Так как некоторые из Украинских летописей не имеют определенных заглавий имени летописца, то поэтому эта летопись, в отмену от других и для точности ссылок, названа «Летописью Самовидца», на том основании, что сочинитель ее, как видно из текста, жил и действовал от начала войн Богдана Хмельницкого, может быть, до последних годов XVII столетия. Думаем так потому, что с оных годов рассказ теряет свою описательную форму и переходит в хронологическую перечень событий. Начало Летописи, судя по языку и по особенному краткому изложению, заимствованно Самовидцем из другой хроники Украинской.

В труде «Отношения Московского Государства к Крыму и Турции в 1508-1517 годах Геннадий Карпов описывает историю набегов Крымцев на Украину, взаимодействия между Крымом и Москвой.

На основі історико-архівних джерел автор висвітлює питання статусу українських селян за часів існування Українського гетьманату.

Другий том розповідає про історію України від повстання Богдана Хмельницького до ліквідації полкового устрою на Лівобережжі у 1782 р.

Автор висловлює свій погляд на причини укладання Переяславського договору 1654 р. та його сутність.

Коротка оповідь про воєнні кампанії та зовнішню політику гетьмана Богдана Хмельницького від 1648 року до його смерті.

У книзі вивчаються різноманітні аспекти впливу повстання Степана Разіна на події в Україні: повстання в Слобідській Україні 1670 р., зв'язки Разіна з козацькою старшиною Правобережжя і Лівобережжя, вплив повстання на політику старшини.

Aвтoр цiєї книги - фpанцyзький oфiцep. 1645 poкy вiн кoмандyвав загoнoм кoзaкiв, якi були зaвербoвaнi францyзьким ypядoм в Укpaїнi. Загiн запopожцiв бpав yчасть в oблoзi Дюнкеpка пiд чaс Tpидцятилiтвьoї вiйни. У 1653 -1663 pp. П'ep Шeвальє написав poзвiдки пpo Українy, кoтрі нe втpатили пiзнавальнoгo знaчення й у нaш час.

Проводиться аналіз зовнішньої політики Богдана Хмельницького, його звязки з урядами Польщі, Туреччини, Криму, Москви, Угорщини та інших держав від початку повстання до Зборівсьйого миру. У цій площині простежується формування політичних поглядів українського гетьмана. Також з’ясовуються плани козацької старшини перед організацією військових походів 1648–1649 pp. Для наукових працівників, викладачів, студентів та всіх хто цікавиться історією.

Це найповніше видання про гетьманів України та Війська Запорозького. На основі маловідомих, раніше недоступних архівних матеріалів автори - сучасні українські історики (В. Сергійчук, В. Смолій, В. Щербак, С. Леп'явко, Ю. Мицик та інші) - створюють багатогранні цікаві портрети (нариси, есе) двадцяти найвідоміших козацьких обранців, висвітлюють їхню роль у державотворенні України.

У праці висвітлюється історія козацького устрою та державотворчих процесів на Правобережній Україні в останній чверті XVII ст., яка розкривається через призму міжнародних відносин країн Східної та Південно-Східної Європи. Досліджується військово-політична діяльність маловідомих до цього часу козацьких гетьманів Є. Гоголя, С. Куницького, А. Могили, Гришка, Стецика. С. Самуся та інш. Розраховано на науковців, викладачів і студентів вузів, усіх, хто цікавиться історією України.

У препринті йдеться про заключний етап існування Української козацької держави, про політику Російської імперії щодо неї. Розраховано на науковців, викладачів і студентів вузів, учнів середніх спеціальних учбових закладів, усіх, хто цікавиться питаннями політичної історії України.

Кн. 1 : Воєнні дії 1648-1652 рр.. - 1996. - 328 с.