт Центрального району Донбасу. Визначено зміни рівнів (напорів) підземних вод і фільтраційних параметрів техногенно-порушеного масиву порід.

Приведены результаты моделирования затопления шахт Центрального района Донбасса. Определены изменения уровней (напоров) подземных вод и фильтрационных параметров техногенно-нарушенного массива пород.

Simulation results in conditions mines flooding of the Central Geoindustrial District of Donbass is given. The changes of underground water levels and filtration parameters of dislocated massif were determined.

Наведено результати прогнозування водоприпливу до кар'єрів під час опрацювання виробок затоплюваних шахт у межах південної частини Кривбасу.

Приведены результаты прогнозирования водопритока в карьеры при подработке горных выработок затапливаемых шахт в пределах южной части Кривбасса.

Forecasting of water-inflow in the quarries at flooding mines in the limits of the south Krivbass.

Розвинено уявлення про взаємодію хлоридно-сульфатно-натрієвих шахтних вод з глиняно-карбонатними породами. Визначено роль карстових явищ у цих процесах. Запропоновано модель взаємодії мінералізованої води з глиняними антифільтраційними екранами та на її базі висвітлено шляхи вирішення проблеми надійного ізолювання мінералізованих шахтних вод у техногенних ставках-нагромаджувачах, споруджених з використанням природних глиняних матеріалів.

Розглянуто вплив закриття шахт на інтенсивність розвитку підтоплення як ініціюючого фактора зниження екологічної стійкості геологічного середовища та росту еколого-геологічного ризику вуглевидобувних районів Донбасу.

Відзначено, що за час промислової діяльності на Донбасі виникло чимало проблем, дві з яких уже зараз є екологічними катострофами. Одна з них - неможливість забезпечити населення питною водою та промисловість технічною водою, а друга - затоплення території водами, які виникли внаслідок масового закриття вугільних шахт, та відключення водовідливу. Зазначено, що є єдиний вихід - використовувати ці води після їх кондиціонування для побутових і промислових цілей.

Зазначено, що ставки-нагромаджувачі високомінералізованих скидних шахтних вод збудовані без прогнозної оцінки їх впливу на екологічну ситуацію регіону в грунтах з високими фільтраційними властивостями без екранізації ден. Режимні спостереження фіксують зростаюче у часі забруднення водоносних горизонтів. Зіставлено хімічний склад води в ставках і підземних водах на прилеглих територіях. Зроблено висновки про несуттєві самоочищувальні властивості водоносних горизонтів шляхом сорбції макрокомпонентів вмісними породами. Винятком є ставок "Свідовок" з експериментальним варіантом колоїдно-сольового екрану, який має високі сорбційні властивості. Тривалість дії такого екрану 5 років.

На підставі обліку захисної (стабілізувальної) здатності геологічного середовища оцінено еколого-геологічний ризик керованого (активного) затоплення шахт у районах багаторічного ведення гірських робіт і довгострокової експлуатації об'єктів хімічної промисловості з напівпідземним складуванням на проммайданчику високотоксичних відходів.

Установлено, что подтопление и затопление территории Кривбасса и Западного Донбасса, инициируемое деятельностью предприятий горнодобывающего комплекса, является одной из причин деградации почв, что делает проблематичным их сельскохозяйственное использование и обуславливает необходимость проведения адекватной рекультивации. Для радикального решения проблем, связанных с изъятием и деградацией земель рекомендован пересмотр структуры землепользования в области.

Наведено результати досліджень, які проводяться в межах "Комплексного проекту інженерного захисту території Стахановського регіону у зв'язку з закриттям групи шахт". Прикладом вирішення питань водопониження є інженерний захист території шахти ім. С. Тюленіна, яка ліквідується. Схема розрахункового водопониження має вигляд комбінованого застосування відкачки шахтної води зі стовбура зануреними насосами і спорудження самопливного колектора (дрен-осушувач) шахтних вод з глибиною закладення до 1,4 - 5,0 м.

Розглянуто ставок Свідовок як локальне джерело забруднення підземних вод, що акумулює скидні мінералізовані води чотирьох шахт. Для запобігання фільтраційним витратам збудовано колоїдно-сольовий екран. На підставі аналізу результатів теоретичних і натурних досліджень доведено його неефективність з причин високої мінералізації та несприятливого хімічного складу шахтних вод. Але екран є ідеальним фільтром. Протягом 5 років біля ставка спостерігався підйом рівня підземних вод без збільшення їх мінералізації, і якщо періодично поновлювати екран, то можна запобігти забрудненню водоносних горизонтів. Без захисних заходів, згідно з прогнозними розрахунками, довжина зони забруднення в 2015 р. становитиме 800 м. Зазначено, що необхідно акумулювати високо- та слабомінералізовані скиди у різних ставках. Слабомінералізовані шахтні води придатні для зрошення. Питома вага високомінералізованих вод у загальному скиді невелика, тому економічні затрати на їх опріснення можна порівняти з екологічним ефектом.